Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №460/7323/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2026 року м. Рівне№460/7323/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовноого провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – Позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Відповідача, щодо нарахування та виплати Позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 2022 року по 2023 рік (включно) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення (поточної індексації); зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплатити Позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 2022 року по 2023 рік (включно), обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення (поточної індексації) із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Відповідача здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати та нарахувати і виплатити Позивачу компенсацію на відповідний рахунок.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер, входить до структури грошового забезпечення військовослужбовця та повинна враховуватися у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначаються допомога для оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. На думку позивача, неврахування поточної індексації при визначенні розміру таких виплат призвело до їх виплати у меншому розмірі. Позивач звернувся до суду і просить суд позов задовольнити повністю.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав, що у 2022 році грошове забезпечення та поточна індексація нараховувалися і виплачувалися позивачу відповідно до вимог законодавства, а підстав для нарахування індексації-різниці не було. Щодо 2023 року відповідач зазначив, що дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на цей рік було зупинено, тому підстав для нарахування індексації не існувало. Вважає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися правомірно, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву залишену без руху.

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 09.07.2026 витребувано у Військової частини НОМЕР_2 докази: належним чином завірених копії карток особового рахунку із детальним зазначенням нарахованого та виплаченого (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення) грошового забезпечення за період з 2022 по 2023 рік включно щодо ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.07.2026 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк для подання до суду доказів, витребуваних ухвалою суду від 09.07.2026

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2023 №36 Позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з переміщенням для подальшого проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_3 . Отже, 03.02.2023 позивач не був звільнений з військової служби, а продовжив її проходження в іншій військовій частині.

В наказі зазначено, що допомога для оздоровлення за 2023 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік не виплачувалась.

З особової картки Позивача про грошове забезпечення за 2022 рік вбачається, що у травні 2022 року Позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу для оздоровлення у сумі 14 007,00 грн та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 14 007,00 грн. Водночас упродовж 2022 року Позивачу нараховувалась поточна індексація грошового забезпечення як окрема складова виплат.

Відомості особової картки за 2023 рік не містять нарахувань зазначених видів допомоги Військовою частиною НОМЕР_2 .

Позивач вважає, що у період проходження служби при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань відповідач протиправно не враховував індексацію грошового забезпечення, тому звернувся до суду.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання соціального і правового захисту військовослужбовців визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби та підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 3 пункту 5 постанови №704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань надавати один раз на рік військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України у спірний період визначалися Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за №405/31857 (далі - Інструкція №200).

Відповідно до пункту 1 розділу XIX Інструкції №200 військовослужбовцям, які набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Пунктом 4 цього розділу передбачено, що розмір допомоги визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою штатною посадою на день підписання наказу про надання допомоги.

За пунктами 1, 2 розділу XX Інструкції №200 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається за рішенням командира військової частини один раз на рік у межах фонду грошового забезпечення у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право на день звернення. Розмір такої допомоги визначається комісією та оформлюється відповідним протоколом.

Правові, економічні та організаційні основи індексації грошових доходів населення визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

За статтями 1, 2 Закону №1282-XII індексація є механізмом підвищення грошових доходів населення з метою відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг; індексації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078). Пунктом 2 Порядку №1078 до доходів, що підлягають індексації, віднесено грошове забезпечення військовослужбовців.

Аналіз наведених норм свідчить, що індексація має спеціальний компенсаційний характер та є невід`ємною складовою систематичного грошового забезпечення військовослужбовця. Те, що окремі види допомоги мають разовий характер, не означає, що при визначенні їх розміру може бути виключена індексація із тієї розрахункової величини місячного грошового забезпечення, з якою законодавець пов`язує розмір відповідної допомоги.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 у справі №820/3423/18 звернув увагу, що предметом такого спору є не індексація самої разової допомоги, а включення сум індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Верховний Суд виходив із систематичного характеру індексації та необхідності її врахування у складі грошового забезпечення, яке використовується як розрахункова величина.

У постанові від 07.11.2024 у справі №240/28177/23 Верховний Суд залишив без змін судові рішення в частині, якою визнано протиправними дії щодо нарахування та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування індексації та зобов`язано здійснити відповідний перерахунок.

