Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №730/861/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/861/26

Провадження № 2/730/667/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) через свого представника – адвоката Тихоненко Марію Олександрівну (далі – представник позивача) звернулася до Борзнянського районного суду Чернігівської області (далі – суд) із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить збільшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до розміру частини заробітку (доходу) відповідача.

Заявлені вимоги мотивує тим, що на виконанні у Борзнянському відділі державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 72159240 від 04.07.2023 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 червня 2023 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Станом на теперішній час старший син сторін ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття, у зв`язку із чим стягнення аліментів на його утримання припинилося. Відтак фактично аліменти, визначені рішенням суду у загальному розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на двох дітей, наразі становлять 1/6 частину заробітку (доходу) відповідача щомісячно на утримання лише сина ОСОБА_3 , що є недостатнім для забезпечення належного рівня його утримання та розвитку.

Згідно ухвали від 10.06.2026 суд постановив позовну заяву залишити без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.175 ЦПК України. Надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

15.06.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно ухвали від 16.06.2026 суд постановив відкрити провадження у даній справі, справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін. З жодними клопотаннями, в тому числі, про відкладення розгляду справи, не звертався.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 76–81, 89 ЦПК України, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 12 травня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано, після розірвання шлюбу позивачу відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Судовим наказом Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2023 року у справі № 730/696/23 постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 червня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття; при цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначено не меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Постановою старшого державного виконавця Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області від 04 липня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72159240 з примусового виконання зазначеного судового наказу, а постановою від 24 липня 2023 року звернено стягнення на заробітну плату боржника та направлено її на виконання за місцем його роботи до ТОВ «Орієнтир-Буделемент».

Старший син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час розгляду справи досяг повноліття. Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжує проживати разом із позивачем та перебувати на її утриманні.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами частин першої та другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка стягується до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною третьою статті 183 СК України встановлено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Таким чином, після досягнення ОСОБА_4 повноліття із раніше встановленої на двох дітей єдиної частки у розмірі 1/3 заробітку (доходу) відповідача підлягає вирахуванню рівна частка, яка припадала на старшого сина, тобто 1/6 заробітку (доходу). Відтак за відсутності іншого судового рішення розмір аліментів, який фактично підлягає стягненню на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , становить 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача.

Разом із тим законодавче визначення наслідків досягнення однією з дітей повноліття, передбачене частиною третьою статті 183 СК України, не позбавляє одержувача аліментів права вимагати зміни їх розміру у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові від 27 листопада 2025 року у справі № 758/5829/24 Верховний Суд зазначив, що застосування частини третьої статті 183 СК України разом зі статтею 192 СК України не виключається. При вирішенні вимог про зміну раніше встановленого розміру аліментів застосуванню підлягає не лише стаття 192 СК України, а й положення статей 182–184 СК України, які регулюють визначення розміру та способу виконання аліментного обов`язку.

Отже, досягнення старшим сином сторін повноліття змінило обсяг аліментних зобов`язань відповідача: замість сплати 1/3 частини заробітку (доходу) на утримання двох неповнолітніх дітей він зобов`язаний сплачувати аліменти лише на одну неповнолітню дитину в частці, яка без нового судового рішення становить 1/6 його заробітку (доходу). Зазначена обставина свідчить про зміну сімейного та матеріального стану сторін порівняно з обставинами, за яких було визначено попередній розмір аліментів, та надає підстави для вирішення судом питання про визначення належного розміру аліментів на дитину, яка не досягла повноліття.

При цьому сам факт наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для перегляду розміру аліментів не означає автоматичного задоволення вимоги у заявленому розмірі. Визначаючи розмір аліментів, суд має врахувати обставини, передбачені статтею 182 СК України, та оцінити, з одного боку, потреби дитини, а з іншого -матеріальні можливості платника аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований у ТОВ «Орієнтир-Буделемент» та отримує заробітну плату. Вказані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження, відповіддю Борзнянського відділу державної виконавчої служби та відомостями щодо доходів відповідача, долученими позивачем до матеріалів справи. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, також надала відомості Пенсійного фонду України та звітність роботодавця відповідача. У позовній заяві зазначено, що відповідач офіційно працевлаштований та має можливість сплачувати аліменти на утримання сина.

