Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №645/3507/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3507/26

Провадження № 2/645/2708/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Феленко Ю.В.,

за участі секретаря судових засідань Каратаєвої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020 у розмірі 68886,02 грн., а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..

В обґрунтування позову вказує, що 27.11.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 600928531 на суму 5000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 21 943,00 грн. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» умови договору про споживчий кредит виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану вище суму, тоді як відповідач умови договору не виконав.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов, якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

У зв`язку із порушенням зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 , його заборгованість за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020 становить 68886,02 гривень, та складається з заборгованості за тілом кредиту 12817,52 грн; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 56068,50 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.

21.05.2026 від представника відповідача, адвоката Мірошника Р.С., який діє на підставі договору про надання правової допомоги, надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції, у відзиві посилається на відсутність в матеріалах справи будь-яких належних і допустимих доказів фактичного надання відповідачу грошових коштів у кредит за договором від 27.11.2020 № 600928531, а також за будь-якими додатковими угодами. Тож усі подальші доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості фактично ґрунтуються виключно на власних твердженнях позивача та сформованих ним самим документах, які не підтверджені належними та допустимими доказами . Водночас у даній справі спір стосується не недійсності договору, а саме недоведеності факту його належного укладення та підписання відповідачем. Крім того надані позивачем докази не підтверджують належним чином безперервний, юридично коректний та документально підтверджений перехід права вимоги саме до позивача за кожним із заявлених кредитних договорів.

Також у відзиві зазначено, що позивачем додано до позовної заяви договір з додатком, який містять записи з одноразовим ідентифікатором. Проте одне лише візуальне відображення одноразового ідентифікатора, як засобу електронного підписання договору, у вигляді комбінації символів, саме по собі не містить слідів активних вольових дій відповідача. Будь-які електронні докази, чи паперові копії електронних доказів, які пов`язували б наявність на договорах одноразового ідентифікатора саме з діями відповідача, направленими на укладення договорів – в матеріалах справи відсутні, а додаткові угоди, дати укладення самого договору, датовані пізніше, взагалі не містять окремих відомостей про їх підписання одноразовими ідентифікаторами. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови кредитного договору та саме такі, на які посилається позивач. В задоволенні позову просив відмовити.

22.05.2026 представником позивача надана відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивачем підтверджено факт укладання кредитного договору № 600928531 від 27.11.2020 та наявність заборгованості у відповідача. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV4P39Y направлено Відповідачу 27.11.2020 о 23:47:27 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів – НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 27.11.2020 о 23:47:57. Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Ставлячи під сумнів факт зарахування кредитних коштів, стороною відповідача не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами. Заперечення Відповідача щодо недійсності додаткових угод через відсутність підписів не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки вони є невід`ємною частиною основного договору.

15.06.2026 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначені обставини, фактично аналогічні викладеним у відповіді на відзив, зазначивши, що матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що відповідачем було створено особистий кабінет , заповнено відповідні електронні форми , внесено персональні дані , зазначено реквізити банківської картки та введено одноразовий ідентифікатор , отримано чи вчинено будь-які інші дії , на які посилається позивач. Так само відсутні будь-які первинні електронні дані, журнали подій (логи), технічна інформація щодо авторизації користувача, IP-адреси, відомості про пристрій, час та послідовність виконання відповідних дій або інші відомості, які дозволяли б встановити факт їх вчинення.

У судове засідання сторони не з`явились. Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд зазначає таке.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 27.11.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 600928531 на суму 5000,00 грн.(а.с. 29)

Кредитний договір укладено в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надається строком на 30 днів.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4P39Y.

Перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору; отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору. Надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Порядок укладення електронного кредитного договору побудований таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами, на яких бажає укласти електронний кредитний, позичальник не міг перейти до наступного етапу підписання правочину.

Отже, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши заявку на сайті Первісного кредитора, в якій зазначені анкетні дані відповідача та номер платіжного інструмента, банківської карти 4731-21ХХ-ХХХХ-9297, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.(а.с. 48)

При укладенні Кредитного договору відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно телекомунікаційній системі Первісного кредитора, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора.(а.с. 49)

Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 5000,00 грн 27.11.2020 на банківську карту № НОМЕР_2 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Також, відповідачем було укладено ряд додаткових угод, які є невід`ємною частиною Договору №600928531 від 27.11.2020, а саме:

- додатковою угодою від 27.11.2020 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 5000,00 грн з 27.11.2020 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції;

- додатковою угодою від 30.11.2020 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 143,00 грн з 30.11.2020 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції;

- додатковою угодою від 05.12.2020 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 7100,00 грн з 05.12.2020 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції;

- додатковою угодою від 13.12.2020 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 300,00 грн з 13.12.2020 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції;

- додатковою угодою від 26.12.2020 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 29 днів, та, починаючи з 27.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,53% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 20.01.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 25 днів, та, починаючи з 25.01.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 1,22% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 02.02.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 600,00 грн з 02.02.2021 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції.

- додатковою угодою від 18.02.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 29 днів, та, починаючи з 19.02.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 25.02.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено збільшити кредит на суму 3800,00 грн з 25.02.2021 на строк дії Договору № 600928531 від 27.11.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції.

- додатковою угодою від 19.03.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 29 днів, та, починаючи з 20.03.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 15.04.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 27 днів, та, починаючи з 18.04.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 15.05.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 30 днів, та, починаючи з 15.05.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 13.06.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 29 днів, та, починаючи з 14.06.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 14.07.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 30 днів, та, починаючи з 13.07.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 13.08.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 30 днів, та, починаючи з 12.08.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою;

- додатковою угодою від 14.09.2021 до Договору №600928531 від 27.11.2020 сторонами погоджено продовження строку дії Договору № 600928531 на 30 днів, та, починаючи з 11.09.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,76% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою.

Як вбачається з наданої суду банком емітентом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 .

Також надана виписка про рух коштів по вищезазначеній банківській картці відповідача, з якої вбачається, що 27.11.2020 було два зарахування коштів в сумі 5000,00 грн., 30.11.2020 зарахування коштів в сумі 143,00 грн., 05.12.2020 зарахування коштів в сумі 7100,00 грн., 13.12.2020 зарахування коштів в сумі 300,00 грн., 02.02.2021 зарахування коштів в сумі 600,00 грн., 25.02.2021 зарахування коштів в сумі 3800,00 грн.та відповідач користувався кредитними коштами.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

Щодо розміру заборгованості, суд зазначає таке.

Відповідно до п.4.3 договору Сторони погоджуються що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦП України.

Також, як було зазначено вище, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено ряд додаткових угод про продовження строку дії договору, остання від 14.09.2021, якою продовжено строк, на який було надано кредит, на 30 днів за Дисконтною процентною ставкою 0,76% яка починає діяти з 11.09.2021, інші умови договору залишаються чинними.

У постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказала, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в межах строку, визначеного кредитним договором, що відображено у розрахунку заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020, станом на 16.11.2021 заборгованість за тілом кредиту складає 21943,00 грн, заборгованість за процентами 77816,32 грн. Також вбачається що відповідачем здійснювалось часткове погашення кредиту (а.с.125-126)

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що станом на 29.12.2021 заборгованість за тілом кредиту складає 12817,52 грн, заборгованість за процентами 56068,50 грн.(а.с.17-18)

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020, станом на 26.12.2025 заборгованість за тілом кредиту складає 12817,52 грн.; заборгованість за процентами 56068,50 грн. Тобто ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснював нарахування процентів передбачених у п.1.4, п.4.2 та п.4.3 кредитного договору. (а.с.19)

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020 повністю узгоджується із розрахунками заборгованості, долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Тому суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості підтверджується наданими позивачем доказами та узгоджується з умовами кредитного договору.

Щодо переходу права грошової вимоги, суд зазначає наступне.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого останнє зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги на умовах, визначених цим договором.( Договір факторингу 1)

За п. 2.3 Договору розмір послуг фактора та надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 грн, що оплачується клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимог на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору.

Відповідно до розділу І зазначеного вище договору:

-кредитний договір кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;

-право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;

-реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.

Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 згідно з п.8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року.

Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31.12.2023 року внесено зміни до вказаного договору факторингу, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Також, позивачем було долучено бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акта повернення прав вимоги, а також бланки додатків до додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року, а саме: форми реєстру прав вимоги та форму акта повернення прав вимоги.

16.11.2021 на виконання п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр права вимоги № 160, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 600928531. (а.с. 90)

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до вказаного договору ( п. 8.2) строком його дії зазначено 04.08.2021. (Договір факторингу 2) (а.с. 93-94)

03.08.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 2, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022.

30.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 3, яка продовжила строк дії договору до 30.12.2024.(а.с. 95)

31.08.2023 на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 було складено та підписано реєстр права вимоги № 11, за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за кредитним договором № 600928531 в розмірі 68886,02 грн. (а.с. 96-97)

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п.1.2 цього договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 14.07.2025 за договором факторингу № 11/07/25-Е, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (зазначений під номером 1609) за кредитним договором № 600928531 у загальному розмірі 68886,02 грн.(а.с. 112-113)

Станом на час укладення, договори факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» були чинними.

При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Також, відповідно до п. 1.3. Договору факторингу 1, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 4 Договору факторингу 1 регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку.

Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Таким чином, Договір факторингу 1 та Договір факторингу 2 є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до Боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов`язків Сторін, які виникнуть після укладання цих договорів.

Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо предмета договору факторингу. Отже сторони погодили, що за Договором факторингу 1 первісний кредитор має право після підписання Договору факторингу 1 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язаний набувати такі права вимоги; за Договором факторингу 2 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право після підписання Договору факторингу 2 (на підставі окремих Реєстрів прав вимоги) передавати (відступати) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої права вимоги до позичальників, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язаний набувати такі права вимоги.

Таким чином, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу.

Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Кредитним договором передбачена згода боржника на заміну кредитора і відступлення права вимоги за договором. Одним із видів договорів, які передбачені ЦК України, та на підставі яких відбувається заміна сторони кредитора у зобов`язанні, є договори факторингу.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Вищевказане підтверджує, що позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» правомірно, у передбачений законом спосіб і формі, на підставі договору факторингу набув право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за Договором.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частинами першою та другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За частинами першою та другою статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦПК України).

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Положеннями ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12ЦПКУкраїни передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як установлено судовим розглядом, за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020 рахується заборгованість у розмірі 68886,02 гривень, та складається з заборгованості за тілом кредиту 12817,52 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 56068,50 грн.; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного її погашення у добровільному порядку. Також не надано контррозрахунку заборгованості.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Матеріали справи означених вище висновків суду не спростовують.

Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

У позовній заяві ТОВ «ФК «Ейс» просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підставі п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За нормами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137ЦПК України).

Нормою ч. 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу надано Договір № 20/08/25-01 від 20.08.2025, Додаткова угода № 25770911408 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, з якої вбачається, що ТОВ «ФК «Ейс» прийняло, а адвокатське бюро виконало такі послуги: складання позовної заяви 5000 грн, вивчення матеріалів справи 1000 грн, підготовка та складання адвокатського запиту 500 грн, підготовка та подача клопотань 500 грн.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

При визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення багатьох учасників. У провадженні адвоката перебуває значна кількість аналогічних справ, тобто вони є типовими. У судових засіданнях адвокат участі не брав, справу розглянуто без участі сторін.

Отже, враховуючи, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь товариства в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, при зверненні до суду позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 206, 247, 258-259, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 600928531 від 27.11.2020 у розмірі 68886,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування сторін:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ел. пошта: fincomace@gmail.com, адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок, 8, офіс, 310а, ЄДРПОУ 42986956,

представник позивача - Сахарова Ольга Ігорівна, місцезнаходження: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, РНОКПП НОМЕР_6

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 02.09.2026.

Суддя Ю.В. Феленко