Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №924/339/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа № 924/339/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Пономарьова Сергія Вікторовича, м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця Шевчука Миколи Володимировича, м. Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 220 500,00 грн. заборгованості за договором оренди частини нежитлового приміщення №1/08/2025 від 01.08.2025,

представники сторін: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 220 500,00 грн. заборгованості за договором оренди частини нежитлового приміщення №1/08/2025 від 01.08.2025. Вимоги мотивує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з своєчасної та повної сплати за користування нежитловим приміщенням та використання додаткової робочої точки.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/339/26. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 04.06.2026 суд перейшов до розгляду справи №924/339/26 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 24 червня 2026 року. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.08.2026. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2026. Ухвалою суду від 19.08.2026 відкладено судове засідання на 01.09.2026.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник у клопотанні від 31.08.2026 просить здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач також не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, жодних клопотань від нього не надходило. Ухвали суду у даній справі, які надсилались на адреси, в тому числі, зареєстрованого місцезнаходження відповідача повернуті до суду по причині відсутності адресата.

Судом враховується, що згідно частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

Окрім того, суд також розміщував повідомлення про час та місце судового засідання у даній справі на вебсайті Судової влади України та здійснював спору інформування за допомогою телефонного зв`язку на номери, вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як контактні з відповідачем.

Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.08.2025 між Фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та Шевчуком Миколою Васильовичем (орендар), укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №01/08/2025 (далі - договір), за умовами розділу 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне приміщення, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому Договорі (надалі іменується «Приміщення», «Об`єкт оренди»), та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Адреса Приміщення, що орендується: Україна, 31100, Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вулиця Грушевського, будинок 2/2, згідно Додатку 1 до даного Договору. Загальна площа Приміщення, що орендується 99,8 кв. м. (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору приміщення, що орендується, надається Орендарю для ведення діяльності як станція технічного обслуговування автомобілів.

Приміщення та майно, що орендуються, повинні бути передані Орендодавцем та прийняті Орендарем протягом 5 днів.

У момент підписання Акту прийому-передачі Орендодавець передає Орендареві ключі від приміщення, що орендується (п.п. 3.1., 3.2. договору).

За змістом розділу 4 договору строк оренди Приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту прийняття Приміщення, що орендується, за Актом прийому-передачі. Після закінчення строку дії Договору, Орендар має пріоритетне право на укладання нового договору оренди Об`єкта оренди.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору розмір місячної орендної плати складає: 27 000,00 грн. (двадцять сім тисяч гривень). Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного наступного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.

У п.п. 5.7., 5.8. договору погоджено, що плата за залишені транспортні засоби в прибудові до орендованого приміщення в складає 150 гри/добу; орендна плата за користування постами СТО (підйомниками) поза межами орендованого приміщення складає 500-1000 грн/добу (залежно від посту).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Строк цього Договору починає свій перебіг з моменту підписання. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункти 10.1. - 10.3. договору).

01.08.2025 між сторонами у справі підписано акт приймання-передачі приміщення в оренду, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування приміщення, визначене п. 1.2. даного Договору.

Перелік технічних засобів, обладнання та інвентар, що передається з Об`єктом оренди: Підйомник РЕАК 2-х стійковий, оглядова яма.

ФОП Пономарьовим С.В. сформовано рахунки-фактури на сплату ФОП Шевчуком М.В. орендної плати за серпень 2025 року на суму 27000,00 грн., за вересень 2025 на суму 27000,00 грн. та за жовтень 2025 року на суму 27000,00 грн.

ФОП Шевчуком М.В. та ФОП Пономарьовим С.В. підписано акти №№ 2 від 31.08.2025, 4 від 31.09.2025 та 6 від 31.10.2025 надання послуг, за змістом яких орендна плата за користування постами №№2, 3, та 8 СТО (підйомниками) поза межами орендованого приміщення відповідно до Договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.08.2025 склала у серпні 46500,00 грн., у вересні 46500,00 грн. та у жовтні 2025 року 46500,00 грн.

Представник позивача звернувся до відповідача із претензією щодо сплати 340000,00 грн. заборгованості за договором оренди приміщення №01/08/2025 від 01.08.2025.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що 01.08.2025 між Фізичною особою Пономарьовим Сергієм Вікторовичем та Шевчуком Миколою Васильовичем укладено договір оренди частини нежитлового приміщення №01/08/2025, за умовами якого позивачем передано, а відповідачем прийнято за плату в користування частину нежитлового приміщення площею 99,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У п. 5.1. договору сторонами погоджено щомісячне внесення орендної плати за користування приміщенням в розмірі 27000,00 грн. не пізніше 5 числа кожного наступного місяця.

Актом приймання-передачі приміщення в оренду від 01.08.2025 підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором у вигляді передання орендного приміщення в користування відповідачу.

Доказів припинення дії договору та повернення орендованого майна у спірний період матеріали справи не містять.

Окрім того, у пунктах 5.7., 5.8. договору погоджено, що плата за залишені транспортні засоби в прибудові до орендованого приміщення в складає 150 гри/добу; орендна плата за користування постами СТО (підйомниками) поза межами орендованого приміщення складає 500-1000 грн/добу (залежно від посту).

На виконання вказаного пункту договору між сторонами у справі складено та підписано акти №№ 2 від 31.08.2025, 4 від 31.09.2025 та 6 від 31.10.2025 надання послуг, за змістом яких орендна плата за користування постами №№2, 3, та 8 СТО (підйомниками) поза межами орендованого приміщення відповідно до Договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.08.2025 склала у серпні 46500,00 грн., у вересні 46500,00 грн. та у жовтні 2025 року 46500,00 грн.

На загальну суму 139 500,00 грн.

При цьому, за змістом таких актів, сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок зі сплати орендної плати згідно договору від 01.08.2025 за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 в розмірі 81000,00 грн. та плати за користування постами СТО (підйомниками) за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року в розмірі 139500,00 грн.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Жодних доказів сплати відповідачем позивачу передбачених договором платежів за період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року в загальному розмірі 220500,00 грн. учасниками справи суду не надано, з чого суд доходить висновку про необхідність стягнення вказаної суми в судовому порядку.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі, подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача слід стягнути 220 500,00 грн. боргу згідно договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.08.2025.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шевчука Миколи Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Фізичної особи-підприємця Пономарьова Сергія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) 220 500,00 грн. заборгованості за договором оренди №1/08/2025 від 01.08.2025, 3328,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.09.2026

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи, 2 - відповідачу ( АДРЕСА_2 ) - рек. з пов. про вручення, позивачу в ел. кабінет