Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №285/5821/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/5821/25 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М.

Категорія 42 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.

суддів: Григорусь Н.Й.,

Миколайчука П.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирі цивільну справу №285/5821/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою адвоката Веремчук Катерини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,

на заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Коцюби О.М. у місті Звягель,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». Зазначало, що відповідно до положень анкети-заяви вона разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники зазначених документів у мобільному застосунку, погоджується з ними та зобов`язується виконувати їх умови.

На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт на платіжну картку.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, АТ «Універсал Банк» зазначало, що станом на 08 вересня 2025 року утворилася заборгованість за наданим кредитом у розмірі 22 229,08 грн, яку просило стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 22 229,08 грн та судовий збір.

Ухвалою цього ж суду від 28 квітня 2026 року заяву представника відповідача - адвоката Веремчук К.Ю. про скасування заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, адвокат Веремчук К.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не був обізнаний про наявність судового провадження, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Зазначає, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не підтверджує погодження сторонами всіх умов кредитування, оскільки надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб та Тарифи мають змінний характер, а матеріали справи, на думку скаржника, не містять належних і допустимих доказів того, що під час підписання анкети-заяви відповідач був ознайомлений саме з тією редакцією цих документів, яку банк подав на підтвердження заявлених вимог, та погодився з нею.

Посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2022 року у справі №333/5483/20.

Вказує, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання кредитодавцем переддоговірного обов`язку з надання споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця, однак ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання не означає укладення договору про споживчий кредит та погодження всіх його умов, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Посилаючись на положення Закону України «Про електронну комерцію» та практику Верховного Суду щодо електронних доказів, апелянт також зазначає, що роздруківка електронного документа не підтверджує його підписання відповідачем електронним підписом та погодження із зазначеними у ньому умовами.

Вважає, що позивач не довів укладення між сторонами кредитного договору саме на тих умовах, на які він посилається, у зв`язку з чим вважає недоведеними підстави для стягнення заявленої банком заборгованості.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 368, частини першої статті 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» заперечує проти її задоволення та просить залишити заочне рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо доводів відповідача про необізнаність із розглядом справи банк зазначає, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність у нього заборгованості перед АТ «Універсал Банк». На підтвердження цього посилається, зокрема, на обставини відкриття щодо ОСОБА_1 провадження у справі про неплатоспроможність та заявлення банком у межах цього провадження грошових вимог до боржника.

Зазначає, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14 липня 2026 року грошові вимоги АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 визнані у межах справи про неплатоспроможність.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги щодо неукладення договору, банк посилається на те, що, підписуючи анкету-заяву, ОСОБА_1 погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банк також зазначає, що підписанням анкети-заяви клієнт підтвердив ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, отримання їх примірників у мобільному застосунку, розуміння їх змісту та згоду з ними.

Крім того, відповідно до анкети-заяви відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом його власноручного підпису, а його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Позивач наголошує, що після укладення договору відповідач користувався відкритим банком рахунком, кредитною карткою та наданим кредитним лімітом, здійснював видаткові операції та поповнення рахунку, що, на думку банку, додатково підтверджує укладення та виконання сторонами договору.

Посилаючись на практику Верховного Суду, банк зазначає, що часткове виконання боржником зобов`язань, у тому числі користування кредитними коштами та здійснення платежів на погашення заборгованості, може свідчити про визнання ним існування відповідних договірних правовідносин.

За таких обставин АТ «Універсал Банк» вважає доводи апеляційної скарги про неукладення договору та відсутність підстав для стягнення заборгованості необґрунтованими.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Зазначив, що 26 травня 2026 року Господарським судом Житомирської області відкрито провадження у справі №906/345/26 про його неплатоспроможність, у зв`язку із чим введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вказував, що 17 червня 2026 року, тобто після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, банком проведено операцію «нарахування судових витрат» у розмірі 5 324,80 грн, внаслідок чого, на його думку, було штучно збільшено розмір заборгованості.

Посилався також на те, що 01 грудня 2025 року у виписці відображено операцію з нарахування 321,60 грн «% за перевищення кредитного ліміту», а цього ж дня - операцію з повернення помилково списаних процентів за перевищення кредитного ліміту. На думку відповідача, зазначене свідчить про неоднозначність відображених банком нарахувань та спростовує твердження позивача про безспірність розміру заборгованості.

Щодо доводів відзиву про обізнаність відповідача з умовами кредитування зазначив, що підписання анкети-заяви не підтверджує погодження ним конкретної редакції Умов і Правил надання банківських послуг та тарифів, які діяли на момент укладення договору. Наполягав, що банк не довів, з якою саме редакцією цих документів він був ознайомлений та погодився.

Водночас відповідач посилався на те, що відповідно до наданої банком виписки реальний погоджений кредитний ліміт становив 20 000 грн, та зазначав, що позивачем не надано доказів підписання ним додаткової угоди чи паспорта кредиту на суму, яка перевищує зазначений кредитний ліміт.

Крім того, заперечував доводи відзиву про те, що зазначення ним суми заборгованості у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність свідчить про визнання боргу. Вказував, що зазначення суми кредиторської вимоги у такій заяві зумовлене вимогами законодавства про неплатоспроможність не свідчить про визнання правомірності чи правильності розрахунку заявленої банком заборгованості.

З огляду на наведене просив апеляційну скаргу задовольнити, заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року скасувати та відмовити АТ «Універсал Банк» у стягненні незаконно нарахованих відсотків і штрафів понад реальне тіло кредиту, а також судового збору.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» є обґрунтованими та підтверджуються належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідачем порушено умови, на яких ним було отримано кредит, у зв`язку з чим вимога банку про стягнення заборгованості за кредитом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності між сторонами кредитних правовідносин та невиконаного відповідачем кредитного зобов`язання, однак не може погодитися з висновком про доведеність заявленого банком розміру заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с.28).

У положеннях анкети-заяви зазначено, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Також в анкеті-заяві зазначено, що підписанням договору клієнт підтверджує, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, отримав їх примірники у мобільному додатку, а зазначені документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

На підставі укладеного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано платіжну картку «Monobank» з можливістю використання кредитних коштів у межах установленого банком кредитного ліміту. Зокрема, з довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 08.09.2025 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок за карткою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у гривні, статус картки активна до 09/29 (а.с.26).

З довідки банку про розмір установленого кредитного ліміту вбачається, що 05 березня 2019 року кредитний ліміт становив 5 000 грн, 31 липня 2019 року - 10 000 грн, 03 вересня 2019 року - 20 000 грн, 14 вересня 2020 року - 23 944 грн, а 14 вересня 2020 року його встановлено у розмірі 20 000 грн (а.с.27).

Випискою про рух коштів за картковим рахунком за період з 05 березня 2019 року по 08 вересня 2025 року підтверджується здійснення відповідачем численних операцій із використанням платіжної картки: оплат товарів та послуг, переказів коштів, поповнення рахунку, а також інших операцій, відображених банком за рахунком (а.с.19-25).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 08 вересня 2025 року залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом становив 22 229,08 грн, тоді як заборгованість за процентами, пенею та за порушення грошового зобов`язання у розрахунку визначена у розмірі 0 грн (а.с.9-17).

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують не лише відкриття рахунку на ім`я відповідача та встановлення кредитного ліміту, а й фактичне використання ОСОБА_1 кредитних коштів та часткове виконання ним зобов`язань шляхом поповнення рахунку.

Тому доводи апеляційної скарги про відсутність між сторонами кредитних правовідносин та ненадання відповідачу кредитних коштів не узгоджуються з установленими у справі обставинами та наявними доказами.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача всієї заявленої банком суми заборгованості у розмірі 22 229,08 грн.

Як вбачається з п. 3 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, ОСОБА_1 , зокрема, погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати або зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

Водночас наявність у анкеті-заяві такої умови не свідчить про погодження відповідачем механізму виникнення заборгованості понад встановлений кредитний ліміт, зокрема шляхом надання банком овердрафту, його розміру, умов використання та повернення, а також порядку спрямування таких коштів на погашення процентів, неустойки чи інших платежів та подальшого включення цих сум до заборгованості за кредитом.

Надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифи та інші документи не містять підпису ОСОБА_1 . Матеріали справи також не містять належних доказів того, що при підписанні анкети-заяви відповідач був ознайомлений саме з тією редакцією Умов і правил та тарифів, яка передбачала відповідний механізм виникнення овердрафту і порядок формування заборгованості понад установлений кредитний ліміт, та погодився з такими умовами.

При цьому колегія суддів враховує, що умови договору приєднання, розроблені банком, повинні бути доведені до відома позичальника саме в тій редакції, яка діяла на час укладення договору та з якою останній погодився. Саме кредитор, який посилається на певні умови договору як на підставу своїх вимог, повинен довести факт їх погодження позичальником. Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Як вбачається з наданої банком виписки про рух коштів на рахунку та пояснень до неї, кредитний ліміт ОСОБА_1 становив 20 000 грн, тоді як станом на 08 вересня 2025 року банк визначив загальну заборгованість у розмірі 22 229,08 грн, з яких 20 000 грн - сума використаного кредитного ліміту, а 2 229,08 грн банк визначає як овердрафт.

У поясненнях до виписки банк зазначив, що овердрафт у сумі 2 229,08 грн виник у разі недостатності на рахунку клієнта власних коштів для оплати заборгованості, у зв`язку з чим банк надає кредит у розмірі такої заборгованості та направляє кредитні кошти на її погашення, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки та прострочених платежів згідно з тарифами (а.с.28).

Відповідно до пункту 5.20 розділу 2 Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» строк повернення овердрафту в повному обсязі становить 30 днів з моменту його виникнення, а погашення відсотків за овердрафтом здійснюється щомісячно. Банк також має право збільшити строк повернення овердрафту, але не більше ніж до 90 календарних днів, повідомивши про це клієнта через дистанційні канали зв`язку.

Водночас надана банком редакція Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», яка містить зазначене положення, затверджена протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року та набула чинності 27 листопада 2021 року, тоді як анкета-заява ОСОБА_1 підписана 05 березня 2019 року.

Отже, зазначена редакція Умов була затверджена після укладення сторонами договору, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідач у подальшому ознайомився саме з цією редакцією Умов та погодився з нею.

Наявність в анкеті-заяві положення про право банку на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати або зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту не підтверджує погодження відповідачем механізму виникнення овердрафту у разі недостатності коштів на рахунку, використання такого овердрафту для погашення відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки та прострочених платежів, а також подальшого включення відповідних сум до кредитної заборгованості.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 при укладенні договору або в подальшому погодив умови надання, використання та погашення овердрафту, його розмір, а також порядок нарахування і сплати платежів, для сплати яких міг виникнути такий овердрафт.

За таких обставин надані банком пояснення до виписки не підтверджують наявності погоджених сторонами договірних підстав для включення 2 229,08 грн овердрафту до заборгованості за тілом кредиту.

Водночас матеріалами справи підтверджується отримання та використання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого кредитного ліміту у розмірі 20 000 грн, а тому вимоги банку в цій частині є обґрунтованими.

Посилання АТ «Універсал Банк» у відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14 липня 2026 року, якою у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 визнано грошові вимоги банку у розмірі 25 257,08 грн основного боргу та 5 324,80 грн судового збору, не спростовує наведених висновків апеляційного суду.

Визнання кредиторських вимог у межах справи про неплатоспроможність здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства та визначає обсяг вимог кредитора, які підлягають врахуванню та задоволенню у відповідній процедурі. Водночас у цій справі апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги та на підставі доказів, наявних у матеріалах цієї справи.

Щодо порушення норм процесуального права.

Ухвалою суду першої інстанції від 05 листопада 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заочне рішення у справі ухвалено 19 березня 2026 року за відсутності відповідача.

Разом з тим матеріали справи не містять належних доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 19 березня 2026 року.

Будь-які судові повістки, повідомлення про вручення поштового відправлення, довідки про доставку електронного повідомлення чи інші докази, які б підтверджували належне повідомлення відповідача саме про судове засідання 19 березня 2026 року, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Отже, за відсутності у матеріалах справи відомостей про вручення ОСОБА_1 повідомлення про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 19 березня 2026 року, суд першої інстанції мав відкласти розгляд справи, а не вирішувати її по суті за відсутності відповідача.

Розглянувши справу 19 березня 2026 року за відсутності ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, суд першої інстанції позбавив відповідача можливості реалізувати надані йому процесуальні права, зокрема подати відзив на позовну заяву, заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

При цьому в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим) якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Таким чином, оскільки справу розглянуто та заочне рішення ухвалено 19 березня 2026 року за відсутності відповідача, щодо якого у матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення про дату, час і місце цього судового засідання, а апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, цією підставою, наявні передбачені пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язкові підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

За встановлених під час апеляційного перегляду обставин позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають частковому задоволенню - у частині стягнення з ОСОБА_1 20 000 грн заборгованості за кредитом, а у стягненні 2 229,08 грн, що становлять суму овердрафту, слід відмовити.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення 22 229,08 грн сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 20 000 грн, що становить 89,97 % від заявленої до стягнення суми, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 2 724,36 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у частині відмови у стягненні 2 229,08 грн, що становить 10,03 % від заявленої банком суми, а тому з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 364,37 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, коли судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Отже, шляхом зарахування зустрічних сум судових витрат (2 724,36 грн та 364,37 грн) з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 2 359,99 грн судового збору.

Справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України є малозначною, у зв`язку з чим, згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 19 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн та судові витрати у сумі 2 359 грн 99 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: