Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №130/639/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/176/2026

130/639/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1, ч.5 ст.407 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010024431 від 08.07.2025,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 , призваний 01.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України за мобілізацією відповідно до Указу Президента № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 за № 31 від 28.01.2025 молодший сержант ОСОБА_3 , призначений на посаду дешифрувальника розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1093 від 31.05.2025 вважається таким, що самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по даний час. Молодший сержант ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому. Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, a також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів. Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, 1 честь і гідність недоторканність і безпека визнаються в Україна найвищою цінністю соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів із питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Згідно з п.п. 2.9 (а), 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, (далі - Правила дорожнього руху) водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення. Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України молодший сержант ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

20 вересня 2025 року приблизно о 21 годині 10 хвилин водій молодший сержант ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом «HONDA СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області по вул. Центральній, неподалік вулиці Садова, в порушення вимог п.п. 2.9 (а), 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), не обрав безпечної швидкості руху, не враховував дорожню обстановку, в момент погіршення видимості в напрямку його руху, яка була викликана світлом фар зустрічного автомобіля, що наближався, не зменшив швидкість керованого ним мотоцикла та не зупинився, при цьому не змінюючи смугу руху, продовжуючи рух виїхав за межі проїзної частини праворуч, по напрямку свого руху, де допустив падіння.

В цей же час, можливість попередження виникнення дорожньо- транспортної пригоди, у водія ОСОБА_3 , який здійснював керування технічно-справним мотоциклом «HONDA CB 500», державний номерний, знак НОМЕР_2 , з технічної точки зору забезпечувалась виконанням ним вимог п.п. 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху, для виконання яких у останнього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, що ускладнилась травматичним шоком, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває в причинному зв`язку із смертю.

Окрім того, 31.05.2025 близько 07.00 год. під час перевірки особового складу виявлено, що молодший сержант ОСОБА_3 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив розташування підрозділу.

Так, 31.05.2025 молодший сержант ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до моменту затримання 16.02.2026.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого та за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні кримінальних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, жалкує про вчинене. Пояснив, що перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокувалась в АДРЕСА_1 , проходив службу в Покровському району Донецької області. 31.05.2025 сів в машину та самовільно покинув місце служби у зв`язку з важким психо-емоційним станом. 20.09.2025 йому зателефонував потерпілий ОСОБА_7 та попросив допомогти йому відремонтувати мотоцикл. Він приїхав на своєму мотоциклі до потерпілого та вони разом поїхали до брата за необхідними запчастинами, але їх не було тому вони повернулись назад додому до потерпілого. Мама потерпілого приготувала вечерю, вони повечеряли, випили пиво та потерпілий ОСОБА_7 запропонував прокататись на його мотоциклі. Під час руху по дорозі його засліпила світлом фар зустрічна машина і вони із потерпілим впали. Після падіння в свідомості були обидва. Приїхали працівники поліції та швидка медична допомога, яка забрала їх обох до Жмеринської ЦРЛ. Обидва лежали в реанімаційному відділенні. Він перебував на стаціонарному лікуванні з 20.09.2025 по 10.11.2025 року, потім ще була реабілітація. Дізнався, що потерпілий ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки відшкодували шкоду матері потерпілого ОСОБА_6 .

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 20.09.2025 пішла із своїм сином ОСОБА_7 збирати малину до сусідки, після того як вони повернулись додому, син вирішив відремонтувати свій мотоцикл, оскільки лопло колесо, він подзвонив своєму другу ОСОБА_3 і той приїхав. Потім вони разом поїхали до ОСОБА_3 додому щоб взяти необхідні для ремонту речі, повернулись , відремонтували мотоцикл, поїли та випили пиво. Після чого сіли на мотоцикл і разом кудись поїхали. В 23.00 год. їй подзвонили з лікарні та повідомили, що її син ОСОБА_7 перебуває в реанімаційному відділенні Жмеринської ЦРЛ в важкому стані. Про ДТП ніяких обставин не знає. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. Батьки ОСОБА_3 – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 допомогли на поховання та надавали матеріальну допомогу та страхова компанія відшкодувала їй шкоду в розмірі 200 000 грн., однак сина її нічим не повернути, в неї був гарний син, який міг забезпечити її старість. В судових дебатах підтримала прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_6 , його вина також підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2025 близько 21.10 год. водій ОСОБА_3 (військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 (згідно ІПНП рахується в СЗЧ від 05.06.2025) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння керуючи мотоциклом «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 рухаючись в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області по вул. Центральній не впорався із керуванням та допустив падіння керованого мотоцикла. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми органів черевної порожнини, численних саден правої частини тіла та був госпіталізований до КНП «Жмеринська ЦРЛ»; пасажир мотоцикла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗЧМТ, гіполемічного шоку, відкритого перелому правого стегна, артеріальної кровотечі, закритого перелому правого передпліччя, був госпіталізований до КНП «Жмеринська ЦРЛ», де 21.09.2025 від отриманих травм помер (а.с. 174, т. 1);

рапортом інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 від 20.09.2025 №11773, згідно якого 20.09.2025 надійшло повідомлення зі служби 102 від лікарня ШМД про те, що в с. Станіславчик вул. Центральна сталося ДТП. Водій мотоцикла не впорався з керуванням, 2 потерпілих в свідомості. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що на дорозі Т02-18 виявлено мотоцикл марки «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 , який мав напрямок руху по вул. Центральна, с. Станіславчик в сторону с. Кам`яногірка. В подальшому було встановлено, що за кермом вказаного вище транспортного засобу знаходився ОСОБА_3 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді садна правої ноги, травма черевної порожнини , який проходить військову службу в/ч НОМЕР_1 , з 05.06.2025 перебуває в СЗЧ, також з ним перебував пасажир ОСОБА_11 , який отримав тілесні ушкодження, а саме політравма, ЗЧМТ. ОСОБА_3 та ОСОБА_11 госпіталізовано в реанімаційне відділення Жмеринської ЦРЛ (а.с. 182, т. 1);

рапортом інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10 від 20.09.2025 №11777, згідно якого 20.09.2025 о 23:28 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від лікаря бригади ШМД ОСОБА_12 про те, що доставили в Жмеринську ЦРЛ ОСОБА_3 (військовий в/ч НОМЕР_1 ). Діагноз: травма органів черевної порожнини, численні садини правої частини тіла. Травми отримав внаслідок ДТП (а.с. 183, т. 1);

рапортом інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_13 від 21.09.2025 №11779, згідно якого 21.09.2026 о 11.50 год. надійшло по телефону повідомлення від завідуючої реанімаційним відділенням Жмеринської ЦРЛ ОСОБА_14 про те, що в реанімаційному відділенні Жмеринської ЦРЛ під час надання медичної допомоги помер ОСОБА_7 , який потрапив в ДТП з потерпілими 20.09.2025 в с. Станіславчик (а.с. 184, т. 1);

рапортом о/у СКП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 від 22.09.2025, згідно якого під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи з 08.00 год. 21.09.2025 по 08.00 22.09.2025 спільно із старшим слідчим СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_16 о 11.50 год. надійшло телефонне повідомлення до служби «102» від завідувачки реанімаційного відділення Жмеринської ЦРЛ ОСОБА_14 про те, що в реанімаційному відділенні Жмеринської ЦРЛ під час надання медичної допомоги помер ОСОБА_7 , який потрапив в ДТП з потерпілими 20.09.2025 в с. Станіславчик. (а.с. 185, т. 1);

протоколом огляду місця ДТП від 20.09.2025 із фототаблицями, згідно яких встановлено, що на проїжджій частині дороги розташований мотоцикл марки «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 у положенні лежачи на правому боці. Відстань від центру передніх та задніх коліс до правого краю по напрямку в м. Жмеринка становить 1 м. та 1,3 м. відповідно відстань від центру переднього колеса до вул. Садова становить 94 м. Пошкодження на ТЗ «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 сконцентровані на правій боковій частині мотоцикла, передня блокфара зірвана з свого місця розташування, а також сидіння водія та пасажира. На проїжджій частині наявні сліди РБК розмірами 0,7х0,5, лівий край яких примикає до краю дороги, центр слідів РБК знаходиться на відстані 8,4 м. від центру переднього колеса на проїжджій частині на відстані 2 м. від лівого краю дороги по напрямку огляду. Подряпина центрального покриття становить 1.6 м. та закінчується на рівні заднього колеса мотоцикла . Крім цього на правому узбіччі в кущах по напрямку проведення огляду наявні частини мотоцикла, а саме: фара передня та сидіння мотоцикла (а.с. 186-194, т. 1);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.09.2025, згідно якого ОСОБА_3 перебуває в стані сп`яніння (а.с. 195, т. 1);

висновком експерта №2874 від 22.09.2025, згідно якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_3 методом газово-рідинної хроматографії, виявлено етиловий спирт у концентрації 1,6 проміле. Наявність метилового спирту , а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не знайдено (а.с. 201-202, т. 1);

висновком експерта №2875 від 22.09.2025, згідно якого при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_3 методом тонкошарової хроматографії наявність похідних барбітурової кислоти, алкалоїдів групи опію, похідних 1,4-бензодіазепіну, піразолону, фенотіазину та фенілалкіламінів, а також тетрагідроканабінолу не виявлено. При дослідженні методом рідинної хромато-мас-спектрометрії, наркотичні та психотропні речовини ідентифіковані не були (а.с. 204-205, а.с. 1);

висновком експерта №115 від 22.10.2025, згідно наданої медичної карти №7773 на ім`я ОСОБА_7 видно, що він 20.09.2025 о 22.20 год. поступив у реанімаційне відділення без свідомості. Зі слів бригали ШМД був пасажиром мотоцикла. ІНФОРМАЦІЯ_3 о 11.30 год. хворий помер. Діагноз: політравма, відкритий перелом обох кісток правого передпліччя, розрив лобкового симфізу та крижово-клубового з`єднання справа, відкритий багатоуламковий перелом нижньої третини правої стегнової кістки, верхньої третини гомілкових кісток, закритий двохкісточковий перелом правого гомілковоступеневого суглобу, скальпована рана в ділянці правої стопи в ділянці правої стопи, множинні садна по всьому тілу, геморагічний шок ІV ст. , анемія ІV ст. При експертизі трупа ОСОБА_7 виявлено сполучну травму живота та кінцівок у вигляді локального розчавлення тканини правої долі печінки, переломів кісток тазу справа, крововиливу у черевну порожнину (300 мл.), численних відкритих і закритих переломів кісток правої ноги та правої руки, множинних саден тіла. Ця травма тіла у ОСОБА_7 виникла при умові шляхово-транспортної пригоди, що мала місце 20.09.2025 внаслідок падіння з мотоцикла, будучи його пасажиром. Смерть ОСОБА_7 настала від зазначеної вище сполучної травми тіла, що ускладнилась травматичним шоком, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебуває у причинному зв`язку із смертю. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,3 проміле (а.с. 210-212, т. 1);

висновком експерта №СЕ-19/102-25/22146-ІТ від 05.12.2025, згідно якого на момент огляду робоча гальмова система мотоцикла марки «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 знаходиться в несправному обмежено працездатному стані , через несправності вказані в дослідницькій частині висновку. У деталях та вузлах робочої гальмівної системи мотоцикла марки «Honda СВ 500», державний номерний знак НОМЕР_3 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які могли б виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного мотоцикла не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку події ДТП. На момент огляду рульове керування Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 знаходиться у несправному та непрацездатному стані, через несправності вказані в дослідницькій частині. У деталях та вузлах рульового керування мотоцикла Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які могли б виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного мотоцикла не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку події ДТП. Оскільки під час експертного огляд у вузлах та агрегатах рульового керування, робочої гальмівної системи мотоцикла Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 наявних несправностей, які могли б впливати на можливий некерований рух чи керованість даного транспортного засобу до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил експлуатації транспортним засобом ?» втрачає технічний зміст і не досліджувалась (а.с. 216-219, т. 1);

висновком експерта №СЕ-19/102-25/22154-ІТ від 13.10.2026, згідно якого в даній дорожній ситуації водій мотоцикла Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до технічних вимог п.п. 12.1, 12.2, 12.4, 19.3 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити дорожньо-транспортну пригоду. В діях водія мотоцикла Honda СВ 500, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.1, 19.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 224-227, т. 1);

висновком за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_3 згідно якого : « ІНФОРМАЦІЯ_5 командир батальйону оперативного призначення підполковник ОСОБА_17 , доповів рапортом командиру військової частини НОМЕР_1 про те що дешифрувальник розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_3 близько 07.00 год. 31.05.2025 року без дозволу командира самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що дислокується у АДРЕСА_2 . Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.12.2023 року № 371 (по стройовій частині) зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_3 , який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ) та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01 грудня 2023 року №125 по особовому складу на посаду командира 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5 батальйону оперативного призначення, з 01 грудня 2023 року. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.01.2025 року № 31 (по стройовій частині) приступив до виконання обов`язків молодший сержант (військової служби за призовом під час мобілізації) ОСОБА_3 , з 28 січня 2025 року за посадою дешифрувальника розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення, призначеного на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.01.2025 року № 10 по особовому складу. Згідно медичної характеристики молодший сержант ОСОБА_3 під наглядом медичного персоналу військової частини НОМЕР_1 перебував з 14.05.2024 року по 31.05.2025 року. За час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою звертався: з 24.06.2024 по 04.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «МЛ №9» м. Запоріжжя. 09.07.2024 пройшов медичну (військово-лікарську комісію в ДУ «ТМО МВС України по Луганській області». Довідка №1075/С. Потребує відпустки для лікування терміном 30 календарних днів. З 10.07.2024 по 10.08.2024 перебував у відпустці для лікування. З 12.08.2024 по 16.08.2024 перебував на амбулаторному лікуванні в лікаря- хірурга в поліклініці ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області» . З письмового пояснення молодшого сержанта ОСОБА_18 встановлено, що 31.05.2025 року близько 07:00 год, під час перевірки особового складу було виявлено факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_3 , який самовільно залишив місце тимчасової дислокації батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО, який дислокується у АДРЕСА_2 . Первинні пошукові дії не дали бажаного результату, на телефонні дзвінки даний військовослужбовець не відповідав. З письмового пояснення молодшого сержанта ОСОБА_19 встановлено, що 31.05.2025 року близько 06.00 год. молодший сержант ОСОБА_3 був присутній під час сніданку, близько 06.30 год, даний військовослужбовець вийшов в напрямку магазину, близько 07:00 год. під час шикування для перевірки особового складу було виявлено факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_3 який самовільно залишив місце тимчасової дислокації батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО, який дислокується у АДРЕСА_2 . Первинні пошукові дії не дали бажаного результату, на телефонні дзвінки даний військовослужбовець не відповідав. З письмового пояснення молодшого сержанта ОСОБА_20 встановлено, що 31.05.2025 року близько 06.00 год. молодший сержант ОСОБА_3 був присутній під час сніданку, близько 06.30 год. даний військовослужбовець вийшов в напрямку магазину, близько 07:00 год. під час шикування для перевірки особового складу було виявлено факт відсутності молодшого сержанта ОСОБА_3 який самовільно залишив місце тимчасової дислокації батальйону оперативного призначення. Первинні пошукові дії не дали бажаного результату, на телефонні дзвінки даний військовослужбовець не відповідав. Молодший сержант ОСОБА_3 31.05.2025 року близько 07:00 год, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин та без законного дозволу на це (термін самовільного залишення місця несення служби перевищує три доби) самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу в населеному пункті Чернігівка Покровського району Донецької області, чим порушив вимоги статей 65, 68 Конституції України та статей 11, 16, 30, 37, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України. Вчинок молодшого сержанта ОСОБА_3 призводить до зниження боєздатності підрозділу, наражає на смертельну небезпеку колег по службі, що негативно впливає на ефективність забезпечення Силами оборони України відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в цілому, а також нівелює захист мирного населення України. На день завершення службового розслідування молодший сержант ОСОБА_3 до місця тимчасової дислокації підрозділу батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , що дислокується у АДРЕСА_2 , не повернувся, місце його перебування не відомо. Причинами даного факту є особиста недисциплінованість, відчуття безкарності молодшого сержанта ОСОБА_3 , переважання особистих інтересів молодшого сержанта ОСОБА_3 над інтересами військової служби»;

витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 01.12.2023 №371 зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення: молодшого сержанта ОСОБА_3 , який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 ) та призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01 грудня 2023 року №125 по особовому складу на посаду командира 3 відділення 3 взводу оперативного призначення 3 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 5 батальйону оперативного призначення, з 01 грудня 2023 року. Вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою 01 грудня 2023 року та встановити посадовий оклад за 9-м тарифним розрядом;

витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 28.01.2025 №31 , згідно якого вважати такими, що приступили до виконання обов`язків молодшого сержанта (військової служби за призовом під час мобілізації) ОСОБА_3 , з 28 січня 2025 року за посадою дешифрувальника розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення, призначеного на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 28.01.2025 року № 10 по особовому складу;

згідно довідки (Ф-1) молодший сержант ОСОБА_3 призваний за мобілізацією та є дешифрувальником розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення. З 01.04.2016 по 01.06.2017 перебував на посаді розвідник військової частини НОМЕР_5 , з 01.06.2017 по 03.04.2018 – розвідник радіотел військової частини НОМЕР_6 , з 01.03.2022 по 18.01.2026 – кулеметник військової частини НОМЕР_4 , з 18.01.2023 по 25.07.2023 – начальник КПП 3-го відділення 1-го взводу стрілецької роти (з охорони та оборони об`єктів № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , 87) НОМЕР_9 окремого батальйону НГУ, з 25.07.2023 по 01.12.2023 – командир відділення військової частини НОМЕР_4 , з 01.12.2023 по 14.05.2024 - командир відділення військової частини НОМЕР_4 , з 14.05.2024 по 28.01.2025 - дешифрувальник розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 28.01.2025 до цього часу - дешифрувальник розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних комплексів взводу безпілотних комплексів спеціального призначення батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО.

Вищезазначені письмові докази повністю доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 . Надані стороною обвинувачення докази, які безпосередньо досліджені судом суд приймає, так як вони є належними та допустимими.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого;

- за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).

Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які у відповідності до ст.12 КК України класифікуються як тяжкі злочини, а також особу обвинуваченого, так як обвинувачений ОСОБА_3 , який щиро розкаявся, є раніше не судимим, одружений, має малолітнього сина, є військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, батьками обвинуваченого відшкодована шкода потерпілій. Ці обставини суд відносить до обстави, що пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також судом встановлено, що потерпіла підтримала прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі та згідно службової характеристики від 03.06.2025 за час проходження служби у взводі безпілотних комплексів спеціального призначення молодший сержант ОСОБА_3 зарекомендував себе безвідповідальним військовослужбовцем. Статути Збройних Сил України знає погано повсякденному житті. До виконання службових обов`язків відноситься безініціативно, намагається уникнути навантажень. Повагу до командирів і старших за військовим званням не виявляє, честь і гідність товаришів по службі не поважає. Відмовляється від виконання бойових завдань, чим наражає на смертельну небезпеку своїх товаришів. Авторитетом у колективі не користується, не поважає державність України та не виявляє відданості українському народу. За своїми діловими та моральними якостями молодший сержант ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає.

Суд не приймає позицію захисту при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України до ч. 3 ст. 286-1 та призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України і звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України враховуючи таке.

Частиною 5 статті 401 КК України передбачено спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, за умови її добровільного звернення із клопотанням про намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби та наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження нею військової служби.

Вказана норма є спеціальною підставою звільнення від кримінальної відповідальності та підлягає застосуванню лише за наявності всієї сукупності передбачених законом умов. Верховний Суд також наголошує, що умови, визначені ч. 5 ст. 401 КК України, та передбачений КПК України порядок їх реалізації утворюють єдиний механізм спеціального звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_3 дійсно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого під час дії воєнного стану. Разом із тим у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що самовільне залишення ОСОБА_3 військової частини тривало з 31 травня 2025 року по 16 лютого 2026 року, тоді як 20 вересня 2025 року, перебуваючи поза межами військової частини та не виконуючи обов`язків військової служби, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Таким чином, поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 у період самовільного залишення військової частини не була обмежена лише невиконанням обов`язку щодо проходження військової служби, а супроводжувалася вчиненням іншого тяжкого кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть потерпілого.

При цьому суд бере до уваги, що метою запровадження ч. 5 ст. 401 КК України є стимулювання військовослужбовця, який вперше вчинив кримінальне правопорушення за ст. 407 або 408 КК України, добровільно повернутися до проходження військової служби та продовжити виконання військового обов`язку. Така мета повинна оцінюватися судом у сукупності з усіма встановленими у кримінальному провадженні обставинами.

Водночас саме по собі бажання обвинуваченого продовжити військову службу та наявність відповідної згоди командира не створюють безумовного права на звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки законодавець використав формулювання «може бути звільнена», а не «підлягає звільненню».

Отже, суд зобов`язаний перевірити не лише формальну наявність документів, а й те, чи наявні передбачені законом підстави для застосування цього спеціального виду звільнення саме до конкретної особи.

Суд не може залишити поза увагою встановлену під час судового розгляду обставину, що в період тривалого ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від проходження військової служби ним було вчинено інше тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке перебуває у прямому часовому зв`язку з періодом його самовільного залишення військової частини.

За таких обставин застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 положень ч. 5 ст. 401 КК України лише з формальних підстав — з огляду на його заяву про бажання продовжити військову службу та письмову згоду командира — не відповідало б змісту та меті спеціального звільнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Посилання сторони захисту на дійове каяття обвинуваченого суд оцінює критично. На підтвердження наявності саме дійового каяття сторона захисту не надала суду належних та допустимих доказів. Матеріалами кримінального провадження не підтверджено наявності сукупності обставин, які відповідно до закону характеризують дійове каяття.

Підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням відсутні, оскільки ч.1 ст.75 КК України визначено неможливість прийняття рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 двох тяжких кримінальних правопорушень, суспільну небезпечність вчиненого злочину у сфері безпеки дорожнього руху, а також грубе порушення останнім правил дорожнього руху, що призвело до ДТП та його наслідків, а саме смерті потерпілого ОСОБА_7 , думки потерпілої ОСОБА_6 , особи обвинуваченого та враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, по яких він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України з призначенням за ч.3 ст.286-1 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому суд вважає за необхідне призначити покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті Особливої частини КК України, оскільки саме таке покарання відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та встановленим судом обставинам справи.

Відповідно до ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою, а саме - з 16.02.2026 року по день набрання вироком законної сили.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавленні волі реально, з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, встановлених під час кримінального провадження, суд не вбачає підстав, передбачених ч. 3 ст. 377 КПК України, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою. Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити без змін.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази по справі слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, скасувавши з них арешт.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України,

у х в а л и в :

Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Обвинуваченого ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з дня набрання даним вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк покарання, строк його попереднього ув`язнення за період з 16.02.2026 року по день набрання вироком законної сили включно, з урахуванням один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - залишити без змін продовживши до вступу вироку в законну силу але не більше 60 днів - до 01 листопада 2026 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 40 коп.

Речові докази: мотоцикл марки «HONDA CB 500» державний номерний знак НОМЕР_3 – повернути за належністю ОСОБА_21 , скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя