Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №420/14438/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14438/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання внести відомості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 01.05.2026 та невнесення актуальних даних про результати військово-лікарської комісії ОСОБА_1 (відомостей про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку) стосовно визнання 07.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.05.2026 та внести актуальні дані про результати військово-лікарської комісії ОСОБА_1 (відомостей про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку) щодо визнання 07.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час під час додаткового уточнення облікових даних через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста (застосунок від Міністерства оборони України «Резерв+») та формування оновленого електронного військово-облікового документа позивачу стало відомо, що в Реєстрі міститься недостовірна інформація, а саме у розділі категорія обліку – «військовозобов`язаний» з відсутністю відповідних даних у розділі підстав виключення з військового обліку.

З метою виправлення недостовірної інформації Позивач звернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 01.05.2026, яку направлено АТ «Укрпошта» згідно накладної №6500500258890 від 01.05.2026 та отримано останнім 04.05.2026, що підтверджується копією повідомлення АТ «Укрпошта» R650050029659 про вручення відправлення №6500500258890.

Незважаючи на звернення, станом на дату формування позовної заяви категорія обліку Позивача в Реєстрі відображається, як «військовозобов`язаний» замість вірної – «невійськовозобов`язаний» з відсутністю відповідних даних у розділі підстав виключення з військового обліку, що підтверджується роздруківкою оновленого військово-облікового документа.

Таким чином, Відповідачем, в порушення вимог низки нормативно-правових актів, не тільки не вчинено жодних дій, направлених на внесення актуальних відомостей до Реєстру на підставі чинного тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 07.07.2023 серії НОМЕР_1 а також Довідки військово-лікарської комісії від 07.07.2023 №9/2539, відповідно до якої ОСОБА_1 07.07.2023 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а й взагалі не надано жодної відповіді на звернення останнього.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 19.05.26 у справі №420/14438/26 надіслано одержувачу – ІНФОРМАЦІЯ_2 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 19.05.26 18:50

Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 19.05.26 19:02

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 25.05.26 у справі №420/14438/26 надіслано одержувачу – ІНФОРМАЦІЯ_2 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 25.05.26 21:44

Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету: 25.05.26 21:54

Таким чином, відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 25.05.26 строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк, а також станом на час розгляду справи до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

Інші заяви, клопотання та додаткові докази станом на момент розгляду справи по суті до суду не надходили.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 07.07.2023 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного від 07.07.2023 серії НОМЕР_1 та Довідкою військово-лікарської комісії від 07.07.2023 №9/2539.

Довідка ВЛК підписана головою ВЛК ОСОБА_2 та секретарем ВЛК ОСОБА_3 .

Довідка засвідчена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .

07.07.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , яке містить наступні записи:

7. Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я – 07.07.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а гр. ІІ наказу МОУ №402 від 2008 року.

12. Особливі відмітки – не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

13. Внесено до бази ЄДРВ та присвоєно військовий ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

14. 07.07.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС».

Вказані записи засвідчено підписом начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .

16.05.2026, під час оновлення електронного військово-облікового документу із застосуванням застосунку «Резерв+» позивачем встановлено, що Реєстрі міститься недостовірна інформація, а саме у розділі категорія обліку – «військовозобов`язаний» з відсутністю відповідних даних у розділі підстав виключення з військового обліку.

Позивач звернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 01.05.2026, яку направлено АТ «Укрпошта» згідно накладної №6500500258890 від 01.05.2026 та отримано останнім 04.05.2026, що підтверджується копією повідомлення АТ «Укрпошта» R650050029659 про вручення відправлення №6500500258890.

Листом №5/2/1970 від 22.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив наступне: «… ІНФОРМАЦІЯ_1 не може підтвердити або спростувати інформацію стосовно видачі ОСОБА_1 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 07.07.2023 та довідки ВЛК №9/2539 від 07.07.2023 у в зв?язку із тим що, відомості видачі військово-облікових документів на бланку та книги протоколів військово-лікарської комісії за період 01.05.2022-13.08.2023, були знищені у зв?язку із невиправними пошкодженнями, що підтверджується актом про невиправні пошкодження №7/3236/1/3 від 18.08.2023 року.».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб`єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Як встановлено судом, Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 07.07.2023 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного від 07.07.2023 серії НОМЕР_1 та Довідкою військово-лікарської комісії від 07.07.2023 №9/2539.

Довідка ВЛК підписана головою ВЛК ОСОБА_2 та секретарем ВЛК О. Лаврук.

Довідка засвідчена печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .

07.07.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , яке містить наступні записи:

7. Придатність до проходження військової служби за станом здоров`я – 07.07.2023 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а гр. ІІ наказу МОУ №402 від 2008 року.

12. Особливі відмітки – не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

13. Внесено до бази ЄДРВ та присвоєно військовий ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

14. 07.07.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС».

Вказані записи засвідчено підписом начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (у редакції на момент проходження позивачем ВЛК 07.07.2023), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, умовою для виключення особи з військового обліку, є визнання її ВЛК непридатною до військової служби.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза це, зокрема: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Питання медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.

Раніше за приписами пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, у тому числі постанови такого змісту:

а) «Придатний: до військової служби;

б) «Непридатний:

до військової служби з виключенням з військового обліку;

до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (на воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби).

Разом з тим, поняття «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» було скасовано на підставі наказу Міністерства оборони України від 14.10.2024 №686, однак непридатність до служби за станом здоров`я все одно призводить до виключення з військового обліку відповідно до норм п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232, відтак, термін "непридатний до військової служби" все одно, означає, що особа не підлягає мобілізації і звільняється від військового обов`язку шляхом виключення з військового обліку.

Станом на час розгляду справи, редакція пункту 3 ч. 6 ст. 37 вказаного закону дещо змінилась, та передбачає, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.

Як вже було вказано судом, довідкою ВЛК №9/2539 від 07.07.2023 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Пункт 22.12. Положення про ВЛК передбачає, що постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.

Наведені норми Положення про ВЛК не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем дій по виключенню позивача з військового обліку, є постанова ВЛК.

При цьому, встановлено, що довідка військово-лікарської комісії від 07.07.2023 №9/2539 не була ні скасована, ні відмінена, ні змінена. Суду не надано доказів існування Постанови ВЛК вищого рівня про не затвердження, відміну чи скасування довідки ВЛК від 07.07.2023.

Отже, довідка військово-лікарської комісії від 07.07.2023 №9/2539 є чинною.

Суд зазначає, що з огляду на наявні в матеріалах справи докази, можна зробити єдиний висновок, що процедура виключення позивача військового обліку фактично відбулась в минулому, ніким за 3 роки не оскаржувалася та не визнавалася незаконною.

Водночас, процедура повторного взяття на військовий облік на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена, в тому числі і для повторного проведення процедури виключення з військового обліку.

Отже, право позивача бути виключеним з військового обліку виникло 07.07.2023 на підставі відповідного рішення ВЛК та підтверджено печаткою ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_4 у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Статтею 2 Закону №1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

В свою чергу за нормами частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина 3 статті 5 Закону №1951-VIII).

Відповідно до положень частини 7 статті 5 Закону №1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим згідно з частиною 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Разом з тим, як зазначено вище, згідно із ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Беручи до уваги досліджені судом докази, та враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується, що Довідкою військо-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.07.2023 №9/2539 ОСОБА_1 , на підставі статті 64а графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, поновлення позивача на військовому обліку є протиправним.

Відтак, для повного поновлення порушених прав позивача, позивач має бути виключений з військового обліку.

Суд, враховуючи норми частини 8 та 9 статті 5 Закону №1951-VIII, звертає увагу суб`єкта владних повноважень на покладений Законом обов`язок забезпечити ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

При цьому слід зауважити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це єдина інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, тому відповідач, як повноважний орган ведення Реєстру, не може уникати вчинення дій щодо внесення актуальних даних особи відповідно її облікових даних, зокрема і за заявою такої особи.

У спірному випадку позивач має обліковуватись у такому Реєстрі, як особа непридатна до військової служби, з виключенням з військового обліку, що відповідачем не спростовано під час розгляду цієї адміністративної справи.

Водночас, надаючи правову оцінку відмові ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка викладена у листі №5/2/1970 від 22.07.2026: «… ІНФОРМАЦІЯ_1 не може підтвердити або спростувати інформацію стосовно видачі ОСОБА_1 тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 07.07.2023 та довідки ВЛК №9/2539 від 07.07.2023 у в зв?язку із тим що, відомості видачі військово-облікових документів на бланку та книги протоколів військово-лікарської комісії за період 01.05.2022-13.08.2023, були знищені у зв?язку із невиправними пошкодженнями, що підтверджується актом про невиправні пошкодження №7/3236/1/3 від 18.08.2023 року» суд зазначає наступне.

Твердження відповідача про неможливість підтвердження видачі позивачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 07.07.2023 та довідки ВЛК №9/2539 від 07.07.2023 суд вважає необгрунтованим, оскільки наявні у справі письмові докази (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного та довідка ВЛК) містять підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та печатку ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, належних та допустимих доказів, які б спростували вказані обставини відповідачем не надано, зокрема, але не виключно, інформації про проведення службового розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності або витягу з ЄДР щодо реєстрації кримінального провадження.

Не надано також відповідачем доказів знищення військово-облікових документів на бланку та книг протоколів військово-лікарської комісії за період 01.05.2022-13.08.2023. Суд критично ставиться до посилання відповідача на акт про невиправні пошкодження №7/3236/1/3 від 18.08.2023 року, оскільки відповідачем не надано до суду ні відзиву на позов, ні самого акту.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відмова, і не довів правомірності своїх дій.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

У пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Відповідач всупереч приписам принципам "доброго врядування" і "належної адміністрації" відмовив позивачу у поновленні його права бут виключеним з військового обліку через непридатність до військової служби, а тому суд повинен в силу закону застосувати такий спосіб захисту порушеного права, який спонукає відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.

Конституційний Суд України у своїх рішенням неодноразово висловлював правовий висновок про те, що гарантування ефективного поновлення в правах забезпечується, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, яке за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та здійснюється на основі принципу верховенства права; держава має запровадити таку процедуру перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки.

Водночас, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак, з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" про виключеного позивача з військового обліку.

Окремо суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду 15.07.2025 у справі №420/8845/25, яке на набрало законної сили 15.08.2025, судом встановлено протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови внести актуальні відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку через наявність акту про невиправні пошкодження №7/3236/1/3 від 18.08.2023.

Саме цей Акт і став підставою для відмови ОСОБА_1 і внесенні актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 1331,20 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №2357-5096-2933-2361 від 18.05.2026 року.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання внести відомості – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладену у листі від 22.07.2026 №5/2/1970, щодо внесення актуальних даних про результати військово-лікарської комісії ОСОБА_1 (відомостей про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку) стосовно визнання 07.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести актуальні дані про результати військово-лікарської комісії ОСОБА_1 (відомостей про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку) щодо визнання 07.07.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 64а Графи ІІ Розкладу хвороб до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби), затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідності до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна гривня) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА