Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №295/6315/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/6315/26 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О.

Номер провадження №33/4805/1338/26

Категорія ч.3 ст.173-3 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., отримавши апеляційну скаргу потерпілого – ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2026 у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173, ч.3 ст.173-2 КУпАП, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку, -

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою суду об`єднано в одне провадження справи №295/6315/26 та №295/6317/26, справі присвоєно № 295/6315/26; ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягненню у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 гривень; провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, судом було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, потерпіла ОСОБА_1 , подала на вказане судове рішення апеляційну скаргу

Разом із апеляційною скаргою (як в тексті апеляційної скарги) так і шляхом подання окремого документу потерпіла ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2026 у цій справі.

Вказане клопотання про поновлення строку на оскарження постанови потерпіла обгрунтувала тим, що справу 02.07.2026 судом було розглянуто без її участі як потерпілого та без її повідомлення, попри те, що вона (потерпіла) прибула 02.07.2026 до суду з метою участі у розгляді цієї справи, однак секретарем судового засіданні її було повідомлено, що судове засідання не відбудеться, дату та час наступного судового засіданні для неї буде повідомлено додатково.

Зазначає, що у зв`язку з тим, що тривалий час для неї не надходили повістки по справі, смс-повідомлення, вона переглянула реєстр судових рішень та з`ясувала, що всупереч овыдомлених секретарем обставин, справу було 02.07.2026 розглянуто без її участі.

Потерпіла додає, що оскільки вона не має юридичних знань та навичок для складання апеляційної скарги, то вона звернулась до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги для отримання правничої допомоги у виді складання документів процесуального характеру щодо оскарження постанови суду першої інстанції.

14.08.2026 для потерпілого було призначено адвоката для написання апеляційної скарги, однак адвокат із 17.08.2026 по 19.08.2026 перебувала на лікарняному, лише 19.08.2026 року подала заяву на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, оскільки такі матеріали були відсутні в системі ЕСІТС, та 21.08.2026 року адвокат Невмержицька Т.О. ознайомилась із матеріалами справи, після чого протягом 10 днів з дня ознайомлення адвокатом з такими матеріалами було подано апеляційну скаргу.

Крім зазначеного потерпіла у клопотанні про поновлення строку додає, що на її утриманні перебуває син, який є особою з інвалідністю з дитинства та потребує реабілітаційної допомоги внаслідок порушення психологічного розвитку, тому потерпіла не мала змоги своєчасно отримати постанову та оскаржити її в апеляційному порядку.

На підтвердження зазначеного потерпіла додала інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я (медичний висновок № 1111-М825-9389-Т8Х2), відповідно до якої пацієнт у період із 17.08.2026 по 19.08.2026 у зв`язку із захворюванням мав тимчасову непрацездатність; копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4852, відповідно до якого ОСОБА_3 у період із 09.07.2026 по 22.07.2026 знаходився на лікуванні у зазначеній в цій виписці лікарні; копію консультаційного висновку спеціаліста відносно ОСОБА_3 від 11.03.2026; копії телефонограми від 30.06.2026 та розписки про ознайомлення з матеріалами справи від 04.08.2026, а також копію доручення центру правничої допомоги для адвоката.

Наведені обставини вважає поважними причинами для поновлення строку на оскарження.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження, вважаю, що клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.

В даній справі відповідно до частини другої статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 02.07.2026 року закінчився 13 липня 2026 року (тобто в понеділок, який є першим робочим днем після вихідного, на який припало закінчення десятиденного строку на оскарження).

Апеляційну скаргу в цій справі потерпіла ОСОБА_1 підписала із зазначенням дати та подала 31.08.2026 року (а.с.79-81).

Отже, потерпілий подав апеляційну скаргу через 1 місяць і 18 днів після закінчення встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження апеляційний суд зазначає, що пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений лише за наявності поважних причин, які мають бути належним чином обґрунтовані стороною, що подає відповідне клопотання.

За сталою практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним, зокрема щодо дотримання процесуальних строків. Такі обмеження є сумісними з гарантіями справедливого суду за умови, що вони переслідують легітимну мету та є пропорційними. ЄСПЛ в своїх рішенням наголошував, що сторони повинні проявити належну обачність у захисті своїх прав та вживати заходів для своєчасного ознайомлення з процесуальними рішеннями.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово відзначав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Як слідує із матеріалів справи, дійсно справа № 295/6315/26 була розглянута судом першої інстанції 02.07.2026 за відсутності потерпілої ОСОБА_1 .

Також матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції 14.07.2026 на ім`я потерпілої, відповідним поштовим відправленням із рекомендованим повідомленням про вручення була надіслана через АТ «Укрпошта» копія постанови суду у цій справі, однак поштове відправлення потерпілій не було вручено та повернуто Укрпоштою суду без вручення (а.с.68).

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що 31.07.2026 потерпіла ОСОБА_1 подала до Богунського районного суду м.Житомира заяву про ознайомлення з матеріалами справи, в якій просила суд видати для ознайомлення та зняття копій справу № 295/6315/26 та отримання постанови суду (а.с.67). На звороті цієї заяви потерпілої міститься відмітка «З матеріалами справи ознайомилась 04.08.2026 ОСОБА_1 », а також наявний особистий підпис потерпілої, котрим потерпіла підтвердила факт такого ознайомлення.

Отже, звернувшись із заявою про ознайомлення із матеріалами справи та отримання постанови суду, проставивши відмітку 04.08.2026 про таке ознайомлення, а також враховуючи, що станом на цю дату вже була наявною у матеріалах справи прийнята понад місяць тому назад постанова суду від 02.07.2026 р., розписка потерпілої не містить відомостей про ненадання потерпілій постанови суду, яку вона просила у заяві надати.

Тому, виходячи із наведеного апеляційний суд вважає, що потерпіла ОСОБА_1 31.07.2026 року просила та 04.08.2026 ознайомилась з усіма матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 295/6315/26, в тому числі із наявною у цій справі постановою суду від 02.07.2026 р.

Відтак, 04.08.2026 потерпіла ОСОБА_1 вже ознайомилась в суді із змістом постанови суду першої інстанції, яка їй була надана судом разом із матеріалами справи.

Такий висновок про ознайомлення потерпілою 04.08.2026 із постановою суду першої інстанції від 02.07.2026 р. узгоджується із змістом доручення для надання безоплатної правничої допомоги (а.с.86), за змістом якого потерпіла просила, та їй було призначено адвоката саме для оскарження постанови Богунського районного суду м.Житомира від 02.07.2026 по справі №295/6315/26.

Отже, ознайомившись 04.08.2026 р. із змістом постанови суду першої інстанції, строк оскарження якої 10 днів, потерпіла мала реальну можливість оскаржити цю постанову суду, проте звернулась із апеляційною скаргою лише на 27 (двадцять сьомий) день після такого ознайомлення із постановою.

Належного обґрунтування, достатніх розумних аргументів про те, що об`єктивно унеможливлювало для потерпілої подати апеляційну скаргу в розумний строк після з ознайомлення з цією постановою (протягом 10 днів з дня такого ознайомлення), клопотання про поновлення строку на оскарження не містить.

Апеляційний суд зазначає, що процесуальні строки мають персоніфікований характер, а їх дотримання або пропуск оцінюється щодо конкретного суб`єкта, який вчиняє процесуальну дію, що узгоджується із правовими висновками Верховного Суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 17 березня 2026 року у справі №727/14791/25, провадження № 51-378 км 26).

Із апеляційною скаргою звернулася саме потерпіла.

Посилання потерпілої на тимчасову непрацездатність адвоката із 17.08.2026 по 19.08.2026 по-перше, не підтверджене, оскільки у медичному висновоку № 1111-М825-9389-Т8Х2, який наданий апеляційному суду, відсутнє прізвище та ім`я особи, в якої була наявною тимчасова непрацездатність, а по-друге, ці обставини мали місце через 12 (дванадцять) днів після ознайомлення потерпілої із постановою суду першої інстанції.

Документи про перебування на лікуванні сина потерпілої - ОСОБА_3 , підтверджують таке лікування та звернення за консультацією у період ще до ознайомлення потерпілої із матеріалами справи і копією постанови, а саме 11.03.2026 та із 09.07.2026 по 22.07.2026, а тому не стосуються поважності пропущення строку на оскарження і реалізації потерпілою такого права із 04.08.2026 (тобто після ознайомлення потерпілою із матеріалами справи).

Тобто суду не подано доказів, що син потерпілої потребував реабілітаційної допомоги саме у період після ознайомлення потерпілою із матеріалами справи та прийняттям нею рішення оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, у зв`язку з чим потерпіла в цей період була б задіяна вирішенням зазначеної проблеми, оскільки надані документи щодо лікування дитини підтверджують заявлені обставини, які мали місце до 04.08.2026.

Апеляційний суд не заперечує, що до 04.08.2026 року включно потерпіла пропустила строк на оскарження з поважних причин, однак суд зазначає, що навіть із дати видачі центром для адвоката Невмержицької Т.О. доручення (14.08.2026) для надання правничої допомоги потерпілій щодо оскарження постанови суду першої інстанції від 02.07.2026 до дня подачі апеляційної скарги потерпілою (31.08.2026) минуло 18 (вісімнадцять) днів.

Тому, навіть за умови тимчасової непрацездатності адвоката продовж двох днів, наведені у клопотанні обставини, на переконання апеляційного суду, не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку для потерпілого.

Також, апеляційний суд враховує, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб у випадку, коли суд остаточно вирішив питання, його рішення не ставилося під сумнів («Ґурмундур Андрі Арстрссон проти Ісландії» (Gu?mundur Andri Astra?sson v. Iceland).

За сталою практикою ЄСПЛ, зокрема, відповідно до рішень ЄСПЛ у справах: «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, за яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою — домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Тож проаналізувавши клопотання потерпілої ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови суду від 02.07.2026 року, апеляційний суд вважає, що з урахуванням всього вищенаведеного, воно не містить достатнього підтвердженого обгрунтування поважності причин пропуску потерпілою строку на оскарження постанови суду першої інстанції, прийнятої 1 місяць і 18 днів до дати подання апеляційної скарги, та яка подана потерпілою на 27 день після ознайомлення нею в суді першої інстанції із матеріалами справи та наявним в ній рішенням суду першої інстанції, та з метою надання правничої допомоги по оскарженню якого і було видано доручення центру ще 14.08.2026 року.

За таких обставин апеляційний суд прийшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції за клопотанням потерпілої ОСОБА_1 , а отже у задоволенні клопотання суд відмовляє.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання потерпілого – ОСОБА_1 , про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 02.07.2026 у справі № 295/6315/26 щодо ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційну скаргу разом із усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя