Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №120/5067/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 вересня 2026 р. Справа № 120/5067/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницької обласної ради Соколового Вячеслава Петровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови Вінницької обласної ради Соколового Вячеслава Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказує на бездіяльність Голови Вінницької обласної ради Соколового Вячеслава Петровича щодо нездійснення особистого прийому, який мав відбутися 10.04.2026.

Ухвалою суду від 17.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві 5-денний строк на усунення недоліків.

14.05.2026 на адресу суду надійшла заява про виконання вимог ухвали суду, якою вимоги ухали від 20.06.2024 усунуто.

Ухвалою суду від 19.05.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

15.06.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх незаконними та необґрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач не був належним чином записаний на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради, оскільки не дотримався встановленого Порядком №121 попереднього запису, не повідомив необхідної інформації щодо суті порушеного питання та не пройшов особистого прийому у заступників голови обласної ради. При цьому 10.04.2026 Голова Вінницької обласної ради перебував у службовому відрядженні. Відповідач також зазначає, що надалі позивачу пропонувались інші дати особистого прийому, однак на призначені зустрічі він не з`явився. Відтак, на переконання відповідача, підстави для висновку про допущення протиправної бездіяльності відсутні, а порушення прав чи законних інтересів позивача не доведено.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Голови Вінницької обласної ради Соколового Вячеслава Петровича щодо нездійснення особистого прийому.

Так ОСОБА_1 зазначає, що мав бажання потрапити на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради Соколового Вячеслава Петровича, тому 23.03.2026 через канцелярію Вінницької обласної ради зареєстрував відповідну заяву, в якій висловив вимогу провести особистий прийом 10.04.2026, та у визначений день прибув до приміщення Вінницької обласної ради.

Проте, як йому було повідомлено охороною ради, у зв`язку із перебування відповідача на лікуванні, особистий прийом відбутися не може. Позивач вважає, що його було введено в оману щодо нездійснення особистого прийому, у зв`язку із чим вважає, що Голова Вінницької обласної ради допустив протиправну бездіяльність.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Закон України "Про звернення громадян".

Так, частиною першою статті 1 цього Закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян» керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян зобов`язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками. За їхнім рішенням особистий прийом громадян може бути призупинено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

З метою забезпечення реалізацї та гарантування конституційного права на звернення до органів місцевого самоврядування, Вінницькою обласною Радою 28.04.2025 прийнято розпорядження №121, яким затверджено Порядок організації та проведення особистого прийому громадян у Вінницькій обласній Раді (далі – Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку, особистий прийом громадян у Вінницькій обласній Раді здійснюється з питань, які відносяться до компетенції Вінницької обласної Ради.

Особистий прийом громадян керівництвом Вінницької обласної Ради проводиться у визначені графіком дні. За їхнім рішенням особистий прийом громадян може бути призупинено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Особам, які бажають записатись на особистий прийом громадян, начальник відділу по роботі зі зверненнями громадян роз`яснює Порядок організації та проведення особистого прийому громадян у Вінницькій обласній Раді (пункт 21 Порядку).

Пунктами 6 - 8 Порядку передбачено, що попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Вінницької обласної Ради проводиться за телефоном: (0432) 61-14-07 начальником відділу по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації управління з питань підготовки сесій обласної Ради та загальних питань виконавчого апарату Вінницької обласної Ради (далі начальник відділу по роботі зі зверненнями громадян) та реєструється у відповідному журналі.

Під час попереднього запису з`ясовується у громадянина або його законного представника прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання, контактний номер телефону (за наявності), запитується документ, що підтверджує повноваження на представлення інтересів громадянина, суть порушеного питання, що потребує вирішення, чи звертався громадянин з цього питання раніше і куди, чи приймалися рішення за зверненням з цього питання, вивчаються документи, якими надавалися відповіді на звернення тощо.

Запис громадян (групи громадян) на прийом до голови обласної Ради проводиться у разі, якщо порушене громадянином (групою громадян) питання відноситься до компетенції Вінницької обласної Ради та залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому першим заступником та заступниками голови обласної Ради відповідно до компетенції.

Відповідно до пункту 17 Порядку, повторний прийом громадянина з питання, яке вже розглядалося керівництвом Вінницької обласної Ради, проводиться в разі, якщо питання, порушене у першому зверненні, не було вирішено по суті. У разі повторного звернення громадянина вивчаються матеріали з порушеного питання, з`ясовуються причини, що його зумовили, надаються необхідні роз`яснення.

Відповідно до Графіку особистого прийому громадян Головою Вінницької обласної Ради, першим заступником та заступниками голови Вінницької обласної Ради, затвердженим розпорядженням Вінницької обласної Ради від 28.04.2025 року №121, Голова обласної Ради проводить прийом громадян в другу п`ятницю місяця в приймальні громадян (кабінет №101 по вулиці Соборній, 70 в м. Вінниця) з 10:00 до 12:00 години та в четверту п`ятницю місяця в територіальних громадах області (згідно з додатковим графіком).

Отже, Законом України «Про звернення громадян» гарантовано право громадян звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, в тому числі і під час особистого прийому.

Однак, право громадянина на особистий прийом не є безумовним правом вимагати проведення такого прийому конкретною посадовою особою у самостійно визначені громадянином дату та час. Реалізація цього права здійснюється з дотриманням порядку прийому громадян, встановленого відповідно до статті 22 Закону України «Про звернення громадян».

Як встановлено судом, відповідно до пунктів 6-8 Порядку попередній запис громадян на особистий прийом до керівництва Вінницької обласної Ради проводиться за телефоном начальником відділу по роботі зі зверненнями громадян та реєструється у відповідному журналі. Під час такого запису з`ясовується, зокрема, суть порушеного питання, попередні звернення громадянина та результати їх розгляду. Водночас запис безпосередньо на прийом до голови обласної Ради проводиться за умови, якщо порушене громадянином питання належить до компетенції Вінницької обласної Ради та залишилося не вирішеним по суті після особистого прийому першим заступником та заступниками голови обласної Ради відповідно до компетенції.

Отже, затверджений Порядок передбачає певну послідовність дій, необхідних для здійснення особистого прийому громадянина саме Головою Вінницької обласної ради.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що спірним є питання наявності протиправної бездіяльності Голови Вінницької обласної ради Соколового В.П. щодо нездійснення особистого прийому ОСОБА_1 10.04.2026.

Як встановлено з матеріалів справи, 23.03.2026 позивач подав до Вінницької обласної ради письмове звернення, у якому висловив вимогу провести його особистий прийом Головою Вінницької обласної ради 10.04.2026 о 10:00 год.

Разом з тим подання такого письмового звернення саме по собі не свідчить про здійснення попереднього запису на особистий прийом у порядку, визначеному пунктами 6-8 Порядку №121, та не надає громадянину права самостійно визначати дату і час проведення особистого прийому посадовою особою.

З матеріалів справи вбачається, що листом Вінницької обласної ради №1А-167/91 від 22.04.2026 у відповідь на звернення, позивача повідомлено про його запис на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради на травень 2026 року та зазначено, що про дату, час та місце проведення прийому його буде повідомлено додатково.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановленому Порядком №121 порядку був записаний на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради саме на 10.04.2026.

Та обставина, що відповідно до затвердженого графіка друга п`ятниця місяця визначена днем особистого прийому громадян Головою Вінницької обласної ради, не спростовує наведеного, оскільки графік визначає дні та години проведення особистого прийому, однак не скасовує встановленої Порядком процедури попереднього запису громадян на такий прийом.

Відтак, саме по собі зазначення позивачем у письмовому зверненні бажаної дати особистого прийому 10.04.2026 не породжувало у відповідача безумовного обов`язку провести з ним особистий прийом у цей день.

Верховний Суд в постанові від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та152 Конституції України);

реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими;

правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору;

відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Водночас, Суд звернув увагу, що легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи норм права (законодавства); не можуть виникати легітимні очікування, якщо існує реальний спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства; обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги).

В контексті спірних правовідносин позивач не довів, що мав легітимні очікування проведення з ним особистого прийому 10.04.2026 Головою Вінницької обласної ради ОСОБА_2 , адже як встановлено матеріалами справи, позивач не був у встановленому Порядком №121 порядку записаний на особистий прийом до Голови обласної Ради на вказану дату, а самостійне зазначення ним у письмовому зверненні бажаних дати та часу прийому не могло породжувати у відповідача відповідного юридичного обов`язку.

Суд також враховує, що відповідно до наданих відповідачем доказів 10.04.2026 Голова Вінницької обласної ради ОСОБА_2 перебував у службовому відрядженні.

Водночас наведена обставина не є визначальною для вирішення цього спору, оскільки, як встановлено вище, позивач не набув права на проведення з ним особистого прийому Головою Вінницької обласної ради саме 10.04.2026 внаслідок недотримання передбаченої Порядком №121 процедури запису на такий прийом.

З наведеного обґрунтування суд окремо зазначає, що згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, чинними вимогами КАС України передбачено, що захист прав, свобод та інтересів осіб завжди відбувається після наявного факту їх порушення. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Отже, обов`язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем суб`єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.

У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати у разі належної поведінки зобов`язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов`язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи. Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоб претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення у справах: Аксу проти Туреччини від 15.03.2012, Бурден проти Сполученого Королівства від 29.04.2008, Тенасе проти Молдови від 27.04.2010).

Верховний Суд у постанові від 07.12.2023 року по справі №826/16855/17 звернув увагу, що відповідно до усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду і доведеність позивачем порушення відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю його прав та законних інтересів. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №200/9772/18-а і узгоджується з висновками щодо застосування норм права, наведеними у постанові цього ж Суду від 13.08.2020 у справі №369/3756/16-а.

Крім того, у постанові від 24.01.2023 у справі № 440/2513/20 Верховний Суд зазначив, що порушення прав та інтересів слід відрізняти від порушення закону. Підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи. Саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи.

Отже, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18 та від 20.02.2023 року у справі №160/11429/21.

Отже, з урахуванням установлених обставин справи, змісту спірних правовідносин та наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення його прав, свобод чи законних інтересів унаслідок нездійснення особистого прийому саме 10.04.2026. Саме по собі непроведення такого прийому у визначену позивачем дату, не може свідчити про протиправність поведінки відповідача.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу і на подальшу поведінку відповідача, яка не свідчить про намір ухилитися від виконання обов`язку щодо проведення особистого прийому громадян.

Так, листом Вінницької обласної ради від 22.04.2026 №1А-167/91 позивача повідомлено про його запис на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради на травень 2026 року із зазначенням, що про конкретні дату, час та місце проведення такого прийому його буде повідомлено додатково.

Крім того, 06.05.2026 працівниками Вінницької обласної ради у телефонному режимі ОСОБА_1 було запропоновано прибути цього ж дня о 12:00 год. на особистий прийом до Голови Вінницької обласної ради. Як зазначає відповідач та відображено у службовій записці начальника відділу по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації управління з питань підготовки сесій обласної Ради та загальних питань виконавчого апарату Ради Лукіянової Н., позивач погодився на запропонований час, однак у визначений час на прийом не прибув.

Надалі, з метою дотримання передбаченої Порядком процедури організації особистого прийому, листом від 07.05.2026 №1А-200/111 позивачу було запропоновано прибути 14.05.2026 о 10:00 год. на особистий прийом до заступника голови Вінницької обласної ради. Водночас і на цей прийом позивач не з`явився.

Наведені обставини, на переконання суду, мають істотне значення для оцінки доводів позивача про бездіяльність відповідача, оскільки свідчать про те, що після звернення ОСОБА_1 . Вінницькою обласною радою вживалися конкретні організаційні заходи, спрямовані на забезпечення реалізації ним права на особистий прийом.

Таким чином, матеріали справи не лише не підтверджують факту ухилення Голови Вінницької обласної ради від проведення особистого прийому позивача, аать про вчинення відповідних дій для його організації. Те, що запропонований прийом фактично не відбувся у подальшому, було зумовлено, зокрема, неявкою самого позивача у запропоновані йому дату та час.

Отже, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 )

Відповідач: Голова Вінницької обласної ради Соколовий В.П. (вул. Соборна, 70, м. Вінниця)

Повний текст рішення суду сформовано 03.09.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна