Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №759/13056/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/13056/25

пр. № 1-кп/759/576/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025000000001376 від 08.05.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, освіта вища, незаміжня, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судима:

- вироком Подільського районного суду м. Києва від 04 вересня 2023 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн;

- вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн,

обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове умисне кримінальне правопорушення за таких обставин.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07 год. 56 хв. 21.08.2024, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення у протиправний спосіб, маючи надійне джерело придбання з метою збуту психотропних речовин, а також місце для зберігання таких речовин та їх перевезення до місця проживання, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, повторно, незаконно придбала при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та у невстановленій кількості, психотропну речовину - амфетамін, психотропну речовину - 4-ММС та особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, які у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та спосіб незаконно перевезла до місця свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_3 , де почала їх незаконно зберігати з метою подальшого збуту.

21.08.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , у період часу з 07 год. 56 хв. по 10 год. 41 хв., виявлено та вилучено:

1) три зіп-пакети із кристалічними речовинами білого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,5578 г;

2) медичний шприц із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 0,0526 г,

3) кристалічні речовини білого кольору з жовтим відтінком, які містять у своєму складі особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, - PVP, масою 1,3853 г та 4-ММС, масою 0,8818 г,

4) кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС, масою 1,3384 г;

5) порошкоподібні речовини світло-жовтого кольору, які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 2,9654 г;

6) вісім зіп-пакетів із нашаруванням речовини білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,0526 г,

які ОСОБА_3 незаконно зберігала за місцем свого проживання з метою подальшого збуту.

Всього ОСОБА_3 з метою збуту незаконно зберігала:

-психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, загальною масою 3,018 г, що є великим розміром;

-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 1,9957 г, що є великим розміром;

-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - 4-ММС, загальною масою 2,2202 г, що є великим розміром.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 спочатку свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю та детально і послідовно надала показання щодо обставин придбання та зберігання психотропних речовин з метою їх подальшого збуту.

Зокрема, показала, що виявлені та вилучені під час обшуку за місцем її проживання психотропні речовини вона придбала через Telegram-канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » частково для власного вживання, а частково з метою подальшого збуту. Серед придбаних нею речовин були, зокрема, альфа-PVP, метамфетамін та інші психотропні речовини. Такі речовини вона замовляла через вказаний Telegram-канал приблизно один раз на тиждень, після чого їх доставляли їй на таксі до будинку, в якому вона проживала. Розрахунок за придбані речовини здійснювала шляхом перерахування коштів у криптовалюті на електронний гаманець «Global».

Щодо способу подальшого збуту пояснила, що фактично працювала на магазин у Telegram-каналі. Оператор через месенджер «Telegram» надсилала їй адреси замовників, після чого ОСОБА_3 передавала замовлені наркотичні засоби та психотропні речовини водіям таксі для їх доставки за наданими адресами. Замовлення на збут також надходили їй через Telegram та на мобільний телефон. За виконані замовлення вона отримувала кошти на електронний гаманець «Global», при цьому за один раз їй, як правило, надходило від 5 000 до 10 000 гривень.

Облік здійсненого збуту ОСОБА_3 вела шляхом здійснення відповідних записів у зошитах, а також використовувала для цієї діяльності власний мобільний телефон. Речовини, які були виявлені та вилучені під час обшуку, вона придбала приблизно за три доби до його проведення та особисто розфасувала їх для подальшого використання і збуту.

Водночас у подальшому ОСОБА_3 відмовилася від раніше наданих показань щодо збуту психотропних речовин, у зв`язку з чим судом було встановлено повний порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні. Надалі ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не визнала та зазначила, що зберігала психотропні речовини для власного вживання, заперечуючи наявність у неї умислу на їх збут.

Повторно допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 показала, що з 2024 року проживала сама в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_4 . В день проведення обшуку, близько 07 год. ранку, вона перебувала не за місцем свого проживання, а у подруги неподалік. У цей час на її мобільний телефон зателефонували та попросили прийти додому для того, щоб відкрити двері квартири.

Після телефонного дзвінка вона повернулася до квартири, де перебували працівники СБУ, слідчий та поняті. На їх прохання добровільно відчинила двері та впустила присутніх до квартири, проведенню обшуку не перешкоджала. Обшук проводився із застосуванням відеофіксації.

Під час обшуку у квартирі було виявлено та вилучено альфа-PVP та амфетамін. Де саме знаходилися всі вилучені речовини, вона достовірно не пам`ятає, зазначивши, що вони могли знаходитися на столі, біля блокнотів або на балконі. Частина речовин знаходилася у зіп-пакеті, а амфетамін - у поштовому конверті, який вона ще не встигла розпакувати. Вказані речовини вона придбала через Telegram-канал із доставкою до місця її проживання за допомогою таксі. Водночас походження виявленої у квартирі речовини 4-ММС пояснити не змогла та зазначила, що не знає, звідки вона там взялася.

Щодо вилучених під час обшуку трьох блокнотів ОСОБА_3 підтвердила, що всі вони належать їй, однак заперечила, що записи в них стосуються збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин. Пояснила, що працювала у секс-шопі, а записи у блокнотах стосувалися реалізації відповідних товарів. Наявні в них умовні скорочення, за її твердженням, позначали назви секс-товарів.

Щодо інформації та листування, виявлених у належному їй мобільному телефоні, ОСОБА_3 показала, що відповідне листування вела не вона, а її подруга на ім`я ОСОБА_7 , якій вона надавала свій телефон у користування. При цьому підтвердила, що мобільний телефон належить саме їй. За твердженням обвинуваченої, виявлене листування стосувалося продажу товарів із секс-шопу, оскільки її подруга також займалася такою діяльністю. Сама ОСОБА_3 також продавала такі товари через Telegram, у тому числі відправляючи їх покупцям за допомогою таксі.

Стосовно своїх первісних показань у суді, в яких вона визнавала винуватість та повідомляла про придбання, фасування і подальший збут психотропних речовин, ОСОБА_3 зазначила, що такі показання дійсно надавала, однак стверджувала, що зробила це внаслідок здійснення на неї тиску. Конкретних осіб, які здійснювали такий тиск, не назвала, зазначивши лише, що на цей час вони перебувають у місцях позбавлення волі. Раніше про здійснення на неї тиску правоохоронним органам чи суду вона не повідомляла, оскільки, за її словами, боялася.

Крім того, ОСОБА_3 підтвердила, що на початку судового розгляду надавала суду документи про нібито перебування на лікуванні у протитуберкульозному закладі, відомості в яких не відповідали дійсності. Пояснила, що придбала такі документи через мережу Інтернет та надала їх суду з метою уникнення участі у судових засіданнях, оскільки боялася за свою подальшу долю та відчувала страх перед невідомістю.

Незважаючи на зміну обвинуваченою своєї позиції під час судового розгляду, її винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів.

1.Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що приблизно рік тому, точної дати та часу не пам`ятає, на вул. Верховинній у м. Києві до неї на вулиці підійшли працівники правоохоронного органу, пред`явили службові посвідчення та запропонували взяти участь у проведенні слідчої дії як понятій, на що вона погодилася. Після цього разом із працівниками правоохоронного органу вона піднялася до квартири, де проводився обшук. Перед початком обшуку у двері квартири дзвонили, однак ніхто не відчиняв. Через деякий час прийшла ОСОБА_3 , яка самостійно відчинила двері квартири, після чого безпосередньо перед початком обшуку було оголошено постанову слідчого про його проведення. Свідок зазначила, що перед початком слідчої дії їй як понятій були роз`яснені права та обов`язки. Також у її присутності права та обов`язки роз`яснювалися ОСОБА_3 . Під час обшуку, який проводили слідча та інші працівники правоохоронного органу, у квартирі було виявлено, зокрема, речовину у вигляді білого порошку, пакетики, мобільний телефон та інші предмети. Білий порошок було виявлено у ванній кімнаті, однак у чому саме він знаходився - у гаманці чи пакетиках - свідок через сплив часу достовірно не пам`ятає. Виявлені під час обшуку предмети та речовини слідча демонструвала присутнім, у тому числі понятим, після чого вони упаковувалися у відповідні пакети.

Під час допиту свідку було пред`явлено упаковку вилученого під час обшуку речового доказу, на якій ОСОБА_8 впізнала свій підпис та підтвердила, що підпис на пакеті №1 виконаний нею. Після закінчення обшуку слідча зачитала складений протокол вголос усім присутнім. За словами свідка, викладені у протоколі відомості відповідали фактичним обставинам проведеної слідчої дії.

2.Відповідно до протоколу обшуку від 21.08.2024, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено мобільний телефон Redmi 13C, у якому встановлено месенджери, що містять інформацію, пов`язану зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, а також численні пакети з речовинами, шприц, пристрій для куріння та три блокноти з рукописними записами (т. 2, а.с. 31-36).

Сторона захисту під час дослідження у судовому засіданні протоколу та відеозапису обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 звертала увагу на порушення, на її думку, порядку проведення цієї слідчої дії. Зокрема, захисник зазначав, що під час обшуку ОСОБА_3 фактично надавала пояснення щодо виявлених предметів без участі захисника та без належного роз`яснення їй положень ст. 63 Конституції України; обшук було проведено без попередньої ухвали слідчого судді; мобільний телефон вилучено та доступ до нього отримано за відсутності захисника; після завершення обшуку ОСОБА_3 фактично не було надано можливості висловити зауваження до протоколу.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено відповідну ухвалу слідчого судді, постановлену за результатами невідкладного проникнення до житла та проведення обшуку, якою надано дозвіл на проведення такого обшуку. Таким чином, проведений у невідкладному порядку обшук та вилучення під час нього предметів і речей були предметом подальшого судового контролю, за результатами якого слідчим суддею фактично легалізовано проведення цієї слідчої дії та вилучення виявлених під час неї предметів.

Крім того, доводи сторони захисту щодо порушення порядку проведення обшуку не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 , яка безпосередньо брала участь у цій слідчій дії як понята та показала, що ОСОБА_3 самостійно відчинила двері квартири, після чого перед початком обшуку було оголошено постанову слідчого про проведення невідкладного обшуку, а ОСОБА_3 роз`яснено її права та обов`язки. Свідок також підтвердила обставини виявлення, демонстрації понятим та пакування вилучених предметів і речовин, а також те, що після завершення слідчої дії складений протокол було зачитано вголос усім присутнім і його зміст відповідав фактичним обставинам проведеного обшуку.

При цьому хід та результати обшуку зафіксовані не лише у відповідному протоколі, а й за допомогою відеозапису, який безпосередньо досліджений судом. Виявлені під час обшуку речовини у подальшому були предметом експертного дослідження, яким встановлено наявність у їх складі психотропних речовин, а вилучений мобільний телефон був оглянутий у встановленому процесуальному порядку.

Щодо пояснень, які ОСОБА_3 надавала безпосередньо під час проведення обшуку, суд не покладає їх в основу обвинувального вироку та не використовує для доведення її винуватості. Висновки суду ґрунтуються на сукупності інших безпосередньо досліджених доказів, у тому числі результатах обшуку, висновку експерта, результатах огляду вилучених блокнотів і мобільного телефону, а також показаннях, які ОСОБА_3 надавала безпосередньо суду з дотриманням її права на захист.

За таких обставин наведені стороною захисту зауваження не дають суду підстав для визнання результатів обшуку та вилучених під час нього речей і предметів недопустимими доказами.

3.Згідно з висновком експерта від 23.10.2024 №СЕ-19-24/57828-НЗПРАП, надані на дослідження речовини містять у своєму складі амфетамін, PVP та 4-ММС у кількостях, зазначених у встановлених судом фактичних обставинах кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 67-75).

4.Відповідно до протоколу огляду предмета від 27.02.2025 проведено огляд вилучених за місцем проживання ОСОБА_3 блокнотів, у яких містяться численні рукописні записи, зокрема імена осіб, суми грошових коштів, позначення «амф», «меф», «ехт», адреси та інші відомості. Дані скорочення, на переконання суду, позначають назви психотропних речовин: амфетамін, мефедрон (4-MMC, 4-метилметкатинон), екстазі (т. 2, а.с. 165-175).

При цьому у судовому засіданні крім протоколу огляду блокнотів, судом були безпосередньо досліджені й самі блокноти як речові докази. За результатами дослідження прокурор зазначив, що зафіксовані в блокнотах записи, зокрема імена осіб, суми грошових коштів, адреси та позначення «амф», підтверджують здійснення ОСОБА_3 діяльності, пов`язаної зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

Сторона захисту заперечувала проти такого тлумачення зазначеного доказу, посилаючись на презумпцію невинуватості та вказуючи, що зміст записів сам по собі не є прямим доказом збуту, а висновки прокурора щодо їх призначення мають характер припущення. Крім того, захисник зазначав, що не встановлено належність блокнотів ОСОБА_3 та не проведено почеркознавчої експертизи, яка б підтверджувала виконання записів саме обвинуваченою.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що під час повторного допиту в судовому засіданні сама ОСОБА_3 однозначно підтвердила, що всі три вилучені під час обшуку блокноти належать саме їй. За таких обставин доводи захисту про невстановлення належності блокнотів обвинуваченій спростовуються її власними показаннями.

Відсутність почеркознавчої експертизи також не позбавляє зазначений доказ доказового значення, оскільки суд не робить висновку про винуватість ОСОБА_3 виключно на підставі самого факту наявності записів у блокнотах та не розглядає їх як самостійний прямий доказ збуту психотропних речовин.

Доказове значення цих записів суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими доказами, насамперед із первісними показаннями самої ОСОБА_3 , яка під час першого допиту прямо пояснювала, що вела облік здійсненого збуту саме шляхом записів у зошитах. Ці показання узгоджуються зі змістом вилучених блокнотів, у яких зафіксовано імена осіб, грошові суми, адреси та позначення «амф», а також з іншими встановленими обставинами кримінального провадження.

Тому суд погоджується із захистом у тому, що самі по собі записи у блокнотах, взяті ізольовано від інших доказів, не можуть беззаперечно підтверджувати факт збуту психотропних речовин. Водночас у сукупності з первісними показаннями ОСОБА_3 , результатами обшуку та огляду її мобільного телефону вони узгоджуються з іншими доказами та додатково підтверджують встановлений судом механізм діяльності, пов`язаної зі збутом психотропних речовин.

5.Згідно з протоколом огляду від 17.03.2025 під час огляду вилученого у ОСОБА_3 мобільного телефону Redmi 13C виявлено месенджер «Telegram». Серед ідентифікуючих даних пристрою містяться, зокрема, відомості « ОСОБА_7 », « ОСОБА_9 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 виявлено бесіди, у яких відповідна особа була підписана нік-неймом « ОСОБА_7 », а також листування з іншими особами, зміст якого стосується доставки, вартості «таксі» та містить зображення пакета із зіп-пакетами, всередині яких знаходиться порошкоподібна речовина (т. 2, а.с. 141-164).

Під час дослідження у суді протоколу огляду мобільного телефону Redmi 13C, вилученого за місцем проживання ОСОБА_3 , прокурор зазначив, що виявлена у месенджері «Telegram» інформація підтверджує вжиття обвинуваченою заходів конспірації та здійснення діяльності, пов`язаної зі збутом психотропних речовин. Зокрема, користувач був підписаний нік-неймом « ОСОБА_7 », у листуванні містяться відомості щодо доставки, вартості «таксі», а також зображення зіп-пакета з порошкоподібною речовиною білого кольору.

Захисник, заперечуючи доказове значення вказаного протоколу, зазначив, що доступ до телефону було отримано не у передбачений законом спосіб, оскільки пароль від нього ОСОБА_3 повідомила під примусом, хоча мала право відмовитися від його надання. Крім того, на думку захисника, саме листування має неоднозначний зміст, не містить безпосередніх відомостей про факти збуту психотропних речовин, а висновки сторони обвинувачення щодо змісту окремих висловлювань ґрунтуються на припущеннях.

Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що сам мобільний телефон був виявлений та вилучений під час проведення обшуку, законність якого була предметом подальшого судового контролю, а його огляд оформлено відповідним протоколом. При цьому твердження сторони захисту про надання ОСОБА_3 пароля до телефону під примусом саме по собі не спростовує змісту інформації, фактично виявленої в належному їй мобільному телефоні. При цьому досліджений судом відеозапис проведення обшуку не містить даних, які б підтверджували застосування до ОСОБА_3 примусу, погроз чи іншого незаконного впливу з метою отримання доступу до мобільного телефону.

Разом з тим суд погоджується, що окремі фрази та зображення, виявлені у телефоні, взяті ізольовано, не є беззаперечним доказом факту збуту психотропних речовин. Їх доказове значення суд оцінює виключно у сукупності з іншими доказами. Зміст листування щодо доставки та вартості «такси», використання нік-нейму «Богдана», а також наявність зображення зіп-пакета з порошкоподібною речовиною узгоджуються з первісними показаннями самої ОСОБА_3 про те, що вона отримувала замовлення через Telegram, використовувала мобільний телефон для цієї діяльності та направляла розфасовані психотропні речовини замовникам за допомогою таксі.

Крім того, ці відомості узгоджуються з результатами обшуку, під час якого за місцем одноособового проживання ОСОБА_3 виявлено психотропні речовини, у тому числі розфасовані у зіп-пакети, а також із записами у належних їй блокнотах. Тому суд оцінює інформацію, виявлену в мобільному телефоні, не як самостійний і визначальний доказ збуту, а як один із сукупності взаємоузгоджених доказів, що підтверджують спрямованість умислу ОСОБА_3 на збут психотропних речовин.

6.Відповідно до протоколу огляду від 01.05.2025 досліджено інформацію, отриману в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів в АТ «Таскомбанк» щодо рахунків ОСОБА_3 , та зафіксовано рух коштів по її рахунках за період з 01.01.2023 по 21.08.2024 у значних розмірах (т. 2, а.с. 183-223).

На переконання прокурора такі відомості підтверджують отримання обвинуваченою, яка офіційно не була працевлаштована та не мала офіційних джерел доходу, грошових коштів від систематичного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Сторона захисту заперечувала проти такого висновку, зазначаючи, що походження коштів від незаконної діяльності належними доказами не встановлено, а позиція прокурора ґрунтується на припущеннях. За твердженням захисту, грошові кошти ОСОБА_3 отримувала, зокрема, від чоловіка, а також як допомогу на лікування дитини.

Оцінюючи наведені доводи, суд погоджується, що сам по собі факт надходження та руху значних сум коштів на банківських рахунках ОСОБА_3 не доводить їх отримання саме внаслідок збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин, оскільки безпосереднє походження кожного такого платежу матеріалами кримінального провадження не встановлено.

Водночас зазначені відомості суд оцінює не ізольовано, а в сукупності з іншими дослідженими доказами, зокрема первісними показаннями самої ОСОБА_3 , яка повідомляла про систематичне здійснення збуту психотропних речовин та отримання за таку діяльність грошової винагороди, результатами обшуку, змістом вилучених блокнотів та інформацією, виявленою у її мобільному телефоні.

За таких обставин відомості про рух коштів по рахунках ОСОБА_3 суд не розцінює як самостійний доказ їх злочинного походження чи безпосередній доказ збуту психотропних речовин, однак враховує як один із доказів, який у сукупності з іншими встановленими обставинами не суперечить та узгоджується з первісними показаннями обвинуваченої щодо здійснення нею діяльності, пов`язаної зі збутом психотропних речовин.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Факт знаходження психотропних речовин за місцем проживання ОСОБА_3 остання фактично не заперечувала як під час первісного, так і під час повторного допиту. Більше того, під час повторного допиту вона підтвердила факт придбання принаймні частини виявлених речовин через Telegram-канал із доставкою до місця її проживання за допомогою таксі.

Спірним фактично є питання щодо мети їх придбання та зберігання, оскільки під час повторного допиту ОСОБА_3 стала заперечувати мету подальшого збуту.

Оцінюючи первісні та повторні показання ОСОБА_3 , суд враховує, що зміна обвинуваченою своєї процесуальної позиції сама по собі є реалізацією її права на захист та не може розглядатися як доказ винуватості. Разом з тим суд зобов`язаний оцінити достовірність кожної з висунутих обвинуваченою версій у сукупності з усіма іншими доказами кримінального провадження.

Під час первісного допиту ОСОБА_3 не обмежилася формальним визнанням своєї вини, а детально повідомила суду про конкретний механізм придбання та збуту психотропних речовин.

Зокрема, вона назвала Telegram-канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », через який систематично, приблизно один раз на тиждень, придбавала відповідні речовини; спосіб їх доставки до місця її проживання за допомогою таксі; спосіб оплати шляхом перерахування криптовалюти на електронний гаманець «Global»; пояснила, що працювала на магазин у Telegram-каналі, оператор якого надсилала їй адреси замовників; повідомила про подальше направлення розфасованих речовин замовникам за допомогою таксі та отримання за виконані замовлення грошових коштів, як правило, у розмірі від 5 000 до 10 000 грн; а також пояснила, що облік збуту вела у зошитах і за допомогою мобільного телефону.

Вказані показання містять конкретні відомості щодо способу та організації такої діяльності і, що є визначальним для їх оцінки судом, знаходять об`єктивне підтвердження в інших безпосередньо досліджених доказах.

Так, пояснення ОСОБА_3 про особисте фасування психотропних речовин узгоджуються з фактом виявлення за місцем її проживання психотропних речовин, частина яких була розфасована у численні окремі зіп-пакети.

Її первісні пояснення про ведення обліку збуту у зошитах узгоджуються з виявленням у квартирі трьох належних їй блокнотів та результатами їх огляду, відповідно до яких у них містяться численні записи з іменами осіб, грошовими сумами, адресами та позначенням «амф», «меф», «ехт» тощо.

Так само первісні показання обвинуваченої щодо використання Telegram і таксі для здійснення збуту узгоджуються з результатами огляду належного їй мобільного телефону, у якому виявлено відповідне листування щодо доставки, вартості «такси», а також зображення пакета із зіп-пакетами з порошкоподібною речовиною.

Крім того, дані щодо руху значних сум грошових коштів по рахунках ОСОБА_3 узгоджуються з її первісними показаннями про систематичне отримання грошових коштів за виконані замовлення.

Таким чином, первісні показання ОСОБА_3 щодо мети збуту не є ізольованим доказом, а знаходять підтвердження у сукупності інших об`єктивних даних, одержаних незалежно від її показань.

Натомість до повторних показань ОСОБА_3 в частині заперечення мети збуту суд ставиться критично.

Зокрема, пояснюючи походження виявлених у квартирі речовин, ОСОБА_3 визнала придбання нею альфа-PVP та амфетаміну через Telegram із доставкою на таксі, однак походження 4-ММС пояснити взагалі не змогла, незважаючи на те, що проживала у квартирі сама.

Не знайшли об`єктивного підтвердження і твердження обвинуваченої про те, що записи у всіх трьох належних їй блокнотах стосувалися виключно продажу товарів із секс-шопу. Такі пояснення не узгоджуються, зокрема, з наявністю у блокнотах позначення «амф», «меф», «ехт» тощо, а також із її власними первісними показаннями про те, що саме у цих зошитах вона вела облік збуту психотропних речовин.

Суд також критично оцінює версію ОСОБА_3 про те, що виявлене в належному їй мобільному телефоні листування здійснювала її подруга ОСОБА_7 та воно стосувалося реалізації товарів із секс-шопу.

При цьому суд враховує, що телефон належить безпосередньо ОСОБА_3 , що нею не заперечується, а зміст виявленого листування щодо доставки та вартості «таксі» у сукупності із зображенням пакета із зіп-пакетами з порошкоподібною речовиною узгоджується саме з первісними показаннями ОСОБА_3 щодо способу збуту психотропних речовин.

Крім того, під час первісного допиту сама ОСОБА_3 повідомляла, що використовувала власний мобільний телефон для здійснення такої діяльності.

Щодо твердження обвинуваченої про те, що первісні показання були надані нею внаслідок здійснення тиску, суд зазначає таке.

Будь-яких конкретних відомостей щодо осіб, які здійснювали такий тиск, його характеру, часу, способу та обставин ОСОБА_3 не навела, зазначивши лише, що відповідні особи на цей час перебувають у місцях позбавлення волі. До зміни своєї позиції про здійснення на неї будь-якого незаконного впливу суду чи правоохоронним органам вона не повідомляла.

Разом із тим сам по собі факт неповідомлення обвинуваченою раніше про можливий тиск не є достатньою підставою для висновку про неправдивість такого твердження.

Визначальним для суду в даному випадку є те, що первісні показання ОСОБА_3 щодо механізму придбання, фасування та збуту психотропних речовин підтверджуються сукупністю об`єктивних доказів, тоді як її подальша версія щодо відсутності мети збуту та здійснення торгівлі виключно товарами секс-шопу такого підтвердження не знайшла.

При оцінці послідовності та достовірності пояснень обвинуваченої суд також враховує встановлену під час судового розгляду її поведінку.

Так, ОСОБА_3 безпосередньо в судовому засіданні визнала, що на початку судового розгляду свідомо надавала суду придбані через мережу Інтернет документи про нібито перебування на лікуванні у протитуберкульозному закладі, які містили неправдиві відомості, з метою уникнення участі у судових засіданнях.

Наведена обставина не є доказом винуватості ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні та не використовується судом як такий доказ, однак характеризує її процесуальну поведінку та враховується при оцінці причин і достовірності зміни нею раніше наданих показань.

Отже, аналізуючи первісні та повторні показання ОСОБА_3 не відокремлено, а у взаємозв`язку з результатами обшуку, експертного дослідження вилучених речовин, огляду блокнотів, мобільного телефону та інформації щодо руху грошових коштів, суд вважає достовірними її первісні показання в тій частині, в якій вони підтверджуються іншими дослідженими судом доказами.

Натомість подальшу версію ОСОБА_3 про відсутність у неї мети збуту психотропних речовин, належність записів у блокнотах виключно до торгівлі товарами секс-шопу та здійснення виявленого у її телефоні листування іншою особою суд оцінює критично як таку, що не узгоджується із сукупністю досліджених доказів.

Суд враховує, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів можуть свідчити не лише безпосередньо зафіксований факт їх продажу конкретній особі, а й сукупність інших обставин, зокрема кількість та спосіб розфасування речовин, поведінка винної особи, наявність засобів обліку, зміст листування, відомості про замовлення та доставку, рух грошових коштів та інші об`єктивні дані.

У цьому кримінальному провадженні такі обставини встановлені у своїй сукупності.

Значна кількість та декілька видів психотропних речовин, їх розфасування, наявність численних зіп-пакетів, блокнотів із відповідними записами, інформації у мобільному телефоні щодо замовлень і доставки, дані про рух грошових коштів, а також первісні детальні показання самої ОСОБА_3 щодо механізму здійснення збуту взаємно узгоджуються та доповнюють один одного.

У судових дебатах прокурор вважав винуватість ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні доведеною поза розумним сумнівом сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів. Зазначив, що встановлені обставини підтверджують незаконне придбання, перевезення та зберігання ОСОБА_3 психотропних речовин саме з метою їх подальшого збуту. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченої, вважав неможливим її виправлення без ізоляції від суспільства та просив призначити їй покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Захисник ОСОБА_6 у судових дебатах вважав, що досліджені судом докази не підтверджують наявності у ОСОБА_3 умислу на збут вилучених психотропних речовин, а висновки сторони обвинувачення у цій частині ґрунтуються на припущеннях. На переконання захисника, досліджені докази як кожен окремо, так і в їх сукупності не доводять поза розумним сумнівом незаконного придбання, перевезення та зберігання психотропних речовин саме з метою збуту, у зв`язку з чим просив постановити щодо ОСОБА_3 виправдувальний вирок.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позицію захисника, заперечувала наявність у неї мети збуту та зазначила, що є залежною від психотропних речовин особою і протягом тривалого часу перебуває на обліку у лікаря-нарколога. Наполягала, що вилучені речовини зберігала для власного вживання, у зв`язку з чим просила перекваліфікувати її дії на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Оцінюючи наведені позиції сторін, суд не погоджується з доводами сторони захисту про недоведеність мети збуту та необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_3 на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Як встановлено вище, висновок суду про наявність у ОСОБА_3 умислу на збут ґрунтується не на припущеннях та не на будь-якому окремому доказі, а на сукупності взаємоузгоджених доказів, безпосередньо досліджених під час судового розгляду, зокрема первісних показаннях самої ОСОБА_3 щодо механізму придбання, фасування та збуту психотропних речовин, результатах обшуку, кількості та способі розфасування вилучених речовин, змісті записів у належних їй блокнотах, інформації, виявленій у мобільному телефоні, та інших досліджених судом доказах.

Оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вони поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту психотропної речовини у великому розмірі та особливо небезпечних психотропних речовин у великому розмірі, вчинене повторно.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховує, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але й переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, бути відповідним вчиненому та сприяти виправленню обвинуваченої і запобіганню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, характеризуючі дані про її особу, сімейний стан, вік обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 11.06.2020 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання стимуляторів, синдром залежності». Даних, які б викликали сумніви щодо її осудності, судом не встановлено.

ОСОБА_3 незаміжня, має двох неповнолітніх дітей, яких не утримує, суспільно корисною працею не займається, зареєстрована та проживає у м. Києві, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення мала непогашену судимість за ч. 1 ст. 309 КК України, вчинила нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання у виді штрафу за попереднім вироком.

Також суд враховує, що на даний момент відносно обвинуваченої ОСОБА_3 в різних районних судах м. Києва перебувають на розгляді кримінальні провадження про вчинення нею кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Водночас сам факт перебування таких кримінальних проваджень на розгляді судів не свідчить про винуватість ОСОБА_3 у кримінальних правопорушеннях, які є предметом розгляду в цих провадженнях, та не враховується судом як обставина, що обтяжує покарання у цьому кримінальному провадженні.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Первісне визнання ОСОБА_3 своєї вини та повідомлення про щире каяття, на думку суду, у даному конкретному випадку не може бути розцінене як обставина, що пом`якшує покарання.

Як убачається з правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №166/1065/18 та від 20 серпня 2020 року у справі №750/1503/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до вчиненого, яке передбачає належну критичну оцінку винною особою своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину.

У даному випадку ОСОБА_3 , первісно визнавши свою винуватість, у подальшому змінила показання та стала заперечувати мету збуту психотропних речовин.

Крім того, її процесуальна поведінка під час судового розгляду, зокрема визнаний нею самою факт свідомого надання суду придбаних через мережу Інтернет документів з неправдивими відомостями про перебування на лікуванні з метою уникнення участі у судових засіданнях, не дає суду підстав вважати, що первісне визнання вини супроводжувалося дійсним критичним ставленням до вчиненого, щирим осудом своєї поведінки та прагненням до її виправлення.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, характер, кількість та спосіб зберігання психотропних речовин, особу винної, наявність у неї попередніх судимостей за кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, її поведінку під час кримінального провадження, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора, який просив призначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд, реалізуючи принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень їй слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років, яке належить відбувати реально, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винної, є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 слід залишити до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією належного їй на праві власності майна.

Строк відбування покарання обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 03 вересня 2026 року.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання період її попереднього ув`язнення з 29.01.2026 до 02.09.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до положень частини 7 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання період її перебування під цілодобовим домашнім арештом з 06.11.2025 до 04.01.2026 включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати в розмірі 7959 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень за проведення експертиз.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

-три зіп-пакети із кристалічними речовинами білого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP загальною масою 0,5578 г., медичний шприц із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,0526 г., кристалічні речовини білого кольору з жовтим відтінком, які містять у своєму складі особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - PVP масою 1,3853 г. та 4-ММС масою 0,8818 г., кристалічну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено-4-ММС масою 1,3384 г., порошкоподібні речовини світло - жовтого кольору, які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 2,9654 г., вісім зіп - пакетів із нашаруванням речовин білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP масою 0, 0526 г., пристрій для куріння із нашаруванням речовини коричневого кольору, яка містить у своєму' складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP масою 0,00001 г - знищити;

-два тримачі до сім карт; 3 сім карти; карту пам`яті; 3 банківських картки; блокнот у жорсткій палітурці з написом у лівому верхньому кутку «Warm Sensations» розмірами 9x16 см; блокнот у жорсткій палітурці рожевого кольору з написом «empowered women empower woman» розмірами 15x21 см - знищити;

-мобільний телефон «Redmi 13 C» з сім картою мобільного оператора «Водафон Україна» - конфіскувати у власність держави.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій, прокурору.

Суддя ОСОБА_13