Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №500/3289/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3289/26

25 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Лебідь Р.В.

представника позивача Лев Р.В.

представника відповідача Васильчук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026 №UА403000202656, форми «Р», яким було збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України на суму 30402,16 грн з яких 27638, 33 грн - мито та 2763,83 грн. - штрафні санкції, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026р. №UА403000202657, форми «Р», яким було збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами) на суму 304497,71 грн., з яких 276816,10 грн. - мито та 27681,61 грн. - штрафні санкції, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2026р. №UA403000202658, форми «Р», яким було збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 66979,98 грн., з яких по митній декларації №24UА403020006004U1 - 55363,22 грн. - податок та 5536,32 грн. - штрафні санкції, по митній декларації №24UА403020006004U1 - 5527,67 грн. - податок та 552,77 грн. - штрафні санкції.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправними та такими, що підлягають до скасування спірні податкові повідомлення -рішення, оскільки Тернопільською митницею не зазначено в акті перевірки наявність обставин, які б давали підстави для сумнівів у походженні ввезеного ФОП ОСОБА_1 з Європи товару. А також не вказано: про достатність підстав для сумнівів стосовно дійсності сертифікату та вірогідності даних, наведених у ньому; про наявність доручення Державній митній службі для проведення вибіркової перевірки; - здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України; - в Акті перевірки не зазначено та Тернопільською митницею не надано будь-яких доказів щодо подання позивачем під час здійснення митного контролю та митного оформлення недостовірних документів; - у разі митного оформлення товару, що ввозиться з країн Європейського Союзу, платники мита та податків мають право скористатись тарифними преференціями, які передбачені Угодою. Застосуванню таких пільг передує дотримання декларантом умов, з якими пов`язується їх застосування, а саме, за загальним правилом, декларантом подається сертифікат перевезення товару ЕUR.1; - при митному оформленні товарів декларант ФОП ОСОБА_1 надала достатній обсяг документів на підтвердження походження товарів із країн Європейського Союзу. А отже, до транспортного засобу та причепу, які ввозились на територію України, правомірно застосований преференційний митний режим в рамках Протоколу І Угоди, оскільки вказаний автомобіль та причіп виготовлені в країнах ЄС, які є державами-членами цієї угоди; - долучений сертифікат ЕUR.І та експортна товаротранспортна накладна, які подавались до митного оформлення, не анульовані, не визнані недійсними, не відкликані. Також, на думку позивача, відсутні докази того, що вказані документи були підроблені або одержані незаконним шляхом; - відповідальність за оформлення та видачу сертифікату ЕUR.І, і правдивість інформації, що в ньому зазначена, покладена виключно на експортера (постачальника, продавця), а у позивача відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі відповідного сертифікату; - застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за спірними митними деклараціями позивач обґрунтовано сподівалася на добросовісність дій свого контрагента-експортера, та не мала підстав піддавати сумніву правомірність видачі сертифікату та експортної накладної. При цьому митним органом не зазначено у Акті перевірки доказів існування у позивача намірів фінансового характеру, спрямованих на ухиляння від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні; - інформація, отримана від уповноважених органів Нідерландів не може бути єдиним та беззаперечним доказом порушення позивачем митних правил; - висновки Тернопільської митниці ґрунтуються виключно на листі органу Нідерландів, без урахуванням інших, суттєвих доказів, що були надані при митному оформленні.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 29.06.2026 о 10:00 год.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, так як, на думку представника відповідача, позивачем не підтверджено належним чином преференційне походження товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1, тому вказані товари підлягають оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до статті 46 МК України. Враховуючи те, що для вищезазначених товарів країна походження є визначальною для оподаткування, а інформація про країну походження у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 від 22.04.2024 № AF01335046 виявилась непідтвердженою, вважає, що пільгові (преференційні) ставки ввізного мита при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 позивачем були застосовані невірно. На переконання представника відповідача, внаслідок безпідставного застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції « 410» під час здійснення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 №24UA403020006204U1, позивачем було порушено вимоги пункту 1 статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 8 статті 257, частин 4 та 5 статті 280 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 17.06.2026 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 29.06.2026 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю. Зокрема, вважає, що матеріали справи містять безліч облікових (реєстраційних) документів, окрім сертифікату з перевезення товару EUR.1, що підтверджують критерії походження, виробництва автомобілів в Європейському Союзі, такі як: Контракт №18-03-2024 від 18.03.2024р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та VAEX Tuck Trading B.V. (Нідерланди), експортна товаротранспортна накладна (декларація) від 03.04.2024р., рахунки-інвойси №VFACT24+00504 та №V-FACT24+00504 від 18.03.2024р., здійснені оплати по контракту на суму 71000 євро (свіфт від 01.04.2024р. на суму 31000 євро, свіфт від 02.04.2024р. на суму 22000 євро, свіфт від 03.04.2024р. на суму 12000 євро та свіфт від 03.04.2024р. на суму 6000 євро), Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SCANIA серії НОМЕР_1 , видане Латвійською республікою (Європейський Союз), Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу CHEREAU серії НОМЕР_2 , видане Королівством Бельгії (Європейський Союз), Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тимчасове) від 03.04.2024р. на транспортний засіб SCANIA, орган реєстрації автотранспортних засобів – Allianze Dani- Kla GmbH Vosendorf (Нідерланди, ЄС), Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (тимчасове) від 03.04.2024р. на причіп CHEREAU, орган реєстрації автотранспортних засобів – Allianze Dani-Kla GmbH Vosendorf (Нідерланди, ЄС), сертифікат відповідності від 15.04.2024р. щодо транспортного засобу SCANIA для підтвердження країни виробника товару та сертифікат EUR.1. З огляду на сукупність наданих документів на товар вбачається, що транспортний засіб та причіп виготовлені на території Європейського Союзу, були зареєстровані в країнах Європейського Союзу, були придбані у Нідерландах в країні Європейського Союзу, вони не міняли країну реєстрації Європейського Союзу та постійно перебували у країнах Європейського Союзу.

29.06.2026 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції оголошено перерву до 09.07.2026 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 01.07.2026 постановлено провести підготовче засідання, призначене на 09.07.2026 о 10:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача подав до суду заперечення (на відповідь на відзив), в яких просить відмовити у задоволенні позову повністю, зазначивши такі ж доводи, що й у відзиві на позовну заяву.

09.07.2026 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні в режимі відеоконференції постановлено ухвалу із занесенням до Протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.08.2026 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 14.07.2026 постановлено провести судове засідання, призначене на 07.08.2026 о 10:30 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

07.08.2026 у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції оголошено перерву до 25.08.2026 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 24.08.2026 постановлено провести судове засідання, призначене на 25.08.2026 о 11:00 год. за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.08.2026 у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив, письмових поясненнях.

Як встановлено судом, відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 336, пункту 2 частини 3 статті 345, пункту 2 частини 2 статті 351 МК України та на підставі наказу Тернопільської митниці від 13.01.2026 № 8 працівниками Тернопільської митниці проведено документальну невиїзну перевірку дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, за митними деклараціями від 24.04.2024 №24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 №24UA403020006204U1.

Зазначена документальна невиїзна перевірка проводилась Тернопільською митницею в період з 26.01.2026 по 30.01.2026.

Зокрема, на адресу позивача 14.01.2026 митницею було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (рекомендований лист № R0 680 5083 9269) від 14.01.2026 № 7.25-3/19-02/14/303 лист-повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи та копію наказу Тернопільської митниці від 13.01.2026 № 8 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи».

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено Акт від 02.02.2026 №1/26/7.25-19/3183202283.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, за митними деклараціями від 24.04.2024 №24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 №24UA403020006204U1 митницею встановлено наступне.

Позивачем ввезено на митну територію України та здійснено митне оформлення товарів за митними деклараціями: 1) від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 «автомобіль вантажний-рефрижератор, бувший у використанні, обладнаний холодильною установкою: марка - SCANIA; модель - S520; ідентифікаційний номер транспортного засобу - YS2S6X20005565129; тип двигуна - дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна - 16353 см3; календарний рік виготовлення - 2019; модельний рік - 2019; колісна формула - 6х3; загальна кількість місць - 2; торговельна марка – «SCANIA»; країна виробництва - Швеція (SE); призначений для доріг загального користування, перевезення вантажів». Код товару згідно із УКТ ЗЕД 8704239900. Ставка ввізного мита –пільгова/повна – 10%, зменшене ввізне мито (згідно з Доповненням I до Регіональної конвенції) – 0% від митної вартості. Умови поставки товару згідно з ІНКОТЕРМС – FCA (NL, Ravenstein). Фактурна вартість товару – 65 000,00 EUR (або згідно із встановленим НБУ курсом 1 EUR = 42,26200000 грн. на дату митного оформлення – 2 747 030, 00 гривень). Митна вартіст – 2 768 161, 00 грн. Країна походження товару – EU (Європейський Союз), країна відправлення – NL (Нідерланди). По даному товару до бюджету сплачено/нараховано митних платежів на суму 857816,28 грн., а саме: мито – 276 816,10 грн. (спосіб платежу – 06 (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту)), акцизний податок – 22806,65 грн., податок на додану вартість – 558193,53 грн. Отримувач товару та особа відповідальна за фінансове врегулювання ФОП ОСОБА_1 . Відправник товару – VAEX Truck Trading B.V. (De Verver 4a5371 MZ Ravenstein, Netherlands); 2) від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 «причіп-рефрижератор, бувший у використанні, обладнаний холодильною установкою: марка - CHEREAU; модель - C04; ідентифікаційний номер транспортного засобу - VM4CCD2000A109151; рік виготовлення - 2016; модельний рік - 2016; колісна формула - 4х2; загальна допустима маса - 20000 кг; торговельна марка – «CHEREAU»; країна виробництва - Франція (FR); призначений для доріг загального користування, перевезення вантажів. Причіп придбано комплектно разом транспортним засобом SCANIA S 520 (ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_3 ) згідно контракту № 18-03-2024 від 18.03.2024 загальною вартістю 71000 євро». Код товару згідно із УКТ ЗЕД 8716398000. Ставка ввізного мита –пільгова/повна – 10%, зменшене ввізне мито (згідно з Доповненням I до Регіональної конвенції) – 0% від митної вартості. Умови поставки товару згідно з ІНКОТЕРМС – FCA (NL, Ravenstein). Фактурна вартість товару – 6000,00 USD (або згідно із встановленим НБУ курсом 1 EUR = 42,52050000 грн. на дату митного оформлення – 255123,00 грн.). Митна вартість – 276383,25 грн. Країна походження товару – EU (Європейський Союз), країна відправлення – NL (Нідерланди). По даному товару до бюджету сплачено/нараховано митних платежів на суму 82914,98 грн., а саме: мито – 27638, 33 грн. (спосіб платежу – 06 (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими Імпорту (випуск у вільний обіг), експорту)), податок на додану вартість – 55276,65 грн. Отримувач товару та особа відповідальна за фінансове врегулювання ФОП ОСОБА_1 . Відправник товару – VAEX Truck Trading B.V. (De Verver 4a5371 MZ Ravenstein, Netherlands). У гр. 34 «Код країни походження» даних МД зазначено EU (Європейський Союз). Країна походження товару у графі 34 митних декларацій була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у сертифікаті форми EUR.1, наданого експортером Нідерландів.

Зокрема, на підтвердження країни походження товарів декларантом, під час митного оформлення, був наданий сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.04.2024 №AF01335046, котрий зазначений у графі 44 митних декларацій від 24.04.2024 №24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 під кодом « 0954» – «сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1» та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита « 410» – товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (абзац перший частини 1 статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до гл. 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони), яка відображена в графі 36 митних декларацій.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, за митними деклараціями від 24.04.2024 №24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 №24UA403020006204U1, було встановлено порушення вимог: - пункту 1 статті 15, Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини восьмої статті 257, частин четвертої та п`ятої статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита (мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами)) за митною декларацією від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 на загальну суму 276816,10 грн.; - пункту 1 статті 15, Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини восьмої статті 257, частин четвертої та п`ятої статті 280 Митного кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання) за митною декларацією від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 на загальну суму 27638,33 грн.; - пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 на загальну суму 60890,89 грн.

На підставі акта перевірки від 02.02.2026 № 1/26/7.25-19/3183202283 Тернопільською митницею 24.02.2026 винесено податкові повідомлення-рішення №UA403000202656, №UA403000202657 та № UA403000202658.

Рішенням Державної митної служби України №5/10-06/8.19/2569 від 07.05.2026 вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України (частина третя статті 3 МК України).

Відповідно до частини першої статті 318 МК України усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи, зокрема щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування (пункти 1, 2 частини третьої статті 345 МК України).

Відповідно до статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частини третя, четверта статті 351 МК України умовами проведення документальної невиїзної перевірки посадовими особами митного органу визначає прийняття наказу митного органу про проведення перевірки та направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Статтею 354 МК України установлено, що результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка (частина перша).

Керівник підприємства, що перевірялося, або уповноважена ним особа протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки), зобов`язані повернути митному органу підписаний примірник акта (довідки). Другий примірник акта (довідки) залишається на підприємстві (частина четверта).

У разі неповернення примірника акта (довідки) про результати перевірки протягом строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, та/або відмови від його (її) підписання, відмови від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки чи неможливості його (її) вручення та підписання, у тому числі у зв`язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням, митним органом складається акт, яким засвідчуються встановлені факти (частина п`ята).

У разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, він зобов`язаний підписати акт або довідку із запереченнями, які він має право подати протягом 10 робочих днів з дня отримання акта або довідки. До заперечення додаються документи та пояснення, зокрема документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України. Такі заперечення є невід`ємною частиною акта або довідки про результати перевірки. Заперечення розглядаються митним органом протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). За результатами розгляду підприємству надсилається відповідь у спосіб, визначений частиною шостою статті 344-1 цього Кодексу (частина сьома).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надсилання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом п`яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (частина одинадцята).

За правилами, установленими пунктами 1 та 3 статті 16 Доповнення І до Конвенції, сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони- експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Пунктом 7 статті 16 Доповнення I до Конвенції визначено, що митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR- MED повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції.

Пунктом 2 статті 31 Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному через компетентні митні організації у перевірці достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що міститься в документах.

Процедуру здійснення перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься, встановлено статтею 32 Доповнення І. Так відповідно до пункту 1 статті 32 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Конвенції.

Наведене дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати перевірки підтверджень походження товарів після закінчення їх митного оформлення у країні імпорту як за наявності обґрунтованих сумнівів, так і вибірково.

Пунктами 3, 5 статті 32 Доповнення І до Конвенції установлено, що перевірка здійснюється митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Повідомлення про результати перевірки надсилається якомога раніше, результати чітко вказують на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Згідно з пунктом 6 статті 32 Доповнення І якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Як слідує з матеріалів справи, Державною митною службою України на підставі матеріалів Тернопільської митниці (лист від 02.05.2024 №7.25-2/15-02/4/2918) направлено на перевірку до уповноваженого органу Нідерландів вищезазначений сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 22.04.2024 №AF01335046.

Державною митною службою України листом від 11.08.2025 № 15/15-03-01/7/4699 направлено Тернопільській митниці інформацію уповноваженого органу Нідерландів (лист від 06.07.2025 №BUI24-339) з результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 22.04.2024 № AF01335046, згідно із якою преференційне походження товарів, зазначених у вказаному сертифікаті, не підтверджене.

Зокрема, уповноважений орган Нідерландів листом від 06.07.2025 №BUI24-339 повідомив наступне: «… ми провели повторну перевірку сертифіката з перевезення (походження) EUR.1 № AF01335046, виданого компанією Vаех Truck Trading B.V. (ТОВ «Ваекс Трак Трейдінг») м. Равенштайн. Під час перевірки було встановлено, що зазначений сертифікат з перевезення (походження) не був належним чином виданий відповідно до положень Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом/Регіональної конвенції щодо товарів походженням з ЄС…».

З огляду на вказане, суд вважає, що діють наслідки, визначені у пункті 6 статті 32 Доповнення І - товари не можуть вважатися преференційним продуктом, що походить з Європейського Союзу, у розумінні Угоди про асоціацію та Конвенції; до товарів не може бути застосований преференційний режим із застосуванням зменшеної ставки мита.

Формальна наявність сертифікату з перевезення товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання преференції. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно із положеннями Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

При цьому, на думку суду, у зв`язку із не підтвердженням уповноваженим органом Нідерландів преференційного статусу товару, перевіркою було встановлено неправомірність підстав для застосування до вказаного товару преференційного режиму оподаткування як до такого, що походить з країни-члена Європейського Союзу та підпадає під дію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

З цього приводу, суд зазначає, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 352 МК України отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, можуть використовуватись як матеріали для підготовки висновків за результатами перевірок.

Разом з тим, відповідь уповноваженого органу Нідерландів є офіційною відповіддю за результатами проведеної перевірки сертифіката про походження в рамках митного співробітництва. При цьому таку перевірку сертифікатів про походження товарів може здійснювати виключно той митний орган, який ці сертифікати видавав.

Отже, саме результати перевірки на предмет походження товару є підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20.

Водночас, сертифікат з перевезення товару EUR.1 визначається у цьому випадку як єдиний доказ підтвердження преференційного походження товару з метою застосування пільг в оподаткуванні (пункт 1 статті 15 розділу V Доповнення I до Конвенції), однак з огляду на результати перевірки митних органів Нідерландів такий у цьому разі не може вважатися достовірним доказом.

Також, Верховний Суд неодноразово вказував, що міжнародним договором, а саме Угодою про асоціацію передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку отримання відповіді компетентного органу за результатами перевірки документів про походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Враховуючи те, що вказаний алгоритм дій контролюючого органу, на запит якого проводилася перевірка документів про походження товару, не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 41 МК України, то митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару (постанови від 01 березня 2021 року №240/7093/19, від 26 квітня 2023 року у справі №260/4347/20, від 11 серпня 2022 року у справі №460/8509/21, від 05 червня 2024 року у справі №380/2397/22).

Отож, у сукупності наведеного вище, на переконання суду, оскільки позивачем не підтверджено належним чином преференційне походження товарів, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями від 24.04.2024 №24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1, тому вказані товари підлягають оподаткуванню ввізним митом за повною ставкою ввізного мита відповідно до статті 46 МК України.

В свою чергу, оскільки для вищезазначених товарів країна походження є визначальною для оподаткування, а інформація про країну походження у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 від 22.04.2024 № AF01335046 виявилась непідтвердженою, пільгові (преференційні) ставки ввізного мита при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 позивачем були застосовані невірно.

З наведеного мотиву, суд погоджується з доводами сторони відповідача з приводу того, що внаслідок безпідставного застосування зменшених ставок ввізного мита та преференції « 410» під час здійснення митного оформлення товарів за митними деклараціями від 24.04.2024 № 24UA403020006004U7 та від 26.04.2024 № 24UA403020006204U1 позивачем було порушено вимоги пункту 1 статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини 8 статті 257, частин 4 та 5 статті 280 Митного кодексу України, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

Також за приписами підпункту в пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну. Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків (підпункт а пункту 193.1 статті 193 ПК України).

У цьому разі безпідставна сплата ввізного мита за преференційними ставками призвела до заниження бази оподаткування ПДВ.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Особою, на яку покладається обов`язок зі сплати донарахованих митних платежів податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина друга статті 293 МК України).

Підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, передбачених МК України або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У цьому разі у Тернопільської митниці були правові підстави для донарахування грошових зобов`язань (мита та ПДВ) позивача, адже результати перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи за митними деклараціями, які були об`єктом перевірки на предмет обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування, показали, що преференційне походження товару не підтверджене у встановленому порядку.

При вирішенні спору суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі №380/2397/22. Так Верховний Суд виснував, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, стосовно країни походження при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товару та їх випуску.

У випадку прийняття такого рішення, митний орган не повинен приймати до уваги навіть правомірність поведінки суб`єкта господарювання, якому надана преференція, оскільки ані національне законодавство, ані міжнародний договір не зазначають про необхідність її врахування або наявність будь-яких поважних причин, за наявності яких митний орган може прийняти інше рішення за таких обставин. У такому випадку мова не йде про умисне чи неумисне надання таким суб`єктом господарювання недостовірних документів чи недостовірної інформації, вчинення ним будь-яких протиправних дій. І мова не йде про те, що сертифікати EUR.1 скасовані чи визнані недійсними. Мова йде лише про те, що експортер повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни-експорту чи вивезення надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів.

Суд наголошує, що у випадку отримання від вказаних органів відомостей щодо непідтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу митний орган саме зобов`язаний за відсутності виняткових обставин, а не має право, відмовити у наданні права на преференції. Таке ж рішення він повинен прийняти і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Отож, з урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, поданих на їх обґрунтування, суд висновує, що відповідач, приймаючи оскаржені постанову діяв правомірно.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити у повному обсязі, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 03 вересня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ),

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнкаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 РНОКПП:43985576).

Головуюча суддя Дерех Н.В.