Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №420/13096/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13096/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

секретаря судового засідання – Крилова А.Я.,

представника позивача – Мунтяну Ігоря Івановича (на підставі ордеру),

представника відповідача – Ландейс Альберта Олександровича (на підставі виписки з ЄДРПОУ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 07 травня 2026 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОТЕЙП” до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 5970615320702, яким до ТОВ “ПРОТЕЙП” застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок;

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 5970415320702, яким до ТОВ “ПРОТЕЙП” застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок;

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 5971015320702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 521 181,00 грн (п`ятсот двадцять одна тисяча сто вісімдесят одна гривня нуль копійок);

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 5970715320702, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 902 998 (один мільйон дев`ятсот дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 00 копійок;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ “ПРОТЕЙП” витрати на професійну правничу допомогу;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ “ПРОТЕЙП” судовий збір, сплачений при поданні позову..

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2025 року №№ 5970415320702, 5970615320702, 5970715320702, 5971015320702, зазначає про їх протиправність та просить скасувати.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на незаконність призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Зазначає, що перевірка була призначена щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від`ємного значення ПДВ понад 100 тис. грн, тоді як, за твердженням позивача, контролюючим органом фактично встановлювалися обставини, що стосуються іншого звітного періоду — вересня 2025 року. На думку позивача, це свідчить про вихід контролюючого органу за межі предмета перевірки та порушення вимог пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України.

Позивач також вважає необґрунтованими висновки акта перевірки щодо ненадання контролюючому органу документів. Зазначає, що під час перевірки ним було забезпечено доступ до первинних документів та надано, зокрема, інвентаризаційний опис, податкові та видаткові накладні. При цьому, на думку позивача, контролюючим органом не визначено чіткого та вичерпного переліку документів, які нібито не були надані, не доведено факту їх належного витребування та безпідставного ненадання, а надані документи не були належним чином досліджені та оцінені.

Щодо висновків про проведення інвентаризації позивач зазначає, що на підставі наказу від 18.09.2025 проведено інвентаризацію основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої складено відповідний інвентаризаційний опис та нестачі не встановлено. Вважає, що контролюючий орган не надав належної оцінки результатам інвентаризації та безпідставно поставив під сумнів її проведення.

Позивач заперечує також висновки контролюючого органу щодо господарських операцій товариства. Зазначає, що відповідно до технологічного процесу діяльності підприємства сировина придбавається в рулонах та кілограмах, після переробки і розфасування реалізується в квадратних метрах, що зумовлює зміну номенклатури та облікових одиниць товару. На думку позивача, зазначені обставини підтверджуються первинними документами, а контролюючим органом не досліджено рух товарів, специфіку виробничого процесу та господарські операції у їх сукупності.

Окремо позивач заперечує правомірність застосування штрафних санкцій у розмірах 1 020 грн, 3 400 грн та 1 902 998 грн. Вважає, що контролюючим органом не доведено наявності складу податкових правопорушень, не наведено достатнього фактичного та правового обґрунтування застосування штрафів, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення не містять належної конкретизації порушень, періодів, операцій, документів та розрахунку визначених сум.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 5971015320702 позивач зазначає, що контролюючим органом не доведено правомірності зменшення від`ємного значення ПДВ, не наведено конкретних господарських операцій, контрагентів та первинних документів, які стали підставою для такого зменшення.

Позивач також посилається на порушення контролюючим органом вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта, принципів правової визначеності, належного доказування та об`єктивного дослідження обставин справи. Вважає, що порушення порядку призначення та проведення перевірки, а також необґрунтованість висновків акта перевірки зумовлюють протиправність прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами та в цілому зазначає, що документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОТЕЙП» призначено на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з декларуванням платником податку від`ємного значення ПДВ у розмірі понад 100 тис. грн. Наказ про проведення перевірки та направлення на її проведення були належним чином вручені директору товариства Сухомліну О.І., який допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. При цьому сам факт проведення перевірки у вересні 2025 року не свідчить про її незаконність, оскільки перевіркою досліджувався визначений наказом період - липень 2025 року.

Відповідач вказав, що під час перевірки платник податків не надав на вимогу контролюючого органу первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, необхідні для проведення перевірки, у зв`язку з чим 19.09.2025 року складено акт про ненадання документів. Відмова уповноваженої особи товариства від його підписання та отримання зафіксована в акті. На думку відповідача, зазначене свідчить про порушення платником вимог пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України.

Щодо висновків перевірки відповідач зазначив, що за даними ЄРПН ТОВ «ПРОТЕЙП» у липні 2025 року реалізувало ТОВ «БІСІ УКРАЇНА» плівку за ціною, нижчою за ціну її придбання. У зв`язку з цим контролюючий орган дійшов висновку про порушення пункту 188.1 статті 188 ПК України та заниження бази оподаткування ПДВ, а також про незареєстрування податкової накладної на суму перевищення ціни придбання товару над фактичною ціною його постачання відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України.

За результатами перевірки контролюючий орган встановив завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 521 181 грн та заниження податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 1 522 398 грн. Відповідач зазначив, що саме ці обставини стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Також відповідач наголосив, що під час адміністративного оскарження акта перевірки позивач не надав первинних документів, які б спростовували встановлені контролюючим органом порушення. На думку відповідача, надані позивачем податкові накладні підтверджують придбання та подальшу реалізацію товару за ціною, нижчою від ціни його придбання, а тому не спростовують висновків перевірки.

Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач також зазначив, що платник податків зобов`язаний надати документи контролюючому органу саме під час проведення перевірки, а первинні документи, які не були надані під час перевірки, не можуть бути враховані судом лише у зв`язку з їх подальшим поданням.

Відтак відповідач вважав, що перевірку проведено з дотриманням вимог податкового законодавства, висновки акта перевірки є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - законними та такими, що прийняті на належних правових підставах.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 27 травня 2026 року об 10 год. 00 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, у залі судових засідань №30.

19 травня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

26 травня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

01 червня 2026 року від позивача суду надійшла відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року продовжено розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОТЕЙП” до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 02 червня 2026 року об 10 год. 30 хв.

12 червня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

15 червня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

19 червня 2026 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Проведення підготовчого судового засідання по справі №420/13096/26 призначеного на 25 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. та в наступних судових засіданнях вирішено здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

22 червня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

24 червня 2026 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

В підготовчому судовому засідання 25 червня 2026 року задоволено клопотання про долучення доказів та відмовлено в долученні додаткових пояснень, які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області та після з`ясування питання про відсутність інших доказів за предметом позову, та поважних підстав їх ненадання, судом поставлено на обговорення питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження, враховуючи вирішення всіх питань, передбачених ч. 2 ст. 180 КАС України, а також положення ст.ст. 163-165 КАС України, у межах строків підготовчого провадження розгляду справи, представники сторін не заперечували проти його закінчення.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Призначено справу до судового розгляду по суті на 30 червня 2026 року о 10 год. 10 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.

29 червня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

02 липня 2026 року від відповідача до суду надійшли заяви про виклик судове засідання в якості свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які працюють в Головному управлінню ДПС в Одеській області, з метою надання показань по справі №420/13096/26.

08 липня 2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

13 серпня 2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

25 серпня 2026 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами), Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протейп» код за ЄДРПОУ 44941278, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з липень, від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість тривалістю 05 робочих днів з 15.09.2025 року, яке оформлене наказом від 09.09.2025 року № 9455-п.

З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 15.09.2025 року з наданням копії наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 09.09.2025 року №9455-п ОСОБА_3 – директора ТОВ «ПРОТЕЙП».

Перевірку проведено з відома та в присутності ОСОБА_3 – директора ТОВ «ПРОТЕЙП». У журналі реєстрації перевірок ТОВ «ПРОТЕЙП» вчинено запис 05.09.2025 року.

Крім того, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 15.09.2025 року вручено особисто уповноваженій особі, з правом підпису, Сухомліну Олексадру Івановичу запит «Щодо доступу до обстеження територій та приміщень» №13195/КПР/15-32-07-02-07 від 12.09.2025 року.

Отже, враховуючи вищевикладене та факт отримання уповноваженою особою з правом підпису ТОВ «Протейп» ОСОБА_3 копії наказу від 09.09.2025 року № 9455-п, ознайомленням під підпис з направленнями на право проведення перевірки від 15.09.2025 та запит «Щодо доступу до обстеження територій та приміщень» №13195/ КПР/15-32-07-02-07 від 12.09.2025 року, посадові особи/представники ТОВ «Протейп» забезпечили допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протейп» код за ЄДРПОУ 44069166, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2025 по 31.07.2025 з 15.09.2025 на 05 робочих днів.

Документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Протейп», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності за липень 2025 року розпочалася 15.09.2025 року.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 15.09.2025 року, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 09.09.2025 року №9444-п, відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) у складі фахівців управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОТЕЙП», код ЄДРПОУ 44941278, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 26.09.2025 року № 52404/15-32-07-02, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

1) п. 188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ПРОТЕЙП», в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за липень 2025 року) у сумі 521181 грн. та занижено податок на додану вартість (рядок 18 Декларації з ПДВ за липень 2025 року) у сумі 3086376 грн.;

2) п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «ПРОТЕЙП» у липні 2025 року не зареєстровано податкову накладну на суму перевищення ціни придбання товару над базою постачання товару;

3) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями, ТОВ «ПРОТЕЙП» не складено (не зареєстровано в ЄРПН) податкову накладну на суму нестачі, встановленої в результаті інвентаризації;

4) п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, ст. 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.

На підставі висновків акту перевірки від 26.09.2025 року № 52404/15-32-07-02 та з урахуванням відповіді на заперечення від 24.10.2025 року №14550/КПР/15-32-07-02- 06, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення – рішення: від 31.10.2025 року № 5970415320702 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн.; від 31.10.2025 року №5970615320702 яким застосовано штраф у сумі 3 400,00 грн.; від 31.10.2025 року №5970715320702 яким застосовано штраф у сумі 1 902 998,00 грн.; від 31.10.2025 року № 5971015320702 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Щодо правових підстав для проведення документальної виїзної перевірки.

Як встановлено судом, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами), Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Протейп» код за ЄДРПОУ 44941278, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з липень, від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість тривалістю 05 робочих днів з 15.09.2025 року, яке оформлене наказом від 09.09.2025 року № 9455-п.

Підставою для проведення такої перевірки визначено підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка проводиться, зокрема, у разі, якщо платником податків заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або від`ємне значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість.

Оцінюючи доводи позивача щодо відсутності правових підстав для проведення перевірки, суд виходить з того, що сама по собі незгода платника податків із призначенням перевірки не свідчить про її протиправність. Належними доказами відсутності у контролюючого органу передбачених законом підстав для призначення перевірки могли б бути, зокрема, докази відсутності передбаченої підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини або докази невідповідності наказу вимогам податкового законодавства. Водночас таких доказів позивачем суду не надано.

Суд також відхиляє доводи позивача про незаконність перевірки у зв`язку з тим, що вона фактично проводилася у вересні 2025 року, тоді як наказом визначено період, що перевіряється, - липень 2025 року.

При цьому необхідно розмежовувати період проведення перевірки та період діяльності платника податків, який охоплюється перевіркою. Датою початку перевірки є 15.09.2025 року, що визначено наказом контролюючого органу, тоді як предметом дослідження були господарські операції та показники податкової звітності ТОВ «ПРОТЕЙП» за липень 2025 року. Отже, проведення перевірки у вересні 2025 року саме по собі не означає дослідження контролюючим органом діяльності платника за вересень 2025 року та не свідчить про вихід за межі визначеного наказом періоду.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення саме за липень 2025 року, а саме порушення пункту 188.1 статті 188 ПК України, внаслідок чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації з ПДВ за липень 2025 року), на суму 521 181 грн та занижено податок на додану вартість (рядок 18 декларації з ПДВ за липень 2025 року) на суму 1 522 398 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки контролюючим органом досліджувалися податкові накладні та інші документи, що стосуються господарських операцій за липень 2025 року та попередні звітні періоди. Таке дослідження саме по собі не свідчить про розширення періоду перевірки, оскільки для встановлення правильності формування показників податкової звітності за липень 2025 року контролюючий орган об`єктивно може досліджувати документи та господарські операції попередніх періодів, якщо вони пов`язані з формуванням відповідних показників липня 2025 року.

Зокрема, визначення правильності формування від`ємного значення з ПДВ за липень 2025 року передбачає можливість перевірки показників податкового кредиту, залишку від`ємного значення попередніх звітних періодів, а також господарських операцій, які є підставою для формування таких показників. Тому сам факт дослідження документів, складених до липня 2025 року, не означає, що перевіркою було охоплено інший період діяльності платника податків у розумінні наказу про її призначення.

При цьому суд звертає увагу, що позивачем не наведено конкретних господарських операцій, податкових показників чи висновків акта перевірки, які б свідчили про те, що контролюючий орган встановив податкові порушення за вересень 2025 року або інший період, не визначений наказом про проведення перевірки.

Таким чином, з огляду на зміст наказу від 09.09.2025 року № 9455-п, фактичні обставини проведення перевірки та зміст акта перевірки, суд доходить висновку, що контролюючим органом не було допущено виходу за межі визначених наказом предмета та періоду перевірки. Проведення перевірки у вересні 2025 року не суперечить визначеному наказом періоду діяльності платника податків, який підлягав дослідженню, оскільки дата проведення перевірки та період, за який вона проводиться, є різними за своїм правовим змістом.

За таких обставин доводи позивача про незаконність підстав видання наказу від 09.09.2025 року № 9455-п та проведеної на його підставі документальної позапланової виїзної перевірки з мотивів проведення її у вересні 2025 року, а також нібито встановлення порушень за межами визначеного наказом періоду, є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

Щодо суті виявлених під час проведення перевірки порушень, судом встановлено наступне.

Як вбачається з п. 2.7. Акту перевірки, в ході проведення перевірки контролюючим органом ТОВ «ПРОТЕЙП», нібито, не було надано оригінали документів, необхідних для здійснення перевірки.

Разом з тим судом встановлено, під час проведення перевірки підприємством було забезпечено належний доступ посадових осіб контролюючого органу до всіх первинних документів та надано на огляд: інвентаризційний опис від 19.09.2025р.; податкова накладна від 04.07.2025р. №1; податкова накладна від 08.07.2025р. №2; видаткова накладна № 8 від 04 липня 2025 року; видаткова накладна № 9 від 08 липня 2025 року.

При цьому, контролюючим органом не враховано, що надані ТОВ «ПРОТЕЙП» первинні документи (зокрема податкові та видаткові накладні, інвентаризаційні описи) повністю підтверджують здійснення господарських операцій та їх відображення у податковому обліку, однак такі документи не були належним чином досліджені та оцінені.

Як зазначено в п.п.1.3.2 п. 2.9. Акту, позивачем порушено п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6, ст. 44, ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.

Під час проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОТЕЙП» було надано відповідь на запит №10/10/2025-1 від 10.10.2025 року та долучено наступні документи: інвентаризаційний опис від 19.09.2025р.; податкова накладна від 04.07.2025р. №1; податкова накладна від 08.07.2025р. №2; видаткова накладна № 8 від 04 липня 2025 року; видаткова накладна № 9 від 08 липня 2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

За вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов`язковими реквізитами первинного документа є зміст, обсяг і одиниця виміру господарської операції.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що фактично, висновки контролюючого органу зводяться до формального констатування обставин без належного аналізу первинних документів, без дослідження їх змісту та без встановлення причинно-наслідкового зв`язку між відображенням запасів у бухгалтерському обліку та можливими порушеннями податкового законодавства.

Так, в п.п. 1.3.3. п.2.12 Акту перевірки контролюючим органом наведені висновки щодо проведення інвентаризації ТОВ «ПРОТЕЙП», відносно чого суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ПРОТЕЙП» було видано наказ від 18.09.2025 року про проведення інвентаризації, на виконання якого проведено інвентаризацію основних засобів та товарно-матеріальних цінностей підприємства.

За результатами проведення інвентаризації було складено інвентаризаційний опис запасів Товариства, за яким не було виявлено нестачу.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства.

Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Згідно з п. 5 розд. І Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення залишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

У відповідності до п. 7 розд. І Положення, проведення інвентаризації є обов`язковим, у тому числі на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Відповідно до п. 16 розд. II Положення, в інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються словами число, порядковий номер активів та загальна кількість у натуральних вимірах усіх активів, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Таким чином під час проведення інвентаризації (з метою ідентифікації ТМЦ) в інвентаризаційному описі мають вказуватися (деталізуватися) ТМЦ з метою їх співставлення з даними бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм Положення №879 свідчить, що інвентаризація повинна проводитися з метою достовірного встановлення фактичної наявності активів та їх співставлення з даними бухгалтерського обліку, а її результати мають бути належним чином оформлені та враховані при здійсненні податкового контролю.

У даному випадку Позивачем інвентаризацію було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується належними первинними документами.

Водночас, суд вважає, що відповідачем при проведенні перевірки не було надано належної оцінки результатам проведеної інвентаризації, а висновки Акта перевірки зроблені без урахування фактичних даних, встановлених під час інвентаризації, та без їх належного співставлення з даними бухгалтерського обліку.

В акті перевірки зазначено, що в пункті 242 інвентаризаційного опису проведеного підприємством фактична кількість відповідає кількості за обліком та становить в розмірі 24 480 шт.

Однак, під час проведення інвентаризації акт не складався та не був наданий їм для ознайомлення у встановленому порядку, що виключає можливість підтвердження правильності викладених у ньому висновків з боку контролюючого органу.

Також, працівники та представники податкового органу наділені повноваженнями, а саме спостерігачів, не мають повноважень щодо самостійного проведення інвентаризації, а також не володіють спеціальними знаннями та специфікою виробництва з метою точного встановлення номенклатури.

Крім того, слід врахувати, що перевірка проводилась у вересні 2025 року за операціями липня 2025 року, тобто фактично у наступному звітному періоді після здійснення господарських операцій.

За таких обставин контролюючий орган мав можливість здійснити повне та всебічне дослідження як первинних документів, так і руху товарів, їх переробки та подальшої реалізації, однак цього зроблено не було, відносно чого в судовому засіданні представник відповідача не навів переконливих аргументів та не надав доказів.

У зв`язку з чим, суд вважає, що висновки, викладені у п. 2.12 Акту перевірки не містять належного обґрунтування та не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

В розділі 3 Акту п. 3.1. контролюючим органом зроблено висновки щодо господарських операцій ТОВ «ПРОТЕЙП», які не відповідають дійсності, оскільки податкова накладна № 78 від 16.07.2025р. з продажу товарів за ціною 6,01 грн за 1 м2 без урахування ПДВ зареєстрована у зв`язку здійсненням господарської операції поставки товарів.

Судом встановлено, що відповідно до технологічного процесу закупівля сировини позивачем здійснюється в рулонах, перероблюється та розфасовується і реалізується в метрах квадратних, що підтверджується податковими накладними від 04.07.2025р. №1, та 08.07.2025р. №2, та видатковими накладними № 8 від 04 липня 2025 року, № 9 від 08 липня 2025 року.

Зміна номенклатури та зміна облікових одиниць товарів, здійснюється на підставі облікової політики підприємства.

Основним видом діяльності ТОВ «Протейп» є 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас. У зв`язку з технологічним процесом сировина закуповується в постачальників в рулонах та кг, перероблюється та розфасовується і реалізується в метрах квадратних як наведено вище.

Контролюючим органом не враховано специфіку технологічного процесу підприємства, не досліджено рух товару, не проведено аналізу первинних документів у їх сукупності та не встановлено жодних обставин, які б свідчили про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому судом встановлено, що виробничі та складські приміщення ТОВ «ПРОТЕЙП» розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Київське шосе, будинок 3.

Для здійснення господарської діяльності підприємство орендує нежитлове приміщення загальною площею 1017,00 кв.м. на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 3-2023 від 01.03.2023 року, укладеного з ТОВ «АЗІЯСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33720283).

Зазначений договір є чинним на теперішній час, а приміщення використовується як виробничий цех та склад для приймання, зберігання сировини, її переробки та зберігання готової продукції.

Для здійснення виробничої діяльності ТОВ «ПРОТЕЙП» використовує власне спеціалізоване обладнання, а саме: Намоточний станок спецстрічки, Порізочний станок спецстрічки, Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,3 (1), Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,6 (1), Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,3 (2), Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,6 (2), Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,3 (3), Верстат для перемотування стретч плівки (1), Верстат для перемотування стретч плівки (2), Машина для загортання пакунків у плівку, Станок для порізки втулки (1), Станок для порізки втулки (2), Станок для порізки втулки (3), Станок перемотувальний (1), Станок перемотувальний (2), Станок перемотувальний, Термотонель ручний, Пакувальна машина у термоусадочну плівку, Термотонель автоматичний, Компресор поршневий, Компресор гвинтовий малий, Ресівер, Котел КД20 (40) – комплект, Комплект обладнання для перемотування і нарізки скотчу 1,6 (3), Мононіж пневматичний, Станок перемотувальний (4), Станок перемотувальний (5), Станок для порізки втулки (4), Станок для порізки втулки (5), Машина Етикувальна Верстат для перемотування стретч плівки (3), Верстат для перемотування стретч плівки (4), Станок перемотувальний (6), Станок для порізки втулки (6).

Наявність зазначеного обладнання свідчить про забезпеченість підприємства необхідними виробничими потужностями для здійснення господарської діяльності, а також підтверджує можливість самостійного виготовлення продукції із придбаної сировини.

Орендоване приміщення та все виробниче обладнання належним чином задекларовані контролюючому органу шляхом подання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області було відомо про місце здійснення діяльності Позивача, наявність виробничих приміщень та матеріально-технічної бази.

Крім того, технологічний процес виробництва на підприємстві регламентований технологічною картою виробництва, відповідно до якої придбана сировина у вигляді промислових рулонів стрічки проходить послідовні етапи виробничої обробки: приймання на склад, передачу у виробництво, перемотування, порізку на необхідні типорозміри, формування рулонів відповідно до вимог замовників, пакування, маркування та передачу готової продукції на склад для подальшої реалізації.

Технічні умови визначають послідовність виконання виробничих операцій, використання відповідного спеціалізованого обладнання та підтверджують, що придбана сировина не реалізується у первісному вигляді, а використовується у власному виробництві для виготовлення готової продукції.

На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи позивачем додані технічні умови виробництва та митна декларація № 26UA500580006220U6 від 30.05.2026.

Відомості, зазначені у графі 31 митної декларації, підтверджують розмір та об`єм рулонів товару.

У межах здійснення господарської діяльності ТОВ «ПРОТЕЙП» закуповувало у ТОВ «Форус Олеум» сировину у вигляді промислових рулонів стрічки. При цьому одиницею виміру при придбанні товару є рулон, площа якого становить 5 000 м.кв.

Один рулон продукції має стандартну площу 5 000 м.кв., що підтверджує коректність проведеного перерахунку між одиницями виміру та виключає будь-які арифметичні чи облікові розбіжності у кількісних показниках. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 не надала пояснень щодо порушень цього перерахунку.

Таким чином, обсяг реалізації у квадратних метрах є перерахунком придбаного товару в рулонах і не свідчить про формування необлікованого товару, безтоварність операцій або порушення податкового обліку.

Суд зазначає, що після надходження на склад зазначена сировина не реалізовувалася у первісному вигляді, а проходила повний цикл виробничої обробки: перемотування, порізку на необхідні ширину та довжину, формування рулонів відповідно до технічних характеристик замовлень, пакування, маркування та передачу готової продукції на склад.

В судовому засіданні поясненнями свідка підтверджено, що під час проведення інвентаризації відповідач ознайомлювався з сировиною, маркуванням, кількістю м кв. в рулонах.

Також кількість кв. м в рулонах підтверджуються митною декларацією 26UA500580006220U6.

Відповідно, обсяг реалізованої продукції у квадратних метрах є результатом перерахунку товару, придбаного в рулонах, та відповідає фактичним обсягам придбання і наявним залишкам товару.

Таким чином, висновки відповідача про невідповідність кількісних показників ґрунтуються на неправильному тлумаченні первинних документів та ігноруванні особливостей обліку продукції, що реалізовувалася позивачем.

Залишки товару, зокрема стрічки, придбаної за видатковою накладною від 31.03.2025 року, відображені у складському обліку та інвентаризаційних документах підприємства.

Відповідно до інвентаризаційного опису, у графі 212 зафіксовано залишок зазначеної продукції у кількості 900 м.кв., що свідчить про її фактичну наявність у розпорядженні платника податків на відповідну дату.

Крім того, частина придбаної продукції була реалізована у квітні місяці, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та видатковими накладними, оформленими у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, суд вважає, що сама по собі різниця в одиницях виміру не спростовує факт придбання, наявності та подальшої реалізації товару, а висновок відповідача про невідповідність кількісних показників ґрунтується на формальному порівнянні первинних документів без урахування фактичних характеристик продукції та способу її обліку.

Показники придбання сировини та реалізації готової продукції не можуть порівнюватися шляхом простого арифметичного співставлення їх кількості або одиниць виміру.

Контролюючий орган не врахував особливості виробничого процесу Позивача, що призвело до помилкового висновку про нібито невідповідність обсягів придбання та реалізації товару.

Факт поставки сировини підтверджується такими видатковими накладними: Видаткова накладна № 8 від 04.07.2025 р.; Видаткова накладна № 9 від 04.07.2025 р.; Видаткова накладна № 52 від 31.03.2025 р.; Видаткова накладна №872 від 16.07.2025 р.

Належним чином оформлені видаткові накладні підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ПРОТЕЙП» та ТОВ «Форус Олеум».

На підставі вищезазначених видаткових накладних були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні (Податкова декларація з ПДВ за липень 2025р. Реєстр податкових накладних за липень 2025р.).

Відтак контролюючий орган визначив мінімальну базу оподаткування, виходячи з ціни 59,90 грн за 1 кв. м, зазначеної у податковій накладній від 31.03.2025 року № 33 придбано 4 130 кв.м., та застосував її до всієї кількості товару, реалізованого 16.07.2025 року (за видатковою накладною № 78 реалізовано 189 606,529 кв.м.).

Податковою накладною від 16.07.2025 № 78, не підтверджено, що весь товар, реалізований та був придбаний саме за ціною 59,90 грн за 1 кв. м.

Також відповідачем не наведено належного документального обґрунтування тотожності відповідного товару та не досліджено повний рух товару, його залишки та інші первинні документи.

Таким чином, розрахунок заниження бази оподаткування на 10 217 895,00 грн та, відповідно, донарахування ПДВ у сумі 2 043 579,00 грн ґрунтується на припущенні щодо ціни придбання товару.

Відтак суд зазначає, що похідними від необґрунтованого висновку є також висновки відповідача щодо зменшення від`ємного значення ПДВ на 521 181,00 грн за ППР форми «В4», визначення основного грошового зобов`язання у сумі 1 522 398,00 грн та застосування штрафних санкцій за ППР форми «Р» і «ПН».

Отже, за відсутності належного підтвердження факту та розміру заниження бази оподаткування відсутні й правові підстави для відповідного донарахування податкових зобов`язань, зменшення від`ємного значення та застосування штрафних санкцій.

Відповідач зазначає, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОТЕЙП» не надано головну книгу, оборотно-сальдові відомості за бухгалтерськими рахунками, окремі журнали-ордери, обороти рахунків та інші регістри бухгалтерського обліку. Також не надано технологічні картки на виробництво готової продукції та регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери, обороти рахунку, оборотно- сальдові відомості, аналіз рахунку) за рахунками 20 «Матеріали», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 70 «Дохід від реалізації», 90 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Разом з тим, як встановлено судом, під час проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОТЕЙП» отримано запит від 12.09.2025 року щодо проведення інвентаризації основних засобів, також в останній день перевірки отримано запит 19.09.2025р. щодо надання документів. В наведених запитах відсутня вимога щодо надання технологічні картки на виробництво готової продукції та регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордери, обороти рахунку, оборотно-сальдові відомості, аналіз рахунку) за рахунками 20 «Матеріали», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 70 «Дохід від реалізації», 90 «Собівартість реалізованої готової продукції», тому наведений висновок не можна вважати правомірним.

Під час проведення інвентаризації основних засобів представникам ГУ ДПС в Одеській області надано первинні документи та роз`яснення щодо виробництва товарів. У відповідь на запити надано первинні документи та долучено інвентаризаційний опис від 19.09.2025р.; податкова накладна від 04.07.2025р. №1; податкова накладна від 08.07.2025р. №2; видаткова накладна № 8 від 04 липня 2025 року; видаткова накладна № 9 від 08 липня 2025 року.

До матеріалів справи попередньо долучені технічні умови на підставі, яких підприємство здійснює виробництво товарів.

Суд також враховує, що у відповідача наявний доступ до реєстру податкових накладних, відповідно до якого можливо встановити придбання сировини, залишки, кількість реалізованої готової продукції та встановити відповідність між придбаною сировиною та реалізованими товарами. Таким чином, твердження відповідача про те, що він не мав можливості встановити ідентифікацію товару за номенклатурою «Плівка самоклеюча з біаксіально орієнтованого поліпропілену (45 мкм, прозора)» як самостійно виготовленої готової продукції та визначення її собівартості за даними бухгалтерського обліку не відповідає дійсності, а також підтверджує не обґрунтованість висновків акту перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не здійснено належного дослідження господарських операцій позивача, не проведено повного аналізу первинних документів та не забезпечено їх співставлення з даними податкової звітності, що є обов`язковим елементом податкового контролю.

До суду не надано належних доказів, які б підтверджували безтоварність господарських операцій, відсутність фактичного руху товару, фіктивність правочинів в господарській діяльності позивача. Навпаки, сам контролюючий орган посилається на конкретні податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, що підтверджує факт здійснення господарських операцій та руху товару між суб`єктами господарювання.

При цьому відповідачем не заперечується факт придбання товару позивачем, не заперечується факт його подальшої реалізації, а також не ставиться під сумнів реєстрація відповідних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, фактичний рух активу та реальність господарських операцій податковим органом не спростовано, а відтак висновки про порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на суб`єктивному тлумаченні контролюючим органом положень п.188.1 ПК України.

Суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що висновки відповідача зводяться лише до арифметичного порівняння ціни придбання товару та ціни його подальшої реалізації, без встановлення причин такого ціноутворення та без аналізу економічного змісту господарської операції. Контролюючим органом не досліджувались обставини формування вартості товару, зміна ринкової кон`юнктури, наявність залишків товару, втрата ліквідності продукції, маркетингові або комерційні причини реалізації товару за нижчою ціною, що є звичайними ризиками та елементами господарської діяльності суб`єкта підприємництва.

Водночас сама по собі реалізація товару за ціною нижчою за ціну придбання не може автоматично свідчити про порушення податкового законодавства, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, а отримання прибутку не гарантується при кожній окремій господарській операції. Податковий орган не наділений повноваженнями оцінювати економічну доцільність господарських рішень платника податків, якщо реальність відповідних операцій підтверджується належними первинними документами та не спростована належними доказами.

Відповідачем не спростовано твердження позивача відносно того, що контролюючим органом не проведено аналізу звичайної або ринкової ціни відповідного товару, не здійснено жодного порівняльного дослідження ринку аналогічної продукції, не витребувано інформації щодо ціноутворення на відповідний товар у спірний період, а також не встановлено, що ціна реалізації не відповідала ринковим умовам. За відсутності такого аналізу висновок про порушення позивачем вимог п.188.1 ПК України є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджується належними доказами.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач фактично підміняє обов`язок доказування посиланням на ненадання частини документів під час проведення перевірки. Однак ані акт перевірки, ані відзив не містять конкретного обґрунтування того, які саме документи були критично необхідними для встановлення обставин справи, які конкретно господарські операції не могли бути перевірені без таких документів та яким саме чином ненадання окремих регістрів бухгалтерського обліку вплинуло на визначення податкових зобов`язань позивача.

Більше того, контролюючий орган не довів, що відсутність окремих документів свідчить про нереальність господарських операцій або про неправомірність формування податкового обліку. Сам факт складення акту про ненадання документів не може автоматично підтверджувати правомірність висновків перевірки, оскільки обов`язок доведення порушення покладається саме на контролюючий орган, а не на платника податків.

Водночас, відповідно до положень Податкового кодексу України, зокрема пп. 14.1.54, п. 14.1.48 ст. 14, ст. 163, ст. 164 ПК України, об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є виключно дохід, отриманий платником податку, а не будь-які надходження коштів без встановлення їх правової природи.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.10.2025 року № 5970415320702, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн. та № 5971015320702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість прийняті відповідачем без належного дослідження всіх обставин справи, без достатньої доказової бази та з порушенням вимог податкового законодавства.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 31.10.2025 року №5970615320702 встановлено порушення за зниження суми отриманого у 2025 році задекларованого у попередніх звітних періодах, із застосуванням штрафної санкції у розмірі 3400 грн.

Водночас таке формулювання є нечітким, узагальненим та не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п. 49.2. Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п. 179.2. Податкового кодексу України, обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Зокрема, ані Акт перевірки, ані оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить конкретизації обставин правопорушення, а саме: не визначено, які саме податкові декларації або звітні періоди стали предметом перевірки, які саме показники були змінені, у чому саме полягає «зниження» показників та яким чином такі дії позивача призвели до порушення вимог податкового законодавства.

Відсутній також належний розрахунок суми грошового зобов`язання та штрафної санкції, що позбавляє суд можливості перевірити правомірність та обґрунтованість їх визначення. Крім того, у податковому повідомленні-рішенні відсутнє належне посилання на конкретні норми Податкового кодексу України, які на думку контролюючого органу, були порушені позивачем, що є обов`язковою умовою для притягнення до відповідальності. Така невизначеність правової підстави застосування штрафу свідчить про протиправність рішення та порушує принцип правової визначеності.

Окрім цього, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем податкового правопорушення, а також не обґрунтовано підстави для застосування штрафу у розмірі 3400 грн. За відсутності встановленого складу правопорушення застосування фінансових санкцій є безпідставним.

Податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2025 року №5970715320702 контролюючим органом до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 902 998 грн.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, п. 164.1, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 179.7 Податкового кодексу України фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи);

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % від об`єкта оподаткування (п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

У акті перевірки відсутня чітка конкретизація фактичних обставин, які, на думку контролюючого органу, свідчать про допущення позивачем порушення, не визначено періоди, операції та первинні документи, що стали підставою для застосування штрафних санкцій, а також не наведено детального розрахунку суми штрафу у розмірі 1 902 998 грн.

Крім того, у податковому повідомленні-рішенні не наведено належного посилання на конкретні норми, які були порушені позивачем, та які саме передбачають застосування штрафу саме у такому розмірі. Відсутність чіткої правової кваліфікації дій позивача свідчить про порушення принципу правової визначеності та унеможливлює реалізацію позивачем права на ефективний захист.

Також контролюючим органом не доведено наявності у діях позивача складу податкового правопорушення, зокрема не встановлено та не підтверджено належними і допустимими доказами факту заниження податкових зобов`язань або отримання позивачем неправомірної податкової вигоди.

Відповідач не надав жодних доказів того, що внаслідок дій позивача бюджет зазнав втрат, що є обов`язковою умовою для застосування значних фінансових санкцій.

Крім того суд звертає увагу на той факт, що застосована до позивача штрафна санкція у розмірі 1 902 998 грн є значною за своїм розміром, однак у податковому повідомленні-рішенні відсутній будь-який детальний розрахунок такої суми, а також обґрунтування її співмірності характеру та наслідкам нібито допущеного порушення.

Така невмотивованість свідчить про довільність визначення розміру штрафу та порушення принципу пропорційності, який підлягає застосуванню у діяльності суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом під час проведення перевірки не було забезпечено повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин, які мають значення для визначення податкових зобов`язань позивача.

Контролюючий орган фактично обмежився формальним зіставленням окремих первинних документів та кількісних і вартісних показників без дослідження їх у взаємному зв`язку та без урахування особливостей господарської діяльності ТОВ «ПРОТЕЙП», технологічного процесу виробництва, порядку формування залишків товару та зміни одиниць його виміру в процесі виробництва.

При цьому відповідачем не спростовано факту надходження сировини на підприємство, її фактичної наявності, використання у виробничому процесі та подальшої реалізації виготовленої продукції. Навпаки, відповідні господарські операції підтверджуються первинними документами, податковими накладними, даними ЄРПН, інвентаризаційними документами, технічними умовами виробництва, наявністю виробничих приміщень та спеціалізованого обладнання.

Саме по собі встановлення контролюючим органом відмінностей між одиницями виміру придбаної сировини та реалізованої готової продукції не свідчить про відсутність фактичного руху активів або про нереальність господарських операцій. Для такого висновку контролюючий орган повинен був дослідити технологічний процес виробництва, встановити можливість переробки придбаної сировини у відповідний вид готової продукції, визначити співвідношення між обсягом придбаної сировини, її залишками, обсягом виробництва та реалізації, а також підтвердити документально обставини, які б свідчили про неможливість здійснення відповідних операцій.

Натомість таких обставин під час перевірки встановлено не було.

Також суд враховує, що контролюючим органом не доведено тотожність товару, придбаного за ціною 59,90 грн за 1 кв. м, із усім товаром, реалізованим позивачем 16.07.2025 року за видатковою накладною №78 у кількості 189 606,529 кв. м. Сам факт наявності окремої операції з придбання товару за певною ціною не є достатньою правовою підставою для висновку про те, що вся реалізована у подальшому продукція була придбана саме за такою ціною, враховуючи перерахунок одиниць виміру сировини та готової продукції.

Контролюючим органом не встановлено та не доведено, що реалізований товар складався виключно з товару, придбаного за зазначеною ціною, не досліджено залишки товару на початок та кінець відповідного періоду, інші операції з придбання аналогічної сировини, її використання у виробництві та подальший рух готової продукції.

За таких обставин висновок відповідача про заниження бази оподаткування на 10 217 895,00 грн ґрунтується не на встановлених фактичних обставинах, а на припущенні щодо джерела походження та ціни всього обсягу реалізованої продукції.

Водночас відповідно до принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи суд не може визнати обґрунтованим рішення суб`єкта владних повноважень, якщо покладені в його основу висновки не підтверджені належними та допустимими доказами і зроблені без дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного визначення податкових зобов`язань.

Суд також враховує, що відповідно до статті 77 КАС України саме на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності прийнятого ним рішення. Отже, саме контролюючий орган повинен довести не лише факт наявності певних розбіжностей у документах, а й те, що такі розбіжності свідчать про конкретне порушення позивачем норм податкового законодавства та безпосередньо зумовлюють визначений у податковому повідомленні-рішенні розмір податкових зобов`язань.

Проте відповідачем такого причинно-наслідкового зв`язку не доведено.

Посилання контролюючого органу на ненадання окремих регістрів бухгалтерського обліку також не може саме по собі свідчити про неправомірність формування позивачем податкових показників. Відповідачем не доведено, що зазначені документи витребовувалися у позивача у встановленому порядку, які саме документи були необхідними для встановлення конкретного порушення, а також яким чином їх ненадання унеможливлювало дослідження відповідних господарських операцій за наявності інших первинних документів, даних ЄРПН, інвентаризаційних описів та інших матеріалів перевірки.

Більше того, контролюючий орган мав можливість використати наявну у нього податкову інформацію та дані ЄРПН для встановлення повного ланцюга руху відповідного активу, його придбання, залишків, виробництва та реалізації, однак не здійснив такого комплексного дослідження.

Таким чином, ненадання окремих документів було використано відповідачем фактично як самостійну підставу для негативного висновку щодо господарської діяльності позивача, без доведення того, що саме це ненадання спричинило неможливість встановлення реальних обставин господарських операцій.

За наведених обставин суд вважає, що висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є передчасними, оскільки зроблені без належного дослідження первинних документів, фактичного руху активів, технологічного процесу виробництва та інших обставин, що мають істотне значення для правильного визначення податкових зобов`язань.

Відповідно, похідними та такими, що не мають самостійної належної доказової основи, є висновки контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань, зменшення від`ємного значення ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому при розгляді справи відповідачем не наведено належної конкретизації операцій, які, на думку контролюючого органу, сформували об`єкт оподаткування, не зазначено періодів їх здійснення, джерел отримання доходу, документів, на підставі яких визначено його розмір, а також не наведено зрозумілого та перевірюваного розрахунку визначених сум податкових зобов`язань і штрафних санкцій.

Отже, суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.10.2025 року №5970415320702, №5971015320702, №5970615320702 та №5970715320702 прийняті за відсутності належного документального та правового обґрунтування, на підставі неповного дослідження обставин господарської діяльності позивача та без доведення належними і допустимими доказами складу відповідних податкових правопорушень.

Відтак такі податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, мотивованості та пропорційності, визначеним законодавством, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до положень ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема у пар.45 рішення в справі «Бочаров проти України», пар. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», пар.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

З позиції ЄСПЛ важливою вимогою до доказування є належна якість доказів, якими суд обґрунтовує своє рішення. Стаття 6 Конвенції не встановлює якихось вимог до порядку оцінки доказів національним судом, а залишає вирішення цього питання «на поталу» національному законодавству і національним судам.

Разом з тим у питаннях використання національними судами доказів ЄСПЛ застосовує широку палітру термінів на позначення якісних характеристик доказів, акцентуючи особливу увагу на їх належності, тобто на змістовому логічному зв`язку між доказом та обставинами справи, а також на дотриманні належного процесуального порядку отримання, подання та дослідження доказів, від чого залежить їх допустимість (рішення у справах: «Георгіос Папагеоргіу проти Греції», «Перна проти Італії», «Жуковський проти України»). При цьому береться до уваги такий процесуальний порядок, який визначений національним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10 649,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.10.2025 року № 5970615320702, від 31.10.2025 року № 5970415320702, від 31.10.2025 року № 5971015320702, від 31.10.2025 року № 5970715320702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» суму сплаченого судового збору в розмірі 10 649,60 грн. (десять тисяч шістсот сорок дев`ять гривень 60 коп.).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЙП» (Київське шосе, буд. 3, м. Одеса, Одеська область, 65031, код ЄДРПОУ 44941278).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ 44069166).

Повний текст складено та підписано суддею 03 вересня 2026 року.

Суддя С.О. Cтефанов