Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №163/1608/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1608/26 Провадження №33/802/876/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, –адвоката Торопчина О.Д., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік,

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору,

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 11:40 годині 21 червня 2026 року в селі Вишнів Ковельського району Волинської області, 489 км автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, керував транспортним засобом марки «DAF XF 480 FT», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHMITZ, р.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що в матеріалах справи докази проходження ОСОБА_1 огляну на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ з використанням алкотестера, серійний номер якого вказано у протоколі – матеріали справи не містять. Зазначає, що результат алкотесту не перевищував позначку 0,5 міжнародної (допустимої) межі. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.1); копією постанови серії ЕНА №7414622 за ч.5 ст.121 КУпАП щодо ОСОБА_1 (а.с.2), результатами алкотестування на приладі «DRAGER», за результатами якого виявлено 0,38‰ (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.4); направленням на огляд до медичного закладу; рапортом інспектора роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП від 21.06.2026 (а.с.5); рапортом (а.с.6); довідкою (а.с.8); відеозаписами з місця події (а.с.9) та іншими матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

А п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, то працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків

Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказує на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано належним чином.

З відео вбачається, що поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у водія, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу алкотестер, на що він погодився, результат огляду 0.38‰, з такими результатами ОСОБА_1 був згідний та відмовився проїхати у медичний заклад. Щодо нього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом (а.с.9).

Так, переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу зафіксовано безперервною відео фіксацією.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Доводи апеляційної скарги про те, що результат огляду із показником 0,38‰ не свідчить про стан алкогольного сп`яніння, оскільки така концентрація є допустимою у країнах ЄС, є безпідставними з огляду на таке.

При вирішенні питання про наявність складу адміністративного правопорушення застосуванню підлягає законодавство України, а не нормативні положення інших держав. Відповідно до вимог чинного законодавства України стан алкогольного сп`яніння встановлюється за результатами огляду у передбаченому законом порядку, а результат 0,38‰ перевищує встановлений в Україні допустимий показник 0,2‰.

За таких обставин посилання захисника на допустиму межу у 0,5‰ у Країнах ЄС не може бути підставою для закриття провадження у справі.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисника про те, що матеріалах справи докази проходження ОСОБА_1 огляну на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ з використанням алкотестера, серійний номер якого вказано у протоколі – матеріали справи не містять, оскільки суд першої інстанції дав їм належну оцінку та вказав, що механічна описка у протоколі, допущена працівником поліції при його складанні (серією драгеру зазначено серію принтеру, який йде у комплекті до нього), на що вказує сторона захисту, не є суттєвою, не викликає сумнівів щодо того, що тестування проводилося за допомогою приладу Драгер 6820, с/н прилад ARHJ-0570, який стоїть на балансі і перебуває у володінні відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області.

На погляд апеляційного суду зазначена апелянтом невідповідність серійного номера, жодним чином не спростовує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а саме – 0,38‰, що майже у два рази перевищує допустиму норму та не свідчить про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Зазначене твердження не може бути єдиною і безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки саме по собі не спростовує вищенаведену сукупність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.

З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст.266 КУпАП.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки належним чином не спростовують сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов