Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №643/6879/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 643/6879/26

провадження № 22-ц/818/4844/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.

сторони справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської радина ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 13 травня 2026 року в складі судді Крівцова Д.А.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_1 опікуном.

Крім того, вказана заява містила клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи та витребування медичних документів на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у КНП ХОР «ХОПЛ №3» (м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46), у ДУ «Інститут неврології психіатрії та наркоманії ім. П.В. Волошина НАМН України» (м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46), у КНП ХОР «ОПНД №3» (м. Харків, вул. Алчевських, 32) та у КНП ХОР «ОКПЛ №3» (м. Харків, вул. Чорноглазівська, 20).

В обгрунтування заяви зазначено, що впродовж останніх років його мати неодноразово проходила стаціонарне лікування в різних лікарнях міста у тому числі в Інституті неврології, психіатрії та наркології», а на теперішній час проходить повторне стаціонарне лікування в КНП ХОР «Харківська обласна психіатрична лікарня №3» з 16 лютого 2026 року.

Вказував, що оскільки стан її здоров`я не покращується, а він є єдиним близьким родичем ОСОБА_2 , вважає, що його має бути призначено опікуном останньої.

Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 13 травня 2026 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проведення якої доручено експертам-психіатрам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1) Чи хворіє на даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на психічну хворобу ?

2) Якщо так, то чи розуміє в даний час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , значення своїх дій та чи може керувати ними ?

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» надати експертам-психіатрам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» оригінал медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство «Харківський психоневрологічний диспансер № 3» надати експертам-психіатрам Харківської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» амбулаторну карту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 643/6879/26 (провадження № 2-о/643/269/26).

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала мотивована тим, що оскільки в матеріалах справи наявні достатні дані про психічний розлад здоров`я ОСОБА_2 , а вирішення питання про те, чи може вона розуміти значення своїх дій та керувати ними, потребує спеціальних знань в області психіатрії, суд вважає за необхідне призначити судово-психіатричну експертизу щодо визначення психічного стану ОСОБА_2 .

Не погодившись з вказаною ухвалою суду Орган опіки та піклування виконавчого комітету ХМР подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить скасувати ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 13.05.2026 року та відмовити у задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять достатніх доказів про психічний розлад здоров`я ОСОБА_2 , які б давали підстави для висновку про необхідність призначення у справі судово-психіатричної експертизи. Зокрема, вважає відсутніми докази того, що ОСОБА_2 страждає саме на психічні захворювання та стан її психічного здоров`я є таким, що дає підстави вважати наявність таких хвороб, які впливають на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах доводів апеляційної скарги та колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів.

Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

За приписами статті 100 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Тобто призначення експертизи забезпечить дотримання судом основоположних прав сторін на рівність і змагальність, забезпечить можливість захисту власної позиції позивачу, тоді як висновок експерта, його прийняття як доказу буде досліджуватися у загальному порядку при розгляді справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст.298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно ч.1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 103 ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про психіатричну допомогу" судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням судово-психіатричних експертиз.

Як зазначається в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним", судово-психіатрична експертиза призначається у справах про визнання громадянина недієздатним. В ухвалі про призначення експертизи на вирішення експертів мають бути поставлені такі питання: 1) чи хворіє даний громадянин на психічну хворобу; 2) чи розуміє він значення своїх дій та чи може керувати ними.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Судом встановлено, що згідно довідки № 14/4129 від 31.03.2026, наданої КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на лікуванні у 7-му псих. відділенні КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» з 16.02.2026 по теперішній час та продовжує лікування.

Крім того, в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції була присутня і сама особа відносно якої вирішувалося вказане питання ОСОБА_2 , проте, усвідомленої думки щодо вказаного клопотання остання висловити не змогла, зоровий контакт не підтримує, на питання суду не реагує.

Тобто, колегія суддів констатує, що доводи апелянта щодо відсутності інформації про лікування ОСОБА_1 у психіатричних закладах та відсутність підстав вважати, що остання не може усвідомлювати свої дії, спростовані матеріалами справи, є безпідставними та позбавлені доказового підґрунтя.

Водночас, оскільки наявні в матеріалах справі дані не є достатніми для визначення наявності чи відсутності психічного розладу у ОСОБА_2 , заявником не надано відповідного висновку експертизи, а вирішення питання про встановлення психічного стану ОСОБА_2 потребує спеціальних знань в галузі психіатрії, колегія суддів вважає що висновок суду про призначення судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану особи, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо призначення експертизи по даній справі, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а доводи викладені у апеляційній скарзі висновки суду не спростовують, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду – залишити без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, – залишити без задоволення.

Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 13 травня 2026 року, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук