Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №727/12559/25 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №727/12559/25

Суддя: Марчук В. Т.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), у порядку спеціального судового провадження, за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 42024260000000153, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Кучки, Пензенської області, РРФСР, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на території України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 квітня 2026 року ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.110-2 КК України, та призначено йому покарання за даною статтею КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Провадження № 11-кп/822/205/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8

Категорія: ст. 110-2 КК України Доповідач: ОСОБА_9

Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, ОСОБА_7 визначено обчислювати з моменту відбуття ним основного покарання у вигляді позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі 21839 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять дев`ять) гривень 30 (тридцять) копійок за проведення по справі судових експертиз.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами справи з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі – РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі – зс РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами зс РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18 березня 2014 року РФ оголосила про включення Криму до складу РФ.

Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та зс РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом – «ДНР»), а 27 квітня 2014 року в м. Луганську – терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом – «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і до нині.

Надалі, 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, зс РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, ввійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З цього моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

В свою чергу, громадянин РФ, ОСОБА_7 , будучи губернатором Бєлгородської області РФ, перебуваючи на вказаній посаді з 27 вересня 2021 року по теперішній час (з 18 листопада 2020 року по 27 вересня 2021 року був тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Бєлгородської області РФ), виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів влади Бєлгородської області (РФ), діючи за попередньою змовою із останніми та з іншими особами, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24 лютого 2022 року, й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання свого злочинного умислу, направленого на надання матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи свій адміністративний вплив та адміністративний ресурс, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, що спрямовувались на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних ресурсів у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей представникам військових формувань РФ та окупаційної адміністрації, які, в свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.

При цьому, ОСОБА_7 та підпорядковані йому службові особи органів державної влади Бєлгородської області, а також представники спеціально створених фондів та громадських організацій, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм передачі інформації для широкого загалу, розміщували у відповідних текстових, фото- та відеопублікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями РФ та Бєлгородської області про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави – агресора.

Так, ОСОБА_7 , не пізніше 03 квітня 2023 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення військовослужбовців зс РФ, з метою окупації території України, організував передачу матеріальних засобів, а саме: обмундирування, будівельних матеріалів та інших засобів мобілізованим військовослужбовцям Білгородської області РФ, які беруть безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України на території Луганської області.

Також ОСОБА_7 , будучи губернатором Бєлгородської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, не пізніше 22 вересня 2023 року, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу спорядження, військового одягу та продовольства представникам підрозділів зс РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Окрім цього, ОСОБА_7 , не пізніше 29 липня 2024 року, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти зс України на території Донецької та Запорізької областей автомобільних шин, радіостанції та інші матеріальні ресурси.

Разом з тим, ОСОБА_7 , не пізніше 17 жовтня 2024 року, продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу військовослужбовцям зс РФ, які приймають участь у бойових діях проти ЗС України, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України сімдесят комп`ютерів для оснащення комп`ютерних класів для підвищення їх професійного рівня.

Також ОСОБА_7 , не пізніше 21 січня 2025 року, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької області, п`ятдесят комп`ютерів та станції-сервери для полегшення виконання бойових завдань з використанням безпілотних літальних апаратів.

Окрім цього, ОСОБА_7 , не пізніше 06 лютого 2025 року, перебуваючи у м. Бєлгород РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам зс РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти ЗС України на території Донецької та Луганської областей, вантаж з газовими горілками, газовими балонами, газовими плитами, тепловими пушками та іншим обладнанням та спорядженням.

Отже, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді губернатора Бєлгородської області, умисно, добровільно, у період з 03 жовтня 2022 року по 06 лютого 2025 року, здійснював за попередньою змовою групою осіб фінансове та матеріальне забезпечення військовослужбовців зс РФ, які беруть участь у бойових діях проти сил оборони України, з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку встановленого Конституцією України.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, ч. 3 ст. 110-2 КК України, а саме: фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Водночас, дослідивши постанови губернатора Бєлгородської області ОСОБА_7 №171, №189, №206, №60, №154, №120, суд першої інстанції встановив, що за своєю юридичною природою вони є нормативними актами у сфері бюджетного та соціального забезпечення, прийнятими в межах реалізації обвинуваченим владних повноважень губернатора на виконання федерального законодавства РФ, та не містять ознак безпосереднього фінансування конкретних бойових операцій, військових підрозділів, озброєння чи іншого матеріального ресурсу, необхідного для ведення воєнних дій проти України, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2 КК України, у зв`язку з чим зазначені епізоди судом першої інстанції виключенню з обвинувачення.

На вказаний вирок суду першої інстанції прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням змін до неї, поданих у строки, передбачені ч. 4 ст. 403 КПК України, просить оскаржуваний вирок скасувати та постановити новий вирок за всіма епізодами обвинувачення, визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України та призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком три роки.

Апеляційні вимоги мотивує тим, що оскаржуваний вирок в частині виключення епізодів, пов`язаних з прийняттям та підписанням обвинуваченим ОСОБА_7 , як губернатором Бєлгородської області РФ, постанов №171 від 03.10.2022 року, №180 від 14.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №137 від 22.09.2023 року, №154 від 01.11.2023 року, №41 від 29.03.2024 року, №120 від 14.08.2024 року, якими встановлено та змінено порядок одноразових грошових виплат особам, що беруть участь у так званій «спеціальній військовій операції», є незаконним, необґрунтованим та ухваленим із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, охоплює, зокрема, фінансування дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України, у тому числі шляхом фінансового забезпечення та матеріального стимулювання осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України.

Грошові виплати особам, які беруть участь у бойових діях, за своєю правовою та економічною суттю є формою фінансування, оскільки створюють матеріальну зацікавленість у такій участі, забезпечують її сталість та сприяють продовженню збройної агресії, а відтак підпадають під ознаки фінансування у розумінні ст. 110-2 КК України.

Об`єктивна сторона цього злочину не обмежується лише наданням військової техніки чи озброєння, а включає будь-які форми сприяння збройній агресії, незалежно від способу їх надання.

З огляду на оголошену в РФ у вересні 2022 року «часткову мобілізацію», будь-які рішення губернатора щодо матеріального забезпечення її учасників не можуть вважатися нейтральними заходами соціального характеру, оскільки вони прямо спрямовані на комплектування збройних сил агресора для ведення війни на території України.

Системність та цілеспрямованість дій обвинуваченого підтверджується змістом підписаних ним постанов (зокрема № 206, № 137), де прямо вказано, що виплати призначаються особам за участь у «спеціальній військовій операції» на території України, включаючи тимчасово окуповані Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.

Послідовне збільшення розміру цих виплат у чотири рази — зі 100 000 до 400 000 рублів — свідчить про послідовне посилання фінансового стимулювання участі у бойових діях проти України.

Оскільки грошові кошти є універсальним ресурсом, їх надання має таку ж правову природу, як і передача техніки чи обладнання, а отже, безпідставне виключення цих епізодів судом першої інстанції свідчить про суперечливість висновків оскаржуваного вироку.

Прийняття цих рішень ОСОБА_7 здійснював одноособово у межах своїх дискреційних повноважень, що підтверджує його добровільне волевиявлення та прямий умисел на фінансування дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 КПК України, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого статтею 110-2 КК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Обвинуваченого ОСОБА_7 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених ст.ст. 134, 135, 137 та 323 КПК України, зокрема шляхом публікацій повідомлень про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр») (а.с. 154-157, 169-170), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Чернівецького апеляційного суду та направлення документів на адресу його захисника.

Крім того, відповідно до приписів частини третьої статті 323 КПК України інформацію про процесуальні документи також було опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а їх копії надіслано захиснику ОСОБА_7 – адвокату ОСОБА_6 .

Обвинувачений до суду не з`явився, заяв чи клопотань не подав, у зв`язку з чим апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні здійснюється за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який не заперечував проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за всіма епізодами пред`явленого обвинувачення, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_6 , який, посилаючись на неможливість з`ясування думки обвинуваченого ОСОБА_7 щодо вимог апеляційної скарги, а також на відсутність апеляційних вимог про погіршення покарання обвинуваченого, залишив вирішення цього питання на розсуд суду, частково передослідивши докази у даному кримінальному провадженні, провівши судові дебати, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Встановлені судом першої інстанції обставини вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, в частині вчинення ним не пізніше 03.04.2023 року, 22.09.2023 року, 29.07.2024 року, 17.10.2024 року, 21.01.2025 року, 06.02.2025 року фактів організації передачі матеріально-технічних засобів (обмундирування, будівельних матеріалів, спорядження, комп`ютерної техніки, автомобільних шин, радіостанцій, газового обладнання тощо) військовим формуванням РФ, щодо кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 110-2 КК України, а також вид та розмір призначеного ОСОБА_7 покарання у поданій апеляційній скарзі не оскаржується, а отже й судом апеляційної інстанції не переглядається.

У поданій апеляційній скарзі прокурор оскаржує виключення судом першої інстанції епізодів обвинувачення стосовно підписання ОСОБА_7 як губернатором Бєлгородської області постанов: №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року, №120 від 14.08.2024 року про одноразові регіональні грошові виплати.

Вина ОСОБА_7 у вчиненні наведених епізодів кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Протоколом огляду від 29 липня 2025 року здійснено огляд російського сайту http://publication.pravo.gov.ru «Офіційне опублікування правових актів», на якому виявлено нормативний акт - «Постановление губернатора белгородской області № 171 от 03 октября 2022 года» (з подальшою зміною в редакціях постанов № 180 від 14.10.2022 року, № 189 від 24.10.2022 року, № 206 від 10.11.2022 року, № 60 від 18.04.2023 року, № 137 від 22.09.2023 року, № 154 від 01.11.2023 року, № 41 від 29.03.2024 року, № 120 від 14.08.2024 року), який видано губернатором Білгородської області ОСОБА_7 та здійснено їх фотозображення (скріншоти) та в подальшому роздруковано (т. 1 а.с. 134-141).

З постанови губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 171 від 03.10.2022 року встановлено, що вказаним нормативним актом прийнятим ОСОБА_7 , встановлена виплата кожному громадянину Білгородської області в розмірі 100 000 рублів, які призвані на військову службу за мобілізацією в збройні сили Російської Федерації, громадянину, який уклав контракт про проходження військової служби чи контракт про добровільне сприяння в виконанні задач, покладених на збройні сили Російської Федерації. Встановлено перелік осіб, яким надаються такі виплати та надано розпорядження посадовим особам щодо вказаних виплат (т. 1 а.с. 142- 143), а додатком до нього визначено список отримувачів регіональної одноразової грошової допомоги (т. 1 а.с. 144).

Постановою губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 189 від 24.10.2022 року, внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року, встановлено та забезпечено здійснення регіональних одноразових виплат у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів кожній особі, проживаючій на території Бєлгородської області, яка приймає (приймала) участь у так званій «спеціальній воєнній операції» на території України, так званих «ДНР», «ЛНР» та які уклали контракт про проходження військової служби у ЗС РФ або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, а також особам, яких призвано на військову службу до ЗС РФ за мобілізацією (т. 1 а.с. 146-147).

З постанови губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 206 від 10.11.2022 року, встановлено, що вказаним нормативним актом внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року в частині розширення переліку осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів, якою додано осіб: «учасників спеціальної воєнної операції», які не проживають на території Бєлгородської області; «учасників спеціальної воєнної операції», які призвані на військову службу за мобілізацією військовими комісаріатами інших суб`єктів РФ; «учасників спеціальної воєнної операції», проживаючих на території Бєлгородської області, призваних на військову службу за частковою мобілізацією та зарахованих до списків особового складу військової частини, які проходили військову за контрактом або уклали контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, до призову на військову службу за мобілізацією та які вже отримали регіональну виплату у зв`язку з виконанням таких зобов`язань за контрактом. Визначено перелік осіб, які мають право звертатися за такими виплатами (т. 1 а.с. 148-150).

Відповідно до постанови губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 60 від 18.04.2023 року, внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022, розширено перелік осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів, якою додано осіб: «учасників спеціальної воєнної операції» на територіях так званих «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей, які уклали контракт про проходження військової служби у ЗС РФ або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, а також які призвані на військову службу до ЗС РФ за мобілізацією не раніше 24.02.2022 року. Встановлено порядок подання та розгляду відповідних заяв про надання регіональної одноразової грошової допомоги (т. 1 а.с. 151-154).

З постанови губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 154 від 01.11.2023 року, встановлено, що вказаним нормативним актом внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року щодо розширення переліку осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів до осіб, які з 01.11.2023 року уклали контракт з організаціями, які сприяють виконанню завдань, які покладені на ЗС РФ в ході так званої «СВО» та до строковиків, які з 01.11.2023 року призвані до лав ЗС РФ на території Бєлгородської області РФ та які уклали контракти в період проведення так званої «СВО» з військовими частинами МО РФ, які розміщені на території Бєлгородської області РФ (т. 1 а.с. 161-166).

Постановою губернатора Білгородської області ОСОБА_7 № 120 від 14.08.2024 року внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року в частині встановлення та забезпечення здійснення регіональних одноразових виплат у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) російських рублів особам - учасникам так званої «СВО», проживаючим на території Бєлгородської області, які уклали перший контракт про проходження військової служби у ЗС РФ після виключення зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення, або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, або контракт з організаціями, які сприяють виконанню завдань, які покладені на ЗС РФ, які проходять військову службу за призовом, та мобілізовані, які уклали контракт про проходження військової служби, відомості про яких надаються у 2024 році військовим комісаріатом Білгородської області, в період з 01 серпня по 31 грудня 2024 року строком на один рік та більше (т. 1 а.с. 177-178).

Надаючи оцінку наведеним доказам у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 3 статті 110-2 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених, зокрема, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до Примітки 1 до статті 110-2 КК України, фінансуванням дій, передбачених у цій статті, є дії, вчинені з метою їх фінансового або матеріального забезпечення.

Таким чином, диспозиція ч. 3 ст. 110-2 КК України у поєднанні з Приміткою 1 до цієї статті прямо вказує на те, що кримінально караним є будь-яке фінансове або матеріальне забезпечення дій, вчинених з метою зміни меж території чи державного кордону України, незалежно від форми такого забезпечення — будь то передача озброєння, техніки, спорядження, або ж грошові виплати особам, які безпосередньо беруть участь у досягненні цієї мети.

Законодавець не обмежує об`єктивну сторону цього складу кримінального правопорушення виключно прямим фінансуванням конкретних бойових операцій, придбанням озброєння чи військової техніки.

Поняття "матеріальне забезпечення" та "фінансове забезпечення" є за своїм змістом значно ширшими і охоплюють будь-які дії, спрямовані на створення сприятливих умов для функціонування осіб, які реалізують протиправну мету, передбачену ст. 110-2 КК України, — в тому числі шляхом грошового стимулювання, утримання та соціального забезпечення мобілізованих і контрактників.

У цьому контексті встановлена апеляційним судом обставина, що ОСОБА_7 особисто видав вказані постанови про одноразові грошові виплати особам, які мобілізовані до ЗС РФ або уклали контракти про військову службу чи добровільне сприяння виконанню завдань ЗС РФ, та забезпечив фактичне виділення відповідних коштів з резервного фонду уряду Бєлгородської області, за своєю правовою природою повністю охоплюється поняттям "фінансового забезпечення" в розумінні Примітки 1 до ст. 110-2 КК України.

При цьому виплата грошових коштів безпосередньо особам, які беруть участь у бойових діях проти Збройних Сил України, є формою фінансового забезпечення цих осіб не меншою мірою, ніж передача їм обмундирування, спорядження чи техніки є формою їх матеріального забезпечення — обидві форми передбачені Приміткою 1 до ст. 110-2 КК України як рівнозначні складові об`єктивної сторони фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території чи державного кордону України.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що зазначені постанови є виключно "рішеннями у сфері бюджетного та соціального забезпечення" та не можуть свідчити про фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території України, ґрунтується на неправильному тлумаченні закону України про кримінальну відповідальність, що суперечить положенням Примітки 1 до ст. 110-2 КК України.

Апеляційним судом встановлено, з 19.02.2014 року представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18.03.2014 року РФ оголосила про включення Криму до складу РФ.

Одночасно з цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі за текстом - «ДНР»), а 27.04.2014 року в м. Луганську — терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі за текстом - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і до нині.

Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року сили оборони України звільнили частину раніше окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими РФ (зокрема окупаційною адміністрацією РФ), починаючи з 07.04.2014 року, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VІІ.

Надалі, 24.02.2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку того ж дня, ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм угруповання іррегулярних незаконних збройних формувань розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, ввійшовши з боку РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованої території України, що супроводжувалось завданням ракетно-артилерійських ударів та бомбардувань авіацією об`єктів по всій території України.

З цього моменту сили оборони України здійснюють збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.

В свою чергу, громадянин РФ, ОСОБА_7 , будучи губернатором Бєлгородської області РФ, перебуваючи на вказаній посаді з 27.09.2021 року по теперішній час (з 18.11.2020 року по 27.09.2021 року був тимчасово виконуючим обов`язки губернатора Бєлгородської області РФ), виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів влади Бєлгородської області (РФ), діючи за попередньою змовою із останніми та з іншими особами, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 року, й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання свого злочинного умислу, направленого на надання матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи свій адміністративний вплив та адміністративний ресурс, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, що спрямовувались на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних ресурсів у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, засобів індивідуального захисту, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей представникам військових формувань РФ та окупаційної адміністрації, які, в свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.

При цьому, ОСОБА_7 та підпорядковані йому службові особи органів державної влади Бєлгородської області, а також представники спеціально створених фондів та громадських організацій, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання матеріальних ресурсів для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм передачі інформації для широкого загалу, розміщували у відповідних текстових, фото- та відеопублікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації, відомості у вигляді звітів перед жителями РФ та Бєлгородської області про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.

Так, ОСОБА_7 , не пізніше 03.04.2023 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення військовослужбовців ЗС РФ, з метою окупації території України, організував передачу матеріальних засобів, а саме: обмундирування, будівельних матеріалів та інших засобів мобілізованим військовослужбовцям Білгородської області, РФ, які беруть безпосередню участь у бойових діях проти ЗС України на території Луганської області.

Також ОСОБА_7 , будучи губернатором Бєлгородської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, не пізніше 22.09.2023 року, перебуваючи у м. Бєлгород, РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу спорядження, військового одягу та продовольства представникам підрозділів ЗС РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Окрім цього, ОСОБА_7 , не пізніше 29.07.2024 року, перебуваючи у м. Бєлгород, РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам ЗС РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти ЗС України на території Донецької та Запорізької областей автомобільних шин, радіостанції та інші матеріальні ресурси.

Разом з тим, ОСОБА_7 , не пізніше 17.10.2024 року, продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, організував передачу військовослужбовцям ЗС РФ, які приймають участь у бойових діях проти ЗС України з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України сімдесят комп`ютерів для оснащення комп`ютерних класів для підвищення їх професійного рівня.

Також ОСОБА_7 , не пізніше 21.01.2025 року, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ з метою окупації території України, перебуваючи у м. Бєлгород, РФ, організував передачу підрозділам ЗС РФ, які ведуть бойові дії проти Збройних Сил України на території Донецької області п`ятдесят комп`ютерів та станції-сервери для полегшення виконання бойових завдань з використанням безпілотних літальних апаратів.

Окрім цього, ОСОБА_7 , не пізніше 06.02.2025 року, перебуваючи у м. Бєлгород, РФ, діючи за попередньою змовою з підпорядкованими йому службовими особами органів державної влади Бєлгородської області, здійснюючи свою протиправну діяльність, спрямовану на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, організував передачу підрозділам ЗС РФ, які приймають участь у так званій «спеціальній воєнній операції» та ведуть бойові дії проти ЗС України на території Донецької та Луганської областей вантаж з газовими горілками, газовими балонами, газовими плитами, тепловими пушками та іншим обладнанням та спорядженням.

Окрім вищевказаного, ОСОБА_7 , будучи губернатором Бєлгородської області, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, в період з 03.10.2022 року по 14.08.2024 року, діючи спільно з представниками уряду Бєлгородської області, РФ, особисто підписав постанови губернатора Бєлгородської області, РФ, якими встановив та забезпечив здійснення грошових виплат з резервного фонду уряду Бєлгородської області для осіб, які приймають участь у так званій «спеціальній військовій операції» та беруть безпосередню участь у бойових діях проти сил оборони України, а саме:

- постановою № 171 від 03.10.2022 року встановив та забезпечив здійснення регіональних одноразових виплат особам, проживаючим на території Бєлгородської області, яких призвано на військову службу до ЗС РФ за частковою мобілізацією, а також особам, які уклали контракт про проходження військової служби або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів;

- постановою № 189 від 24.10.2022 року, якою внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року, встановив та забезпечив здійснення регіональних одноразових виплат у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів кожній особі, проживаючій на території Бєлгородської області, яка приймає (приймала) участь у так званій «спеціальній воєнній операції» на території України, так званих «ДНР», «ЛНР» та які уклали контракт про проходження військової служби у ЗС РФ або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, а також особам, яких призвано на військову службу до ЗС РФ за мобілізацією;

- постановою № 206 від 10.11.2022 року, якою внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року, розширено перелік осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів, якою додано осіб: «учасників спеціальної воєнної операції», які не проживають на території Бєлгородської області; «учасників спеціальної воєнної операції», які призвані на військову службу за мобілізацією військовими комісаріатами інших суб`єктів РФ; «учасників спеціальної воєнної операції», проживаючих на території Бєлгородської області, призваних на військову службу за частковою мобілізацією та зарахованих до списків особового складу військової частини, які проходили військову за контрактом або уклали контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, до призову на військову службу за мобілізацією та які вже отримали регіональну виплату у зв`язку з виконанням таких зобов`язань за контрактом;

- постановою № 60 від 18.04.2023 року, якою внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022, розширено перелік осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів, якою додано осіб: «учасників спеціальної воєнної операції» на територіях так званих «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей, які уклали контракт про проходження військової служби у ЗС РФ або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, а також які призвані на військову службу до ЗС РФ за мобілізацією не раніше 24.02.2022 року;

- постановою № 154 від 01.11.2023 року, якою внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року, розширено перелік осіб, які мають право на регіональну одноразову виплату у розмірі 100 000 (сто тисяч) російських рублів до осіб, які з 01.11.2023 року уклали контракт з організаціями, які сприяють виконанню завдань, які покладені на ЗС РФ в ході так званої «СВО» та до строковиків, які з 01.11.2023 року призвані до лав ЗС РФ на території Бєлгородської області РФ та які уклали контракти в період проведення так званої «СВО» з військовими частинами МО РФ, які розміщені на території Бєлгородської області РФ;

- постановою № 120 від 14.08.2024 року, якою внесено зміни до постанови № 171 від 03.10.2022 року, встановив та забезпечив здійснення регіональних одноразових виплат у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) російських рублів особам - учасникам так званої «СВО», проживаючим на території Бєлгородської області, які уклали перший контракт про проходження військової служби у ЗС РФ після виключення зі списків особового складу військової частини, зняття з усіх видів забезпечення, або контракт про добровільне сприяння у виконанні завдань, покладених на ЗС РФ, або контракт з організаціями, які сприяють виконанню завдань, які покладені на ЗС РФ, які проходять військову службу за призовом, та мобілізовані, які уклали контракт про проходження військової служби, відомості про яких надаються у 2024 році військовим комісаріатом Білгородської області, в період з 01 серпня по 31 грудня 2024 року строком на один рік та більше.

Отже, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді губернатора Бєлгородської області, умисно, добровільно, у період з 03.10.2022 року по 06.02.2025 року, здійснював за попередньою змовою групою осіб фінансове та матеріальне забезпечення військовослужбовців ЗС РФ, які беруть участь у бойових діях проти сил оборони України, з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 110-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Суд першої інстанції не звернув увагу на наведене та допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, що відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 413 та п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України тягне за собою часткове скасування вироку з ухваленням нового вироку.

Відповідно до роз`яснень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Встановлена судом апеляційної інстанції вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України за епізодами, пов`язаними із прийняттям та підписанням ОСОБА_7 постанов №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року, №120 від 14.08.2024 року, охоплюються тією самою частиною статті 110-2 КК України, що й інші епізоди, у вчиненні який судом першої інстанції його визнано винним, а отже суд апеляційної інстанції, постановляючи новий вирок, не призначає ОСОБА_7 покарання за вказаними епізодами.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі прокурора відсутні вимоги щодо перегляду розміру покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції, а тому колегія суддів, керуючись положеннями ст. 404 КПК України, не переглядає вирок суду в цій частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції частковому скасуванню із ухвалення нового вироку.

Керуючись ст. 323, 374, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 421, 532, 615 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 42024260000000153, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України скасувати в частині виключення з обвинувачення епізодів стосовно підписання обвинуваченим ОСОБА_7 , як губернатором Бєлгородської області Російської Федерації, постанов: №171 від 03.10.2022 року, №189 від 24.10.2022 року, №206 від 10.11.2022 року, №60 від 18.04.2023 року, №154 від 01.11.2023 року, №120 від 14.08.2024 року та ухвали в цій частині новий вирок, яким визнати його винуватим у вказаних епізодах злочинів, передбачених частиною 3 статті 110-2 КК України.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за частиною 3 статті 110-2 КК України до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.

В решті вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 42024260000000153 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_9

Судді: [підпис] ОСОБА_2

[підпис] ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua