Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №159/1274/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 159/1274/26 Головуючий у 1 інстанції: Смалюх Р. Я.

Провадження № 22-ц/802/1037/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Матвійчук Л. В.,

суддів Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю:

секретаря судового засідання -Трикош Н. І.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Криси А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу зазаявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа - Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення фактів народження малолітніх дітей, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Ковельського міськрайонного суду Волинської області із заявою про встановлення фактів народження малолітніх дітей. Просять встановити факт народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Швайнфурт (Федеративна Республіка Німеччина), та ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вюрцбург (Федеративна Республіка Німеччина), а також внести відповідні відомості до актових записів про народження дітей, зазначивши заявників їхніми батьками.

Заявники свої вимоги обґрунтовують тим, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.05.2011. У зв`язку з військовою агресією рф у 2022 році вони виїхали на проживання до Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН), де у них народилося двоє дітей. Факт народження дітей був зареєстрований компетентними органами ФРН, діти набули громадянство України. Однак, з метою державної реєстрації народження дітей в Україні заявники звернулася до Генерального консульства України в Мюнхені та отримали письмову відмову від 02.02.2026 року № 61222/19-091-13173 з посиланням на відсутність правових підстав для внесення відомостей до реєстру на підставі іноземних свідоцтв про народження.

Заявники вказують, що медичний документ встановленої в Україні форми №103/о їм не видавався та об`єктивно не міг бути ними отриманий, оскільки діти народилися у ФРН.

На думку заявників, відсутність актового запису в Україні позбавляє дітей можливості повноцінно реалізовувати свої права як громадян України, зокрема отримувати національні документи та доступ до послуг.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 рокузаявуОСОБА_1 , ОСОБА_2 заінтересована особа: Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Швайнфурт (Федеративна Республіка Німеччина), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Вюрцбург(Федеративна Республіка Німеччина), а також внести відповідні відомості до актових записів про народження дітей, зазначивши заявників їхніми батьками залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінив докази, помилково ототожнив підтвердження громадянства дітей із державною реєстрацією їх народження, не врахував відсутність адміністративного механізму внесення відомостей про народження дітей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян України після реєстрації народження компетентними органами іноземної держави, а також не надав належної оцінки офіційним відповідям консульських установ України та письмовим поясненням органу ДРАЦС. Також, заперечує проти висновків суду першої інстанції щодо повної реалізації прав дітей лише через наявність громадянства України та паспортів для виїзду за кордон, оскільки довідка про реєстрацію особи громадянином України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон не є актовим записом про народження та не замінюють свідоцтво про народження, видане органом ДРАЦС України. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про встановлення фактів народження малолітніх дітей задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи Ковельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Криса А. Ю. просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того що, оскільки події народження дітей заявників відбулися за межами України, були офіційно зареєстровані компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина з видачею відповідних свідоцтв, які легалізовані в установленому порядку і визнаються в Україні, а діти набули громадянство України та реалізують свої права, суд приходить до безспірного висновку, що передбачені законом підстави для встановлення юридичного факту народження у судовому порядку відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.05.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час перебування заявників на території Федеративної Республіки Німеччина у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Швайнфурт та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Вюрцбург.

Факт народження вказаних дітей був офіційно зареєстрований компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджується:

- ОСОБА_3 - копією свідоцтва про народження (реєстраційний номер НОМЕР_2 від 24.05.2022), виданим відділом РАЦС м. Швайнфурт ФРН, з проставленим апостилем та перекладом ;

- ОСОБА_4 - копією свідоцтва про народження (реєстраційний номер 3541/2025 від 27.02.2025), виданим відділом РАЦС м. Вюрцбург ФРН, з проставленим апостилем та перекладом.

Діти набули громадянства України, що підтверджується Довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 08.07.2022 № 536/1-130-22 (виданою ГК України у Франкфурті-на-Майні) відповідно до якої ОСОБА_3 є громадянином України та Довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 22.01.2026 № 536-70 (виданою ГК України в Мюнхені) відповідно до якої ОСОБА_4 є громадянкою України.

На підставі вказаних довідок дітям були оформлені та видані паспорти громадян України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 18.12.2023 та НОМЕР_3 від 10.07.2025, відповідно.

02.02.2026 року Генеральне консульство України в Мюнхені листом № 61222/19-091-13173 відмовило заявнику у державній реєстрації народження дітей з тих підстав, що чинне законодавство України не передбачає внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян на підставі іноземних свідоцтв про народження щодо фактів, які вже зареєстровані іноземною державою.

Згідно із частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Згідно статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами, які проводять реєстрацію народження фізичної особи та її походження є відділи державної реєстрації актів цивільного стану, а також дипломатичні представництва і консульські установи України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 р. № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану» передбачено, що державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, що проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять й дипломатичні представництва та консульські установи України.

Дипломатичні представництва і консульські установи України керуються спеціальним нормативним документом - Інструкцією про порядок реєстрації актів громадянського стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 23.05.2001 № 32/5/101 (з наступними змінами).

Реєстрація народження дитини за кордоном відповідно до Інструкції провадиться консулом з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Зазначена дія провадиться за місцем народження або за місцем проживання батьків дитини або одного з них за їх письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Згідно зі статтею 144 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану України. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 13 Закону України від 1 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до СК України.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про міжнародне приватне право» до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Аналогічно регламентовано зазначене питання у пункті 7 глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, судом встановлено, що діти заявника народилися на території Федеративної Республіки Німеччина, їм видані свідоцтва про народження дітей відповідно до законодавства іноземної держави, на території якої народилися діти, належним чином засвідчені апостилем та беззаперечно визнаються Україною, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для встановлення факту народження дітей.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним в постанові від 10 вересня 2025 року в справі № 361/2105/24(провадження № 61-13610св24).

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді :