Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №753/20091/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20091/25

провадження № 1-кп/753/1148/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

обвинувачений ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62025100120000584 від 15.08.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_12 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Збраньки Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

І. Формулювання обвинувачення, яке пред?явлене ОСОБА_12 та визнане судом доведеним

[1] Старший сержант ОСОБА_12 як інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник 3 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України обвинувучається у тому, що він у порушення вимог ст.ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст.ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиця І», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, 15.08.2025, приблизно о 19 год. 00 хв., діючи умисно, незаконно придбав, отримавши раніше залишену невстановленою органом досудового розслідування особою поблизу торгового центру «Епіцентр» за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40, кристалоподібну речовину білого кольору масою 20,253 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 14,582 г, є великим розміром, яку зберігав при собі для власного вживання без мети збуту до моменту виявлення цього факту працівниками правоохоронних органів 15.08.2025, приблизно о 20 год. 00 хв., під час перебування останнього поруч входу «А» торгового центру «Епіцентр» за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40.

[2] Таким чином, ОСОБА_12 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій була психотропна речовина у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

ІІ. Позиції сторін у судових дебатах

[3] Прокурор ОСОБА_7 у судових дебатах вважав, що вина ОСОБА_12 доведена поза розумним сумнівом сукупністю наданих доказів. Просив визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_12 вчинив зазначене кримінальне правопорушення під час іспитового строку, а тому просив на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 20 вересня 2024 року та остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років один місяць.

[4] Захисник ОСОБА_9 доводив суду, що надані стороною обвинувачення докази не є належними та допустимими, а отже і не доводять винуватість ОСОБА_12 поза розумним сумнівом. У підсумку захисник просив суд виправдати обвинуваченого у повному обсязі.

[5] Обвинувачений ОСОБА_12 у своєму виступі заперечив причетність до інкримінованого йому діяння та наполягав на своїй невинуватості.

ІІІ. Показання допитаних осіб

3.1 Показання обвинуваченого ОСОБА_12

[6] Обвинувачений ОСОБА_12 суду показав, що у серпні 2025 року перебував на будівництві, а 15 серпня йшов поруч із магазином «Епіцентр», де на нього мало чекати таксі, однак дорогою був затриманий працівниками правоохоронних органів.

[7] На запитання прокурора вказав, що його робочий день тривав з 08 ранку до 17 вечора, а того дня він чекав таксі, замовлене через Uklon. 15 серпня 2025 року його робочий день закінчився о 16:30. Коли до нього підійшли працівники поліції, вони не представилися та були одягнені у цивільний одяг. Він, у свою чергу, опору не чинив та виконував всі вимоги, які до нього висувалися. Водночас не пригадав, чи зачитувалася йому пам`ятка про права та чи вручалося письмове повідомлення про підозру.

[8] Вказав, що на місці події перебувало приблизно сім працівників поліції, з якими у нього виникла словесна перепалка. Він звертався з приводу цих подій до слідчого ДБР ОСОБА_13 , який повідомив йому про необхідність лікування. Після цього він надсилав слідчому медичні довідки щодо застосування до нього фізичної сили. Обвинувачений також зазначив, що не звертався до канцелярії для реєстрації своєї заяви.

[9] Вказав, що двоє свідків, які були присутні в судовому засіданні, застосовували до нього фізичний вплив ногами та руками. Зазначив, що спочатку на нього одягнули кайданки, а пізніше приїхали співробітники ДБР.

[10] У серпні 2025 року та на час допиту у суді він користувався мобільним телефоном марки Xiaomi з абонентським номером НОМЕР_2 . За цим номером він використовував месенджери, серед яких WhatsApp та Telegram. Обвинувачений не зміг відповісти на запитання, чи спілкувався у Telegram із користувачем « ОСОБА_14 ». Також не пам`ятає, чи замовляв речовини через цей месенджер, однак категорично заперечив, що таке взагалі мало місце.

[11] Обвинувачений підтвердив, що добровільно надав письмову згоду на огляд його мобільного телефону. До протоколу огляду місця події у нього зауважень не було.

[12] На запитання, яким чином особливо небезпечна психотропна речовина PVP опинилася у його сумці, вказав, що не може цього пояснити, оскільки на самому початку затримання всі його речі були вилучені, а повернули їх лише після приїзду співробітників ДБР. Він не звертався до правоохоронних органів з приводу незаконних дій працівників поліції, після яких у його сумці опинилася заборонена речовина. Обвинувачений не пригадав, щоб 15 серпня 2025 року здійснював платіжні операції щодо придбання будь-яких заборонених речовин.

[13] Обвинувачений на завершення також вказав, що після завершення всіх процесуальних та слідчих дій ввечері 15 серпня 2025 року співробітники ДБР підвезли його до місця проживання.

3.2 Показання свідка ОСОБА_15

[14] Свідок ОСОБА_15 повідомив суду, що працює на посаді дільничного офіцера поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

[15] 15 серпня 2025 року під час відпрацювання району разом із колегою за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40, був виявлений ОСОБА_12 . Коли до нього підійшли, висунули вимогу щодо пред`явлення документів та уточнили, чи має він при собі заборонені речовини, на що ОСОБА_12 повідомив про наявність у нього згортка. Надалі на місце події була викликана слідчо-оперативна група.

[16] На запитання прокурора вказав, що вони зупинили ОСОБА_12 , оскільки останній перебував у місцевості, де люди зазвичай не ходять.

[17] На запитання захисника пояснив, що ОСОБА_12 перебував поблизу магазину «Епіцентр», поряд із будівництвом. На тій ділянці було кілька стежок, на одній із яких перебував ОСОБА_12 . Він також привернув їхню увагу своїм зовнішнім виглядом. Коли підійшли до ОСОБА_12 , одразу представилися працівниками поліції та пред`явили службові посвідчення. Після цього запитали його щодо наявності заборонених речовин, на що отримали відповідь про наявність згортка у сумці.

[18] Свідок вказав, що не пам`ятає, хто відкривав сумку, однак пригадав, що вони з колегою заглядали до неї, проте нічого не вилучали. Враховуючи, що ОСОБА_12 був прикордонником, на місце події була викликана слідчо-оперативна група ДБР. Коли вона прибула на місце, відбувалося вилучення речовини під відеозапис. З моменту зупинки ОСОБА_12 до приїзду слідчої групи, за оцінкою свідка, пройшло приблизно дві години. Вказав, що очікування відбувалося у службовому автомобілі. Свідок не пригадав, про що саме вони розмовляли під час очікування слідчих ДБР.

[19] Під час поверхневого огляду ОСОБА_12 , окрім забороненої речовини, також був виявлений мобільний телефон. Коли прибула слідчо-оперативна група, вона вилучила у ОСОБА_12 згорток та мобільний телефон.

[20] На запитання обвинуваченого свідок вказав, що під час зупинки на місці перебувало кілька груп, однак безпосередньо з ним працювали він та його колега ОСОБА_16

3.3 Показання свідка ОСОБА_16

[21] Свідок ОСОБА_16 суду розповів, що працює на посаді інспектора відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві.

[22] У середині серпня 2025 року ввечері під час відпрацювання району за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40, разом із колегою ОСОБА_15 був виявлений ОСОБА_12 . Надалі вони пред`явили йому службові посвідчення та попросили надати документ, що посвідчує його особу. Коли запитали щодо наявності заборонених речовин, ОСОБА_12 надав ствердну відповідь та продемонстрував сумку, у якій знаходився згорток. Надалі ОСОБА_15 викликав на місце події слідчо-оперативну групу.

[23] На запитання прокурора пояснив суду, що ОСОБА_12 привернув їхню увагу, оскільки поводився підозріло та помітно нервував. Також вони звернули увагу на його брудні руки, а тому припустили, що ОСОБА_12 міг щось відкопувати. Свідок також повідомив суду, що місцевість поряд із магазином «Епіцентр» містить будівництво та розташовані поблизу озера, де доволі часто виявляють осіб із забороненими речовинами. Коли його колега викликав слідчо-оперативну групу, вони чекали на її приїзд для оформлення необхідних документів. Слідчий ДБР самостійно вилучав та оглядав речі, вилучені у ОСОБА_12

[24] На запитання захисника показав суду, що він із колегою були одягнуті у цивільний одяг. Вони повідомили ОСОБА_12 , що проводять відпрацювання району, та попросили пред`явити документи. Коли ОСОБА_12 продемонстрував їм свої документи для огляду, вони провели його поверхневу перевірку, тобто огляд без втручання у кишені та сумки, під час якого особа самостійно демонструє наявні у неї речі. Сумка ОСОБА_12 перебувала у нього в руках, коли він її відкрив. У сумці знаходився згорток, який сам ОСОБА_12 ідентифікував як заборонену речовину. Свідок заперечив, що на місці події перебувало 7-8 людей. Від моменту зупинки ОСОБА_12 до приїзду працівників ДБР, за оцінкою свідка, пройшло приблизно півтори-дві години. ОСОБА_12 у цей час перебував разом із ними у службовому автомобілі. Після прибуття слідчо-оперативної групи відбувалися вилучення та огляд вилученої речовини.

3.4 Показання свідка ОСОБА_17

[25] Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що працює на посаді старшого слідчого ТУ ДБР у м. Києві та здійснював досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

[26] 15 серпня 2025 року він перебував на чергуванні та отримав повідомлення про виявлення особи, яка зберігала при собі заборонену речовину. Він прибув на місце події приблизно о 22-ій годині вечора. На місці, окрім нього, також перебували двоє працівників поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві та ОСОБА_12 . Вказав, що коли він прибув на місце події, ОСОБА_12 перебував у автомобілі, а сумка знаходилася поруч із ним. Свідок не бачив будь-яких тілесних ушкоджень на ОСОБА_12 у день події.

[27] Свідок також повідомив суду, що ОСОБА_12 повідомляв про певні проблеми у відносинах із працівниками поліції, на що свідок запропонував йому прибути до Територіального управління та зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Врешті-решт ОСОБА_12 так і не з`явився до нього для повідомлення про зазначені обставини та їх реєстрації. Свідок також підтвердив, що ОСОБА_12 добровільно надав йому телефон для огляду. Після завершення всіх процесуальних дій вони завезли ОСОБА_12 до його помешкання.

[28] На запитання захисника вказав, що як слідчий проводив огляд місця події. Під час цієї слідчої дії він відкривав сумку, у якій знаходився згорток. Свідок наголосив, що ОСОБА_12 був обізнаний із вмістом згортка та орієнтувався у всіх питаннях, які йому ставилися. Особистий обшук ОСОБА_12 не проводився, оскільки він не був затриманий. Він також проводив огляд мобільного телефону, який йому добровільно передав ОСОБА_12

[29] На уточнювальні запитання головуючого судді вказав, що заяви ОСОБА_12 стосовно працівників поліції зводилися до його незгоди із зупинкою працівниками поліції того вечора. Свідок вказав, що пропонував ОСОБА_12 звернутися до медичної установи для фіксації можливих порушень, однак цього він не зробив. Характер усної заяви ОСОБА_12 не була розцінена ним як підстава для внесення відомостей до ЄРДР.

IV. Документи, речові докази, висновок експертизи

[30] Витяг з ЄРДР від 15 серпня 2025 року за № 62025100120000584 про реєстрацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, щодо виявлення ОСОБА_12 , який зберігав у власній сумці речовину, схожу на психотропну, з метою особистого вживання.

[31] Постанова керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві від 15 серпня 2025 року, якою старшого слідчого ОСОБА_17 визначено слідчим, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000584 від 15.08.2025.

[32] Повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000584 від 15.08.2025, відповідно до якого слідчим зазначено обставини виявлення у ОСОБА_12 речовини, схожої на психотропну, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 309 КК України.

[33] Постанова заступника керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 18 серпня 2025 року, якою визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62025100120000584 від 15.05.2025 та старшого групи прокурора ОСОБА_5

[34] Постанова старшого слідчого в особливо важливих справах ОСОБА_17 від 12 вересня 2025 року, якою змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 62025100120000584 від 15.08.2025 з ч. 1 ст. 309 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України у зв`язку з встановленням маси особливо небезпечної психотропної речовини PVP у великому розмірі 14,582 г.

[35] Витяг з ЄРДР після зміни правової кваліфікації у кримінальному провадженні № 62025100120000584 від 15.08.2025 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 309 КК України.

[36] Рапорт інспектора відділу превенції Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_16 від 15 серпня 2025 року, яким зафіксовано обставини виявлення 15 серпня 2025 року поблизу «Епіцентр» за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40, ОСОБА_12 та передачі його разом із виявленою речовиною працівникам ТУ ДБР у м. Києві.

[37] Рапорт дільничного офіцера поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 15 серпня 2025 року, яким повідомлено про виявлення поблизу торгового центру «Епіцентр» ОСОБА_12 , у якого під час перевірки було виявлено речовину, схожу на психотропну, після чого на місце події були викликані працівники ДБР.

[38] Протокол огляду місця події від 15 серпня 2025 року, проведеного старшим слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві ОСОБА_17 за участю ОСОБА_12 , працівників поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40. Протоколом зафіксовано проведення огляду належної ОСОБА_12 сумки, у якій виявлено поршкоподібну речовину білого кольору, що містилася у прозорому полімерному пакеті із застібкою, обклеєному клейкою стрічкою зеленого кольору. Як вбачається із протоколу, зазначену речовину вилучено, упаковано та опечатано. До протоколу долучена фототаблиця та додаток у вигляді опечатаного конверта із відеозаписом слідчої дії.

[39] Постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві від 18 серпня 2025 року про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, на вирішення якої поставлено питання щодо наявності у вилученій під час огляду порошкоподібній речовині наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів та їх маси.

[40] Висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 12 вересня 2025 року № СЕ-19/111-25/51226-НЗПРАП, яким встановлено, що надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, при цьому маса PVP у речовині становить 14,582 г.

[41] Постанова старшого слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві від 13 вересня 2025 року, якою кристалоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку експерта містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP, масою 14,582 г, визнано речовим доказом.

[42] Заява від 16 серпня 2025 року, якою ОСОБА_12 добровільно надав працівникам ТУ ДБР у м. Києві дозвіл на проведення огляду його мобільного телефону та зазначив, що претензій до працівників правоохоронного органу не має. У цій же заяві ОСОБА_12 підтвердив, що отримав після огляду належний йому мобільний телефон та претензій не має.

[43] Протокол огляду від 16 жовтня 2025 року, складений старшим слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Києві. Відповідно до протоколу проведено огляд мобільного телефону «ZTE 8050», який належить ОСОБА_12 , під час якого в застосунку Telegram виявлено листування з користувачем ОСОБА_18 , під час якого зафіксовано замовлення ОСОБА_12 психотропної речовини PVP у кількості 20 г вартістю 5750 грн. Також відображені повідомлення про здійснення оплати на банківську картку, підтвердження успішної оплати та повідомлення із зазначенням місця знаходження замовленої речовини за адресою: м. Київ, район Позняки.

[44] Повідомлення про підозру від 18 вересня 2025 року ОСОБА_12 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому у великих розмірах, за ч. 2 ст. 309 КК України.

[45] Копія паспорта громадянина України на ім?я ОСОБА_12 , де зазначені його паспортні дані.

[46] Довідка КНП «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради» від 18 серпня 2025 року про відсутність ОСОБА_12 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

[47] Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, яким підтверджено перебування ОСОБА_12 у шлюбі з ОСОБА_19 , який зареєстрований 08 червня 2022 року.

[48] Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, яким підтверджено, що ОСОБА_12 зазначений батьком ОСОБА_20 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 .

[49] Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, яким підтверджено, що ОСОБА_12 зазначений батьком ОСОБА_21 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

[50] Довідка інформаційно-пошукової системи Оберіг МВС України, у якій викладені відомості про притягнення ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності та наявність вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року, яким його засуджено до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

[51] Копія вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року, яким засуджено ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 410 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільненням від його відбування з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік.

[52] Копія посвідчення особи військовослужбовця ОСОБА_12 , де зазначені його анкетні дані, військове звання та проходження ним військової служби.

[53] Копія військового квитка ОСОБА_12 , де вказані його персональні дані, відомості про військовий облік та проходження військової служби.

[54] Витяг з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19 грудня 2023 року № 753-ОС, яким підтверджується зарахування старшого сержанта ОСОБА_12 до списків особового складу та на всі види забезпечення НОМЕР_3 прикордонного загону з 19 грудня 2023 року, а також призначення його на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника.

[55] Витяг з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13 березня 2023 року № 156-ОС, яким підтверджується присвоєння ОСОБА_12 чергового військового звання старшого сержанта з 13 березня 2023 року.

[56] Посадова інструкція інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника, відповідно до якої визначено посадові обов`язки ОСОБА_12

[57] Службова та медична характеристика старшого сержанта ОСОБА_12 від 19 серпня 2025 року.

[58] Контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України, яким підтверджується проходження ОСОБА_12 військової служби за контрактом на посаді молодшого сержанта інспектора прикордонної служби 3 категорії.

[59] Направлення ВЧ 1495 від 16 жовтня 2023 року на медичний огляд до військово-лікарської комісії ОСОБА_12 у зв`язку із отриманими у серпні 2023 року під час проходження військової служби травмами, пораненням та контузією.

[60] Подяка Овруцької міської ради про висловлення ОСОБА_12 вдячність за військову службу у складі Збройних Сил України.

[61] Грамота Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга» про нагородженя ОСОБА_12 відзнакою «За службу державі» за сумлінне виконання службових обов`язків.

V. Мотиви суду

[62] У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ст.ст. 91, 92 КПК України).

[63] Обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

[64] Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

[65] Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належним є доказ, який прямо чи не прямо підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

[66] Згідно з вимогами ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

[67] Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке є основою для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні (ст. 94 КПК України).

[68] Оцінка доказів за внутрішнім переконанням віддзеркалює незалежність суду у здійсненні процесуальних функцій, оскільки за своїм змістом є впевненістю в тому, що судом надано правильну оцінку процесуальним джерелам доказів, засобам доказування і встановленим фактам, і що ухвалений із дотриманням правил ст. 94 КПК України висновок щодо питань, які поставлені перед судом в кримінальному провадженні його учасниками, є правильним в контексті стандарту доведення поза розумним сумнівом винуватості (невинуватості) особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

[69] За статтею 309 КК України передбачена відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

За частиною 2 цієї статті передбачена кримінальна відповідальність за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

[70] ОСОБА_12 ставиться у провину незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту.

[71] Щодо елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, то всі вони встановлені судом у цьому провадженні та є наступними.

5.1 Об`єкт та об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

[72] Основним безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини, які регулюють порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою захисту здоров`я населення.

[73] Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

[74] Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, що здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або зумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров?я населення у разі зловживання ними (списки № 2 Таблиць І, ІІ Переліку).

[75] Ознаки психотропних речовин як предмета злочинів: медична - психотропні речовини здатні викликати стан одурманювання (сп?яніння) та залежності; юридична - речовини віднесено до психотропних Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками та наведено у Переліку.

[76] Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні у ОСОБА_12 була вилучена речовина, яка відповідно до висновку експерта у своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, при цьому маса PVP у речовині становить 14,582 г.

[77] Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 PVP включено до Списку № 2 особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

[78] Розміри PVP визначені в Таблиці 2 до наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 (зі змінами):

невеликий розмір - до 0,15 г;

великий розмір - від 1,5 г до 15,0 г;

особливо великий розмір - 15,0 г і більше.

[79] Оскільки маса вилученого PVP становить 14,582 г, вона перевищує поріг великого розміру.

[80] Захист у цьому кримінальному провадженні ніколи не ставив під сумнів встановлені висновком експерта обставини щодо виду та маси вилученої речовини, а тому суд вважає доведеним, що предметом кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні є особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 14,582 г, що є великим розміром.

[81] Крізь призму ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, суд враховує наступне.

[82] Під придбанням наркотичних засобів або психотропних речовин розуміється їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання (лише щодо наркотиків) дикоростучих конопель і маку (їх частин), а також післяжнивних залишків неохоронюваних посівів наркотиковмісних рослин, відходів виробництва, які містять наркотичні речовини, тощо. Придбання зазначених предметів може бути як сплатним, так і безоплатним.

[83] У свою чергу зберігання - це будь-які умисні дії, пов`язані з незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. При цьому не має значення тривалість зберігання і те, таємно чи відкрито і в якому саме місці зберігаються ці засоби чи речовини. Зберігання наркотичних засобів або психотропних речовин належить до триваючих злочинів.

[84] Цей злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, яка вказана у диспозиції статті (формальний склад).

[85] Судом із дослідженого протоколу огляду мобільного телефону «ZTE 8050», яким користувався ОСОБА_12 , було встановлено замовлення останнім психотропної речовини PVP у кількості 20 г вартістю 5750 грн. Із цього ж листування вбачається, що 15 серпня 2025 року замовлена психотропна речовина була залишена як закладка у Дарницькому районі м. Києва, у житловому масиві Позняки, де того ж дня, за показанням свідків та самого ОСОБА_12 , працівниками поліції останній був зупинений.

[86] Відповідно до висновку експерта на дослідження було надано кристалоподібну речовину білого кольору загальною масою 20,253 г, у складі якої містилася особливо небезпечна психотропна речовина PVP, масою 14,582 г.

[87] Отже, наведені обставини доводять те, що вилучена у ОСОБА_12 речовина є тією психотропною речовиною, яку він попередньо замовив за допомогою месенджера «Telegram».

[88] Після одержання замовленої психотропної речовини ОСОБА_12 помістив її до своєї сумки, де вона перебувала під його володінням та контролем до моменту її виявлення і вилучення працівниками поліції.

[89] З моменту одержання психотропної речовини та до моменту її вилучення ОСОБА_12 усвідомлював факт її наявності у своєму володінні та мав можливість розпоряджатися нею на власний розсуд, чим забезпечував її незаконне зберігання.

[90] При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_12 , заперечуючи свою вину у повному обсязі, не надав суду жодного пояснення щодо походження психотропної речовини, яка була виявлена та вилучена у нього, а на прямі запитання прокурора щодо огляду його мобільного телефону обставин замовлення та оплати психотропної речовини лише зазначав, що не пригадує таких обставин.

[91] Так, обвинувачений ОСОБА_12 значну частину свого допиту зосередив на твердженнях про те, що працівники поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_16 нібито застосовували до нього фізичний вплив, однак він не зміг конкретизувати, які саме дії та у який спосіб були вчинені стосовно нього згаданими працівниками поліції.

[92] Суд також зауважує, що як вбачається з відеозапису огляду місця події, дослідженого у судовому засіданні, після прибуття на місце події слідчо-оперативної групи ОСОБА_12 , перебуваючи поряд зі слідчим ОСОБА_17 , без ознак примушування досить активно коментував обставини виявлення речовини у його сумці та її подальшого вилучення й розпакування. При цьому досліджений судом відеозапис не дає підстав для висновку про застосування до ОСОБА_12 працівниками поліції фізичного впливу або іншого примусу. Також під час прибуття слідчо-оперативної групи на місце події видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 зафіксовано не було.

[93] Зазначені обставини узгоджуються з показаннями слідчого ДБР ОСОБА_17 , який додатково повідомив суду лише те, що ОСОБА_12 висловлював претензії щодо дій працівників поліції та абстрактно повідомляв про певні проблеми з ними, а тому йому було запропоновано звернутися до ТУ ДБР та подати відповідну заяву, а також звернутися до медичної установи для фіксації можливих тілесних ушкоджень.

[94] Натомість ОСОБА_12 у подальшому до слідчого з відповідною заявою не звернувся та медичного огляду з цією метою не пройшов, та, знову ж таки, будь-яких пояснень щодо причин невчинення зазначених дій у судовому засіданні не надав.

[95] Відтак, суд не знаходить підтвердження доводів обвинуваченого ОСОБА_12 про застосування до нього працівниками поліції фізичного впливу або інших незаконних дій.

[96] Водночас дослідженні судом докази, серед яких дані протоколів огляду місця події та мобільного телефону, яким ОСОБА_12 користувався на момент події, висновок експерта, а також показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо обставин виявлення та вилучення речовини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_12 незаконно придбав та надалі зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP у великому розмірі.

5.2 Суб`єкт та суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України

[97] Суб`єктом цього злочину є фізична осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років.

[98] Судом встановлено, що ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Збраньки Житомирьскої області. Під час встановлення особи обвинуваченого у судовому засіданні ОСОБА_12 особисто підтвердив вказану дату свого народження.

[99] Отже, на момент вчинення інкримінованого йому діяння (15 серпня 2025 року) ОСОБА_12 досяг двадцяти чотирьох років.

[100] Відповідно обвинувачений ОСОБА_12 досяг віку, з якого відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України може наставати кримінальна відповідальність.

[101] Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_12 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, що вказує про відсутність відомостей про будь-які розлади психіки у ОСОБА_12 , які б могли призвести до порушення свідомості та вплинути на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

[102] Поведінка ОСОБА_12 під час судового розгляду також не давала підстав вважати, що він не здатний усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Він орієнтується в обставинах кримінального провадження, надав пояснення, користувався процесуальними правами та взаємодіяв з іншими учасниками кримінального провадження та судом.

[103] Наведене переконує суд, що під час вчинення інкримінованого діяння, ОСОБА_12 усвідомлював характер своїх дій та керував ними, тобто був осудний у розумінні ч. 1 ст. 19 КК України.

[104] Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_12 відповідає загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, адже він є фізичною осудною особою, яка вчинила діяння, розцінене стороною обвинувачення як кримінальне правопорушення, у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, а ОСОБА_12 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[105] Суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваних нею діянь, відповідальність за які передбачена ст. 309 КК, і бажає їх вчинити, не маючи на меті збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

[106] Про наявність у ОСОБА_12 прямого умислу на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах вказує характер його дій.

[107] Так, ОСОБА_12 використовуючи власний мобільний телефон та месенджер Telegram, знайшов відповідний телеграм канал, обрав психотропну речовину PVP, визначив її кількість та вартість, після чого здійснив оплату замовлення шляхом грошового переказу.

[108] Надалі, після отримання даних про місце розташування закладки, ОСОБА_12 , перебуваючи у Дарницькому районі міста Києва відшукав залишену для нього психотропну речовину поблизу торгового центру «Епіцентр» за адресою: м. Київ, пр-т П. Григоренка, 40.

[109] Вчиняючи такі дії, у суду не залишається жодного розуміного сумніву щодо того, що придбання та зберігання психотропної речовини було результатом спрямованої поведінки обвинуваченого ОСОБА_12

[110] Таким чином, суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_12 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, розумів, що придбаває та надалі зберігатиме саме психотропну речовину у великому розмірі, обіг якої заборонено, та бажав вчинення таких дій, тобто діяв із прямим умислом.

[111] Відтак, у діях ОСОБА_12 наявні всі елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

VI. Підсумок

[112] Правозастосування - це здійснювана у процесуальному порядку діяльність суду, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб`єктів і конкретних випадків в акті застосування норм права.

[113] Суд може постановити обвинувальний вирок лише у тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засади змагальності й виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

[114] Так, однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань (п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України). Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України).

[115] Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на забезпечення права сторін на перехресний допит особи, яка дає показання, що дає стороні можливість з`ясувати всі обставини, які вона вважає важливими для вирішення справи, уточнити показання свідка та поставити під сумнів ті чи інші повідомлення особи або її репутацію. Щодо сторони захисту, то це право забезпечується також і пунктом «d» частини 3 статті 6 Конвенції про захист людських прав та засадничих свобод, щодо якого Європейський суд з прав людини зазначав, що до того, як визнати особу винуватою, усі докази проти неї мають зазвичай бути представлені в її присутності під час публічного розгляду з метою надати можливість для спростування. Виключення з цього принципу є можливими, але не можуть порушувати права захисту, які, як правило, вимагають, щоб обвинуваченому була надана адекватна та відповідна можливість викликати та допитати свідка проти нього, або коли свідок надає показання, або на наступних етапах провадження.

[116] Статтею 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

[117] Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення оголосила й прокоментувала надані письмові матеріали та продемонстувала суду й відтворила під час засідання електронні докази, зібрані у провадженні, отже подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

[118] Підсумовуючи, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України є доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.

[119] Суд остаточно визначає кримінально-правову кваліфікацію дій, яка має надаватися з правової точки зору фактам у цьому кримінальному провадженні.

[120] Суд кваліфікує дії ОСОБА_12 як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

[121] З урахуванням викладеного, суд переходить до вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_12

VII. Призначення покарання

[122] Положення КК України встановлюють, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

[123] Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ст.ст. 50, 65 КК України).

[124] Варто вказати, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

[125] Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

[126] Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_12 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину заперечив повністю), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, з середньою спеціальною освітою, є військовослужбовцем, має відзнаки за місцем служби, одружений, має двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не вперше притягується до кримінальної відповідальності.

[127] Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, за матеріалами провадження та з урахуванням позиції сторін за наслідками судового розгляду судом не встановлено.

[128] За санкцією ч. 2 ст. 309 КК України передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

[129] З урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, відсутності обставин, які пом`якшують покарання, даних про особу обвинуваченого та необхідності його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

[130] Разом із цим, кримінальне правопорушення у цьому провадженні ОСОБА_12 вчинив після постановлення вироку Овруцького районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року, яким йому було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, тобто до закінчення зазначеного іспитового строку та остаточного відбуття призначеного покарання.

[131] Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

[132] Враховуючи характер та обставини вчинення нового кримінального правопорушення, а також те, що воно було вчинене під час іспитового строку, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 71 КК України та частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року.

[133] Суд остаточно визначає ОСОБА_12 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

[134] Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

VIIІ. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

[135] Запобіжний захід під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_12 не обирався. Під час судового розгляду ухвалою суду від 26 грудня 2026 року до обвинуваченого ОСОБА_12 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешу, що 26 лютого 2026 року завершив свою дію. Надалі запобіжний захід не обирався та у судових дебатах це питання перед судом не порушувалось.

[136] Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

[137] Строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 26 грудня 2025 року до 26 лютого 2026 року (62 дні) зараховується ОСОБА_12 з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

[138] Таким чином, загальний строк, який підлягає зарахуванню ОСОБА_12 у строк відбування покарання, становить 20 днів.

[139] З урахуванням постановлення судом обвинувального вироку, процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_12

[140] Питання щодо долі речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

[141] Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

1. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 20 вересня 2024 року та остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років один місяць.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідає одному дню позбавлення волі, а саме з 26 грудня 2025 року до 26 лютого 2026 року (62 дні).

Загальний строк, який підлягає зарахуванню ОСОБА_12 у строк відбування покарання, становить 20 днів.

Строк відбування покарання рахувати з дня фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_12 у порядку виконання цього вироку.

2. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави витрати, здійснені під час досудового розслідування, за проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів (висновок експерта від 12 вересня 2025 року № СЕ-19/111-25/51226-НЗПРАП) в розмірі 3 565,60 грн.

3. Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 14,582 г, знищити.

4. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

5. Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_22