Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №922/1072/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1072/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про прийняття додаткового рішення у справі №922/1072/26

за позовом фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни, м. Дніпро,

до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, м. Вовчанськ,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року фізична особа-підприємець Остахова Марина Олександрівна звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заподіяну залиттям матеріальну шкоду у розмірі 468 249, 05грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на користь фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни 468 249, 05грн матеріальної шкоди, 11 600, 00грн витрат на проведення судової товарознавчої експертизи та 5 618, 99грн судового збору.

23.06.2026 до Господарського суду Харківської області від позивачки надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №922/1072/26 та стягнути з ФОП Камінського Олександра Денисовича на користь ФОП Остахової Марини Олександрівни понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 850грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 заяву фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича на користь фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни 24 850, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 18.06.2026 та додатковим рішенням місцевого господарського суду від 02.07.2026, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Також апелянт просить стягнути з позивача судові витрати.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026, для розгляду справи №922/1072/26 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 у справі №922/1072/26 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у позові фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни до фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про стягнення коштів відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.07.2026 у справі №922/1072/26 скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни на користь фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 428, 48грн.

24.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни на свою користь 74 148, 00грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Дану заяву відповідач просить розглянути без участі його представника.

До заяви відповідачем додано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №922/1072/26 (Господарський суд Харківської області, Східний апеляційний господарський суд), договір про надання правової допомоги від 08.04.2024, укладений між адвокатом Андренком В.Ю. та ФОП Камінським О.Д., додаткова угода №1 від 20.04.2026 до договору про надання правової допомоги від 08.04.2024, додаткова угода №2 від 30.06.2026 до договору про надання правової допомоги від 08.04.2024, акт про прийняття-передачі наданих послуг від 20.08.2026, платіжні інструкції від 20.04.2026, від 21.04.2026, від 27.04.2026, від 12.05.2026, від 25.05.2026, від 15.06.2026, від 30.06.2026, від 13.08.2026.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.08.2026, для розгляду заяви визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, а також повідомив суд, що відповідні докази будуть подані суду після закінчення розгляду справи.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 прийнято заяву фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Постановлено розгляд заяви фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про ухвалення додаткового рішення здійснити без повідомлення учасників справи. Запропоновано позивачу у строк до 01.09.2026 подати заперечення на заяву фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича про ухвалення додаткового рішення (у разі їх наявності).

31.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду від позивачки надійшли заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, в яких позивачка просить відмовити відповідачу у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наступного:

- фактично переказана сума на адресу Андренко В.Ю. становить 62 000, 00грн. Водночас 12 148, 00грн, які входять до заявлених до стягнення понесених витрат відповідача у загальній сумі 74 148, 00грн, за твердженням самого заявника, на момент звернення із заявою не сплачені. Разом з тим, зазначені та долучені відповідачем платіжні документи не підтверджують належним чином оплату саме послуг професійної правничої допомоги за договором, на який посилається відповідач;

- відповідач до закінчення судових дебатів не зазначив остаточний розмір судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи, не зазначив про наявність у нього доказів на підтвердження понесення таких витрат, а також не обґрунтував суду апеляційної інстанції поважність причин, які перешкоджали йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів;

- розмір витрат в сумі 74 148, 00грн не відповідає критеріям співмірності, розумності та пропорційності. Заявником не наведено обставин, які б свідчили про виняткову складність справи, значний суспільний інтерес, особливу складність правовідносин або необхідність проведення значного за обсягом правового дослідження, які могли б обґрунтувати заявлений розмір витрат. Крім того, відповідачем до акту приймання-передачі наданих послуг від 20.08.2026 включено до розрахунку витрати на підготовку клопотань (про призначення експертизи, про витребування доказів), які суд не задовольнив, та відповідно такі дії відповідача не вплинули на розгляд справи, оскільки не були належним чином обґрунтованими, в результаті чого, не призвели до процесуальних результатів. Також позивачка звертає увагу на невідповідність між умовами оплати, наведеними в акті приймання-передачі наданих послуг, та фактичними платежами.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що орієнтовно понесені витрати на правову допомогу в суді першої інстанції складають 40 000, 00грн. Остаточний розрахунок судових витрат буде надано суду по закінченню розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00грн, що є орієнтовними, а також повідомив суд, що відповідні докази будуть подані суду після закінчення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її задоволення.

Постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 набрала законної сили з дня її ухвалення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується надання відповідачу адвокатом Андренко В.Ю. правової допомоги, такі витрати мають бути відшкодовані позивачкою.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19 зазначено, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі №914/1493/24 вказав, що перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач посилається на те, що оскільки позов було задоволено, він не зміг подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Проте, судова колегія зазначає, що відповідач навіть не звертався до суду з заявою про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу. Жодних обставин, які б завадили відповідачу подати докази понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не були подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції протягом 5 днів після ухвалення рішення, заяву відповідача в частині ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000, 00грн в суді першої інстанції слід залишити без розгляду.

Щодо понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 148, 00грн в суді апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно доданих відповідачем доказів до заяви про ухвалення додаткового рішення, 08.04.2024 між адвокатом Андренком В.Ю. (виконавець) та ФОП Камінським О.Д. (замовник) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат взяв на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу ФОП Камінському О.Д. у судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах по першій, апеляційній та касаційній інстанціях, використовувати передбачені, зокрема у Господарському процесуальному кодексі України та в інших законодавчих актах засоби, способи і методи захисту (представництва), а замовник зобов`язується виплатити виконавцю винагороду за надання юридичних послуг захисника.

Відповідно до пункту 5.1. договору, за надання правової допомоги замовник зобов`язується виплатити виконавцю гонорар у розмірі та на умовах, передбаченому в додатковій угоді до даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 7.1. договору).

За умовами додаткової угоди №2 до договору, адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (пункт 2).

Вартість послуг визначена у пункті 3 додаткової угоди: складання та подання апеляційної скарги – 4 000, 00грн/год.; складання та подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу – 4 000, 00грн/год.; участь у судовому засіданні – 3 000, 00грн/год.

Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності) (пункт 7.1 додаткової угоди).

Із акту про прийняття-передачі наданих послуг від 20.08.2026 вбачається, що адвокатом Андренко В.Ю. в суді апеляційної інстанції надані такі послуги:

- складання та подання апеляційної скарги – 3 години * 4 000, 00грн = 12 000, 00грн;

- складання та подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу – 2 години * 4 000, 00грн = 8 000, 00грн;

- участь у судовому засіданні – 1 година * 3 000, 00грн = 3 000, 00грн.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів апеляційного господарського доходить висновку, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок позивачки мають бути відшкодовані витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції на загальну суму 23 000, 00грн, які колегія суддів розцінює достатніми, необхідними, обґрунтованими та об`єктивно не завищеними.

Судова колегія відхиляє заперечення позивачки, що зазначені та долучені відповідачем платіжні документи не підтверджують належним чином оплату саме послуг професійної правничої допомоги за договором, на який посилається відповідач, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Безпідставними є доводи позивачки, що відповідач до закінчення судових дебатів не зазначив остаточний розмір судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом справи, не зазначив про наявність у нього доказів на підтвердження понесення таких витрат, а також не обґрунтував суду апеляційної інстанції поважність причин, які перешкоджали йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів, оскільки процесуальне законодавство не покладає на сторону обов`язку до закінчення судових дебатів зазначати остаточний розмір судових витрат, а також про наявність доказів на підтвердження понесення таких витрат.

Як зазначено вище, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками заявити про це до закінчення судових дебатів у справі та подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21, на які акцентує Скаржник).

Відповідачем зроблена відповідна заява, що надало йому право на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач дотримався вимог частини першої статті 124 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо заявлення наміру про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції та подання доказів їх понесення у встановлений процесуальним законом строк.

Судовою колегією не встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений в суді апеляційної інстанції, в розмірі 23 000, 00грн не відповідає критеріям співмірності, розумності та пропорційності. Очевидно, що заявлені 3 години часу роботи адвоката для складання апеляційної скарги, 2 години – для складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу та 1 година участі в судовому засіданні не є завищеними. Вартість роботи однієї години адвоката узгоджена сторонами у додатковій угоді №2, що відповідає вартості, зазначеній в акті про прийняття-передачі наданих послуг. Надані адвокатом послуги в суді апеляційної інстанції фактично є базовими, відтак, розцінюються судовою колегією дійсними та необхідними.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України). Проте, у даному випадку позивачкою не доведено неспівмірності витрат відповідача на професійну правничу допомогу із виконаними адвокатом роботами та їх вартістю.

Щодо заявлених відповідачем витрат 148, 00грн за направлення копії апеляційної скарги позивачці, судова колегія зазначає, що відповідачем апеляційна скарга подана у підсистемі "Електронний суд", проте, позивачка не має зареєстрованого електронного кабінету.

До апеляційної скарги апелянтом у відповідності до вимог статті 42, 258-259 Господарського процесуального кодексу України додані докази надсилання позивачці докази надсилання копії апеляційної скарги засобами поштового зв`язку.

Із наданої у матеріалах справи поштової накладної, поштового чеку вбачається, що відповідачем сплачено плату за пересилання поштового відправлення у розмірі 148, 00грн. Отже, витрати відповідача, понесені у зв`язку із направленням копії апеляційної скарги позивачці у розмірі 148, 00грн є доведеними та обґрунтованими, відтак, підлягають відшкодуванню за рахунок позивачки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича в частині прийняття додаткового рішення щодо розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 51 000, 00грн у справі №922/1072/26 залишити без розгляду.

Заяву фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича в частині прийняття додаткового рішення щодо розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 23 148, 00грн у справі №922/1072/26 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Остахової Марини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Камінського Олександра Денисовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції, у розмірі 23 148, 00грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий