Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №639/1332/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Харків

справа № 639/1332/26

провадження № 22-ц/818/4433/26

Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Тичкової О.Ю.,

суддів – Пилипчук Н.П., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Риндіч О.Б.,

сторони справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року в складі судді Труханович В.В., -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила звільнити її від виконання обов`язків опікуна над недієздатною особою – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви посилалася на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_3 визнано недієздатним та призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 опікунами над недієздатним ОСОБА_3 .

На теперішній час ОСОБА_3 не може виконувати свої обов`язки опікуна через погіршення стану свого здоров`я, гіпертонічної хвороби, періодичними непритомними станами, а також з огляду на пенсійний вік, у зв`язку з чим просила звільнити її від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 .

Крім того, зазначила, що Органом опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, на звернення щодо звільнення її від обов`язків опікуна, їй було повідомлено, що з даним питанням вона може звернутись до суду.

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради, ОСОБА_2 про звільнення від повноважень опікуна – відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у разі звільнення заявниці від повноважень опікуна, яка перебуває разом з ним у Німеччині, при тому, що інший опікун ОСОБА_2 перебуває в Україні, недієздатний ОСОБА_3 буде позбавлений можливості у здійсненні своїх прав та інтересів, що є грубим порушенням прав недієздатного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, просить про його скасування та про ухвалення нового рішення, яким просить задовольнити його заяву у повному обсязі та звільнити її від виконання обов`язків опікуна над недієздатною особою – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх апеляційних доводів, посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 є особою похилого віку та страждає на гіпертонічну хворобу, яка супроводжується втратою свідомості. При цьому, не дослідив та не врахував об`єктивних і поважних причин тимчасового перебування другого опікуна ОСОБА_2 в Україні. Наразі ОСОБА_2 проходить військову службу в лавах Збройних Сил України. Саме статус військовослужбовця та виконання обов`язку із захисту держави тимчасово обмежують її можливість змінити місце проживання та переїхати до Німеччини. У разі ж ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків опікуна, ОСОБА_2 висловлює намір звільнитись з військової служби та переїхати до Німеччини на постійне місце проживання, де зможе взяти на себе обсяг обов`язків опікуна над ОСОБА_3 . Тобто, вважає висновок суду першої інстанції про те, що недієздатна особа залишиться без опіки таким, що не повною мірою відповідає обставинам справи. До того ж зазначає, що і позиція органу опіки та піклування підтверджує, що за наявності гарантій безперервного догляду з боку другого опікуна (що стане можливим після звільнення ОСОБА_2 зі служби), відсутні правові перешкоди для звільнення ОСОБА_1 від обов`язків. Відмову ж суду у звільненні її від повноважень за таких обставин вважає надмірним тягарем, який остання не може нести за станом здоров`я.

Представник органу опіки та піклування правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_1 – адвоката Жеби Є.О., який, беручи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції наполягав на задоволенні апеляційної скарги, пояснення заінтересованої особи – ОСОБА_2 , яка, в свою чергу, не заперечувала проти задоволення апеляційних вимог, беручи участь в режимі відеоконференції, а також пояснення представника Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради – Мельник Т.В. щодо безпідставності апеляційних доводів та щодо необхідності залишення рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 жовтня 2019 року визнано недієздатним ОСОБА_3 , встановлено над ним опіку та призначено опікунами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Строк дії рішення про визнання встановлено у два роки з дня набрання рішення законної сили.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 жовтня 2022 року клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа-орган опіки та піклування виконавчого комітету Харківської міської ради про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна задоволено.

Продовжено строк дії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року про визнання недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Новобаварського районного суду міста Харкова від 20 лютого 2025 року клопотанням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Харківської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна- задоволено.

Продовжено строк дії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року по справі № 639/1962/19, яким визнано недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено опікунами над ним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на два роки з дня набрання законної сили даним рішенням (а.с. 16-20).

Згідно лікарської довідки, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.01.2026 по 20.01.2026 в Клініці кардіології та інтенсивної терапії Бад-Херсфельд з діагнозом Гіпертонічна хвороба серця (а.с. 37-41).

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1954 року народження є пенсіонером за віком (а.с.7).

Разом з цим, заявник в судовому засіданні суду першої інстанції повідомила, що вже тривалий час перебуває зі своїм недієздатним сином ОСОБА_3 у Німеччині та до України повертатись не збирається.

Тоді як інший опікун ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що виїхати на постійне місце проживання до Німеччини не має можливості, оскільки вона проживає та працює на території України та тільки під час відпусток виїжджає до Німеччини, де проживають її мати ОСОБА_1 та недієздатний брат, та в цей час виконує обов?язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 .

На підтвердження неможливості здійснення ОСОБА_1 обов`язків опікуна надано копії довідок про перебування останньої на лікуванні в медичних закладах, а саме: лікарську довідку, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.01.2026 по 20.01.2026 в Клініці кардіології та інтенсивної терапії Бад-Херсфельд з діагнозом Гіпертонічна хвороба серця.

Як на підставу заявлених вимог, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона, як опікун недієздатного ОСОБА_3 , за віком та станом здоров`я не може здійснювати постійний догляд за недієздатним сином, в той час, як її донька – ОСОБА_2 , висловлює намір звільнитись з військової служби та взяти на себе обсяг обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно з вимогами ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 63 ЦПК України звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.

Згідно пункту 5.1 Правил опіки та піклування затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов`язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.

Такими причинами можуть бути: хвороба опікуна, яка перешкоджає виконувати свої обов`язки, зміна майнового, сімейного стану, складу сім`ї, місця роботи, яку важко поєднувати з обов`язками опікуна, віддаленість місця проживання, відсутність взаєморозуміння з підопічним.

Так, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З доданих до заяви документів вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, у період з 18.01.2026 по 20.01.2026 перебувала на стаціонарному лікуванні у медичному закладі Німеччини, має захворювання: гіпертонічна хвороба серця.

Відповідно до ч.1 ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Як вбачається з матеріалів справи за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2019 року опіку над недієздатним ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 здійснює його сестра – ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заяву про звільнення від повноважень опікуна, заявник ОСОБА_3 посилається на те, що саме ОСОБА_2 , у разі звільнення ОСОБА_1 від вказаних повноважень, зможе взяти на себе обов`язки опікуна, оскільки має намір звільнитися з військової служби.

Так, відповідно до довідки, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 24 жовтня 2025 року, молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 10 жовтня 2018 року по цей час.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що інститут опіки – це не формальний статус, а щоденний обов`язок із захисту прав та інтересів недієздатної особи, що полягає у забезпеченні її доглядом, необхідним лікуванням, тощо.

Опікун зобов`язаний постійно перебувати у контакті з підопічним, представляти його інтереси перед державними та медичними закладами.

У даному випадку перебування ОСОБА_2 на військовій службі в Україні фактично унеможливить виконання нею обов`язків опікуна безпосередньо, враховуючи до того ж перебування ОСОБА_3 за межами України.

Твердження заявника про те, що ОСОБА_2 має намір згодом звільнитися з військової служби та переїхати за кордон є лише припущенням на майбутнє. На переконання колегії суддів, суд не мав законних підстав звільнити ОСОБА_1 від обов`язків опікуна, тим самим залишивши недієздатну особу без захисту, розраховуючи на імовірне звільнення ОСОБА_2 у майбутньому, оскільки на момент ухвалення рішення правові підстави для звільнення з військової служби ще не настали.

Тобто, констатації підлягає факт того, що у разі звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна, але при цьому, відсутності можливості здійснювати такі обов`язки з боку ОСОБА_2 , яка проходить військову службу в ЗСУ в Україні і фізично не зможе здійснювати опіку над людиною за кордоном, недієздатна особа взагалі залишиться без законного представника та опікуна, що створить правовий вакуум і загрозу інтересам підопічного.

Так, на переконання колегії суддів, враховуючи вимоги ст.ст. 55, 60 Цивільного кодексу України про встановлення опіки передусім для забезпечення прав та інтересів у тому числі осіб, визнаних недієздатними, задоволення заяви ОСОБА_1 про її звільнення від повноважень опікуна за умови неможливості іншим опікуном – ОСОБА_2 виконувати свої обов`язки, враховуючи перебування недієздатної особи на даний час за кордоном, призведе до того, що підопічний залишиться без законного представника, що є прямим порушенням прав недієздатної особи, оскільки ніхто не зможе представляти її інтереси в медичних, соціальних чи фінансових установах за кордоном.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про її звільнення від повноважень опікуна, є законною та обґрунтованою, оскільки спрямована на захист недієздатної особи від залишення без опіки.

На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були обов`язковими підставами для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.Ю. Тичкова

Судді: Н.П. Пилипчук

О.В. Маміна