Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №904/5823/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 м. Дніпро

Справа № 904/5823/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 по справі 904/5823/25 (суддя Ніколенко М.О.)

за позовом фізичної особи-підприємця Калініна Станіслава Вікторовича, м. Дніпро

до фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни, м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 157 857,11 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Фізична особа-підприємець Калінін Станіслав Вікторович (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни (відповідач/апелянт/скаржник) про стягнення суми основного боргу у розмірі 157 857,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Фізичною особою-підприємцем Калініним Станіславом Вікторовичем (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Семененко Сюзаною Андріївною (покупець) було укладено договір поставки № 03-01-20 від 03.01.2020. Позивач зазначив, що виконав умови договору, поставив відповідачу товар — кондитерські вироби — на загальну суму 157 857,88 грн, що підтверджується видатковими накладними № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн та № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн. Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару настав, однак відповідач порушив свої зобов`язання та не оплатив поставлений товар у встановлені строки, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 157 857,11 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Калініна Станіслава Вікторовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) суму основного боргу у розмірі 157 857,11 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами було укладено договір поставки № 03-01-20 від 03.01.2020, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар — кондитерські вироби, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість, асортимент якого визначаються сторонами у видатковій накладній. Суд першої інстанції кваліфікував відносини між сторонами як господарські зобов`язання та застосував положення статей 4, 173-175, 193 Господарського кодексу України та відповідні положення Цивільного кодексу України. Суд встановив, що позивач виконав умови договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 157 857,88 грн, що підтверджується видатковими накладними № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн та № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн. З урахуванням п. 6.1 договору, яким передбачено 100% передоплату, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару настав, однак відповідач порушив свої зобов`язання та не оплатив поставлений товар. Суд зауважив, що позивач просить стягнути суму основного боргу у розмірі 157 857,11 грн, тоді як фактична сума поставки становить 157 857,88 грн, і з урахуванням вимог частини 2 статті 237 ГПК України задовольнив позовні вимоги в заявленому розмірі — 157 857,11 грн. Відповідач відзиву на позов не надав.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Семененко Сюзана Андріївна, в якій просить: прийняти та дослідити під час апеляційного розгляду нові докази у справі № 904/5823/25, подані до суду апеляційної інстанції; витребувати у позивача оригінал Договору поставки Товару № 03-01-20 від 03.01.2020 та виключити його з числа доказів у справі у випадку ненадання; апеляційну скаргу задовольнити; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 у справі № 904/5823/25 скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Рішення суду першої інстанції оскаржується повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що у червні 2019 року між ФОП Семененко Сюзаною Андріївною та ФОП Калініним Станіславом Вікторовичем було досягнуто усної домовленості про укладення в майбутньому договору поставки кондитерських виробів. Сторонами в усній формі було погоджено одну із істотних умов майбутнього договору, а саме те, що продукція відвантажується постачальником на адресу покупця на умовах 100-відсоткової передплати, а також досягнуто домовленості про застосування до вказаних правовідносин положень частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Перед укладанням договору ФОП Семененко С.А. перераховано на розрахунковий рахунок ФОП Калініна С.В. передплату за продукцію протягом 2019– 2021 років на загальну суму 5 203 243,20 грн, що підтверджується відповідними квитанціями. Однак у подальшому договір поставки укладений не був, кількість та асортимент продукції, строки поставки залишилися неузгодженими з вини ФОП Калініна С.В., постійно змінювалися та відтерміновувалися, і укладання договору поставки втратило для ФОП Семененко С.А. інтерес через сплив значного проміжку часу та недобросовісну поведінку ФОП Калініна С.В.

Апелянт стверджує, що у 2015 році позивач та відповідач домовилися про спільний бізнес з виробництва кондитерських виробів. Сторони спору перебували у дружніх, майже родинних стосунках і є кумами. Загальними домовленостями було визначено, що оскільки ФОП Калінін С.В. не мав грошових коштів на облаштування виробничих приміщень та закупівлю виробничого обладнання, ФОП Семененко С.А. погодилася здійснювати перерахунок грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, а в подальшому, після запуску виробництва та налагодження ринків збуту, сторони мали укласти договір на постачання продукції за собівартістю. Калінін С.В. з 2013 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тому правовідносини з третіми особами здійснювалися від його імені. В подальшому сторони домовилися оформити бізнес на юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю з розподіленням статутного фонду в рівних частках.

Апелянт зазначає, що Семененко С.А. брала участь у спільному бізнес-проекті власною трудовою участю понад 5 років: організовувала та налагоджувала процес виробництва кондитерської продукції, зокрема оренду приміщень, організацію ремонтних робіт, закупівлю обладнання, найм працівників, розробку асортименту, організацію виробництва, калькуляції, закупівлю сировини, розрахунки з покупцями та постачальниками. Вона мала пропуск до цеху виробництва продукції. Як компаньйон Калініна С.В., будучи відповідальною за роботу з покупцями та постачальниками, Семененко С.А. розписувалася на прибуткових, товарно-транспортних накладних, інших документах первинного бухгалтерського обліку своїм підписом на підтвердження факту отримання сировини, матеріалів, затверджувала відпуск продукції.

Апелянт вказує, що 27.10.2021 року відповідач (позивач у справі), діючи як фізична особа, одноособово заснував Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Ласощі «Ням-Ням» (ідентифікаційний код 44414816), а після звернення ФОП Семененко С.А. до суду, 15.09.2022 року Калінін С.В. відчужив частку у статутному капіталі вказаного товариства своїй родичці — матері дружини ОСОБА_1 з метою запобігання зверненню стягнення на його частку. Апелянт має об`єктивне переконання, що ОСОБА_2 мав злочинний умисел на шахрайські дії шляхом зловживання довірою Семененко С.А. з метою заволодіння її грошовими коштами: він завчасно виготовив товарно-транспортні накладні, частину з яких підклав серед своїх документів первинного бухгалтерського обліку з метою обманом отримати підписи Семененко С.А. на накладних, які нібито засвідчують факт реалізації готової продукції від відповідача позивачу.

Апелянт посилається на те, що в господарському судочинстві розглянуто позов ФОП Семененко С.А. до ФОП Калініна С.В. про стягнення безпідставно збережених грошових коштів (справа № 904/2393/22), у якій було проведено судову почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку експерта від 12.07.2023 № СЕ-19/104-23/21738-ПЧ, рукописні записи «Семененко С. А.» у графі «Отримав(ла)» підтверджено лише на семи видаткових накладних на загальну суму 294 129,31 грн, які стосуються періоду липень–вересень 2021 року. При цьому справжність підпису ФОП Семененко С.А. у видатковій накладній № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн експерт визначити не зміг (визначено лише вірогідність підпису). Апелянт звертає увагу, що на товарно-транспортних накладних, на яких відповідно до висновку почеркознавчої експертизи міститься справжній підпис, позивачем власноруч зазначено не «ФОП Семененко С.А.», а прізвище та ініціали «Семененко С.А.», і накладні не мають печатки ФОП Семененко С.А., тоді як ФОП Семененко С.А. має печатку, виготовлену в 2016 році, та завжди скріплює печаткою свій підпис на документах первинного бухгалтерського обліку. В 2019– 2021 роках Семененко С.А. кондитерську продукцію від ФОП Калініна С.В. не отримувала та не реалізовувала, оскільки мала лише одного найманого працівника, тоді як у видаткових накладних зазначалися різні адреси доставки.

Апелянт зазначає, що рішенням від 29.08.2023 у справі № 904/2393/22 Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов та стягнув з ФОП Калініна С.В. на користь ФОП Семененко С.А. 5 203 243,20 грн, судовий збір та витрати вартості судової експертизи. Постановою від 20.02.2024 Центральний апеляційний господарський суд задовольнив частково апеляційну скаргу ФОП Калініна С.В. та змінив рішення, стягнувши 4 909 113,89 грн, відмовивши у стягненні 294 129,31 грн. Постановою Верховного Суду від 15.05.2024 касаційну скаргу ФОП Калініна С.В. задоволено частково, рішення та постанову скасовано, справу передано на новий розгляд. У зв`язку з тим, що подальший судовий розгляд втратив процесуальний інтерес для ФОП Семененко С.А., вона подала заяву про залишення позову без розгляду, і ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2025 позовну заяву залишено без розгляду.

Апелянт зазначає, що відповідачем ФОП Семененко С.А. не було подано відповідні докази до суду першої інстанції у справі № 904/5823/25, оскільки вона за адресою реєстрації не проживає, оскільки в 2024 році її будинок було знищено внаслідок падіння уламків ракети, наразі будинок є нежилим, проводяться ремонтні роботи, кошти на відновлення отримані лише в серпні 2025 року. Апелянт посилається на п. 18 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, та зазначає, що при відправленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі на конверті телефон ФОП Семененко С.А. не вказаний, відтак вона не отримувала смс-повідомлень від оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Процесуальні документи, надіслані господарським судом на адресу ФОП Семененко С.А., не були їй вручені з поважних і об`єктивних причин. Апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20, згідно з якою повернення судового рішення/виклику «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.11.2021 у справі № 759/10651/13-ц, від 16.04.2020 у справі № 911/840/19, від 12.08.2019 у справі № 1340/5463/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/4902/19.

Апелянт категорично заперечує факт укладення Договору поставки Товару № 03-01-20 від 03.01.2020 та заявляє про його підроблення та виключення його з числа доказів. Апелянт посилається на частину 11 статті 80 ГПК України та просить витребувати у позивача оригінал зазначеного договору. Апелянт просить прийняти нові докази у справі з огляду на те, що відповідач не брала участі у судовому провадженні суду першої інстанції з поважних причин.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Фізична особа-підприємець Калінін Станіслав Вікторович не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.06.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни залишено без руху, встановлено для скаржника строк та спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 3 633,60 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками ФОП Калініну Станіславу Вікторовичу.

29.06.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 у справі № 904/5823/25. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/5823/25. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

19.06.2026 представником ФОП Семененко Сюзани Андріївни — адвокатом Дорошенко Оленою Миколаївною було подано заяву про долучення додаткових доказів до апеляційної скарги, а саме фінансової звітності ФОП Семененко С.А. за 2019– 2021 роки, які не були подані разом з апеляційною скаргою через обмеження місткості вкладень електронних документів.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Доводи учасників апеляційного перегляду:

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 у справі № 904/5823/25, яким позов Фізичної особи-підприємця Калініна Станіслава Вікторовича до Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни про стягнення суми основного боргу у розмірі 157 857,11 грн задоволено повністю.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що:

між Фізичною особою-підприємцем Калініним Станіславом Вікторовичем та Фізичною особою-підприємцем Семененко Сюзаною Андріївною існували господарські правовідносини, пов`язані з поставкою кондитерських виробів;

позивачем було виставлено видаткові накладні № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн та № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн;

відповідач відзиву на позов до суду першої інстанції не надав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 265 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин сторін, у відповідній редакції, надалі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 5 статті 182 ГК України відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 635 ЦК України визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Судом першої інстанції було встановлено, що між Фізичною особою-підприємцем Калініним Станіславом Вікторовичем (надалі – постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Семененко Сюзаною Андріївною (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 03-01-20 від 03.01.2020.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар - кондитерські вироби, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар, найменування, ціна, кількість, асортимент якого визначаються сторонами у видатковій накладній, які є невід`ємними частинами цього договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється у безготівковій формі розрахунку шляхом перерахування 100% передоплати коштів на розрахунковий рахунок постачальнику відповідно до узгодженої заявки на покупку товару.

Апелянт стверджує, що в подальшому Договір поставки укладений не був, кількість та асортимент Продукції, строки поставки залишилися неузгодженими з вини ФОП Калініна С.В., постійно змінювалися та відтерміновувалися.

Однак, позивачем ФОП Калініним С.В. до позовної заяви було долучено копію Договору поставки товари № 03-01-20, який містить підпис відповідача С.А. Семененко. Копію даного договору було долучено ФОП Калініним С.В. і по справі 904/2393/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзана Андріївна до Фізичної особи-підприємця Калінін Станіслав Вікторович про стягнення 5 203 243 грн. 20 коп., про яку у своїй апеляційній скарзі згадує ФОП Семененко С.А.

Хоча позивачем по справі 904/2393/22 ФОП Семененко С.А. було заявлено клопотання і стосовно того, чи виконано підпис від імені Фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни у Договорі поставки товару № 03-01-20 від 03 січня 2020 року Фізичною особою-підприємцем Семененко Сюзаною Андріївною, чи іншою особою з наслідуванням підпису, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 у справі 904/2393/22 призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено лише одне стосовно того, чи виконаний підпис у видаткових накладних, наданих ФОП Калініним Станіславом Вікторовичем в графі "Отримав(ла)" Семененко С. А.

Дана ухвала ФОП Семененко С.А. не була оскаржена.

Натомість, на підставі оцінки зазначеного Висновку експерта судом першої та апеляційної інстанцій з`ясовано, що рукописні записи "Семененко С.А." у графі "Отримав(ла)" у видаткових накладних, наданих ФОП Калініним С.В.: № 1530 від 06.03.2020 на суму 5 041,82 грн, № 1531 від 10.03.2020 на суму 5 616,00 грн, № 1532 від 11.03.2020 на суму 4 342,18 грн, № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн, № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн, № 8283 від 30.09.2021 на суму 53731,15 грн, № 8284 від 30.09.2021 на суму 67540,28 грн - виконані Семененко С. А.

При цьому, після надходження справи з експертної установи та поновлення провадження по справі, позивач сумнівів у правильності висновку експерта не висловив.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи поведінку апелянта у справі 904/2393/22, де вона виступала позивачем по справі, зважаючи на те, що заявлена сума до стягнення з ФОП Калініна С.В. є значною, у ФОП Семененко С.А. прослідковувалась слабка мотивація у відновленні свого порушеного права з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2022 у справі 904/2393/22 не в повній мірі було задоволено клопотання останньої і дана ухвала не була оскаржена, клопотань про допит експерта у судовому засіданні або про проведення повторної експертизи від ФОП Семененко С.А. не надходило.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як було встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, позивач виконав умови договору, поставивши відповідачу товар на загальну суму 157 857,88 грн, що підтверджується видатковими накладними № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн та № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється у безготівковій формі розрахунку шляхом перерахування 100% передоплати коштів на розрахунковий рахунок постачальнику відповідно до узгодженої заявки на покупку товару.

З урахуванням п. 6.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого:

- за видатковою накладною № 8280 від 22.09.2021 на суму 88 248,11 грн настав 21.09.2021;

- за видатковою накладною № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн настав 26.09.2021.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, не сплативши за поставлений товар у встановлені строки.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позивач ФОП Калінін Станіслав Вікторович заявив до стягнення з ФОП Семененко Сюзани Андріївни суму основного боргу у розмірі 157 857,11 грн за видатковими накладними № 8280 від 22.09.2021 на суму 88248,11 грн та № 8282 від 27.09.2021 на суму 69 609,77 грн, на яких, відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №СЕ-19/104-23/21738-ПЧ від 12.07.2023, містяться рукописні записи " Семененко С. А. " у графі "Отримав(ла), виконані Семененко С. А., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в заявленому розмірі, а саме 157 857,11 грн підлягають задоволенню.

Стосовно доводу апелянта щодо неналежного повідомлення про розгляд справи, та йому вручене рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копі судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Колегія суддів зазначає, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати таке повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 «Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Інформації ж про іншу адресу Відповідача у суду немає, суд не був повідомлений про те, що приміщення за адресою Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, село Старі Кодаки(пн), вул. Річкова, буд. 8, в 2024 році було знищено внаслідок падіння уламків ракети.

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на зареєстровану адресу Відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», колегія суддів дійшла висновку про дотримання судом вимог вищенаведеного процесуального законодавства та відсутність формальних підстав до скасування рішення суду на підставі п.3 ч.3 ст.277 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської від 29.05.2026 по справі 904/5823/25 ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 по справі 904/5823/25 не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. У зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Семененко Сюзани Андріївни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 по справі 904/5823/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2026 по справі 904/5823/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Суддя О.І. Кучеренко

Суддя Т.В. Стефанів