Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №636/7773/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/7773/25

Провадження 1-кп/636/858/26

ВИРОК

Іменем України

03.09.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3 , (в режимі ВКЗ)

захисника – адвоката ОСОБА_4 , (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 62025170020013030 від 01.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта вища, розлучений, неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічник гранатометника першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «солдат», інвалідність не встановлена, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічник гранатометника першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 49, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Закону України «Про Державну прикордонну службу України», 23.05.2025, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходячись в районі н.п. Бережне Вовчанської ТГ Чугуївського району Харківської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати бойовий наказ коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування № 26/351-гриф-25 від 23.05.2025, а саме: вибути на позицію ЗВРєз МР «БОБЕР» для подальшого підпорядкування першому заступнику начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, доведеного до нього в усному порядку заступником начальника відділу оперативного планування штабу другої комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону капітаном ОСОБА_6 , який був виданий уповноваженою особою, у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також, ґрунтувався на законі, за змістом не суперечив чинному законодавству та не пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина, тому, своїми діями ОСОБА_5 , вчинив непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 23.05.2025 відмовився виконати виконувати бойовий наказ коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування, доведеного до нього в усному порядку заступником начальника відділу оперативного планування штабу другої комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону, але на теперішній час все усвідомив, зробив відповідні висновки, свої дії піддав критичній оцінці, щиро кається у скоєному та бажає продовжити проходити військову службу, з квітня 2026 року призначений інспектором прикордонної служби 3 категорії – водієм відділення механізованих мостів переправно-десантної прикордонної застави відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються процесуальних витрат, речових доказів.. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальному акту не зазначена не встановлено судом.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має вищу освіту, інвалідності не має, розлучений, неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією, проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічник гранатометника першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «солдат», з 23.04.2026 обіймає посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія відділення механізованих мостів переправно-десантної прикордонної застави відділу прикордонної служби (тип С) (інженерно-технічного забезпечення) прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), у військовому званні «старший солдат» (наказ № 473-ОС від 23.04.2026), за місцем проходження служби характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого.

Також, суд враховує письмове клопотання начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) від 11.07.2026, в якому зазначено, що старший солдат ОСОБА_5 перебуває на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії – водія відділення механізованих мостів переправно-десантної прикордонної застави відділу прикордонної служби (тип С) (інженерно-технічного забезпечення) прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) та приймає участь в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії. Незважаючи на вчинене кримінальне правопорушення старший солдат ОСОБА_5 , став на шлях виправлення, має необхідні якості військовослужбовця, військово-обліковий фах, який є нагально необхідний в підрозділі НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Враховуючи викладене, суспільну-політичну ситуацію в країні, нагальність та необхідність виконання бойових (спеціальних) завдань та забезпечення здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії безпосередньо в районі ведення бойових дій, командування НОМЕР_1 прикордонного загону клопоче перед судом про призначення старшому солдату ОСОБА_5 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, можливо покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця, з метою можливості подальшого продовження виконання ним своїх військових обов`язків, бойових завдань, пов`язаних із захистом незалежності та територіальної цілісності держави, відсічі та стримувані збройної агресії РФ.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При призначенні ОСОБА_5 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказане клопотання начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ).

Крім того, суд враховує вік обвинуваченого, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, продовження проходження військової служби та службову характеристику, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.

Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та на підставі ст. 58 КК України замінити покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Прокурор під час судових дебатів просив призначити саме такий вид та міру покарання ОСОБА_5 .

Відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, строк тримання під вартою рахувати з 12:25 год. 01.08.2025, строк дії ухвали до 29.09.2025, визначено суму застави у розмірі 60 560,00 грн. (ухвала слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 01.08.2025 у справі № 643/12737/25, провадження № 1-кс/643/4295/25).

Заставодавцем ОСОБА_7 01.08.2025 внесено заставу у розмірі 60560,00 грн. на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Харківській області.

Згідно інформації наданої ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (довідка про звільнення серія ХАР № 01385 від 04.08.2025) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримався під вартою з 01.08.2025 по 04.08.2025, звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 04.08.2025 по сплаті застави в розмірі 60560,00 грн.

Враховуючи приписи ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Судом встановлено, що з моменту звільнення з-під варти та на день ухвалення вироку, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_5 виконав покладенні на нього судом обов`язки, передбачені ст. 182 КПК України, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням у дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 КК України, під час відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців засуджений ОСОБА_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 01 серпня 2025 року по 04 серпня 2025 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили – у вигляді застави, залишити без змін.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 01.08.2025 у справі № 643/12737/25, провадження № 1-кс/643/4295/25) у розмірі 60 560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену 01.08.2025 за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Харківській області – повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , після набрання вироком суду законної сили.

Після набрання вироком законної сили направити його копію начальнику НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) для виконання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1