Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №910/1089/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Справа№ 910/1089/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 15.07.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026

у справі №910/1089/26 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм"

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 707 805, 40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" (надалі – ДП "Медичні закупівлі України", позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" (надалі – ТОВ "Дойч-Фарм", відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 707 805,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 позов Державного підприємства "Медичні закупівлі України" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" пеню у розмірі 759 241, 74 грн, штрафи у загальному розмірі 1 093 548, 56 грн та судовий збір у розмірі 44 466, 96 грн. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 25.05.2026 (згідно дати звернення до системи “Електронний суд”) Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 у справі №910/1089/26, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 по справі № 910/1089/26 в частині відмови ДП “Медичні закупівлі України”, а позов задовольнити повністю

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що судом не досліджено та не покладено в основу рішення обставини щодо Специфікації № 1 від 20.11.2024 до Договору № 09/505-11/2024, згідно з якою предметом закупівлі є лікарський препарат для лікування онкологічних хворих. На переконання апелянта, відсутність цього препарату в медичних закладах нівелює попередній курс лікування пацієнтів, оскільки його вилучення з терапії призводить до переривання лікування та необхідності розпочинати новий курс, що знижує його ефективність, а тому невиконання відповідачем договірних зобов`язань має наслідки, що виходять за межі звичайного майнового спору.

Апелянт вказує, що ДП «Медичні закупівлі України» як державне підприємство не отримує прибутку від стягнення штрафних санкцій і не акумулює такі кошти в себе, оскільки відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України кошти від застосованих санкцій не належать до переліку власних надходжень бюджетних установ, а підлягають перерахуванню до доходу загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші доходи». Апелянт наголошує, що ненадходження цих коштів до бюджету може бути кваліфіковано як бюджетне правопорушення відповідно до статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України» та пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

На думку апелянта, недотримання відповідачем умов контракту прямо порушує інтереси держави та громадян, для захисту яких реалізовувалась відповідна бюджетна програма, а застосування штрафних санкцій до порушника є не лише правом, а обов`язком держави з метою компенсації бюджетних втрат та попередження безкарності за неефективне використання бюджетних коштів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що застосування дискреційних повноважень судом повинно ґрунтуватися на конкретних обставинах справи, якими обумовлене таке зменшення, а не на загальних міркуваннях про відсутність шкоди. Апелянт додатково зазначає, що відповідач у разі задоволення позову мав можливість уникнути значних фінансових втрат шляхом пред`явлення регресної вимоги до власного контрагента відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, а відповідно до частини першої статті 617 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності, якщо порушення зобов`язання сталося внаслідок дій або бездіяльності його контрагентів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 у справі №910/1089/26. Витребувано матеріали справи № 910/1089/26 у Господарського суду міста Києва. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 у справі №910/1089/26. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 24.06.2026.

Судове засідання призначене до розгляду 24.06.2026 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/1089/26 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 на 15.07.2026

У судове засідання, що відбулось 15.07.2026 представники сторін не з`явились, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином згідно інформації наявної в системі «Електронний суд».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.11.2024 між Державним підприємством "Медичні закупівлі України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" (постачальник) укладено Договір про закупівлю №09/505-11/2024 (надалі – Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.

У пунктах 2.1, 2.2 Договору вказано, що поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка продукції здійснюється на умовах DAP або DDP (якщо постачальник є резидентом України – поставка продукції здійснюється на умовах DDP) – склад замовника (на території України).

Право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної або акта приймання продукції згідно з Розділом 6 цього Договору (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору валютою цього Договору є національна валюта України – гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток №1).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата продукції за цим Договором здійснюється замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати. Попередня оплата за цим Договором здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з дня надання постачальником забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії та за умови дотримання постачальником вимог, визначених у пунктах 3.5-3.9 Договору. Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі казначейства. Попередня оплата за цим Договором здійснюється в строк, вказаний у пункті 6 Специфікації (Додаток №1). У випадку здійснення фінансового моніторингу банком замовника, постачальник зобов`язується протягом 5 робочих днів надати замовнику інформацію та документи, що зазначені в запиті банку замовника.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток №1).

Вказані у Специфікації (Додаток №1) та / або заявках на поставку продукції строки поставки можуть бути змінені за мотивованим зверненням постачальника та / або рішенням замовника за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин та / або у разі здійснення замовником попередньої оплати, та / або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку – за взаємною згодою сторін (п. 4.2 Договору).

У пункті 6.4.2 Договору зазначено, що після здійснення перевірки продукції, у разі відсутності зауважень замовника до продукції, замовник підписує видаткову накладну та / або акт приймання продукції, що підтверджує перехід права власності на продукцію від постачальника до замовника, та повертає належні екземпляри постачальнику.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за кожне порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції за кожен день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

У пункті 8.3.5 Договору сторони погодили, що у разі непередачі постачальником в повному обсязі продукції, закупленої за кошти державного бюджету 2024, та/або 2025, та/або 2026 років постачальником сплачується штраф у розмірі 20% від ціни непоставленої продукції. При цьому постачальник не звільняється від зобов`язань щодо сплати пені та штрафу, передбачених цим Договором, відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, не передачею (несвоєчасною передачею) продукції, а також повернення на рахунок замовника суми попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахованої замовником постачальнику протягом 10 робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику, у тому числі шляхом стягнення згідно з вимогою замовника платежу за банківською гарантією забезпечення попередньої оплати на суму попередньої оплати.

У пункті 8.7 Договору сторони, керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення штрафу та / або пені тривалістю у три роки.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у Специфікації (Додаток №1), а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (п. 10.1 Договору).

У пункті 10.2 Договору передбачено, що дія цього Договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

У п. 2 Специфікації від 20.11.2024 (в редакції Додаткової угоди №2 від 14.03.2025) було погоджено постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" Державному підприємству "Медичні закупівлі України" наступної фармацевтичної продукції:

1) Кальцію Фолінат-Віста (Бендаліс ГмбХ, Німеччина) розчину для ін`єкцій, фасованому по 10 мг/мл по 5 мл (50 мг) у флаконі, по 1 флакону у коробці з картону, у кількості 43 500 флаконів за ціною 104,00 грн/флакон без ПДВ загальною вартістю 4 526 000,00 грн без ПДВ;

2) Кальцію Фолінат Калцекс (АТ "Калцекс", Латвія) розчину для ін`єкцій або інфузій, фасованому по 10 мг/мл по 5 мл у флаконі, по 10 флаконів у пачці з картону, у кількості 87 600 флаконів за ціною 104,00 грн/флакон без ПДВ загальною вартістю 9 110 400,00 грн без ПДВ;

3) Кальцію Фолінат Калцекс (АТ "Калцекс", Латвія) розчину для ін`єкцій або інфузій, фасованому по 10 мг/мл по 5 мл у флаконі, по 10 флаконів у пачці з картону, у кількості 160 790 флаконів за ціною 104,00 грн/флакон без ПДВ загальною вартістю 16 722 160,00 грн без ПДВ;

4) Кальцію Фолінат Калцекс (АТ "Калцекс", Латвія) розчину для ін`єкцій або інфузій, фасованому по 10 мг/мл по 5 мл у флаконі, по 10 флаконів у пачці з картону, у кількості 275 100 флаконів за ціною 104,00 грн/флакон без ПДВ загальною вартістю 28 610 400,00 грн без ПДВ.

У пункті 3 Специфікації від 20.11.2024 (в редакції Додаткової угоди №2 від 14.03.2025) вказано, що у відповідності до п. 3.1 Договору загальна ціна Договору складає 63 094 647,20 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ – 4 127 687,20 грн.

Згідно п. 4 Специфікації від 20.11.2024 (в редакції Додаткової угоди №2 від 14.03.2025) постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за Договором у наступні строки:

1) Партія №1: Кальцію Фолінат-Віста (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 43 500 флаконів до 02.07.2025 включно та Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів до 02.07.2025 включно;

2) Партія №2: Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 160 790 флаконів до 15.12.2025 включно;

3) Партія №3: Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 275 100 флаконів до 01.05.2026 включно.

За умовами п. 6 Специфікації від 20.11.2024 (в редакції Додаткової угоди №5 від 04.11.2025) попередня оплата за цим Договором за обсяг продукції закупленої за кошти державного бюджету 2024 року здійснюється на строк до 05.12.2025 включно, але не більше ніж на 11 місяців від дати здійснення попередньої оплати замовником за Договором.

04.12.2024 Державним підприємством "Медичні закупівлі України" на виконання своїх зобов`язань за Договором було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" в якості передплати кошти у розмірі 14 588 808,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8614 від 04.12.2024.

Натомість Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено Державному підприємству "Медичні закупівлі України" наступний товар:

- Кальцію Фолінат-Віста (розчин для ін`єкцій, фасований по 10 мг/мл по 5 мл (50 мг) у флаконі, по 1 флакону у коробці з картону) у кількості 25 314 флаконів на суму 2 816 941,92 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №40369 від 27.01.2025;

- Кальцію Фолінат-Віста (розчин для ін`єкцій, фасований по 10 мг/мл по 5 мл (50 мг) у флаконі, по 1 флакону у коробці з картону) у кількості 18 186 флаконів на суму 2 023 738,08 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №41468 від 12.03.2026;

- Кальцію Фолінат Калцекс (розчин для ін`єкцій або інфузій, фасований по 10 мг/мл по 5 мл у флаконі, по 10 флаконів у пачці з картону) у кількості 19 990 флаконів на суму 2 224 487,20 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №52811 від 05.12.2025.

Листом вих. №1555 від 05.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" повідомило Державне підприємство "Медичні закупівлі України", що не може виконати постачання 67 610 флаконів лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) на суму 7 523 640,80 грн з ПДВ та зобов`язалось повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти у розмірі 7 523 640,80 грн за недопоставлену продукцію.

Листом вих. №05/4778-12/2025 від 05.12.2025 Державне підприємство "Медичні закупівлі України", посилаючись на порушення постачальником строків поставки товару за Договором, повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" про відмову від прийняття продукції в кількості 67 610 флаконів лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг).

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" із претензією вих. №05/4978-12/2025 від 18.12.2025, в якій, зокрема, посилаючись на прострочення відповідачем поставки Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів протягом періоду з 03.07.2025 по 05.12.2025, просив сплатити пеню у розмірі 1 520 708,28 грн та штраф у розмірі 682 368,96 грн. Крім того, посилаючись на не поставку 67 610 флаконів Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) на підставі п. 8.3.5 Договору також просило сплатити штраф у розмірі 1 504 728,16 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про допущення відповідачем прострочення поставки лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів протягом періоду з 03.07.2025 по 05.12.2025, у зв`язку з чим наявні правові підстави для нарахування пені 1 520 708,28 грн та штрафу у розмірі 682 368,96 грн. Крім того, посилаючись на не поставку 67 610 флаконів Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг), позивач стверджує про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 504 728,16 грн.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" згідно Договору про закупівлю №09/505-11/2024 від 20.11.2024 зобов`язалось до 02.07.2025 включно поставити фармацевтичну продукцію - Кальцію Фолінат-Віста (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 43 500 флаконів та Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів.

Відповідачем було частково та з простроченням виконано свої зобов`язання з поставки товару, у зв`язку з чим згідно п. 8.2 Договору про закупівлю №09/505-11/2024 від 20.11.2024 наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" нарахованої за період 03.07.2025 по 05.12.2025 пені у розмірі 1 520 708,28 грн за порушення строку поставки Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів, а також штрафу у розмірі 682 368,96 грн.

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" стверджує, що у зв`язку з непередачею Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію фолінат 50 мг) у кількості 67 610 флаконів, закуплених за кошти державного бюджету 2024 року, то згідно п. 8.3.5 Договору про закупівлю №09/505-11/2024 від 20.11.2024 наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від ціни непоставленої продукції (7 523 640,80 грн з ПДВ), що складає 1 504 728,16 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 11, 202, 655, 662, 692, Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" взяло на себе зобов`язання з поставки Державному підприємству "Медичні закупівлі України" трьома партіями фармацевтичної продукції Кальцію Фолінат-Віста та Кальцію Фолінат Калцекс. Зокрема у першій партії Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" повинне було поставити Державному підприємству "Медичні закупівлі України" Кальцію Фолінат-Віста (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 43 500 флаконів загальною вартістю 4 840 680,00 грн з ПДВ (7%) та Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 87 600 флаконів на суму 9 748 128,00 з ПДВ (7%).

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток №1).

У п. 4 Специфікації від 20.11.2024 (в редакції Додаткової угоди №2 від 14.03.2025) вказано, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку першої партії товару (Кальцію Фолінат-Віста у кількості 43 500 флаконів та Кальцію Фолінат Калцекс у кількості 87 600 флаконів) до 02.07.2025 включно.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи видаткових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було частково виконано свої зобов`язання з поставки першої партії товару Державному підприємству "Медичні закупівлі України", а саме:

- згідно видаткової накладної №40369 від 27.01.2025 поставлено партію Кальцію Фолінат-Віста у кількості 25 314 флаконів на суму 2 816 941,92 грн з ПДВ;

- згідно видаткової накладної №41468 від 12.03.2025 поставлено партію Кальцію Фолінат-Віста у кількості 18 186 флаконів на суму 2 023 738,08 грн з ПДВ;

- згідно видаткової накладної №52811 від 05.12.2025 поставлено партію Кальцію Фолінат Калцекс у кількості 19 990 флаконів на суму 2 224 487,20 грн з ПДВ.

Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було своєчасно виконано зобов`язання з поставки лікарського засобу Кальцію Фолінат-Віста, натомість зобов`язання з поставки лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс було виконано частково та з простроченням – поставлено лише 19 990 флаконів із погодженого обсягу у 87 600 флаконів, натомість 67 610 флаконів цього препарату не було поставлено взагалі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач вказує, що порушення строку поставки відбулось не з його вини, а пов`язане із тривалою процедурою реєстрації лікарського засобу в Україні, яка мала тривати 30 календарних днів, проте фактично тривала майже 4 місяці. Так, відповідач стверджує, що ще у грудні 2024 року звернувся до Міністерства охорони здоров`я України для реєстрації лікарського засобу, проте лікарський засіб Кальцій Фолінат 50 мг був зареєстрований лише 22.04.2025, про що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було повідомлене лише 02.05.2025.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам відповідача, суд враховує, що сторони, в т.ч. відповідач, будучи обізнаними, що лікарський засіб Кальцію Фолінат Калцекс не зареєстрований в Україні, погодили постачання цього товару протягом 224 календарних днів (кількість днів у період з 21.11.2024 по 02.07.2025 включно), в той час як з дати звернення із заявою про державну реєстрацію лікарського засобу до дати реєстрації лікарського засобу сплинуло 156 днів. Більш того, з дати повідомлення про реєстрацію лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс – 02.05.2025 (як зазначає сам відповідач) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було 62 календарних днів для поставки визначеної партії товару позивачу.

В той же час, у підпункті 7.1.1 Договору сторони погодили, що у разі, якщо на дату укладення цього правочину продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), постачальник зобов`язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60 календарних днів з дати укладення договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1. договору, якщо цей строк настане раніше) надати замовнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством для кожного виду продукції, що постачається.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було обізнане із наявністю у нього обов`язку зареєструвати спірний лікарський засіб протягом 60 календарних днів, проте матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про затримку (порушення строку) реєстрації спірного лікарського засобу, ні напередодні спливу цього строку, ні протягом розумного строку після спливу такого строку.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про необізнаність із тривалістю реєстрації лікарського засобу в Україні зважаючи на укладені Державним підприємством "Медичні закупівлі України" договори на поставку лікарських засобів.

Водночас, із листа вих. №1506 від 11.11.2025 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" повідомило Державне підприємство "Медичні закупівлі України" про затримку поставки лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс через затримку процесу виробництва цього лікарського засобу у зв`язку з митними процедурами в країні-виробнику. Тобто відповідач повідомив позивача про неможливість поставки товару через 131 календарний день після спливу терміну поставки цього товару та причини нами неможливості поставки зазначив не тривалу реєстрацію лікарського засобу в Україні, а затримку виробництва такого товару у країні-виробника.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, суд дійшов висновку, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" обставини тривалої реєстрації спірного лікарського засобу та затримка процесу виробництва цього лікарського засобу у зв`язку з митними процедурами в країні-виробнику не звільняють відповідача від відповідальності за прострочення поставки цього товару.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Таким чином, суд констатував, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" було порушено свої зобов`язання за Договором та прострочено поставку спірного товару, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни продукції, строк якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання.

Виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку поставки товару (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 0,1% від ціни продукції, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, відтак господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.

Як вбачається із викладеного в змісті позовної заяви розрахунку пені, позивачем нараховується відповідачу пеня на суму 9 748 128,00 грн (вартість партії Кальцію Фолінат Калцекс у кількості 87 600 флаконів) за період з 03.07.2025 по 05.12.2025.

Дослідивши наведений Державним підприємством "Медичні закупівлі України" розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його необґрунтованості, оскільки позивачем нараховується пеня на дату, в яку відповідачем було частково поставлений товар у кількості 19 990 флаконів на суму 2 224 487,20 грн – 05.12.2025.

Натомість із системного аналізу приписів законодавства вбачається, що день виконання зобов`язання не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 по справі №3-204гс14, постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 20.08.2024 у справі №910/1925/23, тобто являється усталеною судовою практикою.

Суд вважає цілком обґрунтованою відповідну позицію касаційних судів, оскільки очевидно, що у разі виконання боржником свого зобов`язання в певний день (наприклад, в першій половині дня), то у відповідну календарну дату прострочення боржника не триває весь день (24 години), в той час як нарахування за цей день штрафних санкцій є несправедливим та демотивуватиме боржника як найшвидше виконати своє вже прострочене зобов`язання.

Таким чином, в межах заявленого позивачем періоду правомірним є нарахування пені на суму 9 748 128,00 грн за період з 03.07.2025 по 04.12.2025 та на суму 7 523 640,80 грн за 05.12.2025.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" за період з 03.07.2025 по 05.12.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" пені у розмірі 1 518 483,64 грн.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом п. 8.2 Договору також передбачено, що за порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Враховуючи, що прострочення поставки товару вартістю 9 748 128,00 грн тривало понад тридцять днів, то є правомірним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" штрафу у розмірі 682 368,96 грн (9 748 128,00 грн х 0,07).

У пункті 8.3.5 Договору сторони погодили, що у разі непередачі постачальником в повному обсязі продукції, закупленої за кошти державного бюджету 2024, та/або 2025, та/або 2026 років постачальником сплачується штраф у розмірі 20% від ціни непоставленої продукції. При цьому постачальник не звільняється від зобов`язань щодо сплати пені та штрафу, передбачених цим Договором, відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, не передачею (несвоєчасною передачею) продукції, а також повернення на рахунок замовника суми попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахованої замовником постачальнику протягом 10 робочих днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику, у тому числі шляхом стягнення згідно з вимогою замовника платежу за банківською гарантією забезпечення попередньої оплати на суму попередньої оплати.

Тобто, на відміну від п. 8.2 Договору, яким передбачено застосування до постачальника штрафу за прострочення поставки на 30 календарних днів, п. 8.3.5 Договору передбачає застосування штрафу за невиконання вцілому зобов`язання з поставки товару (тобто за не поставку навіть з порушенням строку).

Враховуючи, що відповідач повідомив позивача про неможливість поставки лікарського засобу Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) у кількості 67 610 флаконів на суму 7 523 640,80 грн, що мало своїм наслідком відмову позивача від прийняття цього товару у майбутньому із вимогою повернути попередню оплату, то є правомірним нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" на підставі п. 8.3.5 Договору штрафу у розмірі 1 504 728,16 грн (7 523 640,80 грн х 0,2).

Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних зобов`язань) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій судом враховано, по-перше, що із Специфікації від 20.11.2024 вбачається, що відповідачем поставлявся позивачу лікарські засоби Кальцію Фолінат-Віста та Кальцію Фолінат Калцекс за ціною 104,00 грн/флакон (111,28 грн/флакон із ПДВ). Натомість за інформацією із мережі Інтернет вбачається, що ціна на препарат Кальцію Фолінат-Віста (Кальцію Фолінат 50 мг) станом на весну 2026 року починається від 4 тис. грн за упаковку, а на ціна на препарат Кальцію Фолінат Калцекс (Кальцію Фолінат 50 мг) в аптеках України станом на весну 2026 року варіюється в межах від 2 000,00 грн до 2 800,00 грн за упаковку.

Тобто, відповідачем поставлялись препарати за ціною, як мінімум вдвічі нижчою, ніж ринкова.

Неустойка має подвійну правову природу – є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Водночас, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас, закріплений законодавцем у ст. 3 Цивільного кодексу України принцип можливості обмеження свободи договору (ст. 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (такі правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Так, при вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій судом враховано постачання позивачем товару за ціною меншою, ніж ринкова, а також постачання препарату Кальцію Фолінат-Віста (який застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії) на чотири місяці раніше від встановленого Договором терміну та відсутність доказів завдання позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем строку поставки товару, компенсаційний характер штрафних санкцій, дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена.

В даному випадку, не встановлено обставин, які б свідчили, що у разі зменшення розміру штрафних санкцій позивач зазнає значних негативних наслідків для свого фінансового стану.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, при цьому беручи до уваги інтереси обох сторін, оцінюючи доводи сторін та встановлені у справі обставини колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 50% до 1 852 790,30 грн.

Зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення неустойки має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору. Застосування штрафних санкцій, з огляду на їх визначеність сторонами у договорі, на переконання суду, не повинно мати своєю метою ускладнення подальшої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм", а має відповідати не лише принципу свободи договору, а й принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "Медичні закупівлі України" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм" пені у розмірі 759 241,74 грн та штрафів у загальному розмірі розмірі 1 093 548,56 грн.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 у справі № 910/1089/26 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 – 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Медичні закупівлі України" - залишити без задоволення

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2026 у справі № 910/1089/26 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 – 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 02.09.2026

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.О. Мальченко

О.В. Тищенко