Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №380/8740/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 рокусправа № 380/8740/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про скасування мобілізаційного розпорядження та наказу, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якому просить суд:

-скасувати мобілізаційне розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо організації та проведення мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 );

-скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), призваного на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період на посаду при військовій частині та виключити його зі списків;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання та оформлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про протиправність дій та рішень відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Вказує, що протиправно мобілізований працівниками районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які протиправно призвали його на військову службу попри наявність діючої відстрочки від призову на період навчання у вищому навчальному закладі. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 06.05.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 15.05.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, визначений ухвалою від 06.05.2026. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви частково.

Ухвалою від 01.06.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, визначений ухвалою від 06.05.2026. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.06.2026 суд постановив відкрити спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Від відповідача 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на адресу суду надійшов відзив, у якому він проти позову заперечує з тих підстав, що 21.04.2026 ОСОБА_1 був супроводжений працівниками Національної поліції України (старший лейтенант поліції Брехунець Я., жетон 0116030) до ІНФОРМАЦІЯ_4 на законних підставах. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — ЄДР ПВР «Оберіг»), ОСОБА_1 перебував у статусі «Порушник військового обліку». Заявка до органів Національної поліції про його затримання та доставлення була сформована в автоматичному режимі засобами самого Реєстру у зв`язку з порушенням позивачем правил військового обліку. Відповідно до Алгоритму, затвердженого розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2025 №321/1511, у разі доставлення громадянина, який порушив правила військового обліку (ст. 210, 210? КУпАП) та перебуває на обліку в іншому ТЦК та СП (у випадку позивача — ІНФОРМАЦІЯ_5 ), посадові особи ТЦК за місцем доставлення зобов`язані видати довідку поліцейському, внести інформацію до Реєстру, здійснити заходи притягнення до відповідальності та взяти особу на військовий облік через Реєстр. Отже, переведення ОСОБА_1 на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 було не «самовільним», а прямим та обов`язковим виконанням вимог розпорядження ГШ ЗСУ. Жодних скарг чи заяв про незаконне утримання або застосування психологічного чи фізичного тиску Позивач під час перебування в РТЦК не подавав. З огляду на вказаене, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.

Від відповідача 2, військової частини НОМЕР_1 , на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач 2 заперечує позовні вимоги, заявлені до нього з тих підстав, що згідно поіменного списку військовозобов`язаних які призвані ІНФОРМАЦІЯ_6 і відправлені у складі команди « НОМЕР_1 » від 21.04.2026 за № 12/1/4234, ОСОБА_1 направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.04.2026 за № 117 позивача – солдата ОСОБА_1 з 25.04.2026 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та призначено на посаду водія автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення, ВОС– 790037А на підставі мобілізаційної директиви ІНФОРМАЦІЯ_7 №Д-116/11/***/М від 30.03.2026. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.05.2026 № 133 солдат ОСОБА_1 , водій автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення вибув у відрядження з 11.05.2026 у с.Десна Чернігівської області, військова частина НОМЕР_6 військової частини НОМЕР_7 , з метою проходження базової загальновійськової підготовки на базі військової частини НОМЕР_6 військової частини НОМЕР_7 за ВОС-100, терміном з 11.05.2026 до окремого розпорядження на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративногосподарської діяльності) №624 від 09.05.2026, рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_2 (вх.№9437/р від 11.05.2026), посвідчення на відрядження №1235в від 11.05.2026. Наразі, військовослужбовець ОСОБА_1 перебуває у відряджені та проходить базову загальновійськову підготовку на базі військової частини НОМЕР_6 військової частини НОМЕР_7 за ВОС-100. Крім того, позивач до безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України не залучався. Також, зазначає, що при проведені мобілізаційних заходів відносно позивача ОСОБА_1 станом на момент уточнення військово-облікових даних згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач ОСОБА_1 мав статус «користується правом на відстрочку», підстава – п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме «здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.» В подальшому комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 у відповідності до п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року позивачу ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації було анульовано. Враховуючи, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації було анульовано, таким чином на момент проведення заходів мобілізації відносно позивача, було відсутнє належним чином оформлення відстрочки від мобілізації у передбаченому законом порядку. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебував на обліку при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ) та мав чинну до 30.06.2026 відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

21.04.2026 близько 12:00 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався службовим транспортним засобом з метою виконання послуг з міжнародних перевезень.

Після перетину державного кордону в пункті контролю Дякове ОСОБА_1 було зупинено працівниками патрульної поліції та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_9 з метою уточнення військово-облікових даних.

Питання правомірності користування відстрочкою вказаним військовозобов`язаним було винесено на розгляд комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою було складено протокол від 21.04.2026 №17/2/2026, та прийнято рішення про скасування громадянину ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Відомості про скасування відстрочки громадянину ОСОБА_1 було внесено до ЄДР ПВР «Оберіг».

З огляду на прийняте рішення позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ від 21.04.2026 про призов громадянина ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини, де включено до списків особового складу військової частини.

Позивач, стверджуючи про незаконність його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, якій діє до теперішнього часу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі -Порядок № 560).

Цей Порядок визначає, зокрема:

-процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

-організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

-процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону № 3543-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають :

також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 4 Закону № 2232-XII передбачено, що збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII передбачено, що початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

-здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; - надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого:

- розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями;

- організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом;

-беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій,

- готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві;

-оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а отже призов на військову службу за мобілізацією є військовим обов`язком.

У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Відповідно до п. 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які :

придатні до військової служби за станом здоров`я

та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Про військовий обов`язок і військову службу та цим Порядком.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (п. 3 Порядку № 560).

Відповідно до п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема:

-проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

-перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

-документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; -відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Згідно з п. 16 Порядку № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):

організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. (п. 59 Порядку № 560).

Таким чином сукупний аналіз наведених норм права, повноважень відповідача 1, суд доходить висновку, що належним чином оформлена на законних підставах відстрочка відстрочує мобілізацію військовозобов`язаного на строк наданої відстрочки та позбавляє права РТЦ та СП на документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині таких складових як от приписка до призовних дільниць; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.

Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі № 380/7792/22, від 31.08.2023 у справі № 380/572/23, від 19.09.2023 у справі № 160/14641/22, від 16.11.2023 у справі № 160/15200/22.

Дослідуючи матеріали справи суд встановив, що позивач перебуває на обліку при ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ) та мав чинну до 30.06.2026 відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оцінюючи приписи норм права, що регулюють спірні правовідносини та наявні у справі докази, суд доходить висновку, що за умови наявності достовірних відомостей, а також відповідно до витягу з додатку Резерв+, позивач військовозобов`язаний, має відстрочку відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 30.06.2026, на момент призову на військову службу відповідно до абзацу другого частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII мав право на одержання відстрочки від призову на військову службу замобілізацією, а ІНФОРМАЦІЯ_11 повинно було знати та урахувати наявність відстрочки і не переходити до документального оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

Тому, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач не міг бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу здобувача фахової вищої освіти.

Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.04.2024 у справі № 520/7954/22.

З наведених встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_11 перевищив свої повноваження, не виконав належним чином своїх повноважень щодо перевірки наявності та підстав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення і тим самим допустив перевищення наданих йому повноважень у документальному оформленні призову позивача до військової служби за мобілізацією за наявною відстрочкою.

Окремо суд звертає увагу, що відповідач 1 не надав доказів,що свідчить про відсутність обгрунтування законності як дій відповідача появзаних з призовом позивача (дотримання процедури порушення позивачем військового обліку та дославення його до ТЦК з відповідними доказами про законність даного порядку, дотримання процедури проходження медичного огляду, тобто всіх складових процедури призову військовозобов`язаного ).

Щодо позовної вимоги про скасування мобілізаційного розпорядження, суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях

Відповідно до Постанови КМ України «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 №560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (пункт 20)

Отже, мобілізаційне розпорядження не є рішенням суб`єкта владних повноважень чи актом індивідуальної дії, яке може бути предметом оскарження в суді.

Фактично спір у цій справі виник у зв`язку із діями відповідача, які полягали у врученні позивачу мобілізаційного розпорядження у зв`язку з призовом на військову службу по мобілізації, тобто фактичним направленням позивача для проходження військової служби, з огляду на що є очевидним, що позивач по суті оскаржує саме протиправні дії відповідача, що полягали врученні йому повістки на відправку (по суті, мобілізаційне розпорядження про призов на військову службу), а не сам документ, який, в розумінні КАС України не підлягає оскарженню в судовому порядку.

Таким йже висновок викладений ув постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №520/26066/23.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в дослідженому випадку мали місце саме протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо передчасного вручення позивачу мобілізаційного розпорядження про призов на військову службу.

З метою ефективного, всебічного та повного захисту порушених прав позивача судом визнано за можливе скористатись правом, наданим частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, та вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення позивача для проходження військової служби шляхом вручення мобілізаційного розпорядження.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу військової частини НОМЕР_1 про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), призваного на військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період на посаду при військовій частині та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, то суд зазначає наступне.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону № 2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни (надалі по тексту також - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (надалі по тексту також - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (надалі по тексту також - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (надалі по тексту також - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу ХІІ Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів від мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено. Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовців.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками:

-зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного;

-протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При виданні наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир в/ч НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

Крім того, суд ураховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24), про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення.

Як вказав Верховний Суд у вказаній постанові, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права – звільнення з військової служби – є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, який приймається за результатом проведеної процедури призову на військову службу. Такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, що не досліджувалися судами попередніх інстанцій, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто, наказ військової частини НОМЕР_1 як акт індивідуальної дії є вже реалізованим, його дію вичерпано фактом призову позивача на військову службу та зарахуванням його до списків особового складу військової частини, у зв`язку з чим скасування такого наказу не призведе до автоматичного звільнення позивача з військової служби чи відновлення його попереднього становища.

Разом із цим, суд наголошує, що після зарахування до особового складу військової частини позивач набув статусу військовослужбовця і припинення військової служби (звільнення, виключення зі списків) можливе на підставах та в порядку, визначених Законом №2232-XII та відповідними положеннями про проходження військової служби.

Позивач не позбавлений права звернутися з рапортом до командира військової частини про звільнення з військової служби за наявності підстав, передбачених ст. 26 Закону №2232-XII, надавши належним чином оформлені документи, що підтверджують його право на звільнення.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2024 в справі №200/4189/22.

Так, Верховний Суд звертає увагу на те, що право на відстрочку повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Якщо чоловік мав право на відстрочку, проте не скористався можливістю реалізації цього права та не оформив його у відповідний спосіб, то він потім не може оскаржити дії ТЦК з його мобілізації.

Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008. Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23.

На момент подання позову та розгляду справи по суті, позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу по мобілізації.

Підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені статтею 26 Закону №2232-ХІІ.

Позивач в межах поданого позову питання звільнення з військової служби не оспорює.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання та оформлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 є необґрунтованою, оскільки позивач не подав до суду жодних доказів того, що він звертався до уповноваженого суб`єкта пр надання відстрочки після закінчення її терміну дії, тобто після 30.06.2026.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд висновує, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КА України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про скасування мобілізаційного розпорядження та наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації протиправними.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.09.2026.

Суддя Лунь З.І.