Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №320/63019/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року Київ Справа №320/63019/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , грошового забезпечення військовослужбовця за період 15.03.2022 по 18.08.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 індексації грошового забезпечення за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 року з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

- Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ,провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 індексації грошового забезпечення за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 року, з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 15.03.2022 по 18.08.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , однак при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку.

Зокрема, позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, а також не провів належний перерахунок індексації грошового забезпечення за вказаний період із врахуванням березня 2018 року як базового місяця та положень пункту 5 Порядку №1078.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази у справі від відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. При цьому, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням «Діловодство спеціалізованого суду».

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Позивач проходив військову службу з 15.03.2022 по 18.08.2022 у складі військової частини НОМЕР_1 .

На час звернення з позовом з військової служби не звільнений.

У спірний період позивачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Не погоджуючись із порядком нарахування та виплати грошового забезпечення, позивач вважає, що відповідач безпідставно не здійснив його перерахунок із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а також не здійснив належний перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період із врахуванням березня 2018 року як базового місяця. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Законом України № 2011-XII від 20.12.1991 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (п. 1 ст. 9).

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення (п. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (п. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Пункт 1 розділу II Наказу № 260 від 07.06.2018 посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 (зі змінами).

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 103, якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 6 Постанови № 103).

Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 і від 30 серпня 2017 року № 704” виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: “ 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.”. В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Наведене свідчить, що з дати прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже немає, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Своєю чергою, застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, у якій вказано з-поміж іншого, таке: “на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон № 294-IX) та Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” (далі - Закон № 1082-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також ураховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначено правила обчислення індексу споживчих цін та сум індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено особливості проведення індексації у разі підвищення тарифних ставок (окладів). Зокрема, абзацами четвертим та шостим цього пункту передбачено механізм визначення та виплати індексації-різниці у випадку, коли розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, для вирішення питання про наявність у особи права на отримання індексації-різниці необхідно встановити розмір підвищення її грошового доходу у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), суму можливої індексації у цьому місяці та співвідношення зазначених величин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, встановлено нові схеми тарифних розрядів та коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.

Щодо правомірності розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.

Застосовуючи вищезазначені норми права до спірних правовідносин суд вважає, що дії відповідача з обрахування та виплати в спірні періоди грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, не ґрунтуються на положеннях законодавства, що призвело до порушення прав позивача.

З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов`язує його перерахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за спірний період з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” на відповідний тарифний коефіцієнт.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 року, з врахуванням березня 2018 року, як базового місяця, з урахуванням абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку № 1078.

Суд звертає увагу, що позивачем порушено питання щодо виплати індексації-різниці.

Підстави для виплати такої індексації залежать від порівняння розміру підвищення грошового забезпечення з сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Проте, оспорюючи розмір грошового забезпечення позивач покликається на неврахування підвищення його розміру через зростання розміру прожиткового мінімуму з 01 січня 2022 року.

У зв`язку з цим, суд вважає, що питання нарахування та виплати індексації-різниці необхідно розглядати лише після визначення належного розміру грошового забезпечення, яке наразі є спірним.

Після його перерахунку, за наявності відповідних підстав, у відповідача виникне обов`язок здійснити нарахування (перерахунку) індексації-різниці, а тому вказана вимога по суті є передчасною.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку, не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування і виплату задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 15.03.2022 по 18.08.2022 із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, на відповідний тарифний коефіцієнт.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

відповідач Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Суддя Сас Є.В.