Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №320/42478/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Київ справа №320/42478/25

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

доМіністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022)

провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та зобов?язати його нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток з 21.09.2017 року по 27.06.2025 року, тобто по дату, коли Міністерство оборони України провело зі мною повний розрахунок після звільнення з військової служби, виплативши належні суми одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем позивачу при звільненні не виплачено одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, тому відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, який аргументовано тим, що позивач помилково ототожнює виплату грошового забезпечення при звільненні з виплатою одноразової грошової допомоги при зміні ступеню втрати працездатності або зміною групи інвалідності, яке виникло значно пізніше звільнення позивача зі служби, що підтверджується рішенням суду.

Розглянувши адміністративну справу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 22.08.2014 проходив службу в Збройних Силах України, що підтверджується даними, наведеними у військовому квитку серії НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 29-32) та контракті про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 22.08.2014 (т. 1, а.с. 33-34).

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 21.09.2017 № 77 позивача - командира бойової машини - командира відділення 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_4 , звільненого наказом командира НОМЕР_5 окремої механізованої бригади від 20.09.2017 № 178-рс з військової служби у запас на підставі пункту «б» частини восьмої статті 26 (за станом здоров`я) Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII. Загальна вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 03 роки 01 місяць 00 діб (т. 1, а.с. 36).

Так, Позивача було звільнено з військової служби 21.09.2017, а 15.05.2019 Позивачу Броварською МР МСЕК було встановлено II групу інвалідності, після чого Позивач і звернувся в 2019 році до Міноборони для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2025, визнано протиправним та скасувати пункт 60 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 13.10.2017 № 107, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду III групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Визнано протиправним та скасувати пункт 22 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладене у формі протоколу від 05.07.2019 № 88, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку зі зміною групи інвалідності у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Міністерством оборони України 27.06.2025 виплачено позивачу 375885,00 грн, на виконання рішення суду.

Позивач вважаючи, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки грошового забезпечення при звільненні, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ст.16 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп.4 п.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно із п.22-24 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013р. №975, встановлено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Згідно з п. 27 постанови № 975, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Відповідно до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Ст. 117 КЗпП передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Системний аналіз ст. 16, 16-2, 16-3 Закону №2011-XII та норм постанови КМУ № 975 свідчить, що одноразова грошова допомога, у зв`язку із встановленням інвалідності не входить до кола належних сум при звільненні. При звільненні у відповідача був відсутній обов`язок виплатити одноразову грошову допомогу, оскільки призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Відповідач є лише уповноваженим органом, який здійснює таку виплату.

Отже при звільненні військовослужбовцю повинні виплатити всі суми, що належать йому від військової частини. Військова частина нараховує та сплачує військовослужбовцю грошове забезпечення.

Відповідно до п.2 наказу МО №260від 07.06.2018 грошове забезпечення включає:

щомісячні основні види грошового забезпечення;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);

премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;

допомоги.

Одноразова грошова допомога, яка позивачу була призначена Міністерством оборони України та виплачена останнім за своєю правовою природою не відноситься до грошового забезпечення, а є гарантованою державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на її отримання.

Тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за виплату (несвоєчасну виплату) одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності.

За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про стягнення середнього заробітку – залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.