Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №922/1675/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/1675/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.02.2026

(Суддя - Кононова О.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026

(Колегія суддів у складі: Лакіза В.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Тарасова І.В.)

у справі № 922/1675/24

за заявою Приватного підприємства "Ай Ківі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД», визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Приватного підприємства «Ай Ківі» в сумі 7671284,19 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядника майна, встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та призначено попереднє засідання суду.

2. 14.10.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№23849) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просив суд визнати її грошові вимоги до ТОВ «Ретто, ЛТД» у розмірі 155843,71 грн, що є сумою еквівалентною 3746,00 дол.США.

3. 14.11.2025 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла уточнена заява з кредиторськими вимогами до боржника (вх.№26572), в якій кредитор окрім суми основного зобов`язання у розмірі 3746,00 дол.США, що в еквіваленті станом на день звернення до суду із заявою становить 155843,71 грн, просив суд визнати вимоги до боржника щодо нарахованих сум інфляційних витрат у розмірі 19009,50 грн та трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов`язання у розмірі 1886,36 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

4. Оскаржується ухвала Господарського суду Харківської області від 17.02.2026, якою серед іншого задоволено частково заяву ОСОБА_1 (вх.№23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ретто, ЛТД» у справі №922/1675/24.

5. Також оскаржується постанова Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 у справі №922/1675/24 залишено без змін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

6. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника задовольнити повністю в загальній сумі 181884,99 грн.

7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

7.1. Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень були застосовані ч. 3 ст. 635 та ст. 1212 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 22.01.2025 у справі №753/7776/22, від 24.07.2019 у справі № 200/14946/16-ц, від 16.05.2019 у справі № 450/563/17, від 25.05.2022 у справі №755/16339/19, від 10.09.2025 у справі №756/16112/21, від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.

Відзиви

8. Від ТОВ "РЕТТО,ЛТД" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо необхідності касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Інші заяви та клопотання

9. Від арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу у яких наводяться аргументи щодо необхідності задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

10. Від ПП "АЙ КІВІ" надійшли додаткові пояснення у яких наводяться аргументи щодо необхідності касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, а також заявлено про те, що розгляд касаційної скарги прошу здійснити без участі представника ПП «АЙ КІВІ».

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

11. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:

18.02.2022 між ТОВ «Ретто, ЛТД» (сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) від імені якої діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності посвідченої 14.02.2022 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В. за реєстровим №49, був укладений попередній договір, відповідно до якого сторони зобов`язуються в порядку та на умовах, передбачених цим попереднім договором укласти основний договір - договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який боржник зобов`язався реконструювати та забезпечити введення в експлуатацію у 3 кварталі 2022 (п. 2.7.).

Пунктом 1.1.3. договору сторони визначили, що вартість квартири за основним договором (сума договору) буде складати 424019,00 грн, що на дату укладення договору становить суму еквівалентну 14983,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення договору 28,3 грн за один долар США.

Відповідно п. 1.1.4. договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків, відповідно якого сторона 2 зобов`язується сплатити стороні 1 забезпечувальний платіж в підтвердження взятого на себе зобов`язання укласти основний договір, передбачений цим договором.

Сторони узгодили, що передбачений цим договором забезпечувальний платіж, сплачений стороною 2 у порядку та строки, встановлені цим договором до укладення основного договору, вважатиметься платежем, сплаченим стороною 2 за придбання у власність квартири, передбаченої основним договором, укладеним на підставі цього договору.

У пункті 1.1.4.1. договору сторони узгодили наступний порядок перерахування забезпечувального платежу:

- до 17:00 години 23.02.2022 сторона 2 перераховує на поточний рахунок ТОВ «Ретто, ЛТД» суму забезпечувального платежу у розмірі 106012,00 грн, що на дату укладення цього договору становить суму еквівалентну 3746,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку на дату укладення цього договору 28,3 грн за один долар США з формулюванням призначення платежу: «Сплата за квартиру АДРЕСА_1, згідно попереднього договору 18.02.2022 реєстр №98, ПДВ не передбачений».

Пунктом. 1.1.4.2. договору сторони передбачили порядок сплати забезпечувального платежу у разі зміни офіційного курсу долару США по відношенню до національної валюти України гривні.

Зазначений попередній договір від 18.02.2022 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я.В.

Кредитор в своїй заяві зазначає, що на виконання умов вказаного попереднього договору 21.02.2022 ОСОБА_2 перераховано 106012,00 грн.

Звертаючись до суду з заявою з кредиторськими вимогами, кредитор зазначає, що боржником було порушено строк виконання своїх зобов`язань щодо закінчення реконструкції та забезпечення введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта у встановлений термін (3 квартал 2022 року) та, відповідно, щодо укладання основного договору. Таким чином, на переконання кредитора, у нього виникло право вимоги повернення забезпечувального платежу за попереднім договором, розмір яких має визначатися саме з фактично сплаченої суми в доларах США, визначеної в гривневому еквіваленті згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з вимогами до боржника, що становить 155843,71 грн.

14. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

15. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 КУзПБ).

16. Виходячи з принципу диспозитивності та змагальності господарського судочинства, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, та несе ризик наслідків, пов`язаних із недоведенням обґрунтованості таких вимог.

17. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

18. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

19. Розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника не є вирішенням окремого позову. Водночас господарський суд зобов`язаний перевірити наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та / або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, надати оцінку підставам виникнення вимоги, її характеру, розміру та моменту виникнення (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

20. Досліджуючи обґрунтованість та доведеність розміру заявлених кредиторських вимог, судом першої інстанції встановлено, що до матеріалів справи розпорядником майна надавались виписки з банківських рахунків боржника, зокрема виписка з банківського рахунку АТ «Правекс Банк», яка додавалась розпорядником майна Кошовським С.В. до аналізу фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку ТОВ «Ретто, ЛТД» із супровідним листом розпорядника майна №117/81 від 16.09.2025.

З наданої виписки вбачається наявність двох платежів здійснених 21.02.2022, зокрема:

- номер документа: 81462018.1(000САТ8220524433), сума операції: 33000,00 грн; номер рахунку платника НОМЕР_1 ; банк платника: АТ «А-Банк»; платник: платежі Битлз_бездоговорные; номер код платника 14360080; банк отримувача: АТ «Правекс Банк»; найменування отримувача: ТОВ «Ретто, ЛТД»; рахунок отримувача: НОМЕР_2 ; призначення платежу: «ОСОБА_2 НОМЕР_3 Сплата за кв. АДРЕСА_2, згідно поперед д»;

- номер документа: 81462461.1(000САТ8220524465), сума операції: 74000,00 грн; номер рахунку платника НОМЕР_1 ; банк платника: АТ «А-Банк»; платник: платежі Битлз_бездоговорные; номер код платника 14360080; банк отримувача: АТ «Правекс Банк»; найменування отримувача: ТОВ «Ретто, ЛТД»; рахунок отримувача: НОМЕР_2 ; призначення платежу: «ОСОБА_2 НОМЕР_3 Сплата за кв. АДРЕСА_3, згідно поперед д».

Також встановлено, що за даними інвентаризації, проведеної боржником 01.08.2025, останнім в акті інвентаризації з дебіторами та кредиторами в розділі кредиторська заборгованість відображено заборгованість ТОВ «Ретто, ЛТД» перед ОСОБА_1 в сумі 107000,00 грн.

21. Суди попередніх інстанцій оцінюючи надані ОСОБА_1 докази в сукупності, дійшли висновку про те, що останньою додано до матеріалів справи сукупність допустимих доказів в підтвердження укладення попереднього договору від 18.02.2022 та перерахування на виконання його умов забезпечувального платежу у розмірі 106012,00 грн, що становило 3746,00 доларів США.

22. Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

23. Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

24. Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25. Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

26. З урахуванням того, що відповідний платіж у розмірі 106012,00 грн, що становило 3746,00 доларів США було здійснено стороною 2 у порядку та строки, встановлені договором, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що такий платіж є оплатою частини вартості квартири, тобто авансом.

27. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що договір не містить положень, якими було б передбачено можливість та умови залишення забезпечувального (авансового) платежу у власності сторони 1 у разі не укладення основного договору.

28. З урахуванням того, що встановивши, що у передбачений попередніми договорами строк сторони не уклали договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що платежі, передані ОСОБА_1 (через свого законного представника ОСОБА_2 ) за попередніми договорами, є авансом та підлягають поверненню кредитору.

29. Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

30. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

31. Відповідно абз. 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

32. З урахуванням тих обставин, що кредитор передав ТОВ «Ретто, ЛТД» аванс у загальному розмірі 106012,00 грн, що було еквівалентно 3746,00 доларів США, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком, який викладений в оскаржуваних судових рішеннях, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, оскільки грошове зобов`язання ТОВ «Ретто, ЛТД» щодо повернення авансу триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на час звернення до суду першої інстанції із грошовими вимогами еквівалентна 3746,00 доларів США, становить 155843,71 грн.

33. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що крім суми переданого боржнику забезпечувального платежу, кредитор просив суд визнати її вимоги щодо нарахованих сум трьох відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

34. Відповідно розрахунків, кредитор нараховує річні та інфляційні на суму заборгованості у розмірі 136985,97 грн за період з 01.10.2022 по 16.06.2024.

35. Як встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, в обґрунтування здійснення таких нарахувань, кредитор посилається на той факт, що строк виконання зобов`язань за попереднім договором настав з 01.10.2022 і з цієї дати виникла підстава для припинення попереднього договору в порядку ч. 3 ст. 635 ЦК України та обов`язок боржника повернути фактично отримані кошти.

36. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

37. Враховуючи, що судами попередніх інстанцій застосовано курс долара США до суми основного зобов`язання 3746,00 доларів США та визнано суму грошового зобов`язання боржника перед кредитором ОСОБА_1 у розмірі 155843,71 грн, відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті відбувся саме за рахунок застосування еквівалента в іноземній валюті в гривнях з урахуванням курсової різниці станом на дату звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами.

38. Вказане свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу України щодо відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та визнання кредиторських вимог у розмірі 19009,50 грн нарахованих інфляційних втрат.

39. Щодо нарахованих на заявлених трьох відсотків річних в сумі 7031,78 грн, суди вказали те, що є таким, що не відповідає приписам законодавства наданий кредитором розрахунок 3% річних, оскільки нарахування здійснено виходячи з гривневого еквіваленту суми заборгованості замість визначення її у відповідній валюті. При цьому сумнівним є визначення дати прострочення щодо проведення розрахунку.

40. Скаржник визначає початком прострочення 01.10.2022, посилаючись на те, що саме з цієї дати, на його думку, виникла підстава для припинення попереднього договору та повернення фактично отриманих коштів. Однак суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили таку позицію, оскільки попереднім договором було визначено строк реконструкції об`єкта, введення його в експлуатацію та укладення основного договору, але не було встановлено строку виконання саме грошового зобов`язання щодо повернення забезпечувального платежу. Отже, закінчення 3 кварталу 2022 року може мати значення для оцінки виконання зобов`язання щодо укладення основного договору, однак саме по собі не є визначеним договором строком повернення авансу та не доводить початок прострочення грошового зобов`язання у розумінні ст. 625 ЦК України.

41. Вищенаведені обставини справи у сукупності свідчать про те, що суди попередніх інстанцій при постановленні ухвали Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 правильно застосували положення ст. ст. 524, 533, 570, 625, 693 ЦК України та ст. 45 КУзПБ, що спростовує доводи касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Відповідно до положень ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. З урахуванням того, що при постановленні ухвали Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 922/1675/24 правильно застосували положення ст. ст. 524, 533, 570, 625, 693 ЦК України та ст. 45 КУзПБ , колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.02.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 922/1675/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік