Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №755/1184/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1184/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань - Назарової І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

20.01.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування.

Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 37 310,01 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2019 року о 15 годині 53 хвилин у м. Києві по вул. Будівельників, 8-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у справі № 755/19553/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілої особи була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № АО/3743987. Потерпілий своєчасно звернувся до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 28.11.2019 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 28.11.2019 року. Розрахунок та виплата відшкодування проводилися на підставі звіту № 484/М/2019 про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, наказу № 3496 від 24.03.2020 року та довідки № 1 від 11.03.2020 року. Загальний розмір витрат Моторного (транспортного) страхового бюро України становив 70 307,01 грн. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 69 296,41 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1477493 від 10.04.2020 року, та у розмірі 1 010,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 557443 від 21.01.2020 року. Представник позивача звернувся до відповідача з листом-претензією № 1337 МТСБУ з пропозицією у досудовому порядку сплатити заборгованість у розмірі 70 307,01 грн. У відповідь на лист-претензію відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 32 997,00 грн. Таким чином, з урахуванням частини сплаченої суми розмір страхового відшкодування, який відповідач повинен сплатити на користь позивача, становить 37 310,01 грн. Позивач зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, після здійснення регламентної виплати до нього перейшло право вимоги до відповідача у порядку регресу.

23.01.2025 року визначено суддю для розгляду справи та передано для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, стороною позивача в позовній заяві зазначено фактичне місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , однак не надано доказів на підтвердження даного факту.

28 січня 2025 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, на звернення суду отримана інформація про відсутність реєстрації відповідача ОСОБА_1 в реєстрі ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва».

Згідно відповіді №1072041 від 28.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_1 не знайдено.

25.02.2025 р. з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрації місця проживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться.

27.02.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишено без руху.

Копію ухвали суду від 27.02.2025 року позивачем та його представником було отримано 27.02.2025 року, про що свідчить довідка Дніпровського районного суду м. Києва про доставку електронного документу в електронний кабінет.

03.03.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, на виконання вимог ухвали суду від 27 лютого 2025 року.

04 березня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування - визнано такою, що не подана та повернуто позивачу.

Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України - Сечко С.В. подав апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04.03.2025 року про повернення позивачу позовної заяви.

22 грудня 2025 року постановою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 березня 2025 року та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14 січня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали цивільної справи 755/1184/25 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування.

12 березня 2026 року в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.

17 березня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статтей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, а конверт разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», правом подати відзив на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.11.2019 року о 15 годині 53 хвилин у м. Києві по вул. Будівельників, 8-А відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у справі № 755/19553/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає повторному доведенню при розгляді даної справи.

Судом також встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується витягом з веб-сайту МТСБУ щодо перевірки чинності поліса внутрішнього страхування на транспортний засіб НОМЕР_1 станом на 27.11.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілий звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 28.11.2019 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 28.11.2019 року.

До матеріалів справи долучено поліс № АО/3743987, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_2 , посвідчення водія учасника дорожньо-транспортної пригоди, звіт № 484/М/2019 про визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, наказ № 3496 від 24.03.2020 року та довідку № 1 від 11.03.2020 року.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Така конструкція була прямо передбачена Законом, чинним на момент ДТП.

Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 зазначеного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, право Моторного (транспортного) страхового бюро України на звернення з регресною вимогою до відповідача виникло після здійснення відповідних виплат, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Згідно з наданими позивачем платіжними інструкціями № 1477493 від 10.04.2020 року та № 557443 від 21.01.2020 року Моторним (транспортним) страховим бюро України здійснено виплати, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 70 307,01 грн.

При цьому після звернення позивача до відповідача з листом-претензією № 1337 МТСБУ відповідачем добровільно сплачено 32 997,00 грн.

Таким чином, розмір невідшкодованих витрат позивача становить:

70 307,01 грн - 32 997,00 грн = 37 310,01 грн.

Доказів на спростування зазначеного розміру витрат, а також доказів повного відшкодування позивачу понесених ним витрат відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт дорожньо-транспортної пригоди, вину відповідача у її вчиненні, відсутність у відповідача на момент ДТП чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, здійснення МТСБУ відповідних виплат та наявність у відповідача невідшкодованої заборгованості перед позивачем.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 310,01 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України; ст. ст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, суму сплаченого майнового відшкодування в порядку регресу у розмірі 37 310 (тридцять сім тисяч триста десять) грн 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, воно набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В.Коваленко