Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №755/10071/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №755/10071/25

Суддя: Коваленко І. В.

Справа №:755/10071/25

Провадження №: 2-а/755/751/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Коваленко І.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 травня 2025 року приблизно о 13 год. 30 хв. позивач, керуючи транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками батальйону із забезпечення супроводження Департаменту патрульної поліції на вулиці Крайній, після чого йому було вручено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Позивач зазначає, що рух смугою для маршрутних транспортних засобів здійснив виключно з метою безпечної зупинки для висадки пасажира. Вказує, що вже перебуваючи на смузі для маршрутних транспортних засобів, пасажир змінив свої плани та попросив зупинитися за рогом, на вулиці Крайній, у зв`язку з чим позивач продовжив рух правою смугою. При цьому, на думку позивача, дорожні знаки та переривчаста дорожня розмітка не забороняли такого руху. Позивач також зазначає, що його дії не створювали дорожньої небезпеки та не перешкоджали руху громадського транспорту. Крім того, позивач посилається на те, що працівники поліції не надали йому можливості пояснити причини виїзду на смугу для маршрутних транспортних засобів, чим, на його думку, порушили його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Позивач також зазначає, що під час фіксації правопорушення працівники поліції демонстрували йому відеозапис із власного мобільного телефону, який він не вважає належним доказом. Вказує, що відеозапис із боді-камери або іншого технічного засобу фіксації йому не надавався. Також позивач посилається на порушення процедури винесення постанови, зазначаючи, що йому не були роз`яснені права, протокол не був підписаний ним, у постанові не зазначено свідків та місце фіксації відеозапису, а також відсутній кваліфікований електронний підпис.

Ухвалою суду від 24.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.08.2025 року (вх.№50558) представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до відзиву, 31 травня 2025 року о 13 год. 42 хв. 48 сек. позивач, керуючи транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Братиславській здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 та дорожньою розміткою 1.2, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідач зазначає, що після зупинки транспортного засобу водію було роз`яснено, що він порушив вимоги п. 17.1 ПДР та що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. До відзиву відповідачем долучено відеозаписи події. Згідно з наданими відеозаписами зафіксовано рух транспортного засобу «NISSAN X-TRAIL», державний номерний знак НОМЕР_1 , по смузі для маршрутних транспортних засобів. На відеозаписі транспортний засіб продовжує рух зазначеною смугою, після чого прямує у напрямку повороту на вул. Крайню. Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4859480 від 31 травня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. У постанові зазначено час вчинення адміністративного правопорушення - 31 травня 2025 року о 13 год. 42 хв. 48 сек., час розгляду справи - 13 год. 46 хв. 02 сек.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП відповідальність настає, зокрема, за порушення правил користування смугами для маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до п. 17.1 Правил дорожнього руху на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів, крім визначених цим пунктом.

Разом з тим Правилами дорожнього руху передбачено можливість заїзду на смугу для маршрутних транспортних засобів у випадках, коли така смуга відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, зокрема для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Отже, сам по собі факт короткочасного заїзду на таку смугу для посадки чи висадки пасажира не може безумовно свідчити про порушення вимог ПДР.

Разом з тим, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що транспортний засіб позивача не здійснив лише безпосередній заїзд на смугу для висадки пасажира біля правого краю проїзної частини, а продовжив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, проїхавши певну ділянку дороги та продовжуючи рух у напрямку повороту на вул. Крайню.

Таким чином, обставини, зафіксовані на відеозаписах, не підтверджують доводи позивача про те, що його перебування на смузі для маршрутних транспортних засобів було зумовлено виключно необхідністю здійснити висадку пасажира.

Посилання позивача на те, що пасажир змінив свої плани та попросив зупинитися на вул. Крайній, не спростовує встановленого факту тривалого руху транспортного засобу зазначеною смугою.

При цьому суб`єктивні причини, з яких водій вирішив продовжити рух смугою для маршрутних транспортних засобів до місця подальшої зупинки, самі по собі не надають права на такий рух у випадку, коли він виходить за межі дозволеного заїзду для посадки чи висадки пасажирів.

Доводи позивача про те, що його дії не створювали небезпеки чи перешкод для руху громадського транспорту, також не спростовують факту порушення вимог ПДР, оскільки для наявності складу правопорушення у цьому випадку достатнім є встановлення факту руху транспортного засобу з порушенням установлених правил користування смугою для маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані можуть встановлюватися, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що доказом у справі може бути виключно відеозапис із боді-камери або сертифікованого засобу фіксації.

Законодавством не встановлено, що обставини адміністративного правопорушення у кожному випадку можуть підтверджуватися виключно відеозаписом із боді-камери. Відеозапис підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Надані відповідачем відеозаписи містять відомості щодо обставин руху транспортного засобу позивача та дають можливість встановити факт його руху смугою для маршрутних транспортних засобів. При цьому такі відомості узгоджуються з описом обставин правопорушення, зазначеним в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постанову серії ЕНА № 4859480 від 31 травня 2025 року винесено уповноваженим працівником Національної поліції, який відповідно до ст. 222 КУпАП має повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Посилання позивача на порушення його права на захист, передбаченого ст. 268 КУпАП, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи.

Саме по собі твердження позивача про те, що йому не було надано можливості пояснити причини руху смугою для маршрутних транспортних засобів, за наявності відеозаписів, які об`єктивно фіксують обставини події, не свідчить про таке порушення процедури розгляду справи, яке саме по собі тягне скасування постанови.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивач був присутній під час розгляду справи та був ознайомлений із суттю пред`явленого йому порушення.

Щодо доводів позивача про відсутність протоколу про адміністративне правопорушення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 258 КУпАП у передбачених законом випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а уповноважена посадова особа виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

У даному випадку правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, розглянуто без складання протоколу, що відповідає встановленому законом порядку.

Тому відсутність протоколу про адміністративне правопорушення не може свідчити про незаконність оскаржуваної постанови.

Доводи позивача щодо відсутності його підпису, свідків та кваліфікованого електронного підпису також не спростовують установлених судом обставин.

Сам факт відсутності свідків не є порушенням процедури у випадку, коли обставини правопорушення підтверджуються іншими належними доказами.

Також позивачем не наведено обставин, які б свідчили про те, що відсутність його підпису на постанові перешкодила йому реалізувати право на її оскарження або іншим чином вплинула на правильність встановлення обставин справи.

Щодо зазначення в постанові часу вчинення правопорушення 13 год. 42 хв. 48 сек. та часу розгляду справи 13 год. 46 хв. 02 сек., суд зазначає, що наведені часові відомості самі по собі не свідчать про порушення процедури розгляду справи.

Зміст оскаржуваної постанови та наданих відеозаписів дає можливість встановити обставини, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем надано суду оскаржувану постанову та відеозаписи, які у своїй сукупності підтверджують факт руху транспортного засобу позивача смугою для маршрутних транспортних засобів та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови серії ЕНА № 4859480 від 31 травня 2025 року.

Доводи позивача не спростовують встановленого факту руху транспортного засобу смугою для маршрутних транспортних засобів, а тому не дають підстав для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій працівника поліції та скасування постанови серії ЕНА № 4859480 від 31 травня 2025 року.

Вимога позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення також задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено передбачених законом підстав для закриття такого провадження.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 9, 222, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, суд

УХВАЛИ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №4859480 від 31.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративного порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua