Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №754/10674/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №754/10674/25

Суддя: Зотько Т. А.

Номер провадження 2/754/2754/26

Справа №754/10674/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеному позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено договір № 3942753. Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов Кредитного договору № 3942753 від 27.06.2021 р., який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному вебсайті. Таким чином, 27.06.2021 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 3942753, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок у розмірі 20 000,00 грн. з процентною ставкою 5,00 % від суми кредиту за кожен день, строком на 60 днів. ТОВ «МІЛОАН» виконав свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. 26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 3942753 від 27.06.2021 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Станом на дату подачі позову за договором про надання споживчого кредиту виникла заборгованість в розмірі 48 615, 79 грн., з яких 18 334, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28 281, 79 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 000, 00 грн. - заборгованість комісіями, 3% річних - 0, 00 грн., інфляційні збитки - 0, 00 грн., заборгованість за пенею - 0, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн. У зв`язку з вище вказаним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 07.07.2025 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.12.2025 року від сторони відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , не отримував вищевказаний кредит, та ніколи не звертався до позивача із приводу отримання позики, не формував заявку на отримання кредиту 27.06.2021 року №3942753, договір позики укладений без його вільного волевиявлення та волі, вказаний у позовній заяві мобільний номер телефону НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , він користується іншим оператором мобільного зв`язку ще приблизно з 2008 року за номером НОМЕР_2 , та ніколи не змінював номеру мобільного телефону. Також, не реєструвався в особистому кабінеті та на сайті Позивача - miloan.ua, не отримував логін і пароль входу до нього. Не надавав скановану копію паспорта, в матеріалах справи відсутні повні анкетні дані, а саме коли та ким виданий паспорт відповідача. Відповідачу також не належить банківська карта, видана AT «А-Банк» № НОМЕР_3 , яка була шахрайським шляхом введена невстановленою особою з метою отримання кредиту, на ім`я відповідача. Про існування вищевказаного кредиту відповідачу взагалі не було відомо. Відповідачу не належить вказана при оформленні споживчого кредиту електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1. У вищевказаному позові ТОВ «Факторинг Партнерс» відсутні будь-які докази, що із боку відповідача була вчинена якась дія, направлена на укладення цього договору та на отримання коштів на умовах позики терміном на 30 днів. Немає доказів на підтвердження отримання відповідачем цих коштів. ТОВ «Факторинг Партнерс» надало довідку з платіжного сервіс «Fondy» від 08.11.2024 року, відповідно до якої, нібито, була проведена виплата позики в сумі 20 000 грн на карту клієнта № НОМЕР_4 -Банк 27.06.2021 року. Однак, ніяких коштів відповідач не отримував та вищевказану картку не оформлював у Банку. У позовній заяві «Факторинг Партнере» посилається на те, що нібито позивачем було надіслано в смс-повідомленні код, ввівши який, відповідач надав згоду на отримання позики. Ці обставини відповідач повністю заперечує, взагалі не реєструвався на сайті ТОВ «МІЛОАН» не заповнював ніякої заявки, не отримував ніяких кодів та не робив жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання позики від даної фінансової установи. Відповідач не вів жодного офіційного листування щодо отримання позики із представниками ТОВ «МІЛОАН», він ніколи й ні за яких обставин не досягав домовленості про можливість укладення договору в електронній формі чи шляхом обміну електронними листами. Будь-яких автентичних (рукописних) підписів осіб у цьому документі не міститься. У відповідача взагалі немає/не існує електронної пошти зазначеної у договорі та позовній заяві, номеру мобільного зв`язку та вказану картку на яку був наданий кредит ніколи не відкривав. З текстом договору позики вперше ознайомився, отримавши свій примірник позовної заяви через представника. Умови кредитування чи надання позики ТОВ «МІЛОАН» йому невідомі і з ними його ніхто не знайомив. Відповідач вважає, що у такому випадку він має відносини із фінансовими шахраями, які використали його серії та номер паспорта та ідентифікаційного номера, які він надсилав та надавав банкам декілька років назад для оформлення зарплатної картки. У зв`язку із цим, у 2022 році, він подав відповідне повідомлення/заяву до Деснянського відділу поліції, у якому вказав, що впродовж 10.08.2021 року до 30.01.2022 року невідомі йому особи шахрайським шляхом без його відома оформили на нього кредити у різних банках України та мікрокредитних установах та телефонували на його мобільний номер телефону НОМЕР_2 з вимогою сплатити кредит на загальну суму близько 80 0000 грн. Ця інформація була внесена до ЄР за № 616 від 04.02.2022 року.

Ухвалою судді від 17.12.2025 було вирішено подовжити строк розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 17 грудня 2025 року строком на 30 днів.

Згідно із вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи вимоги ст. ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.06.2021 р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 3942753, за яким відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок у розмірі 20 000, 00 грн. з процентною ставкою 5,00 % від суми кредиту за кожен день, строком на 60 днів.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Згідно із п. 2.2.2. Договору, Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.3.1.2. Договору, Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 3942753 від 27.06.2021 укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Станом на дату подачі позову за договором про надання споживчого кредиту виникла заборгованість в розмірі 48 615, 79 грн., з яких 18 334, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28 281, 79 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 000, 00 грн. - заборгованість комісіями, 3% річних - 0, 00 грн., інфляційні збитки - 0, 00 грн., заборгованість за пенею - 0, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн.

Відповідно до реєстру боржників до вказаного договору ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло право вимоги зокрема відносно ОСОБА_1 за договором № 3942753 на загальну суму заборгованості у розмірі 48 615, 79 грн.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Як вбачається з наданої позивачем довідки ТОВ ФК «Елаєнс» виданої ТОВ «МІЛОАН» платіж №99da7db5-4c9c-4c42-b009-428b87c11ac3_637603639083522375 від 27.06.2021 у сумі 20 000, 00 грн. був успішно зарахований на картку НОМЕР_3 .

Відповідно до наданої відповідачем довідки по рахунках № U344 -6V4Q-30OH-V4KB від 03.04.2025 виданої АТ «А-Банк» у ОСОБА_1 відсутня картка за номером НОМЕР_3 .

Відповідно до вимог ч.5 ст.82 ЦПК України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з копії рішення Деснянського районного суду м.Києва від 12.06.2025, долученого до матеріалів справи відповідачем, "Згідно витребуваної судом інформації, що надійшла від АТ «Акцент-Банк» 13.05.2025 року на адресу суду вбачається, що Банк немає змоги надати інформацію стосовно банківської картки № НОМЕР_3 , оскільки серед банківських карт ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_6 ) картка з таким номером відсутня, а відповідно не надано до суду інформацію щодо надходження на картку коштів та виписку по рахунку".

Доказів на спростування встановлених судом обставин стороною позивача надано не було.

Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Позивачем не надано до суду доказів, відкриття на ім`я Відповідача рахунку, виписки по рахунку, яка мала би підтвердити перерахування коштів первинним кредитором та з якої суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником.

При цьому, наданий суду розрахунок заборгованості, сам по собі, не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру, а також не є доказом укладення кредитного договору, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем не доведено факту надання кредиту відповідачу на підставі Договору про споживчий кредит №3942753 від 27.06.2021, відтак вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит №3942753 від 27.06.2021 є безпідставними та не підлягають задоволенню судом.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 610, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua