Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №475/1057/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1057/26

Провадження № 1-кп/475/165/26

Провадження слідчих органів № 2026 15 221 0000093

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка кримінальне провадження дані про яке 10 липня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026152210000093 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, Миколаївської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю 2 групи, РНОКПП: НОМЕР_1 , у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченого: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , у не встановлений період часу у 2025 році (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізуючи прямий умисел, направлений на порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішні зірвати рослини коноплі, що зростали на околиці селища Доманівка (Доманівської ТГ), Вознесенського району, Миколаївської області, які самостійно виросли, щоб вжити шляхом куріння, та у цей час у нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання наркотичних засобів.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_3 , розуміючи протиправний характер своїх дій, умисно, зірвав рослини роду коноплі, таким чином їх придбавши.

Після цього, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, зірвані рослини роду коноплі, приніс до території свого місця проживання за адресою АДРЕСА_1 та забезпечив їх висушування у приміщенні літньої кухні та житлового будинку, розташованих за вказаною адресою, чим виготовив наркотичну речовину канабіс, який у подальшому зберігав на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 до 20.07.2026року.

20 липня 2026 року у ході проведення санкціонованого обшуку на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в приміщенні літньої кухні та кімнатах житлового будинку було виявлено та вилучено суху речовину рослинного походження, яка є канабісом та відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 43,28 г, та яка відповідно до наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, являється невеликим розміром.

Відповідно до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (в редакції від 22.12.2006 року, зі змінами) та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин прекурсорів» зі змінами та доповненнями, канабіс (таблиця №1, список №1) віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

За таких обставин, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному виготовленні, придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.

Прокурор підтримав обвинувачення в повному обсязі за ч. 1 ст. 309 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною. Також, вказав, що виправлення особи можливе без ізоляції його від суспільства та просив призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк два роки, з покладенням на нього обов`язків визначених ст. 59-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення в час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у кримінальному правопорушенні. Повідомив, що до лікувальних закладів для лікування від наркоманії він не звертався. Також показав, що знайшов рослини коноплі на околиці с-ща Доманівка, він незаконно виготовив та зберігав вдома наркотичні засоби для власного споживання без їх мети збуту. Його метою було особисте вживання наркотичних засобів, оскільки це знімало фантомні болі, які в нього виникали у зв`язку із інвалідністю та покращувало сон. В даний час звернувся за допомогою до відповідного лікаря, щоб він йому призначив лікування за допомогою лікувального канабісу, який він зможе вживати легально для полегшення больових відчуттів. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються речових доказів та судових витрат. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, дослідивши документи, які характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються речових доказів та судових витрат, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах, доведена повністю та кваліфікує його дії: за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінального проступку, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням наведених положень законодавства, при призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, які згідно з ч. 2 ст. 12 КК України класифікуються як кримінальний проступок.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно з положеннями ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує особу винного, який в силу ст.89 КК України, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання негативна характеристика щодо нього відсутня, а також те, що він не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України. Таке покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого та стримати від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень.

Призначене покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 ч. 2 КК України, на переконання суду, надасть обвинуваченому змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на вказаний строк на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувати.

На підставі ч. 9 ст. 100 КПК України, після набрання вироком законної сили, речові докази:

-канабіс загальною масою в перерахунку на висушену речовину масою - 43,28 г, що поміщено до первинного пакування PSP 2321820, PSP 2321821, PSP 2321822, який зберігається у камері зберігання речових доказів Відділені поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області – знищити;

-флеш-накопичувач із відеозаписами обшуку, який поміщено до паперового пакету та зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в користь держави процесуальні витрати за проведення Миколаївським науково дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи матеріалів, речовин та виробів, за проведення експертизи №СЕ-19/115-26/11086-НЗПРАП від 23.07.2026 року в сумі 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень 52 коп.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_5