Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №487/6462/26
Суддя: Афоніна С. М.
Справа №487/6462/26
Провадження №1-кп/487/579/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.09.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого — ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч.1, 2 ст. 110 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
З Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Південного регіону до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченнямОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч.1, 2 ст. 110 КК України.
Ухвалою від 12.08.2026 обвинувальний акт призначено до підготовчого судового засідання.
Судом вирішується питання щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду:
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які вважали можливим призначити справу до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, тому дане кримінальні провадження підсудне Заводському районному суду м. Миколаєва.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.
Обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства і підстав для їхнього повернення прокурору не вбачається. Підстав, передбачених п.п. 4-8 частини першої та частиною другою статті 284 КПК України, для закриття провадження немає.
Відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені частиною 2 ст.27 КПК України відсутні.
Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату і місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.
01.09.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч.1, 2 ст. 110 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.1, 4, 5 КПК України, які не зменшилися та не відпали, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачується у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, також враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків, які б могли стримувати його за місцем проживання, оскільки не одружений, дітей на утриманні немає, крім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може штучно затягувати судовий розгляд, розголошувати результати досудового розслідування, що призведе до його неповноти, перекручення доказів вини обвинуваченого, тощо, а також може продовжити або вчинити інші кримінальні правопорушення, зважаючи на характер злочинних дій, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , які фактично були припинені за втручанням правоохоронних органів, а враховуючи проросійські політичні погляди, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини проти основ національної безпеки чи вчинити інші більш тяжкі злочини. У зв`язку з чим інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть гарантовано запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, у тому числі, передбчанних ст.. 109-114-2 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив про його задоволення з підстав зазначених у клопотанні.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважав, що достатнім буде більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на поганий стан здоров`я, необхідність лікування, яке йому не надається в умовах слідчого ізолятора, неналежні умови в камерах слідчого ізолятора, а також вказував на відсутність ризиків, зазначених прокурором, оскільки не має наміру переховуватися від суду.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 10.07.2026 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06.09.2026, без визначенням розміру застави,
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу.
Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4 у пред`явленому йому обвинуваченні, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в клопотанні, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Прокурором доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачується у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, також враховуючи відсутність стійких соціальних зв`язків, які б могли стримувати його за місцем проживання, оскільки не одружений, дітей на утриманні немає, крім того, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може штучно затягувати судовий розгляд, розголошувати результати досудового розслідування, що призведе до його неповноти, перекручення доказів вини обвинуваченого, тощо, а також може продовжити або вчинити інші кримінальні правопорушення, зважаючи на характер дій, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , які фактично були припинені за втручанням правоохоронних органів, а враховуючи проросійські політичні погляди, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини проти основ національної безпеки чи вчинити інші більш тяжкі злочини.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, має зареєстроване місце проживання, до затримання перебував у Збройних Силах України.
Суд критично ставиться до посилання обвинуваченого, що за станом свого здоров`я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного, суду не надано.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні не розпочався, а строк дії запобіжного заходу у обвинуваченого закінчується 06.09.2026.
З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судовий розгляд не може бути завершений з об`єктивних причин, а також те, що ризики, передбачені п.п. 1,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливе, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 діб до 31.10.2026 включно, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 314, 331 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 109, ч.1, 2 ст. 110 КК Українидо судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв вул. Радісна, 3) 10.09.2026 о 11:30 годин.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів – до 31.10.2026 включно.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 03.09.2026 о 09:00 год.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua