Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №758/13924/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13924/26

3/758/4237/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

встановила:

19.07.2026 року, о 23 год. 25 хв., в м. Києві, проспект Європейського Союзу, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

19.07.2026 року, о 23 год. 25 хв., в м. Києві, проспект Європейського Союзу, 6, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований. У результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень із матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б та п. 13.1 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що свою у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнає, із наявністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - не погоджується. Пояснив суду, що від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, працівниками поліції не було роз`яснено процедуру огляду та не названо виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння.

За клопотанням захисника Санамян О.О. у судому засіданні було заслухано пояснення свідка, а саме - іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вказала, що ОСОБА_1 , перебуваючи на місці ДТП, поводився адекватно, ознак алкогольного сп`яніння у нього не помітила. Чула розмову, під час якої ОСОБА_1 спочатку повідомив, що пройде огляд, потім не захотів, сказав, що не довіряє.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Санамян О.О. просила суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування зазначеного вказала, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_4 автомобілем не керував: він перебував на місці ДТП та брав участь в оформленні події. Поліцейські не спостерігали процесу керування ним автомобілем і не фіксували його стан одночасно з керуванням, а встановлювали попередні обставини зі слів присутніх. Сама присутність ОСОБА_5 біля автомобіля, його участь у ДТП або відомості сторонніх осіб не наділяли його автоматично статусом особи, яка керує транспортним засобом, у розумінні п. 2.5 ПДР і ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліція була зобов`язана окремо та належними доказами встановити факт керування саме ОСОБА_6 , момент такого керування, його зв`язок із нібито виявленими ознаками сп`яніння та законність подальшої вимоги пройти огляд. Надані матеріали цього не підтверджують. За змістом відеозаписів із нагрудних камер № 473569 та № 472267 ОСОБА_4 спілкується спокійно, послідовно й логічно, розуміє запитання, дає змістовні відповіді, не демонструє порушення координації рухів або мови та поводиться відповідно до обстановки. Ці безпосередньо спостережувані обставини суперечать формальному запису в протоколі про «порушення мови» і «поведінку, що не відповідає обстановці». У протоколі зазначено три ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці. Запах алкоголю технічним відеозаписом перевірити неможливо, однак «порушення мови» і «поведінка, що не відповідає обстановці» безпосередньо підлягають перевірці за відео. ОСОБА_3 тривалий час спілкується з працівниками поліції, орієнтується в обстановці, дає пояснення щодо ДТП, самостійно пише письмові пояснення, послідовно формулює свою позицію щодо огляду та просить надати можливість скористатися правовою допомогою. Поліцейська лише запитала, чи вживав він алкоголь, на що ОСОБА_3 відповів, що не вживав. Після цього прозвучала загальна вимога пройти огляд. До її висунення працівники поліції не оголосили ОСОБА_3 жодної конкретної ознаки сп`яніння, не зафіксували, яким способом і в який момент її нібито виявили, та не провели на відео перевірки мови, координації чи поведінки. Запис про запах алкоголю з`явився лише у складених пізніше документах і не підтверджений поясненнями жодної особи, яка безпосередньо спілкувалася з ОСОБА_3 . Приводом до перевірки стала репліка невстановленої особи з числа присутніх про можливе вживання алкоголю. Така репліка є неперевіреним припущенням сторонньої особи, а не встановленою поліцейським ознакою, передбаченою Інструкцією №1452/735. Оскільки поліцейські не перевірили та не оголосили жодної конкретної ознаки до висунення вимоги про огляд, матеріали справи не підтверджують законної фактичної підстави для цієї вимоги. Важливо, що ОСОБА_3 спочатку не відмовлявся від огляду. Він прямо повідомив, що не відмовляється, але очікує прибуття адвоката. Працівник поліції фактично обмежив очікування п`ятьма хвилинами, хоча прибуття захисника за такий час об`єктивно неможливе. Надалі спілкування відбувалося в умовах психологічного тиску: обговорювалися місце навчання ОСОБА_3 , звернення до ДВБ та проведення щодо нього перевірок; зокрема, прозвучало висловлювання: «Дзвоню в ДВБ і даю по тобі розклад». Лише після такого спілкування ОСОБА_3 заявив, що не довіряє працівникам поліції, та висловив небажання проходити запропоновану ними процедуру. Первинна відсутність відмови, прохання про правову допомогу, надання лише п`яти хвилин для прибуття адвоката, подальші погрози перевірками та зміна позиції особи після такого тиску виключають можливість оцінювати кінцеву фразу ОСОБА_3 як вільну, усвідомлену, безумовну та однозначну відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №723926 від 20.07.2026 року, ЕПР1 №723964 від 20.07.2026 року,

- даними схеми ДТП:

- даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.07.2026 року, відповідно до якого в ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені наступні ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці;

- письмовими поясненнями учасників ДТП;

- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7579021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - водій керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса;

- даними відеозаписів, що міститься на 2 компакт-дисках з бодікамери працівника поліції, початок запису 20.07.2026, о 23 год. 57 хв., із змісту якого вбачається наступне. Автомобіль стоїть припаркований після дорожньо-транспортної пригоди, підходять працівники поліції. Чоловік присутній на місці події повідомляє, що за кермом іншого автомобіля перебував його друг, машина зараз за будинком. Поліцейський підходить до водія ОСОБА_1 , запитує чи це він вчинив ДТП, відповідь - «Так». Відбувається перевірка документів: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс, встановлення обставин ДТП та оформлення матеріалів за ст. 124 КУпАП. О 00:45 поліцейські запитують чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, відповідь «Ні». На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння, відповідає, що не заперечує, однак у присутності адвоката. На запитання скільки приблизно очікувати адвоката повідомляє, що п`ятнадцять хвилин. Із оглянутого відеозапису вбачається, що протягом всього періоду очікування ОСОБА_1 комусь телефонує, консультується, о 01 год. 00 хв. останньому повторно пропонують пройти огляд. О 01 год. 09 хв. поліцейський вказує про необхідність проходження огляду на місці, або у лікаря-нарколога, або буде зафіксована відмова за п.2.5 ПДР. О 01 год. 10 хв. - повторна пропозиція пройти огляд за допомогою приладу Драгер, працівник поліції звертається до ОСОБА_1 : «якщо Ви не вживали нічого, то немає чого боятися». Із змісту другого компакт-диску, бодікамера 473569, початок запису 20.07.2026, о 01 год. 10 хв., вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє, що адвокат уже на під`їзді, за словами поліцейського вони чекають адвоката уже двадцять хвилин. О. 01 год. 12 хв., ОСОБА_1 чітко висловлює відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, а також від огляду у лікаря-нарколога у медичному закладі.

Таким чином, судом встановлено, що відмова ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння була чітко зафіксована на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а докази, які б підтверджували зворотнє у матеріалах справи відсутні, спростовуються досліджених відеозаписом, де під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 підтвердив свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне. Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством. Повноваження самостійно виявляти й оцінювати ознаки сп`яніння у водія має виключно поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України. При цьому закон не вимагає підтвердження цих ознак свідками, їх фіксації на відео або проведення окремої процедури встановлення. За наявності відповідних підстав поліцейський має законне право вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Доводи про те, що працівники поліції проігнорували прохання ОСОБА_1 щодо отримання ним правової допомоги адвоката чим порушили ст. 268 КУпАП є безпідставними, оскільки право ОСОБА_1 на правову допомогу не було обмежене.

Як убачається з досліджених судом відеозаписів, ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено його процесуальні права зокрема право на отримання правової допомоги та користування послугами адвоката. При цьому зазначеним правом ОСОБА_1 фактично скористався, оскільки, як вбачається з відеоматеріалів протягом тривалого часу з моменту зупинки транспортного засобу він підтримував зв`язок та консультувався у телефонному режимі.

При цьому чинним законодавством не передбачено можливості відкладення проходження такого огляду на невизначений строк у зв`язку з очікуванням прибуття адвоката. Отже, наполягання ОСОБА_1 на прибутті адвоката за відсутності фактичного проходження огляду, відмова від проходження огляду, зафіксована на відеозаписі, обґрунтовано було розцінене працівниками поліції як відмова від його проходження.

За таких обставин твердження сторони захисту про порушення права ОСОБА_1 на правову допомогу не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладає стягнення в межах санкції даних статтей.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284 КУпАП

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко