Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №753/14672/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14672/26

провадження № 3/753/4492/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

05 червня 2026 о 00-й годині 05 хвилин в м. Києві, вул. Княжий Затон, 14-в водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, при цьому правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме постанова за ч. 2 ст. 126 КУпАП (ЕНА - 4911029 від 06.06.2025), чим порушив п. 2.1а ПДР України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином двічі повідомленими за допомогою направлення судових повісток ОСОБА_1 , на виклики суду не з`явився та провадженням не цікавився. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом враховувано що в призначений час судового засідання у м. Києві була оголошена повітряна тривога, у зв`язку з чим судове засідання було проведено після її завершення. При цьому будь яких заяв та клопотань до суду від ОСОБА_1 не надходило.

Зважаючи на викладене та обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст. 38, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 684165, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1), картці обліку адміністративного правопорушення (а.с.4), постанові серія ЕНА № 4911029 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.5), довідці старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції Касько С. відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року та відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного Сервісного центру МВС України посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував (а.с.6), відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1 заїхав на пішохідну частину під`їзду будинку. При встановленні його особи виражався нецензурною лексикою та повідомив, що не має права керування транспортними засобами. В подальшому працівником поліції при встановленні особи ОСОБА_1 було встановлено, що він не має права керувати транспортними засобами (а.с.7).

Вказані письмові докази та відеозапис надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про доцільність оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 йому не належить. У зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба