Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №916/1712/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: неплатоспроможність фізичної особи

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №916/1712/25

Суддя: Богатир К.В.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1712/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників учасників у справі про неплатоспроможність:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» - адвокат Калачик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження, суддя суду першої інстанції Демешин О.А., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 21.05.2026

по справі №916/1712/25

за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1

про неплатоспроможність, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене № 76127 від 20.05.2025.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 29.07.2025 визначено визнані вимоги кредиторів до боржника фізичної особи ОСОБА_1 , а саме: АТ «Універсал Банк» в сумі 36 825, 98 грн. та 4 844, 80 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2025 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , який набрав чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Харитонюка Є.В.; встановлено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника; встановлено, що крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, ОСОБА_1 протягом реструктуризації не має права: здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об`єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати; укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника; виступати поручителем за зобов`язаннями інших осіб; встановлено, що протягом дії плану реструктуризації боргів боржник ОСОБА_1 зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів; зобов`язано ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з доданням доказів задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2026 прийнято та призначено до розгляду заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 7 148,50 грн – заборгованості за кредитним договором, 6000 грн – витрат на правничу допомогу, 5 324,80 грн – судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 визнано вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 7 148,50 грн – заборгованості за кредитним договором, 6000 грн – витрат на правничу допомогу та 5 324,80 грн – судового збору.

10.04.2026 (вх. №12361/26) до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про внесення змін до плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , що передбачають включення визнаних судом вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» до цього плану.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2026 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про внесення змін до плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 призначено до розгляду в засіданні суду.

20.04.2026 (вх. № 13654/26) до Господарського суду Одеської області надійшов звіт боржника фізичної особи ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації боргів, а також заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 вирішено:

« 1. Затвердити звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

2. У задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про внесення змін до плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 – відмовити.

3. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025.

5. Звільнити фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім тих, що передбачено ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

6. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

7. Зняти всі арешти та інші обмеження, накладені на все майно боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

8. Провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 – закрити.»

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції вказав, що визнання ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 7148,50 грн заборгованості за кредитним договором, 6000 грн витрат на правничу допомогу та 5324,80грн. судового збору - не спростовує того факту, що ці кредиторські вимоги були заявлені з пропуском, встановленого ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, 30-ти денного строку звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника. Тому, відповідно до ч.4 ст.90 КУзПБ, ці кредиторські вимоги слід вважати погашеними при закритті провадження у справі в разі виконання плану реструктуризації – як такі, що не були заявлені в установлений цим Кодексом строк, незважаючи на вищевказане визнання судом цих вимог.

Суд першої інстанції також вказав, що умови плану реструктуризації було виконано, будь-яких скарг щодо його виконання не надходило, то необхідно затвердити звіт про виконання плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , припинити процедуру реструктуризації боргів та закрити провадження у справі.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі №916/1712/25.

Апелянт вважає, що невнесення змін до плану за наявності нового визнаного кредитора означає, що план перестає відповідати фактичному складу заборгованості боржника та втрачає своє основне призначення як інструмент комплексного врегулювання всіх встановлених судом боргових зобов`язань

Апелянт зазначає, що законодавець прямо визначив єдиний спеціальний наслідок пропуску строку — обмеження процесуального права кредитора на голосування. Жодна норма КУзПБ не встановлює, що пропуск строку, передбаченого статтею 45 КУзПБ, тягне втрату права вимоги, припинення зобов`язання боржника або позбавлення кредитора права на задоволення вже визнаних судом вимог.

Апелянт вказав, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали вимоги Кредитора були не лише заявлені, а вже перевірені судом, досліджені по суті та визнані ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026. Таким чином, на момент закриття провадження існувало чинне судове рішення про визнання кредиторських вимог. Фактично суд одночасно визнав існування вимог Кредитора та позбавив їх будь якого правового значення.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції: 1) визнав вимоги Кредитора; 2) відмовив у включенні цих вимог до механізму виконання плану; 3) визнав їх погашеними; 4) закрив провадження у справі. Фактично суд створив ситуацію, за якої вимоги Кредитора одночасно існують і не існують.

Апелянт вказує, що провадження у справі було закрито до остаточного врегулювання питання щодо виконання ухвали про визнання вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». За таких обставин висновок суду про можливість завершення процедури неплатоспроможності є передчасним.

Крім того, апелянт вказує, що на момент звернення Кредитора із відповідною заявою про внесення змін до плану реструктуризації процедура реструктуризації тривала, провадження у справі не було закрито, а план реструктуризації не був завершений у процесуальному розумінні. Фактично боржник після подання Кредитором заяви про внесення змін до плану здійснив дострокове завершення виконання плану та звернувся із заявою про закриття провадження. Проте такі дії самі по собі не могли усунути необхідність судового розгляду питання про реалізацію вже визнаних судом вимог іншого кредитора.

На думку апелянта, суд визнав вимоги ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», однак надалі не забезпечив жодного механізму їх реалізації, що свідчить про неправильне застосування принципу судового контролю та порушення завдань процедури неплатоспроможності.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 у справі №916/1712/25 та направити справу №916/1712/25 до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду заяви ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про внесення змін до плану реструктуризації боргів боржника та подальшого розгляду справи про неплатоспроможність.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1712/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1712/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 по справі №916/1712/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1712/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1712/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 по справі №916/1712/25 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн 2) направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу АТ «Універсал Банк» – протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було долучено докази сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн та направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу АТ «Універсал Банк». Таким чином недоліки апеляційної скарги були усунуті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 по справі №916/1712/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.07.2026; призначено справу №916/1712/25 до розгляду на 27.08.2026 о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

27.08.2026 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» - адвокат Калачик В.В.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, якою призначено справу №916/1712/25 до розгляду на 27.08.2026 о 10:30, була отримана в електронному кабінеті Глухман Інною Дмитрівною – 30.06.2026.

Крім того, копія даної ухвали направлялася засобами поштового зв`язку та була отримана Акціонерним товариством "Універсал Банк" – 06.07.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 27.08.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 по справі №916/1712/25, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 по справі №916/1712/25 по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене № 76127 від 20.05.2025.

За умовами затвердженого плану реструктуризацією розмір суми, яка щомісяця мала виділятись боржником для погашення визнаних судом вимог кредиторів, виходячи із суми його доходів, становить 5 000,00 грн. Сума заборгованості перед визнаним судом кредитором підлягала повному погашенню на протязі 9 місяців.

Також, 20.04.2026 (вх. № 13654/26) до Господарського суду Одеської області надійшов звіт боржника фізичної особи ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації боргів, а також заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Так, на виконання умов плану реструктуризації боргів боржником ОСОБА_1 було сплачено на користь кредитора АТ «Універсал Банк» грошові кошти у загальному розмірі 41671,8 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 19.01.2026, 06.02.2026, 05.03.2026, 13.04.2026, 14.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 звіт фізичної особи ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації боргів призначено до розгляду в засіданні суду.

15.05.2026 до Господарського суду Одеської області надійшли заперечення ТОВ «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» щодо закриття провадження у справі.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області, виходячи з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом наведеного, норми Господарського процесуального кодексу України є загальними стосовно норм Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

Відповідно, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Відповідно статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених четвертою цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 6 КУзПБ встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Згідно частин 1-4 статті 123 КУзПБ протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Збори кредиторів скликаються за потреби, але не менше одного разу на три місяці, якщо інше рішення не прийнято зборами кредиторів.

Разом з повідомленням про проведення зборів кредиторів арбітражний керуючий надсилає кредиторам порядок денний цих зборів.

Кредитори мають право до дня надсилання повідомлення про проведення зборів кредиторів вносити арбітражному керуючому пропозиції щодо включення питань до порядку денного. Питання, запропоновані кредиторами, є обов`язковими до включення арбітражним керуючим до порядку денного зборів кредиторів.

Щодо плану реструктуризації боргів.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 4, ч. 6 ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.

За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 127 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів.

З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 128 КУзПБ, з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

У разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника.

У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 129 КУзПБ, не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов`язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.

До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.

Господарський суд у п`ятиденний строк після отримання звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, але не пізніше 10 днів після закінчення строку виконання такого плану, призначає судове засідання для розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів. У цьому судовому засіданні кредитори можуть висловити свої скарги на дії боржника щодо виконання плану реструктуризації боргів.

За результатами розгляду звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також скарг кредиторів господарський суд постановляє одне з таких рішень: 1) про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів; 2) про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

У разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

У разі невиконання або неповного виконання умов плану реструктуризації боргів боржника кредитори можуть пред`явити свої вимоги до боржника в невиконаному обсязі, передбаченому договорами.

Аналіз норм розділу ІIІ "Реструктуризація боргів боржника" книги п`ятої КУзПБ дає підстави для висновку, що процедура реструктуризації боргів застосовується лише щодо боржника-фізичної особи та має свою специфіку, на відміну від процедури санації боржника-юридичної особи, оскільки вводиться одночасно із відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність та направлена на виявлення кредиторів, розробку плану реструктуризації боргів та як наслідок - закриття провадження у справі у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів боржником та звільненням його від боргів.

Як зазначено вище, 20.05.2025 оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" б/н від 25.02.2026 про визнання грошових вимог до боржника у справі №916/1712/25, надійшла до суду 25.02.2026, тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Отже, ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" не дотрималося встановленого ч. 1 ст.45 КУзПБ строку заявлення кредиторських вимог, а звернулося із зазначеною вище кредиторською заявою до суду після затвердження ухвалою суду від 09.12.2025 плану реструктуризації боргів у справі №916/1712/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

У той же час відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно абз. 2 ч. 5 ст. 123 КУзПБ, план реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.

Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою п`ятою КУзПБ.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Частиною 1 ст. 127 КУзПБ встановлено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КУзПБ з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КУзПБ з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

Відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 126 КУзПБ господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого ст. 124 цього Кодексу).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026 вимоги ТОВ ФК «Ел. Ен. Груп» були визнані судом. Цей факт є беззаперечним, встановленим судовим рішенням, яке набрало законної сили.

З цього моменту ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» стало для боржника у даній справі кредитором у розумінні КУзПБ.

Водночас, відмовляючи у внесенні змін до плану реструктуризації, суд першої інстанції створив ситуацію, за якої визнані судом вимоги кредитора юридично існують, але процесуально не можуть бути реалізовані.

Такий висновок є неприйнятним з огляду на системне регулювання КУзПБ.

Відповідно до статей 127, 128 КУзПБ єдиним законним механізмом погашення боргів у процедурі реструктуризації є виконання плану реструктуризації. Одночасно з цим у процедурі неплатоспроможності діє спеціальний режим задоволення вимог кредиторів, а позапроцедурне стягнення є несумісним із природою цієї процедури.

Невнесення змін до плану за наявності нового визнаного кредитора означає, що план перестає відповідати реальному стану заборгованості боржника. Такий план вже не є інструментом комплексного врегулювання зобов`язань боржника, а перетворюється на формальний документ, який охоплює лише частину боргів і ігнорує іншу частину, хоча вона вже підтверджена судовим рішенням.

Таким чином, суд першої інстанції фактично допустив модель «визнаний кредитор поза планом», яка суперечить змісту статей 45, 124, 126, 127, 128 КУзПБ, нівелює правову природу процедури реструктуризації та перетворює ухвалу про визнання грошових вимог на ілюзорне судове рішення, яке не може бути реалізоване.

В основу оскаржуваної ухвали покладено висновок про те, що ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» подало заяву про визнання грошових вимог після закінчення строку, визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ, а тому такі вимоги не можуть бути включені до плану реструктуризації.

Такий підхід прямо суперечить змісту абзацу третього частини четвертої статті 45 КУзПБ, відповідно до якого кредитори, вимоги яких заявлені після спливу встановленого строку, є конкурсними кредиторами, однак не мають права вирішального голосу на зборах кредиторів та комітеті кредиторів.

Отже, законодавець прямо визначив єдиний спеціальний наслідок пропуску строку - обмеження процесуального права кредитора на голосування, але жодним чином не передбачив припинення, втрату, знецінення або усунення матеріального права вимоги. Саме тому місцевий господарський суд ухвалою від 24.03.2026 і визнав вимоги ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп», незважаючи на їх подання після спливу тридцятиденного строку.

Фактично ж суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі підмінив правову норму: замість прямо встановленого законом наслідку у вигляді відсутності вирішального голосу суд вивів інший, не передбачений законом наслідок - втрату права на задоволення вимог у процедурі неплатоспроможності.

У даному випадку, предметом заяви ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп» не було збільшення кредиторських вимог. Розмір вимог Кредитора вже визначений ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2026, що набрала законної сили. Ці вимоги вже існують у визначеному судом обсязі, вже встановлені процесуальним актом суду, вже входять до складу зобов`язань боржника. Тому питання про їх розмір вже вирішене і не є предметом розгляду при вирішенні заяви про внесення змін до плану.

Предметом заяви Кредитора було не збільшення вимог, а включення вже визнаних судом вимог до механізму виконання плану шляхом корекції його параметрів — строку виконання та розміру щомісячного платіжного навантаження. Саме це прямо охоплюється змістом абзацу другого частини сьомої статті 126 КУзПБ.

Зазначена норма передбачає право господарського суду за вмотивованим клопотанням боржника або кредитора змінити план погашення боргів у частині строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб. Закон не містить заборони на застосування цієї норми у випадку, коли після затвердження плану з`явилися нові визнані судом вимоги кредитора, які об`єктивно повинні бути враховані для приведення плану у відповідність до фактичного складу боргів.

Посилання на необхідність згоди боржника та відсутність схвалення запропонованих змін зборами кредиторів, фактично підміняє правове регулювання стадії зміни плану правовим регулюванням стадії його первинного затвердження.

Такий підхід нівелює спеціальну норму абзацу другого частини сьомої статті 126 КУзПБ та позбавляє її самостійного нормативного значення.

Норми статті 123 КУзПБ регулюють питання схвалення та затвердження плану реструктуризації на відповідній стадії процедури. Натомість стаття 126 КУзПБ містить окреме, самостійне регулювання, яке стосується вже затвердженого плану та передбачає право суду змінювати його під час виконання.

Частина сьома статті 126 КУзПБ не встановлює абсолютного права боржника блокувати внесення змін до плану. Інше тлумачення означало б, що боржник отримує можливість одноосібно вирішувати, які зобов`язання підлягають виконанню в процедурі неплатоспроможності, а які можуть бути фактично проігноровані. Такий підхід прямо суперечить статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов`язковим до виконання, а також принципу рівності сторін і балансу інтересів у процедурі неплатоспроможності.

По суті, таке тлумачення створює механізм, за якого боржник може уникнути виконання визнаних судом зобов`язань шляхом простого непогодження змін до плану. Закон такого результату не допускає. Більше того, суд першої інстанції мав оцінити не лише формальну відсутність погодження боржника, а й те, що відмова у внесенні змін фактично блокує виконання судового рішення від 24.03.2026 про визнання грошових вимог ТОВ «ФК «Ел. Ен. Груп».

Відсутність волевиявлення боржника не може автоматично переважати обов`язковість судового рішення, яким вже встановлено наявність заборгованості. Право на справедливий суд та виконання судового рішення не може бути обмежене лише через небажання боржника погоджувати зміни до плану. Будь-яке інше тлумачення було б легалізацією інструменту ухилення від зобов`язань, що є неприпустимим у правовій державі.

Як з`ясовано судом апеляційної інстанції арбітражний керуючий припинив свої повноваження. Збори кредиторів не скликалися.

У даному випадку, учасниками у даній справі є боржник – ОСОБА_1 , на яку, в силу приписів статті 126 КУзПБ, покладено обов`язок ведення реєстру вимог кредиторів та кредитор АТ «Універсал Банк», вимоги якого вже були погашені.

Отримавши заяву кредитора ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» про включення вже визнаних судом вимог до механізму виконання плану шляхом корекції його параметрів, боржник мала скликати збори кредиторів та розглянути це питання.

У разі прийняття зборами кредиторів рішення про відмову у схваленні відповідних змін до плану реструктуризації боргів та/або непогодження боржником внесення змін у план реструктуризації боргів, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, за відсутності вищезгаданого клопотання зборів кредиторів, залежно від конкретних обставин справи та через призму судового контролю за перебігом процедури реструктуризації боргів боржника, суд вправі самостійно прийняти рішення, яким визначити подальший рух справи про неплатоспроможність, а саме: про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (якщо тільки суд не встановить підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зокрема, у зв`язку з його недобросовісністю).

Наведений підхід забезпечує дотримання балансу інтересів як кредиторів, що мають правомірні очікування задоволення своїх грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку, так і боржника, який очікує на закриття провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням наслідків, передбачених частиною четвертою статті 129 та частиною першою статті 134 КУзПБ. (аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2026 у справі №918/174/25).

У контексті наведеного колегія суддів враховує, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є інструментом легалізації ухилення від виконання грошових зобов`язань чи способом уникнення наслідків недобросовісної поведінки. За відсутності сумлінної поведінки боржника застосування механізмів КУзПБ фактично перетворюється на спосіб порушення прав кредиторів та знецінення принципу обов`язковості виконання судових рішень. Процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 904/3275/23, від 18.11.2025 у справі № 921/555/22, від 14.04.2026 у справі № 918/1122/23).

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури. Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник (подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29.08.2024 у справі № 918/806/21).

З огляду на зазначене вище, оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 45, 124, 126, 127, 128, 129 Кодексу України з процедур банкрутства, та з істотним звуженням повноважень господарського суду, прямо передбачених законом.

Суд першої інстанції, фактично ототожнивши стадію затвердження плану реструктуризації зі стадією його зміни, допустив підміну спеціальної норми загальними умовами, яких КУзПБ не містить, та дійшов висновків, що суперечать як системі правового регулювання процедури неплатоспроможності, так і правовим висновкам Верховного Суду.

Фактично суд погодився з моделлю, за якої визнані судом грошові вимоги кредитора можуть бути проігноровані, процедура реструктуризації використовується не для врегулювання боргів, а для їх вибіркового усунення, а встановлений законом порядок звільнення від зобов`язань підміняється довільним списанням без будь-яких правових підстав.

Такий підхід суперечить самій суті інституту неплатоспроможності фізичної особи, який не є механізмом уникнення відповідальності, а передбачає досягнення балансу інтересів між боржником і кредиторами з дотриманням встановленої законом процедури.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент звернення Кредитора із відповідною заявою про внесення змін до плану реструктуризації процедура реструктуризації тривала, провадження у справі не було закрито, а план реструктуризації не був завершений у процесуальному розумінні.

Фактично боржник після подання Кредитором заяви про внесення змін до плану здійснив дострокове завершення виконання плану та звернувся із заявою про закриття провадження.

Проте такі дії самі по собі не могли усунути необхідність судового розгляду питання про реалізацію вже визнаних судом вимог іншого кредитора.

У даному випадку, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про можливість списання визнаних кредиторських вимог та закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів.

Адже провадження у справі було закрито до остаточного врегулювання питання щодо виконання ухвали про визнання вимог ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП». За таких обставин висновок суду про можливість завершення процедури неплатоспроможності є передчасним.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги викладені у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, враховуються колегією суддів, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі №916/1712/25 - скасувати; справу слід направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області

Керуючись статтями 269-271, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі №916/1712/25 – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.05.2026 про затвердження звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника, припинення процедури реструктуризації та закриття провадження по справі №916/1712/25 – скасувати.

Справу №916/1712/25 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Повний текст постанови складено та підписано 02.09.2026.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран

Оригінал: reyestr.court.gov.ua