Застосовуючи наведені положення до встановлених обставин цієї справи, суд враховує, що право позивача на поточну індексацію грошового забезпечення за 2022 рік у межах цієї справи фактично не є спірним: відповідач у відзиві сам зазначає, що всі належні суми поточної індексації були позивачу нараховані та виплачені. Отже, на відміну від випадку, коли саме існування права на індексацію не підтверджене, у цій справі наявність відповідної складової місячного грошового забезпечення підтверджується і первинними фінансовими документами, і позицією відповідача.

Щодо грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік суд зазначає, що Інструкція №200 прямо визначає її у розмірі місячного грошового забезпечення. Оскільки індексація у 2022 році була складовою систематичного грошового забезпечення позивача, її неврахування при визначенні такої допомоги призвело до виплати допомоги не у повному розмірі.

Відтак вимога про перерахунок і доплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік є обґрунтованою.

Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік суд враховує, що Інструкція №200 встановлює її максимальний розмір через категорію місячного грошового забезпечення та передбачає визначення конкретного розміру комісією.

Архівна картка підтверджує виплату Позивачу цієї допомоги у сумі 14007,00 грн, тоді як фінансова документація відображає індексацію окремою складовою грошового забезпечення.

Відповідач не подав іншого розрахунку, який би свідчив, що конкретна сума матеріальної допомоги була визначена незалежно від місячного грошового забезпечення або що індексація при її визначенні була врахована. За таких обставин вимога про перерахунок матеріальної допомоги за 2022 рік також підлягає задоволенню.

Щодо вимог, заявлених за 2023 рік, суд зазначає наступне.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2023 №36 вказано, що грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік позивачу цією військовою частиною не виплачувалися. Того ж дня позивач був виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з переміщенням для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_3 .

Отже, Відповідач у 2023 році не вчиняв дій з нарахування та виплати зазначених допомог без урахування індексації.

Питання про можливе право позивача на одержання відповідних допомог у 2023 році за новим місцем служби не є предметом цього спору та не може бути вирішене шляхом покладення відповідного обов`язку на Військову частину НОМЕР_1 .

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік.

Однак для вирішення вимог до Військової частини НОМЕР_1 визначальною є насамперед встановлена відсутність самих спірних виплат у 2023 році.

Щодо одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає таке.

Згідно п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначав, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

У свою чергу, вимогу Позивача про нарахування та виплату грошового забезпечення виключно за рахунок коштів за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", суд вважає передчасною та такою, що створює неправомірне втручання в порядок виконання судового рішення.

КЕКВ 2112 - це лише технічна бюджетна класифікація, яка визначає напрям використання коштів, а не джерело права на виплату сум грошового забезпечення. Вказівка конкретного КЕКВ у резолютивній частині рішення не має правового значення для встановлення права чи розміру грошового забезпечення.

Адміністративне судочинство вирішує питання правомірності дій (бездіяльності) та зобов`язує вчинити дії щодо нарахування й виплати. Однак вибір джерела фінансування, конкретного КЕКВ та порядку проходження коштів через органи Державної казначейської служби України належить до компетенції розпорядника бюджетних коштів і Державної казначейської служби. Суд не вправі втручатися в ці питання, оскільки це виходить за межі його повноважень.

Вказівка конкретного КЕКВ створює штучні обмеження для відповідача. Він може мати законні підстави провести виплату за іншим кодом - через перерозподіл коштів, особливості кошторису чи внутрішні правила фінансування. Обмеження вибору КЕКВ ускладнює виконання рішення без об`єктивної потреби.

Отже, така вимога є передчасною, адже на момент розгляду справи рішення ще не виконано, а питання джерела фінансування виникає лише на етапі виконання, тому в її задоволенні слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок і виплатити позивачу компенсації втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати, суд зазначає таке

Стаття 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІвиплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація частини доходів проводиться тільки у випадку, якщо такі доходи були нараховані, але були затримані строки їх виплати.

Оскільки нарахування та виплати Позивачу грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням індексації грошового забезпечення у відповідному розмірі не було, зазначене не свідчить про затримання строків виплати грошових доходів, тому суд дійшов висновку, що така позовна вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування у складі грошового забезпечення сум поточної індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення поточної індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Суддя К.М. Недашківська