Суд: Теплицький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №129/2364/26
Суддя: Герман О. С.
Справа № 129/2364/26
Провадження № 2/144/761/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Германа О.С.,
за участі секретаря судового засіданні – Пігулі А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Теплик справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
Представник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг “Monobank” від 02.09.2024 року у розмірі 49201,97 грн. та судових витрат у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02.09.2024 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.01.2026 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 49201.97 грн., в тому числі: 1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 31718.46 грн.; 2. загальний залишок заборгованості за відсотками – 0,00 грн.; 3. заборгованість за пенею – 17483.51 грн.; 4. заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання - 0 грн.
28.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив на позовну заяву АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказала, що вона позовні вимоги не визнає повністю з огляду на їх необґрунтованість, порушення з боку банку норм чинного законодавства України та умов кредитування в період воєнного стану. 1. Щодо фактичних обставин справи та виконання зобов`язань, у зв`язку зі складними життєвими обставинами, спричиненими повномасштабною збройною агресією РФ, необхідністю виїзду за кордон разом із неповнолітніми дітьми, відповідач була змушена шукати шляхи врегулювання заборгованості. Відповідач у відзиві зазначила, що перед виїздом, 23 травня 2025 року, нею було внесено на рахунок значну суму коштів у розмірі 25 000,00 гри. Станом на той момент залишок її боргу складав лише 18 300,00 грн.
Однак у подальшому банк в односторонньому порядку почав штучно роздувати суму заборгованості, нараховуючи нові платежі та відсотки. Згодом сума в додатках змінилася до 43 000 грн, а на момент звернення до суду (згідно з поточними розрахунками банку) сягнула вже 61 980,65 грн. Крім того, 16 лютого 2026 року з рахунку відповідача було автоматично списано ще 1 526,70 грн. 2. Щодо неправомірності нарахування штрафів, пені та зміни їх назв Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України № 2120-1Х (щодо дії законів в умовах воєнного стану), у період ДІЇ воєнного стану споживач звільняється від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором. Банк намагається обійти цю законодавчу заборону шляхом штучної зміни назв штрафних санкцій на «відповідальність за порушення грошового зобов`язання» (нараховуючи понад 1 000 - 2 500 грн. щомісяця) та нарахування необґрунтованих плат за «перевищення кредитного ліміту», які виникли виключно через попередні незаконні нарахування самого ж банку. Зміна назви платежу не змінює його правової природи як штрафної санкції, що є забороненим у період воєнного стану. 3. Щодо ігнорування банком спроб досудового врегулювання та статусу родини УБД відповідач неодноразово зверталася до представників банку через мобільний додаток (МопоЬапк) із проханням провести чесний перерахунок заборгованості, виключити незаконні штрафи та врахувати попередні платежі відповідача (зокрема, платіж 25 000 грн. від 23.05.2025). Також повідомлялося, що член родини відповідачки є військовослужбовцем (має статус учасника бойових дій, посвідчення № НОМЕР_3 ). Проте банк повністю проігнорував звернення відповідача, відмовився йти на конструктивний діалог і продовжував агресивне стягнення. У відзиві відповідач вказала, що перебуває за кордоном (у Німеччині), не має офіційної роботи та стабільних доходів, проживає на соціальну допомогу, тому фізично не має можливості сплачувати роздуті банком суми, які не відповідають реальному залишку тіла кредиту. На підставі викладеного у відзиві, відповідач просить суд відмовити АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій, пені, комісій та будь-яких додаткових нарахувань під назвою «відповідальність за порушення грошового зобов`язання». 3. Зобов`язати позивача здійснити повний та чесний перерахунок заборгованості, обов`язково зарахувавши попередні платежі відповідачки (зокрема платіж у розмірі 25 000,00 грн від 23.05.2025 року та списання 1526.70 грн від 16.02.2026 року).
Представник позивача АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” в судове засідання не з`явився, відповідно до поданого до матеріалів справи клопотання, просить розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, в силу вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що розгляд зазначеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02.09.2024 року та встановивши мобільний додаток monobank, отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 (10).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.01.2026 направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 49201.97 грн., в тому числі: 1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 31718.46 грн.; 2. загальний залишок заборгованості за відсотками – 0,00 грн.; 3. заборгованість за пенею – 17483.51 грн.; 4. заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання - 0 грн. (а. с. 23-24).
Дані правовідносини регулюються цивільним кодексом України. - ст. 525 ЦК України – одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; - ст. 526 ЦК України – зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства;
- ст. 530 ЦК України – якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
- ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти;
- ч. 1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором;
- ч. 1 ст. 1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;
- ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України - виконання зобов`язань може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору, зокрема неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язань.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором, або законом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Із дослідженого судом, встановлено, що оспорюваний договір укладено шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 02.09.2024 року та встановивши мобільний додаток monobank, відповідач отримала розрахункову карту НОМЕР_1 та відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
Із копії вказаного договору видно, що ОСОБА_1 , як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані (РНОКПП, серію та номер паспорта, мобільні номера та номер картки).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.
Відповідно до ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» посилалося на те, що у відповідача наявна заборгованість за договором про надання банківських послуг “Monobank” від 02.09.2024 року у розмірі 49201.97 грн., в тому числі: 1. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 31718.46 грн.; 2. загальний залишок заборгованості за відсотками – 0,00 грн.; 3. заборгованість за пенею – 17483.51 грн.; 4. заборгованiсть за порушення грошового зобов`язання - 0 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).
Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 02.09.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині нарахованої заборгованості за пенею – 17483.51 грн. - задоволенню не підлягають.
У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання банківських послуг “Monobank” від 02.09.2024 року, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом – 31718.46 грн.
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ: 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.09.2024 року у розмірі 31718.46 (тридцять одна тисяча сімсот вісімнадцять гривень сорок шість копійок) гривень та судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua