Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №569/19010/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 569/19010/25

Провадження № 2/761/4811/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про визнання рішення незаконним та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

02.09.2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області суду надійшла зазначена позовна заява та 30.09.2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва за підсудністю.

В позовній заяві позивач просить: визнати незаконним рішення Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" про відмову у здійсненні страхової виплати №1171-31 від 17.07.2025 та стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1 45 951,18 грн. страхового відшкодування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.05.2025 об 11:00 у м. Рівне по бульвару Хмельницького, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів. Першим учасником ДТП є ОСОБА_2 який керував транспортним засобом MITSUBISHI SPACE STAR з державним номерним знаком НОМЕР_1 , 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який перебуває у власності ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу MITSUBISHI SPACE STAR застрахована у ПрАТ СК "ПЗУ Україна". Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено між страховиком ПрАТ СК "ПЗУ Україна" та страхувальником ОСОБА_2 . Поліс обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів номер ЕР.221336363 діє з 00:00 13.06.2024 по 24:00 12.06.2025 включно. Страхова сума на одного потерпілого становить 320 000 грн., розмір франшизи 2600 грн.

Другим учасником ДТП є ОСОБА_3 , яка керувала транспортним засобом TESLA MODEL 3 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_4 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб TESLA MODEL 3 отримав механічні пошкодження, що потребують ремонту та відновлення, а саме дзеркало заднього виду ліве, двері передні ліві, крило переднє ліве.

Водіями транспортних засобів спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 06.05.2025 згідно з вимогами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Потерпілий ОСОБА_4 як власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" для отримання страхової (регламентної) виплати.

Огляд представником страховика пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, оформлявся актом огляду. Проте ПрАТ СК "ПЗУ Україна" листом від 17.07.2025 за №1171-31 відмовила у виплаті страхового відшкодування, що є безпідставним та суперечить умовам договору страхування та вимогам чинного законодавства України. У зв`язку з відмовою страхової компанії ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виплачувати страхове відшкодування, ОСОБА_1 власник транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки, що спричинив ДТП, здійснила відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_4 в загальній сумі 45 951,18 грн. Факт отримання коштів підтверджується розпискою від 25.07.2025, власноруч написаною ОСОБА_4 .

Оскільки ОСОБА_1 як власником транспортного засобу - джерела підвищеної небезпеки і страхувальником здійснено часткове відшкодування шкоди, а тому право вимагати виплати страхового відшкодування у цій частині перейшло до неї.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, а тому для захисту порушеного права звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 16.10.2025 року відрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не звертались до суду з клопотанням про слухання справи з викликом сторін.

Відзив на заявлені вимоги до суду не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 травня 2025 року об 11 год. 00 хв. в м.Рівне на вул.Хмельницького, 11 було складено спільне повідомлення водіїв про дорожньо-транспортну пригоду з якого вбачається, що під час відкривання дверей був пошкоджений автомобіль TESLA MODEL 3 з державним номерним знаком НОМЕР_3 пасажиром автомобіля MITSUBISHI SPACE STAR з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_2 .

В повідомленні ОСОБА_2 визнав свою вину в порушенні ПДР України.

Відповідно до полісу №ЕР.221336363 від 05.06.2024 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля MITSUBISHI SPACE STAR з державним номерним знаком НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «ПЗУ Україна». Полісом встановлена франшиза в розмірі 2 600,00 грн.

Листом від 17.07.2025 року відповідач відмовив ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування за подією, яка відбулась 06.05.2025 року на тій підставі, що шкода була спричинена пасажиром, а не особою, відповідальність якої була застрахована за договором посилаючись на п.1 ст.32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як зазначила позивач в позовній заяві, вона відшкодувала ОСОБА_4 збитки, спричинені пошкодженням його автомобіля в сумі 2 600,00 грн. та 1 100,00 доларів США, в загальній сумі 45 320,00 грн.

При зверненні до суду з позовом, позивач звертала увагу, що в даному випадку був пошкоджений автомобіль та у відповідача є обов`язок по виплаті страхового відшкодування.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент дорожньо-транспортної пригоди) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Згідно із статтею 1 зазначеного Закону, 2) дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи; 3) забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Частина 2 статті 4 зазначеного Закону передбачає, що об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Частина 1 статті 18 Закону визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Частина 2 статті 30 Закону передбачає, що страхова (регламентна) виплата не здійснюється також у разі: 1) настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність.

Позивач не надав доказів що дорожньо-транспортна пригода відбулась при русі забезпеченого транспортного засобу. Так само суду не було надано доказів на спростування тих обставин, які зазначені в листі відповідача, зокрема щодо пошкодження автомобіля пасажиром забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, оскільки пошкодження автомобіля TESLA MODEL 3 з державним номерним знаком НОМЕР_3 відбулось пасажиром транспортного засобу MITSUBISHI SPACE STAR з державним номерним знаком НОМЕР_1 , тобто не під час руху забезпеченого транспортного засобу, діюче законодавство не покладає на страховика обов`язок відшкодувати спричинені збитки власнику автомобіля TESLA MODEL 3 з державним номерним знаком НОМЕР_3 . А тому відповідно суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення заявлених вимог.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи предмет та підстави позову, заявлені вимоги, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог так як Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачає обов`язку відповідача сплачувати страхове відшкодування у випадку, якщо пошкодження автомобіля відбулось не в русі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 264, 265, 354 ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про визнання рішення незаконним та стягнення страхового відшкодування - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула