Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №140/7378/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7378/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 08.05.2026 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 08.05.2026 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В обгрунтування позову зазначено, що з 09.07.2014 по 07.03.2019 позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебуває під порядкуванням та на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №140/4286/23 відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019. Виплату зазначеної індексації відповідач здійснив лише 08.05.2026.

При здійсненні цієї виплати відповідач не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив та вказав, що виплата компенсації за порушення строків виплати доходів передбачена КЗпП України для працівників, які працюють за трудовим договором. Згідно із Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, і військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах. Спеціальне законодавство, що регулює грошове забезпечення військовослужбовців (Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанова КМУ № 704, наказ МОУ № 260), на думку відповідача, не передбачає виплати такої компенсації.

Зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником бюджетних коштів нижчого (третього) рівня і повністю залежить від виділення асигнувань вищестоящими органами (Міністерством оборони України). Вважає, що Військова частина НОМЕР_1 вживала усіх залежних заходів для виконання рішення суду, а тривалість виконання рішення обумовлена процедурою бюджетного фінансування і сама по собі не свідчить про протиправну бездіяльність.

З огляду на ці аргументи, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.03.2019 була виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.6).

Не є спірною та обставина, що Військова частина НОМЕР_2 знаходиться у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі № 140/4286/23, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування липня 2014 року, січня 2016 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (з урахуванням виплачених сум). Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум.

На виконання зазначеного рішення відповідачем 08.05.2026 здійснено виплату в користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019, що підтверджується випискою із банківського рахунку позивачки (а.с.7).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Згідно із ст. 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону №2050-III).

Використане у ст. 3, 4 Закону №2050-III формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Суд зазначає, що компенсація частини втраченого доходу виплачується не з моменту постановлення судового рішення, на підставі якого такий дохід фактично виплачено, а саме з часу, коли у особи виникло право на отримання такого доходу.

При цьому, виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/8319/16 та від 18.07.2023 у справі №200/10663/21.

Аналізуючи вищезазначене, оскільки несвоєчасне нарахування та виплату частини грошового забезпечення позивача відбулось у зв`язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховує і виплачує грошове забезпечення, що встановлено судовим рішенням у справі №140/4286/23, позивачка має право на отримання компенсації втрати частини індексації грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Як було встановлено судом вище, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019 відповідач здійснив лише 08.05.2026 на виконання рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №140/4286/23.

Таким чином, несвоєчасне нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбулася у зв`язку з протиправними діями відповідача, тобто з вини органу, що нараховував і виплачував таке грошове забезпечення позивачу під час проходження ним військової служби.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію згідно якої аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Крім того, судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивачем надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують висновків суду щодо протиправності дій відповідача.

Оскільки виплата індексації грошового забезпечення позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №140/4286/23 відбулась лише 08.05.2026, у даній справі встановлено порушення строків виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також, з огляду на те, що разом з виплатою індексації за минулі періоди відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 08.05.2026 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №140/4286/23.

Судові витрати позивачем не понесені, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019, з урахуванням дня фактичної виплати 08.05.2026, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2019, з урахуванням дня фактичної виплати 08.05.2026, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 03 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя Н. В. Стецик