Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №640/9380/21 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: цивільного захисту

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №640/9380/21

Суддя: Войтович І. І.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Справа № 640/9380/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, Головне управління ДСНС України у Київській області) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі – відповідач, ТОВ «Глуско Рітейл»), в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) автосервісного центру з АЗК ТОВ «Глуско Рітейл» (код ЄДРПОУ: 24812228) за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 42, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті позапланової перевірки від 19.03.2021 №101.

Позиції сторін

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Головне управління ДСНС України у Київській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (із змінами), Положення про Головне управління ДСНС України у Київській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 №661), на підставі доручення Прем`єр-міністра України від 27.11.2021 №2768/1/1-21 та окремого доручення ДСНС України від 12.03.2021 №02-3693/262-1 «Про позапланові перевірки» та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 17.03.2021 №347 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 42.

19.03.2021 за результатами позапланової перевірки був складений акт №101 щодо додержання ТОВ «Глуско Рітейл» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено одне порушення, а саме частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, оскільки об`єкт, що знаходить за адресою Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 42, не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення у разі їх виникнення.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, у зв`язку з недотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду за захистом прав.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що на момент подання позовної заяви обладнання АЗК відповідача вже є опломбованим, що підтверджується протоколом обшуку від 11.03.2021. Діяльність з реалізації нафтопродуктів не здійснюється, тобто предмет спору у даній справі відсутній.

Також товариство зазначає, що позивачем не обґрунтовано і не надано належних і допустимих доказів того, що виявлене на АЗК відповідача порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює безпосередню і реальну загрозу життю та здоров`ю людей, і що усунення цього порушення вимагає вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗК відповідача. Фактично позовні вимоги ґрунтуються на загальних нормах законодавства і припущеннях позивача, які матеріалами справи жодним чином не підтверджуються та спростовуються аргументами викладеними у відзиві. Просить відмовити у задоволені позову.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 відкрито провадження у справі, справу визначено до розгляду одноособово суддею Катющенко В.П. за правилами спрощеного позовного провадження.

05.05.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

12.05.2021 від відповідача надійшов відзив із доказами.

12.05.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін – залишено без задоволення.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

07.11.2025 вказані матеріали адміністративної справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 прийнято адміністративну справу №640/9380/21 до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано сторонам по справі за наявності подати до суду додаткові пояснення по справі протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.

20.01.2026 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення із доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №640/9380/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 червня 2026 року о 11:30 год.

15.05.2026 до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення із доказами.

Судове засідання призначене на 29.06.2026 об 11:30 год. знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 03.08.2026 о 13:15 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

03.08.2026 представники сторін подали до суду заяви про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 закрито підготовче провадження у справі №640/9380/21 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін.

Встановлені судом обставини

На підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області про проведення позапланових перевірок від 17.03.2021 №347 наказано провести позапланові перевірки щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема, ТОВ «Глуско Рітейл», у період з 18.03.2021 по 19.03.2021.

17.03.2021 було видано посвідчення №1988 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Депутатська, 42.

За наслідками перевіри складено акт від 19.03.2021 №101 за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Глуско Рітейл».

Перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 53 Кодексу цивільного захисту України, оскільки об`єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення у разі їх виникнення.

В подальшому, 22.05.2025 відповідачем було проведено позапланову перевірку ТОВ «Глуско Рітейл» щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і підтверджено відсутність порушень вимог законодавства.

Станом на дату розгляду справи по суті в матеріалах справи наявний акт від 22.05.2025 №2 складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Глуско Рітейл».

Відповідно до інформації зазначено в акті від 22.05.2025 №2 встановлено відсутність порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Вказаний акт підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю), а також керівниками суб`єкта господарювання.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Згідно з частиною 1 статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону №877-V, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухо-пожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення надзвичайної ситуації міститься у пункті 24 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає обстановку на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі пов`язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Як вбачається з матеріалів справи, на час проведення перевірки позивачем було зафіксовано порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Однак, станом на час розгляду справи по суті судом встановлено, що відповідачем повністю усунуто порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які стали підставою для звернення Головного управління ДСНС України у Київській області до суду з цим позовом.

Зазначені обставини підтверджуються актом від 22.05.2025 №2, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання АТ «Державний ощадний банк України» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з яким порушення, зафіксовані раніше, усунуті в повному обсязі.

Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №810/2400/18, від 7 жовтня 2019 року в справі №815/140/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 826/15768/18, від 18 лютого 2021 року.

Відповідно до приписів Кодексу цивільного захисту України, застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об`єкта є можливим лише у разі наявності порушень, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей на момент розгляду справи.

Оскільки на час ухвалення судового рішення такі порушення відсутні та небезпечні чинники усунуті, мета застосування заходів реагування, а саме запобігання шкоді життю і здоров`ю людей, фактично досягнута без судового втручання.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

За таких обставин, у суду відсутні підстави та таких не встановлено для задоволення позову.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua