Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №910/13893/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Справа№ 910/13893/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології”

про ухвалення додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2026 р.

у справі № 910/13893/25 (суддя – Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”

про стягнення 94220,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” про стягнення 78514,05 грн інфляційних втрат та 15706,18 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на невчасне виконанням відповідачем рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 р. у справі № 910/13038/24, у зв`язку з чим останньому нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.06.2026 р. у справі № 910/13893/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” задоволено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 р. у справі № 910/13893/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2026 р. залишено без змін.

Через систему “Електронний суд” 21.08.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Через систему “Електронний суд” 25.08.2026 р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13893/25, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткової постанови, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як було зазначено вище, що позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду наступні докази:

- договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 883365-1 від 17.11.2023 р. (далі – договір), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології» (далі – клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Синегор» (далі – об`єднання);

- додаткову угоду № 16/10-1 від 16.10.2025 р. до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 883365-1 від 17.11.2023 р. (далі – додаткова угода);

- акт приймання-передачі № 18/08-1 від 18.08.2026 р.

Відповідно до п. 1.1 договору об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язується прийняти надану правничу допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.

Як передбачено п. 4.1 договору, вартість правничої допомоги за цим договором визначається у додаткових угодах.

За змістом п. 2 додаткової угоди вартість правової допомоги за подачу відзиву на апеляційну скаргу складає 15000,00 грн.

У відповідності до п. 4 додаткової угоди за результатами надання правничої допомоги між сторонами складається акт приймання-передачі, протягом трьох днів з моменту винесення рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

18.08.2026 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі № 18/08-1.

Відповідно до вказаного акту об`єднання надало, а клієнтом прийнято правову допомогу згідно з умовами додаткової угоди № 16/10-1 від 16.10.2025 р., а саме:

- подача відзиву на апеляційну скаргу, формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суду під час здійснення господарського судочинства – 15000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано акт приймання-передачі № 18/08-1 від 18.08.2026 р. на загальну суму 15000,00 грн, відповідно до якого об`єднанням було надано такі послуги: подача відзиву на апеляційну скаргу, формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суду під час здійснення господарського судочинства.

Так, у матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, який було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресивні нафтогазові технології».

Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання адвокатським об`єднанням послуг з формування та направлення документів по суті спору, представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суду під час здійснення господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи здійснювався без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), інші документи, окрім відзиву на апеляційну скаргу, до апеляційного суду не надавались.

Також з поданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що останній не містить зміни правової позиції позивача у порівнянні з викладеною у позовній заяві.

Судовою колегією враховано, що наданий акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному у ньому розмірі з іншої сторони. Розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 р. у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 р. у справі № 909/371/18, від 05.06.2019 р. у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 р. у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 07.11.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 р. у справі № 922/2685/19).

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, з урахуванням критеріїв реальності, необхідності та розумності, виходячи з конкретних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” в частині стягнення з відповідача вартості витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/13893/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, 39, оф. 12; код 42936402) 5000 (п`ять тисяч), 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Прогресивні нафтогазові технології” залишити без задоволення.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран