Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №420/8701/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська,6, м.Одеса, 65091) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9,43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на користь позивача суму сплаченого судового збору 1331 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону №2262-ХІІ. У зв`язку з визнанням протиправними та скасуванням пунктів 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103), та відповідно відновленням попередньої редакції пункту 4 постанови №704 та пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок № 45), він звернувся до відповідача із заявою про оформлення та направлення до ГУ ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01.01.2026 року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач довідку не виготовив, що, на думку позивача, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що у спірних правовідносинах у відповідача відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію за вислугу років від 23.07.2013 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до відповідача з заявою про підготовку та надання до пенсійного органу нової довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 роки, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 роки, відповідний тарифний коефіцієнт, зазначенням щомісячних додаткових видів та премій.

Листом відповідач відмовив позивачу, посилаючись на відсутність підстав для надання довідки про розмір його грошового забезпечення, станом на 01.01.2026 роки.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45), передбачено, що такі пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 і якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі Постанова №103) пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, згідно з якою застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103. Унаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.

12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» (далі Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023. Пунктом 2 Постанови №481 абзац перший пункту 4 Постанови №704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, з 20.05.2023 замість розрахункової величини «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року» запроваджено сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 гривні.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовою підставою позову є твердження позивача про те, що з 18.06.2025 пункт 2 Постанови №481 втратив чинність унаслідок визнання його протиправним та нечинним у судовому порядку, а отже, з цієї дати відновилася дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.

Це твердження ґрунтувалося на рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 (повний текст виготовлено 17.07.2026) касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 сформульовано висновок про те, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини, делеговано Уряду частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ і є сферою правового регулювання саме Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд визнав помилковими твердження судів попередніх інстанцій про те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.09.2021 у справі №640/33771/20 та від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, згідно з якою питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Отже, приймаючи Постанову №481, Кабінет Міністрів України діяв у межах наданих йому повноважень, а тому підстав для незастосування пункту 4 Постанови №704 у відповідній редакції за критерієм перевищення повноважень суд не вбачає.

Щодо змістовної відповідності цієї норми акту вищої юридичної сили суд зазначає таке.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Зазначена норма визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт у розумінні статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», проте не встановлює, що саме ця величина є розрахунковою для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців і осіб рядового та начальницького складу.

Ані Закон №2011-ХІІ, ані Закон №2262-ХІІ не визначають базового критерію, виходячи з якого обчислюються посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням.

Навпаки, частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ, частина третя статті 43 та частина четверта статті 63 Закону №2262-ХІІ послідовно відсилають до умов, порядку та розмірів, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На цю обставину прямо вказав Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, зазначивши, що у жодному з профільних законодавчих актів законодавець не визначив базовий критерій для здійснення розрахунку посадового окладу грошового забезпечення, а зміст пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не дозволяє виявити норму, на відповідність якій можна здійснити перевірку положень пункту 4 Постанови №704.

Верховний Суд також констатував, що за відсутності базового спеціального закону норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме Постановою №704, якою затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення, у тому числі базовий критерій для його розрахунку.

За таких обставин, суд доходить висновку, що між пунктом 4 Постанови №704 у редакції, викладеній пунктом 2 Постанови №481, та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» відсутня колізія, яка вимагала б застосування частини третьої статті 7 КАС України: зазначений Закон не регулює питання визначення розрахункової величини для обчислення посадових окладів військовослужбовців, а тому спірна норма не може йому суперечити.

Відтак, станом на 01.01.2026 розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягали визначенню виходячи з розміру 1762 гривні, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

З огляду на викладене дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо відмови у виготовленні такої довідки вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому не можуть бути визнані протиправними.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин та висновків Верховного Суду, наведених у цьому рішенні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська,6, м.Одеса, 65091) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.