Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №766/17796/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/17796/25

н/п 2-о/766/197/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря Федорова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за заявою адвоката Чернієнко Антоніни Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Білозерська селищна рада Херсонського району Херсонської області (ЄДРПОУ 04401368, місцезнаходження: 75000, Херсонська обл., Херсонський р-н., смт Білозерка, вул. Свободи, б.87) про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Заявник звернулася із даною заявою, в якій просить: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

В поданій заяві заявник посилається на таке.

Мати заявниці, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце її смерті селище Велетенське Білозерського, нині Херсонський району, Херсонської області. Копію свідоцтва про смерть НОМЕР_2 долучено до заяви.

ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки її мати 21 серпня 2012 року склала заповіт, згідно якого після своєї смерті заповіла ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3 . Квартира належала спадкодавиці на праві приватної спільної власності згідно свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житло від 30 травня 1997 року. Копію свідоцтва додно до заяви. Копію заповіту долучено до заяви.

У квітні 2016 року ОСОБА_3 захворіла на важке онкологічне захворювання жіночих статевих органів, тому її донька (заявниця) почала спільно проживати з матір`ю за адресою АДРЕСА_2 , оскільки мати потребувала постійного догляду. Заявниця готувала їсти матері, прибирала в квартирі, купувала продукти, сплачувала комунальні послуги, а також возила маму до лікарні на обстеження, та необхідні маніпуляції для покращення стану здоров`я. З грудня 2016 року стан здоров`я матері заявниці погіршився і вона перестала самостійно пересуватися.

02 вересня 2025 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Білозерської державної нотаріальної контори Алпеєвої Т.В., для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус надала роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням терміну для прийняття спадщини. Факт фактичного прийняття спадщини, так як заявниця проживала на момент смерті зі спадкодавцем документально довести не можливо, оскільки вона не була зареєстрована у житлі, що належало спадкодавцю.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали свої вимоги з підстав викладених в заяві, просили їх задовольнити. Заявниця пояснила, що мати захворіла і вона проживала з нею, доглядала.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Суд, заслухавши заявника, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована паспортом громадянина України серія НОМЕР_4 .

ОСОБА_6 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати – ОСОБА_2 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 , ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , після одруження прізвище дружини – « ОСОБА_8 ».

Так встановлено, що заявник є донькою померлою ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 за життя залишила заповіт від 21.08.2012 року на випадок її смерті на користь ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 198.

Відповідно до інформаційної довідки із спадкового реєстру № 823896644 від 02.09.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 – не заводилась.

02 вересня 2025 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Білозерської державної нотаріальної контори Алпеєвої Т.В., для відкриття спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину, але нотаріус надала роз`яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропущенням терміну для прийняття спадщини. Факт фактичного прийняття спадщини, так як заявниця проживала на момент смерті зі спадкодавцем документально довести не можливо, оскільки вона не була зареєстрована у житлі, що належало спадкодавцю, що вбачається з листа-роз`яснення від 02.09.2025 року за № 194/01-16.

Відповідно до акту від 17.11.2025 року, засвідченого старостою сіл Лимани та Лупареве, сусіди засвідчили, що ОСОБА_1 проживала з квітня 2016 року по лютий 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили відомості вказані в даному акті, та вказали, що заявниця проживала разом із матір`ю ОСОБА_2 , оскільки остання хворіла та потребувала догляду. Донька про неї піклувалась, готувала їсти та доглядала за нею до її смерті матері.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановити факт родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

При цьому, відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п.3.21. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. за N 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем (п. 3.22. Порядку).

Відповідно до п.2, 9 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з умовами пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах по встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Встановлення цих факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявником спадкоємцем права на отримання спадку.

Факт проживання заявника на день смерті із спадкодавцем підтверджено, виходячи із досліджених доказів. Доказів іншого суду не надано.

Оцінивши усі наявні докази по справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Таким чином, керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

СуддяІ. Ю. Зуб