Доказів наявності обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі, зокрема незадовільного стану його здоров`я, втрати працездатності, наявності інших осіб, яких він зобов`язаний утримувати, чи інших обставин, що істотно обмежують його матеріальні можливості, матеріали справи не містять. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування наведених позивачем обставин суду не подав.

Водночас з часу первісного визначення аліментів у червні 2023 року минуло більше трьох років. ОСОБА_3 є неповнолітнім, на час вирішення справи йому виповнилося 15 років. Із дорослішанням дитини об`єктивно змінюється та збільшується обсяг звичайних витрат, необхідних для забезпечення її харчуванням, одягом, навчанням, фізичним і соціальним розвитком та задоволення інших повсякденних потреб.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо не впливають на обсяг їхніх прав і не звільняють від обов`язків щодо дитини.

Рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини при цьому не означає необхідності їх однакової за розміром грошової участі. Той із батьків, з ким проживає дитина, бере участь у її утриманні не лише шляхом безпосередніх матеріальних витрат, але й забезпечує житлом, харчуванням, доглядом, вихованням, організацією навчання та повсякденного життя дитини.

Відповідно до частини першої статті 18 та статті 27 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини та за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для її розвитку. Найкращі інтереси дитини мають бути одним із визначальних критеріїв при вирішенні питання щодо її утримання.

Верховний Суд у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 679/1429/15-ц звернув увагу на те, що припинення одного з аліментних зобов`язань платника, отримання ним стабільного доходу та матеріальні потреби дитини можуть свідчити про зміну матеріального становища та бути підставою для збільшення раніше встановленого розміру аліментів.

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини, суд враховує, що після досягнення старшим сином повноліття аліментне навантаження відповідача за судовим наказом фактично зменшилося удвічі -з 1/3 частини його заробітку (доходу), яка стягувалася на двох дітей, до 1/6 частини заробітку (доходу) на одну неповнолітню дитину. Одночасно неповнолітній син сторін став старшим, а обсяг витрат, необхідних для забезпечення його належного утримання та розвитку, об`єктивно зріс.

За встановлених обставин збереження аліментів на неповнолітнього сина у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача не забезпечує належної та пропорційної участі батька в утриманні дитини відповідно до його матеріальних можливостей.

Визначаючи розмір аліментів у 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, суд виходить із необхідності забезпечення балансу між належним утриманням дитини та матеріальними можливостями платника аліментів. Такий розмір не є надмірним, відповідає обов`язку обох батьків забезпечувати потреби неповнолітньої дитини та, з урахуванням установленої працездатності й офіційного працевлаштування відповідача, є співмірним із його можливостями.

При цьому частиною п`ятою статті 183 СК України законодавцем для випадку стягнення аліментів у наказному провадженні визначено розмір аліментів на одну дитину у 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів. Хоча зазначене положення безпосередньо регулює підстави видачі судового наказу і не встановлює обов`язкового для позовного провадження розміру аліментів, визначена законодавцем частка додатково свідчить про співмірність заявленого позивачем розміру аліментів на одну дитину.

Отже, враховуючи досягнення старшим сином сторін повноліття та припинення обов`язку відповідача щодо його утримання за правилами глави 15 СК України, зменшення фактичного розміру відрахувань на неповнолітнього сина до 1/6 частини доходу відповідача, вік і потреби неповнолітньої дитини, офіційне працевлаштування та матеріальні можливості відповідача, відсутність доказів існування обставин, які перешкоджали б йому сплачувати аліменти у більшому розмірі, суд доходить висновку про наявність передбачених статтями 182, 183, 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 з 1/6 до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий розмір аліментів, на переконання суду, відповідає принципу найкращих інтересів дитини, є необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку та водночас не порушує справедливого балансу між інтересами дитини і матеріальними можливостями платника аліментів.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі зміни розміру аліментів у судовому порядку аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання відповідним рішенням законної сили.

Тому аліменти у збільшеному розмірі підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Позивач відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 141, 263–265, 268, 273, 279 ЦПК України, статтями 180–183, 192 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2023 року у справі № 730/696/23, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі, що підлягав стягненню відповідно до судового наказу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 29 червня 2023 року у справі № 730/696/23 після досягнення старшою дитиною повноліття, припинити з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ріхтер В.В.