Суд: Господарський суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №910/5213/26
Суддя: Ягічева Н.І.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.09.2026Справа № 910/5213/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до 1) Приватного підприємства "Торговий дім "ОСКАР"" (03146, м. Київ, вул. Жмеринська 16, к. 125, код ЄДРПОУ 36547498),
2) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києва державної адміністрації (03115, м. Київ, просп. Берестейський, 97, код ЄДРПОУ 37395418)
про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Торговий дім "ОСКАР"" (далі - відповідач 1), Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києва державної адміністрації (далі - відповідач 2) про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
08.05.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.06.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 відкладено розгляд справи на 07.07.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 28.07.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 розгляд справи призначено на 01.09.2026.
В судовому засіданні 01.09.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, представники відповідачів в судове засідання не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 01.09.2026 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Судом встановлено, 20.07.2009 Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР» (далі - Підприємство) за № 10721020000024026. Засновниками юридичної особи є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Протоколом зборів № 4 Підприємства «Торговий дім «ОСКАР» від 29.03.2012 було призначено ОСОБА_1 (далі - Позивач, Директор) на посаду Директора Підприємства з 02.04.2012 з наданням йому права підпису усіх фінансових та уставних документів, на підставі чого між ОСОБА_1 та Підприємством виникли трудові відносини, що були оформлені відповідним наказом останнього (наказ №8 від 02.04.2012.
Крім цього, на підставі вищевказаного Протоколу засновників Підприємства, 19.04.2012 державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко І.В. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу -ПП «Торговий дім «ОСКАР», а саме: зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Як вказує позивач, на початку лютого 2026 року прийняв рішення звільнитись за власним бажання з посади Директора ПП «Торговий дім «Оскар» так як втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на вищевказаній посаді, Підприємство найманих працівників не має (крім директора Позивача), фактично господарську діяльність не здійснює.
У зв`язку із зазначеним, 20.02.2026 Позивач звернувся із письмовою заявою про звільнення за власним бажанням до учасників Підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відправивши вказану заяву поштою з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою Підприємства - вул. Жмеринська 16, к. 125, м. Київ. У заяві про звільнення Позивач просив звільнити його з посади директора Підприємства за власним бажанням з 27 березня 2026 року.
Крім того, враховуючи те, що для вирішення питання про припинення трудових відносин Позивачеві необхідно ініціювати Загальні збори Учасників, керуючись Статутом Підприємства, затвердженого Протоколом зборів № 1 від 02 липня 2009 року, 20.02.2026 ОСОБА_1 направив на адресу Підприємства повідомлення про скликання загальних позачергових зборів Учасників Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР» на вимогу виконавчого органу Підприємства із внесенням до порядку денного питання про припинення повноважень Позивача я к одноосібного виконавчого органу - Директора Підприємства у зв`язку із звільненням за власним бажанням та обрання нового директора або тимчасового виконуючого його обов`язки. Датою проведення зборів Учасників Підприємства було визначено 25 березня 2026 року за місцем проведення: Україна, 01601, місто Київ, м. Київ, вул. Володимирська, 54, корп. 3 (літ. «Г»), час початку Зборів - о 12:00 год.
Зазначене повідомлення було направлено одним листом з описом вкладення з наступним трекінг номером 0100101469861 разом із заявою про звільнення ОСОБА_1 з посади Директора на юридичну адресу Підприємства.
Проте, 25 березня 2026 року у зазначений час за зазначеною адресою учасники Відповідача не з`явилися, у зв`язку із чим за участю двох Свідків ( ОСОБА_4 , громадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт серія та номер НОМЕР_3 , виданий 16.09.2016 року Верхньодніпровським РВ ГУД МС України в Дніпропетровській області; ОСОБА_5 , громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , орган, що видав: 8012, дата видачі: 08.03.2024 р.) було складено Акт №1 про неявку Учасників загальних зборів Учасників ПП «Торговий дім «ОСКАР». Відтак, у зв`язку із зазначеними обставинами загальні збори не відбулись.
У зв`язку із неявкою Учасників Підприємства на Загальні збори Учасників, директором ПП «Торговий дім «ОСКАР»» 27 березня 2026 року було повторно ініційовано скликання загальних позачергових зборів Учасників Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР» на вимогу виконавчого органу Підприємства із внесенням до порядку денного питання про припинення повноважень Позивача як одноосібного виконавчого органу - Директора Підприємства у зв`язку із звільненням за власним бажанням та обрання нового директора або тимчасового виконуючого його обов`язки шляхом поштового направлення повідомлення про таке скликання. Датою проведення зборів Учасників Підприємства було визначено 30 квітня 2026 року за місцем проведення: Україна, 01601, місто Київ, м. Київ, вул. Володимирська, 54, корп. 3 (літ. «Г»), час початку Зборів - о 12:00 год.
Зазначене повідомлення разом із заявою про звільнення ОСОБА_1 з посади Директора було направлено двома листами до кожного з Учасників Підприємства за адресами їхнього місця реєстрації, зазначених у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з описом вкладення за наступними трекінг номерами: а) 0420400168791 поштове направлення до Учасника ПП «Торговий дім «ОСКАР»» ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 ; б) 0420400168805 - поштове направлення до Учасника ПП «Торговий дім «ОСКАР»» ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 .
Проте, 30 квітня 2026 року у зазначений час за зазначеною адресою учасники Відповідача не з`явилися, у зв`язку із чим за участю двох Свідків ( ОСОБА_4 , громадянка України, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , паспорт серія та номер НОМЕР_3 , виданий 16.09.2016 року Верхньодніпровським РВ ГУД МС України в Дніпропетровській області; ОСОБА_5 , громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , паспорт № НОМЕР_5 , орган, що видав: 8012, дата видачі: 08.03.2024 р.) було складено Акт № 2 про неявку Учасників загальних зборів Учасників ПП «Торговий дім «ОСКАР». Відтак, у зв`язку із зазначеними обставинами Загальні збори знов не відбу лись.
Разом з тим, відповідно до положень Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Документи», всі повідомлення про скликання загальних зборів Учасників та заяви Позивача про звільнення з посади Директора повернулися відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, без їх розгляду та задоволення, докази чого надаються.
У той же час, зазначаємо, що Позивач фактично був позбавлений можливості подати такі документи безпосередньо уповноваженим особам ПП «Торговий дім «ОСКАР», оскільки посадові особи не виходять на зв`язок, а саме Підприємство тривалий час фактично не веде господарську діяльність.
Позивач стверджує, що вжив усіх можливих та залежних від нього заходів для належного повідомлення учасника підприємства та врегулювання питання звільнення у позасудовому порядку, однак це виявилося неможливим з об`єктивних причин, що не залежать від його волі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З огляду на викладене, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Отже, нез`явлення учасників відповідача на Загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора цього Підприємства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Відповідачем доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Торговий дім «Оскар» на підстав статті 38 КЗпП України у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов`язати Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києва державної адміністрації виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про керівника (директора) та представника Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР» - Шандрука Ігоря Євгеновича, шляхом вилучення відповідних відомостей, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо припинення трудових відносин, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивача в частині внесення змін до відомостей про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , як керівника Приватного підприємства «Торговий дім «Оскар».
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Припинити трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_6 ) з Приватним підприємством «Торговий дім «ОСКАР» (ідентифікаційний код: 36547498;вул. Жмеринська 16, к. 125, м. Київ, 03146) у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР», на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
3. Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Святошинської районної в місті Києва державної адміністрації (ідентифікаційний код: 37395418; 03115, м. Київ, просп. Берестейський, 97) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про керівника (директора) та представника Приватного підприємства «Торговий дім «ОСКАР» (ідентифікаційний код: 36547498; вул. Жмеринська 16, к. 125, м. Київ, 03146) - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_6 ), шляхом вилучення відповідних відомостей.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "ОСКАР"" (03146, м. Київ, вул. Жмеринська 16, к. 125, код ЄДРПОУ 36547498) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп судового збору.
5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua