Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №161/7786/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/7786/26 Провадження №33/802/648/26 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Бортніка О.Ю., Зубович Ю.Л. та її представника – адвоката Стретович І.С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Стретович І.С. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрите на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №207313 від 07.04.2026 вбачається, що « ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч.2 ст.150 СК України, відносно неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у вчиненні неправомірних дій відносно однокласника, а саме: перебуваючи в ліцеї №1, що в м.Луьцку по вул. Б.Хмельницького,4, розбив сире яйце на голові у ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене за ст.173 КУпАП.»

В поданій апеляційній скарзі адвокат Стретович І.С. вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що висновок суду про відсутність підстав для притягнення матері неповнолітнього до адміністративної відповідальності не відповідає фактичним обставинам справи, є передчасним та не ґрунтується на повному і всебічному дослідженні доказів. Вказує на те, що постанову ОСОБА_5 отримала лише 02.06.2026 і не знала про її існування до моменту отримання рішення. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати та визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_5 та її представника, які підтримували подану апеляційну скаргу і просили скасувати постанову суду першої інстанції та визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, ОСОБА_1 та її захисника, які заперечували апеляційну скаргу та просили постанову судді залишити без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суддя, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.184 КУпАП, передбачена відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою проживання: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ч.2 ст. 150 СК України, відносно неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у вчиненні неправомірних дій відносно однокласника, а саме: перебуваючи в ліцеї №1, що в м.Луцьку по вул. Б.Хмельницького,4, розбив сире яйце на голові у ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене за ст.173 КУпАП.

Закриваючи провадження у даній справі, суддя посилався на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №207313 від 07.04.2026 у графі «склад адміністративного правопорушення» не вказана дата вчиненого правопорушення, зазначено лише «місце вчинення правопорушення», що не дає суду можливості встановити, коли саме неповнолітній ОСОБА_3 вчинив правопорушення, відповідно неможливо встановити коли саме ОСОБА_1 ухилялась від передбачених законодавством, батьківських обов`язків, точно не розкрита суть, вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками судді, виходячи з такого.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не вказана дата вчиненого правопорушення.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено конкретної дати вчинення неповнолітньою особою діяння, яке стало підставою для складання протоколу щодо ОСОБА_1 за адміністративну відповідальність ч.3 ст.184 КУпАП.

Зазначений недолік не є формальним, оскільки час вчинення діяння є однією з обставин, що підлягають встановленню у справі про адміністративне правопорушення. Його відсутність не дає можливості достовірно встановити, коли саме мало місце діяння неповнолітнього, а відтак — перевірити наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас за змістом ст.251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні.

Отже, за відсутності в матеріалах справи відомостей про конкретну дату вчинення неповнолітнім відповідного діяння неможливо належним чином встановити об`єктивну сторону правопорушення та перевірити обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Відтак, апеляційна скарга адвоката Стретович І.С. є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході апеляційного розгляду не здобуто.

Таким чином, підстав для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити адвокату Стретович І.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу адвоката Стретович І.С. – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов