Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №480/3220/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Суми Справа № 480/3220/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії..

Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, в період проходження військової служби йому не виплачували поточну індексацію із застосуванням місяця підвищення січня 2008 року. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації, а також щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації.

У позовній заяві позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.11.2017 включно; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.11.2017 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100% для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць); 3) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; 4) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку № 159.

Судом було відкрито провадження у справі 24.04.2025.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що спірна індексація не виплачувалась позивачу, оскільки для такого не було законних підстав. Нарахування індексації грошового забезпечення, у тому числі визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень військової частини, як платника грошового забезпечення, в якому військовослужбовець проходить службу.

Обставини, які встановлені судом.

У період з 01.12.2015 до 16.11.2017 позивач проходив військову службу у відповідача. У такий період позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у сумі 575,63 грн (у грудні 2015 року). Зазначені фактичні обставини підтверджуються картками особового рахунку військовослужбовця на ім`я позивача за 2015-2017 роки.

Висновки суду та їх мотиви.

1. Щодо індексації грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%.

Тобто, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є місяцем підвищення при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до цієї постанови.

Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації за період з 01.12.2015 до 16.11.2017, цей місяць і є місяцем підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).

Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже у грудні 2015 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін грудня 2015 року, а також січня 2016 року, як й інших місяців, відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що поведінка відповідача щодо відсутності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року за період з 01.12.2015 до 16.11.2017 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому в цій частині суд задовольняє позовні вимоги.

Суд звертає увагу сторін, що застосування місяця підвищення - січня 2008 року, для розрахунку індексації з 01.12.2015 до 16.11.2017, не є передчасним у даній справі, оскільки у відповідача відсутня дискреція для застосування іншого місяця підвищення. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.06.2024 у справі № 560/1431/21 та від 29.08.2024 у справі № 200/4082/22, які враховуються судом при ухваленні даного рішення.

2. Щодо компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2025 у справі № 580/11000/23.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачами не було нараховано та не було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 16.11.2017.

Відтак, оскільки нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення не було здійснено, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про нарахування компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з їх передчасністю.

Тому суд задовольняє позовні вимоги частково та формулює резолютивну частину рішення у спосіб, який найбільш ефективно захищає порушені права позивача

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, за період проходження військової служби з 01.12.2015 до 16.11.2017, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 до 16.11.2017, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

4. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

5. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук