Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №910/8649/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. Справа№ 910/8649/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.07.2026:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС”

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026

у справі №910/8649/24 (суддя – Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ”

про стягнення 21 762 195,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "СІНЕРГІЯ" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 задоволено. Відстрочено виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 до 08.04.2027.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 та ухвалити нове рішення (постанову), яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції продемонстрував формальний підхід до з`ясування фактичних обставин цієї справи та реальної правової оцінки наведеним Позивачем доводам та поданим доказам не надав. У зв`язку з цим, оскаржувану ухвалу не можна вважати законною та обґрунтованою.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

25.06.2026 через відділ документального забезпечення суду від відповідача, у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 строк, надійшов відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, який був прийнятий судом у порядку ст 263 ГПК України відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що на даний час, викладені у задоволеній ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі № 910/8649/24 заяві про відстрочення виконання рішення та попередній заяві обставини щодо фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "СІНЕРГІЯ" не змінились, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі № 910/8649/24 про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 910/8649/24 на один рік є законною та обґрунтованою.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 призначено на 02.07.2026.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б. О. на лікарняному судове засідання, призначене на 02.07.2026, не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Суліма В.В., та Майданевича А.Г., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду справи № 910/8649/24 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Б.О. – головуючий суддя, судді: Сітайло Л.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 прийнято справу №910/8649/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О. судді: Сітайло Л.Г., Коротун О.М. Розгляд справи №910/8649/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 призначено на 30.07.2026.

23.07.2026 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотання

Представники учасників апеляційного провадження з`явилися у судове засідання 30.07.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, перебування головуючого на лікарняному, оголошення сигналу «повітряна тривога», та інші чинники.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” про стягнення заборгованості, у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору надання послуг №1-437/01-21 від 28.01.2021 у загальному розмірі 21 762 195,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.09.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” про стягнення заборгованості, у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору надання послуг №1-437/01-21 від 28.01.2021 у загальному розмірі 21 762 195,98 грн. відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” заборгованість за Договором надання послуг № 1-437/01-21 від 28.01.2021 у загальному розмірі 15 016 349, 20 грн, з яких: основного боргу – 10211250, 00 грн, пені - 2 585 899,64 грн, 3% річних – 625 206,63 грн., інфляційних втрат – 1593992,93 грн; в задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” судовий збір за подачу позову у розмірі 180196,20 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” 216235,43 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги; в решті судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги залишено за сторонами.

13.05.2025 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "СІНЕРГІЯ" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 задоволено та відстрочено виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 до 03.04.2026.

Постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 01.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №910/8649/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі №910/8649/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сінергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" 10 211 250 грн 00 коп основного боргу, 2 585 899 грн 64 коп пені, 625 206 грн 63 коп трьох процентів річних, 1 593 992 грн 93 коп інфляційних втрат, а також судовий збір за подачу позову у розмірі 180 грн 20 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сінергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" 216 235 грн 43 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.

11.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” надійшла заява про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, в якій заявник просить суд відстрочити виконання постанови Північного апеляційного Господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” грошові кошти в розмірі 15 016 349,20 грн. строком на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 призначено розгляд заяви про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 на 20.05.2026.

19.05.2026 через систему “Електронний суд” представником стягувача подано заперечення на заяву про відстрочення виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 на 20.05.2026.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що негайне виконання судового рішення може спричинити істотне погіршення фінансового стану підприємства боржника та призвести до його неплатоспроможності або банкрутства, що, своєю чергою, фактично унеможливить досягнення мети судового захисту та реальне виконання рішення на користь позивача.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Заявник у поданій заяві про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 910/8649/24 зазначає про відсутність коштів на рахунках підприємства. Крім того, щодо фінансових результатів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” за останній звітний період заявник посилається на бухгалтерську довідку за 2025 рік, відповідно до якої товариством задекларовано збитки у розмірі 25 899 621,00 грн.

Також боржник вказує, що у штаті товариства перебуває 12 працівників, а у разі відсутності коштів на рахунках підприємство буде позбавлене можливості здійснювати виплату заробітної плати.

Водночас заявник зазначає, що з лютого 2022 року військова агресія російської федерації проти України та запровадження воєнного стану суттєво ускладнили господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК “СІНЕРГІЯ”, діяльність якого, зокрема, пов`язана з перевезенням нафтопродуктів. За твердженням заявника, вказаний напрям діяльності наразі є одним із пріоритетних з огляду на зростання попиту на нафтопродукти в умовах систематичних ракетно-бомбових ударів держави-агресора по критичній інфраструктурі України.

Окрім цього, заявник наголошує, що відмова у задоволенні заяви від 11.05.2026 може призвести до припинення господарської діяльності товариства, втрати платоспроможності та, у подальшому, до банкрутства підприємства, оскільки сума, стягнута постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, за відсутності необхідних фінансових ресурсів, не може бути фактично сплачена.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” у своїй заяві зазначає про істотні труднощі на ринку залізничних перевезень, які виникли внаслідок окупації частини територій України, на яких знаходиться значна кількість рухомого складу, що призвело до утруднення виконання ряду господарських договорів, укладених Товариством, а як наслідок і отримання прибутку від їх виконання, що у свою чергу призвело до нанесення збитків та не отримання очікуваних прибутків.

Щодо гарантій виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” підкреслює, що вживає ряд заходів щодо акумулювання коштів на рахунках підприємства шляхом стягнення заборгованості з інших контрагентів, зокрема з Публічного акціонерного товариства “УКРНАФТА” (справа №910/8018/24 та №910/10325/25).

Відповідно, заборгованість Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” складає близько 140 мільйонів грн.

Однак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та триває на даний час.

Разом з тим, з урахуванням воєнного стану, прийнято ряд нормативних актів, наслідками яких став той факт, що на даний час ТОВ “ЛК “Сінергія” позбавлена можливості у примусовому порядку стягнути кошти з ПАТ “УКРНАФТА”, у добровільному порядку ПАТ “УКРАНАФТА” рішення судів про стягнення грошових коштів на користь ТОВ “ЛК “Сінергія” не виконує.

Водночас, згідно з Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 52 від 23.03.2023 Публічне акціонерне товариство “Укрнафта” було включене до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Тож, за доводами заявника, примусове стягнення грошових коштів з ПАТ “УКРНАФТА” на користь ТОВ “ЛК “Сінергія” з урахуванням викладених вище нормативних актів є неможливим, а у добровільному порядку ПАТ “УКРНАФТА” рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/8018/24 та від 17.03.2026 у справі №910/10325/25 на загальну суму близько 140 мільйонів грн. не виконало.

За доводами заявника, на даний час ТОВ “ЛК “СІНЕРГІЯ” вживає заходи направлені на стягнення заборгованості з ПАТ “УКРНАФТА” шляхом проведення переговорів про добровільне виконання рішення суду.

Тож, з вказаного вбачається, що у ТОВ “ЛК “СІНЕРГІЯ” наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” у розмірі 15 016 349,20 грн. та дебіторська заборгованість ПАТ “УКРНАФТИ” на користь ТОВ “ЛК “СІНЕРГІЯ” в загальному розмірі 139 958 500, 43 грн.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ “ЛК “СІНЕРГІЯ” також зазначає, що після надходження від боржника грошових коштів у розмірі 139 958 500,43 грн ТОВ “ЛК “СІНЕРГІЯ” матиме реальну можливість виконати постанову суду та сплатити на користь стягувача - ТОВ “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” - кошти у розмірі 15 016 349,20 грн без настання негативних наслідків для своєї господарської діяльності, зокрема без загрози втрати платоспроможності чи припинення діяльності товариства.

За наведених обставин заявник (боржник) просить суд відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 на один рік.

У своїх запереченнях від 19.05.2025 на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” про відстрочення виконання судового рішення у справі №910/8649/24 позивач заперечує проти задоволення такої заяви, з огляду на її безпідставність, необґрунтованість та вважає її такою, що спрямована на затягування виконання рішення суду апеляційної інстанції та уникнення в майбутньому майнової відповідальності. На думку позивача, доводи відповідача, викладені у заяві про відстрочення виконання судового рішення, є необґрунтованими та неспроможними, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджуються належними та допустимими доказами, а також спрямовані, насамперед, на затягування виконання рішення суду апеляційної інстанції у справі №910/8649/24.

Позивач зауважує, що відсутність грошових коштів у боржника у той чи інший момент (період) його господарської діяльності не є, та не може бути винятковою обставиною, яка б могла бути достатньою підставою для відстрочення виконання рішення суду.

На переконання позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” та Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” перебувають у рівних умовах з огляду на здійснення підприємствами своєї господарської діяльності в умовах воєнного стану, а позивач, у свою чергу, також стикається з певними фінансовими проблемами та зазначає, що для сталої роботи позивача є важливим в найкоротші терміни виконати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026.

Стягувач звертає увагу суду також на ту обставину, що під час відкриття касаційного провадження у справі №910/8649/24 заявнику (відповідачу), серед іншого, Касаційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” також зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо незначного періоду, протягом якого виникла заборгованість, як підстави для відстрочення виконання рішення суду, з огляду на суттєвий розмір суми заборгованості та тривалий період її прострочення.

Надаючи правову оцінку вищевикладеному, колегія суддів зазначає, що твердження скаржника стосовно того, що надання відстрочення виконання судового рішення нібито позбавить позивача можливості захистити та поновити свої права, є необґрунтованими та не відповідають правовій природі інституту відстрочення виконання рішення суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу стягувача, що відстрочення виконання рішення не припиняє обов`язку боржника виконати судове рішення, не скасовує права стягувача на примусове виконання та не позбавляє останнього статусу кредитора у виконавчому провадженні. Таке процесуальне рішення лише тимчасово змінює строк виконання судового акта з метою забезпечення реальної можливості його подальшого виконання, з урахуванням виду господарської діяльності боржника.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що надання відстрочення строком, визначеним судом, призведе до втрати майна боржника, його відчуження, ліквідації підприємства чи інших обставин, які б об`єктивно унеможливили виконання судового рішення у майбутньому. Натомість, матеріали справи свідчать про продовження господарської діяльності відповідача та наявність у нього реальних джерел надходження коштів у майбутньому.

Більше того, колегія суддів звертає увагу, що негайне примусове стягнення значної суми коштів за наявності підтверджених обставин скрутного фінансового становища боржника може призвести саме до протилежного результату - припинення господарської діяльності підприємства-боржника, втрати платоспроможності та фактичної неможливості виконання рішення суду в подальшому, що не відповідатиме ані інтересам позивача, ані завданню господарського судочинства.

Посилання стягувача на практику ЄСПЛ не спростовує можливості застосування судом інституту відстрочення виконання рішення, передбаченого статтею 331 ГПК України. Сам по собі факт надання відстрочення не позбавляє стягувача права вимоги, не припиняє зобов`язання боржника та не нівелює “законного сподівання” на отримання присуджених коштів, а є процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального та повного виконання судового рішення у майбутньому з дотриманням балансу інтересів сторін.

Також безпідставними є твердження скаржника щодо нібито зловживання відповідачем процесуальними правами, оскільки, сам факт звернення із заявою про відстрочення виконання судового рішення не може вважатися зловживанням процесуальними правами, оскільки право на подання такої заяви прямо передбачене статтею 331 Господарського процесуального кодексу України. Реалізація учасником справи передбаченого законом процесуального права сама по собі не свідчить про недобросовісну поведінку.

Для встановлення факту зловживання процесуальними правами необхідним є доведення того, що відповідні дії вчиняються виключно з метою перешкоджання судочинству, затягування виконання рішення або завдання шкоди іншій стороні. Проте, за висновками суду, у даному випадку відповідач обґрунтував заяву конкретними обставинами, підтвердив їх належними доказами та навів об`єктивні причини, які істотно ускладнюють негайне виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, де зазначено, що відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Таким чином, за висновками суду, відстрочення виконання рішення є процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення реального виконання судового рішення, а не способом ухилення від його виконання.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У зв`язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Ураховуючи необхідність забезпечення балансу інтересів обох сторін, колегія суддів зазначає, що негайне виконання судового рішення може спричинити істотне погіршення фінансового стану підприємства боржника та призвести до його неплатоспроможності або банкрутства, що, своєю чергою, фактично унеможливить досягнення мети судового захисту та реальне виконання рішення на користь позивача.

За таких обставин, за обгрунтованими висновками суду першої інстанції, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції, надання відстрочення виконання постанови строком на один рік сприятиме акумулюванню боржником необхідних грошових коштів та створить умови для належного і повного виконання покладених на нього зобов`язань, з урахуванням виду господарської діяльності боржника.

Крім того, суд зазначає, що визначення строку відстрочення виконання судового рішення належить до дискреційних повноважень суду, який вирішує це питання з урахуванням конкретних обставин справи, принципів розумності, співмірності та балансу інтересів сторін.

Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, беручи до уваги викладені заявником (боржником) підстави для відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24, у контексті доводів апеляційної скарги, з метою дотримання збалансованості інтересів і стягувача і боржника, та враховуючи, що стягувачем/скаржником не надано належних доказів на спростування доводів як заявника, так і висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а заявником, у свою чергу, надано вичерпні доводи на підтвердження своєї заяви про відстрочення виконання рішення суду, які підтверджуються відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” заяви.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” та відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 до 08.04.2027 у даній справі відповідає критерію дотримання балансу інтересів сторін, не призведе до порушення прав та законних інтересів стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС”, а також не матиме наслідком нівелювання гарантій обов`язковості виконання судового рішення, оскільки спрямоване на забезпечення реального та повного його виконання у майбутньому.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, щодо того, що у цій справі суд першої інстанції вже надавав відповідачу відстрочення на виконання рішення суду апеляційної інстанції у цій справі строком на один рік (на строк з 03.04.2025 до 03.04.2026, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24). Тобто, очевидно, що у спірних відносинах відповідач уже вдруге отримує однорічну відстрочку по суті на ту ж саму спірну заборгованість (за тим самим Договором, за тими самими актами та у тому самому розмірі), колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Як зазначалось колегією суддів вище, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ “СІНЕРГІЯ” про стягнення заборгованості, у зв`язку із неналежним виконанням умов Договору надання послуг №1-437/01-21 від 28.01.2021 у загальному розмірі 21 762 195,98 грн. відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” заборгованість за Договором надання послуг № 1-437/01-21 від 28.01.2021 у загальному розмірі 15 016 349, 20 грн, з яких: основного боргу – 10211250, 00 грн, пені - 2 585 899,64 грн, 3% річних – 625 206,63 грн., інфляційних втрат – 1593992,93 грн; в задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” судовий збір за подачу позову у розмірі 180196,20 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістична компанія “Сінергія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” 216235,43 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги; в решті судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги залишено за сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "СІНЕРГІЯ" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 задоволено та відстрочено виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 до 03.04.2026.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03.03.2026 у справі №910/8649/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі №910/8649/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/8649/24 – скасовано; прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейл Лоджистікс” - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сінергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" 10 211 250 грн 00 коп основного боргу, 2 585 899 грн 64 коп пені, 625 206 грн 63 коп трьох процентів річних, 1 593 992 грн 93 коп інфляційних втрат, а також судовий збір за подачу позову у розмірі 180 грн 20 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістична компанія "Сінергія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Лоджистікс" 216 235 грн 43 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц «якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення».

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу на те, що факт скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі №910/8649/24, виконання якої було відстрочено ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/8649/24, яку, у свою чергу, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025, свідчить про те, що дані судові рішення не породжують жодних правових наслідків з моменту їх ухвалення/проголошення, що спростовує доводи скаржника, що у спірних відносинах відповідач уже вдруге отримує однорічну відстрочку по суті на ту ж саму спірну заборгованість.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що під час відкриття касаційного провадження у справі №910/8649/24 заявнику (відповідачу), серед іншого, Касаційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, колегія суддів звертає увагу, що відмова в зупиненні дії вищевказаної постанови не може автоматично свідчити про необгрунтованість заяви про відстрочення виконання вищевказаної постанови.

Таким чином, відмова у зупиненні виконання рішення не є підставою для відмови у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення, а тому доводи скаржника щодо того, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі суперечитиме висновкам Верховного суду, не знаходять свого підтвердження.

Також, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції мав би дійти такого ж висновку як і Верховний Суд та відмовити в задоволенні заяви про відстрочення, не знаходять свого підтвердження, оскільки вирішуючи відмовити в зупиненні виконання рішення Верховний Суд посилався, зокрема, на відсутність доказів на підтвердження доводів заявника, натомість такі докази були долучені до заяви про відстрочення виконання рішення, яка була подана до Господарського суду міста Києва.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ "СІНЕРГІЯ" про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №910/8649/24 до 08.04.2027.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувану ухвалу постановлено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС” на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 – залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 – залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю “РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС”.

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2026 у справі №910/8649/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст складено та підписано 03.09.2026. (після виходу суддів з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Коротун