Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №950/1725/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1725/26

Номер провадження 3/950/737/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

з участю секретаря Гладкової С.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Кузнецова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лебедин матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 червня 2026 року приблизно о 09 год 40 хв, керуючи автомобілем Citroen C4 Picasso, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Т-1909 Суми Лебедин, у районі повороту до с. Даценківка, у разі виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, унаслідок чого допустив зіткнення з військовим транспортним засобом HMMWV M1097, військовий номер НОМЕР_2 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнав. Пояснив, що керував автомобілем Citroen C4 Picasso та рухався з м. Суми у напрямку м. Лебедин зі швидкістю приблизно 80 км/год. Із повороту в напрямку с. Даценківка праворуч перед ним виїжджала колона військових транспортних засобів. У колоні рухалися пікап, обладнаний кулеметом, пускова установка M142 HIMARS, а за ними автомобіль HMMWV, обладнаний кулеметом. Перші два транспортні засоби повернули ліворуч, а останній автомобіль HMMWV, зі слів ОСОБА_1 , не зупинився. З метою уникнення зіткнення він застосував гальмування та повернув праворуч, однак уникнути зіткнення не зміг. Після початку гальмування швидкість його автомобіля була меншою за 80 км/год.

ОСОБА_1 не зміг пояснити, з якою швидкістю рухався автомобіль HMMWV, чи рухався він безпосередньо перед зіткненням або зупинився. Також він зазначив, що військова техніка рухалася під час виконання бойового завдання в районі, наближеному до території проведення бойових дій. Після ДТП водій автомобіля HMMWV сфотографував транспортні засоби та поїхав.

Свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 та на момент ДТП перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля Citroen C4 Picasso, надала аналогічні пояснення. Вона підтвердила рух військової колони з правого повороту, застосування ОСОБА_1 гальмування та здійснення ним маневру праворуч.

Захисник просив закрити провадження у справі. Посилався на те, що ОСОБА_1 рухався головною дорогою та користувався перевагою в русі, а водій ОСОБА_3 повинен був надати йому дорогу. Також сторона захисту зазначала про неповноту схеми місця ДТП, наявність адміністративного матеріалу щодо іншого учасника події, відсутність автотехнічної експертизи й недоведеність технічної можливості ОСОБА_1 зупинити автомобіль до зіткнення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вина може бути як умисною, так і необережною. Стаття 124 КУпАП установлює відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У цій справі п. 12.1 Правил дорожнього руху України застосовується судом для оцінки дорожньої обстановки та безпечності обраної ОСОБА_1 швидкості. Кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП ґрунтується на порушенні п. 12.3 Правил дорожнього руху України, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення.

Судом установлено, що ОСОБА_1 ще до зіткнення бачив рух військової колони, що виїжджала з правого повороту. Отже, він міг об`єктивно виявити небезпеку для руху та був зобов`язаний негайно діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Власні пояснення ОСОБА_1 підтверджують, що він рухався зі швидкістю близько 80 км/год у той час, коли дорожня обстановка була очевидно складною. На дорозі відбувався рух колони великогабаритних військових транспортних засобів, серед яких були автомобілі зі встановленим озброєнням та пускова установка M142 HIMARS. За твердженням самого ОСОБА_1 , техніка рухалась у зв`язку з виконанням бойового завдання в районі, наближеному до території проведення бойових дій.

Така дорожня обстановка не надавала водієві цивільного автомобіля права продовжувати рух без урахування можливих маневрів військової техніки. Навпаки, вона вимагала від нього підвищеної зосередженості, особливої обачності та вибору такої швидкості, яка давала б можливість безперервно контролювати автомобіль, своєчасно зменшити швидкість і безпечно зупинитися.

Колона військових транспортних засобів, що послідовно виїжджала з прилеглої дороги, була очевидною зміною дорожньої обстановки. Її наявність виключала можливість вважати ситуацію звичайною або такою, що дозволяла продовжувати рух із попередньою швидкістю без оцінки ризиків. ОСОБА_1 був зобов`язаний завчасно зменшити швидкість з урахуванням руху колони, її габаритів, можливої зміни траєкторії окремих транспортних засобів та обмеженого простору в місці примикання доріг.

Посилання ОСОБА_1 на те, що військова техніка рухалася під час виконання бойового завдання, не спростовує його вини, а, навпаки, підтверджує, що він усвідомлював особливий характер дорожньої обстановки. Рух бойової техніки з озброєнням у районі, наближеному до території бойових дій, вимагав від цивільного водія не зменшення, а посилення уваги до безпеки руху. ОСОБА_1 повинен був передбачати можливість зміни швидкості, зупинки або маневру військового автомобіля та завчасно обрати безпечну швидкість.

ОСОБА_1 не пояснив, якою була швидкість автомобіля HMMWV, на якій відстані цей автомобіль перебував від його автомобіля, коли саме виникла небезпека для руху та в який момент він розпочав гальмування. Він також не зміг повідомити, чи рухався HMMWV безпосередньо перед зіткненням або стояв. Такі пояснення не підтверджують версію про раптове виникнення перешкоди, яку він не міг своєчасно виявити.

Пояснення свідка ОСОБА_2 загалом узгоджуються з версією самого ОСОБА_1 щодо руху військової колони. Проте вони не містять об`єктивних даних про швидкість, траєкторію та положення автомобіля HMMWV перед зіткненням. Свідок є дружиною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому її показання оцінюються судом у сукупності з іншими доказами та не можуть самі по собі спростувати дані, що підтверджують порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Із фотознімків, наданих суду, встановлено, що після ДТП автомобіль Citroen C4 Picasso перебував на гравійній ділянці. Основна проїзна частина дороги має асфальтобетонне покриття. На відеозаписах із нагрудних камер поліцейських видно відокремлення асфальтобетонної проїзної частини від гравійної ділянки дорожніми конусами, за якими розташований автомобіль Citroen C4 Picasso.

Суд погоджується з доводом захисту, що схема місця ДТП не містить достатньо чітких візуальних орієнтирів для визначення меж головної та другорядної доріг. Тому схема не використовується судом як єдиний і достатній доказ розташування транспортних засобів. Однак її неповнота не нівелює значення інших доказів.

Фотознімки та відеозаписи в їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 під час маневру праворуч виїхав на гравійну ділянку другорядної дороги. Такий маневр не був безпечним для інших учасників руху, оскільки завершився зіткненням із автомобілем HMMWV.

Суд не пов`язує порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України виключно з припущенням про те, що ОСОБА_1 за певної конкретної відстані обов`язково міг зупинити автомобіль. Порушення полягає у тому, що, виявивши небезпеку, він не забезпечив ані зупинки транспортного засобу, ані безпечного об`їзду перешкоди. Обраний ним маневр праворуч був небезпечним, оскільки призвів до зіткнення транспортних засобів.

Доводи захисту про можливе порушення водієм автомобіля HMMWV вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України суд відхиляє. Навіть якщо інший учасник дорожнього руху допустив порушення, це не звільняє ОСОБА_1 від самостійного обов`язку виконати вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Порушення правил іншою особою не надає водієві права обирати небезпечний маневр або продовжувати рух із такою швидкістю, яка не дозволяє уникнути зіткнення.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо іншого учасника ДТП, та результати його розгляду не мають наперед встановленої сили для цієї справи. Суд самостійно оцінює докази щодо поведінки ОСОБА_1 і встановлює наявність чи відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилання захисту на відсутність автотехнічної експертизи суд також відхиляє. Висновок про порушення ОСОБА_1 п. 12.3 Правил дорожнього руху України зроблений не на підставі спеціального технічного розрахунку, а на підставі встановлених фактичних обставин, пояснень самого водія, показань свідка, фотознімків і відеозаписів. Зазначені докази підтверджують, що ОСОБА_1 виявив небезпеку, продовжив рух у складній дорожній обстановці та здійснив маневр, який не був безпечним.

Наданий стороною захисту технічний опис HMMWV M1097A2R не містить даних про фактичну швидкість, траєкторію руху, технічний стан чи положення конкретного автомобіля HMMWV 3557 Е4 перед ДТП. Тому цей документ не спростовує порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правилами ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 12.3 Правил дорожнього руху України доведена сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів. Між допущеним порушенням та пошкодженням автомобілів Citroen C4 Picasso і HMMWV існує прямий причинний зв`язок. У діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд виходить із вимог ст. 23 та ст. 33 КУпАП.

Метою адміністративного стягнення є не лише покарання особи, а й її виховання у дусі додержання законів України та правил безпеки дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативні види стягнення, а саме штраф або позбавлення права керування транспортними засобами. Вибір конкретного виду стягнення має бути вмотивований характером правопорушення, особою порушника, ступенем його вини, наслідками ДТП та метою адміністративного стягнення.

Суд ураховує, що ДТП сталася за участю військового транспортного засобу, який, рухався для виконання бойового завдання. Правопорушення вчинене в умовах руху військової колони з озброєнням у районі, наближеному до території проведення бойових дій. За таких обставин недотримання вимог безпечної швидкості та невжиття заходів до безпечного припинення руху становило підвищену небезпеку не лише для учасників ДТП, а й для виконання військовою технікою завдань за призначенням.

Суд також бере до уваги характер механічних пошкоджень автомобіля Citroen C4 Picasso. Пошкоджено передню частину автомобіля та лобове скло, спрацювали подушки безпеки. Ці обставини свідчать про істотність наслідків ДТП і про реальну загрозу життю та здоров`ю водія і пасажирки.

ОСОБА_1 не усвідомив допущеного порушення, не визнав своєї вини та посилався виключно на поведінку іншого учасника ДТП. Невизнання вини саме по собі не є обставиною, що обтяжує відповідальність. Однак воно свідчить про відсутність критичної оцінки власної поведінки, неусвідомлення обов`язку водія враховувати особливу дорожню обстановку та не дає суду підстав вважати, що накладення лише штрафу буде достатнім для досягнення виховної й превентивної мети адміністративного стягнення.

Суд не встановив обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . За відсутності таких обставин суд обирає мінімальний строк позбавлення права керування транспортними засобами, передбачений санкцією ст. 124 КУпАП. Позбавлення права керування на строк шість місяців є пропорційним характеру порушення, враховує його наслідки та водночас не є надмірним заходом впливу.

Саме такий вид стягнення, на переконання суду, є необхідним і достатнім для формування у ОСОБА_1 належного ставлення до виконання вимог безпеки дорожнього руху, усвідомлення обов`язку своєчасно реагувати на небезпеку та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із особи, на яку накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 7, 9, 23, 30, 33, 40-1, 124, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287, 289, 294, 307, 308 КУпАП -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. на користь держави отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