Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №127/17690/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17690/26

Провадження № 2/127/5014/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між сторонами 13.09.2025 року укладено Кредитний договір (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217. За умовами договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1000,00 грн.

Крім того, між сторонами було укладено Додаткові угоди (оферти) до Кредитного договору (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217 від 13.09.2025 року. З урахуванням усіх траншів позивач надав відповідачу кредит у загальному розмірі 4000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 14650,00 грн, з яких:4000,00 грн - тіло кредиту, 5810,00 грн - проценти, 280,00 грн - комісія (за надання кредиту), 560,00 грн - комісія (за обслуговування кредитної заборгованості), 4000,00 грн - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання у встановлений договором строк та наявністю непогашеної заборгованості, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Вказану ухвалу, було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу її зареєстрованого місця проживання. Однак поштове відправлення повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 13.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217.

Згідно з умовами кредитного договору відповідачу надано кредит в сумі 1000,00 грн, строком на 189 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 20.03.2026 року.

Відповідно до умов Договору, Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 7% від суми Кредиту та дорівнює 280,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості– 70 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

Крім того, між сторонами було укладено Додаткові угоди (оферти) від:

- 13.09.2025 року до Кредитного договору (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217 від 13.09.2025 року, за якою Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 189 днів з дати його надання.

- 16.09.2025 року до Кредитного договору (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217 від 13.09.2025 року, за якою Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн. Строк, на який надається Кредит (а саме 3-й Транш) - 186 днів з дати його надання.

- 17.09.2025 року до Кредитного договору (кредитної лінії) № 13.09.2025-100000217 від 13.09.2025 року, за якою Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити суму кредиту на суму 1000,00 грн. Строк, на який надається Кредит (а саме 4-й Транш) - 185 днів з дати його надання.

З урахуванням усіх здійснених траншів Позивачем, було надано кредитні кошти на загальну суму 4000,00 грн.

Пропозиція, заявка, відповідь позичальника та додаткові угоди підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Підписавши договір, відповідач вважав для себе прийнятними відповідні умови такого договору, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення договору на зазначених умовах.

Доказів підписання договорів від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідач суду не надав, про таке не повідомляв та не стверджував, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надав.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем. Такі факти не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі електронній.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а використання одноразового ідентифікатора є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови договору, кредитний договір укладено належним чином, а первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів.

Позивач свої зобов`язання виконало належним чином, а саме перерахувало кредитні кошти з урахуванням усіх траншів в загальній сумі 4000,00 грн. на картковий рахунок відповідача, що підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів на картку № НОМЕР_1 .

В свою чергу, Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у сумі 14650,00 грн, з яких: 4000,00 грн - тіло кредиту, 5810,00 грн – залишок відсотків, 840,00 грн - залишок комісій, 4000,00 грн - відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 13.09.2025-100000217 від 13.09.2025 року, станом на 06.04.2026 року.

Згідно з нормами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 4000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 31.07.2024 у справі №161/11703/22

Крім того, Верховний Суд в постанові від 07.02.2018 у справі №910/11249/17 зробив висновок, що положення статті 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання,

Наявність боргового зобов`язання - не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

А тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано заперечень проти позову, власного контррозрахунку заборгованості, доказів, що свідчать про погашення заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань. Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, позовні вимоги не спростував, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно також стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Керуючись ст.2, 10, 12, 13, 23, 81, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором в загальній сумі 14650,00 грн (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень); а також 2662,40 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 31.08.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Суддя: