Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №240/10823/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/10823/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати у період з 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (надалі - Закон № 294-IX) станом на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (надалі - Закон № 1082-IX) станом на 01 січня 2021 року, Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (надалі - Закон № 1928-IX) станом на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (надалі - Закон № 2710-IX) станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утворюються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (надалі - Порядок № 44);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом № 294-IX станом на 01 січня 2020 року, Законом № 1082-IX станом на 01 січня 2021 року, Законом № 1928-IX станом на 01 січня 2022 року, Законом № 2710-IX станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Позовні вимоги мотивовані виплатою грошового забезпечення під час проходження служби у прикордонному загоні у неналежному розмірі. Стверджуючи, що після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), згідно з якою було визначено до застосування при обрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у попередній редакції, відповідно до якої при обрахунку посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року. Проте позивачці виплачувалось грошове забезпечення (посадовий оклад та оклад за військовим званням) з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що також зумовило заниження виплачених упродовж спірного періоду грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії. Тому позивачкою пред`явлено цей позов щодо перерахунку грошового забезпечення та його доплати разом з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Ухвалою від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що хоча судовим рішенням у справі № 826/6453/18 й було скасовано пункт 6 Постанови № 103, проте Урядом не було внесено відповідних змін у пункт 4 Постанови № 704 та фактичне правозастування вказаного пункту відбувалось в редакції його змісту, який зводився до того, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14 цієї постанови. Відповідна правова колізія була подолана прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 12 травня 2023 року № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", яка набрала чинності 20 травня 2023 року, якою у пункті 4 Постанови № 704 закріплено фіксовану розрахункову величину 1762 грн. Тому спір у цій справі виник, як переконує відповідач, внаслідок вимоги позивачки виплати грошового забезпечення за наслідком скасування пункту 6 Постанови № 103, проте відповідач не може нести відповідальність за утворення відповідної правової колізії та виплачував спірне грошове забезпечення відповідно до діючої редакції пункту 4 Постанови № 704 за отриманим фінансуванням спірних виплат з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 01 січня 2018 року. Також вважає передчасними вимоги щодо виплати компенсації утриманого податку, позаяк такий обов`язок виникає одночасно з виплатою перерахованого грошового забезпечення.

З таких підстав відповідач просить суд відмовити у позові.

Розглянувши доводи позовної заяви та заперечення відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що у періоді з 29 січня 2020 року ОСОБА_1 проходила службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20 січня 2021 року № 23-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , старшого техніка відділення телекомунікаційних систем центру зв`язку та інформаційних систем, звільнену з військової служби у запас Збройних Сил України наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19 січня 2021 року № 22-ОС за підпунктом "б" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", з20 січня 2021 року виключено зі списів особового складу.

Також, на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25 лютого 2022 року № 71-ОС старшого прапорщика запасу ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" зараховано на військову службу під час мобілізації та з 25 лютого 2022 року - до списків особового складу військової частини.

Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18 вересня 2024 року № 864-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 , призвану на військову службу під час мобілізації, на особливий період, інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника відділення технічних засобів охорони державного кордону (оператора) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ), з 18 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону.

Відповідно до особистих карток у період з: 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року посадовий оклад позивачки складав 3170 грн та 25 лютого 2022 року по травень 2022 року, а з червня 2022 року по березень 2023 року - 3080 грн, квітень - травень 2023 року - 3170 грн; розмір окладу за військовим званням упродовж спірних періодів - 1020 грн, - які розраховувались виходячи з 1762 грн.

Згідно з довідкою НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02 травня 2025 року № 446 упродовж спірних періодів позивачці виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2023 роки (12174,90 грн; 12174,90 грн; 15075,60 грн; 25600 грн; 1530 грн та 1530 грн відповідно); а також за даними особистих карток грошову допомогу для оздоровлення за 2020 рік у сумі 12174,90 грн (у грудні 2020 року), 12174,90 грн (у січні 2021 року), 15075,60 грн (у квітні 2022 року), 25600 грн (у березні 2023 року), які також обчислені з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1762 грн.

На звернення представниці позивачки відповідач у листі від 01 січня 2025 року № 09/387-25-Вих зазначив про те, що розмір посадового окладу, окладу за військовим званням позивачки розраховано відповідно до пункту 4 Постанови № 704 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року враховуючи при цьому й норми спеціального законодавства, якими наразі є Схема тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, його територіального органу та Управління інформації, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 02 березня 2018 року № 169, за якою розмір посадового окладу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, передбачений додатком 1 до Постанови № 704.

Оскільки на час вирішення питання відкриття провадження за позовною заявою у цій справі з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 не видавалось можливим пересвідчитись у дотриманні позивачкою встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку звернення до суду у такій категорії спорів в частині заявлених вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року без перевірки та підтвердження відповідних обставин належними доказами, суд ухвалою від 21 квітня 2025 року витребував у відповідача, з-поміж іншого: копію грошового атестата ОСОБА_1 ; копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 ; копію картки особового рахунка військовослужбовиці ОСОБА_1 з відміткою (під підпис військовослужбовиці) щодо дати видачі/вручення грошового атестата.

У відзиві на позовну заяву, покликаючись на пункт 28.27 Інструкції про організацію фінансового господарства в органах Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28 лютого 2006 року № 155, додавши копію Журналу реєстрації грошових атестатів, виданих військовослужбовцям ф. № 9 (додаток 19), відповідач зауважив на тому, що при виключенні зі списків особового складу ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням до іншого місця служби оригінал грошового атестату було підготовлено в одному примірнику та направлено до нового місця служби позивачки, оскільки виданий атестат та відповідний наказ є підставою для зарахування військовослужбовця на грошове забезпечення за новим місцем служби.

Виходячи з такого, у суду відсутні підстави, підтверджені належними доказами, аби вважати позивачку ознайомленою зі спірним розрахунком грошового забезпечення щонайпізніше при виключенні зі списків особового складу 18 вересня 2024 року, як і упродовж несення служби (з урахуванням правових висновків Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2026 року у справі № 240/19087/24), оскільки відповідачем не подано суду жодного документального підтвердження ознайомлення позивачки до отримання відповіді від 10 січня 2025 року № 09/387-25-Вих з узятим до розрахунку грошового забезпечення розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з приводу чого виник спір у цій справі, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо. Тому, відповідно, відсутні й підстави для висновку щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами в частині періоду з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам по суті спору суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон № 2011-XII).

Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набрала чинності Постанова № 103, якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постанова № 103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

Так, відповідно до статті 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року визначено на рівні 1762 гривень.

Отже, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, та, відповідно, передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України Постановою № 1038 виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: "1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.". В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

У цій справі позивачка оспорює правомірність нарахування і виплати їй грошового забезпечення за періоди 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року, тобто, позивачка, апелюючи до дати ухвалення судового рішення - 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, доводить, що посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має визначатися за правилами пункту 4 Постанови № 704, у редакції, чинній на 29 січня 2020 року - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, тобто на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, а не "на 01 січня 2018 року" на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Своєю чергою, застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 суд касаційної інстанції висловився, зокрема, про таке:

"на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон № 294-IX та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"."

Враховуючи викладені висновки Верховного Суду, суд враховує, що Закони № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-ІХ та № 2710-IX не містять застережень щодо застосування у 2020-2023 роках як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 29 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, згідно із яким прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам № 294-IX, № 1082-IX, № 1928-ІХ, № 2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Вирішуючи спір у цій справі суд також бере до уваги положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (надалі - Інструкція № 558).

За положенням пунктів 1, 4, 5 та 6 підрозділу 1 Розділу ІІ Інструкції № 558 розміри окладів за військовими званнями військовослужбовцям (крім курсантів з числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) розраховуються, виходячи з розміру, установленого пунктом 4 постанови № 704, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до постанови № 704. Розміри посадових окладів військовослужбовців (крім курсантів з числа осіб, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання) розраховуються, виходячи з розміру, установленого пунктом 4 Постанови № 704, та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 1 до постанови № 704. Тарифні розряди за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Держприкордонслужби визначаються згідно з додатком 2 до Постанови № 704. Особам офіцерського складу, прийнятим (призваним) на військову службу, виплачується посадовий оклад, визначений за 13 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до Постанови № 704, з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби і до дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами. Особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим (призваним) на військову службу, виплачується посадовий оклад, визначений за 1 тарифним розрядом, установленим у додатку 1 до Постанови № 704, з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби і до дня, з якого вони приступили до виконання обов`язків за посадами.

Отже, положення Інструкції № 558 відсилають до норм Постанови № 704, які, як встановлено вище, передбачали у даному випадку розрахунок посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та інших виплат шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а не "на 01 січня 2018 року".

За результатом розгляду адміністративної справи, ураховуючи встановлені обставини цієї справи та за наведеного вище правового регулювання, суд дійшов висновку, що посадовий оклад ОСОБА_1 , її оклад за військовим званням як військовослужбовиці, з 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року включно (оскільки з 20 травня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704", якою закріплено застосування при обрахунку грошового забезпечення фіксованої величини - 1762 гривні) мав визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а не "на 01 січня 2018 року"). З тих самих мотивів відповідачем неправильно нараховувались й грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань упродовж спірних у справі періодів.

Тож ці позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, які, відповідно, підлягають задоволенню частково.

Щодо виплати грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зауважує на такому.

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 зазначив, що аналіз пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення

Отже, нарахування та виплату грошового забезпечення позивачці має бути проведено із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, а тому позовні вимоги в цій частині суд визнає обґрунтованими, які, відповідно, підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність понесених позивачкою судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утворюються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 20 січня 2021 року та з 25 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утворюються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

03.09.26