Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №639/7716/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/639/107/26 Справа № 639/7716/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/7716/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 )

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 772 від 24.04.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000, 00 грн. та закрити провадження у справі;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , майором

ОСОБА_2 , складено постанову № 772 від 24.04.2025 відносно позивача, ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.

Позивач із вказаною постановою не погоджується, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при її винесенні Відповідачем не було належним чином встановлено фактичні обставини справи, не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, порушено порядок притягнення до адміністративної відповідальності, а також не враховано чинну на момент виникнення спірних правовідносин відстрочку позивача від призову на військову службу під час мобілізації та його статус особи з інвалідністю II групи.

Позивач є особою з інвалідністю II групи та має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, строк дії якої не завершився та яка діє до 30.10.2026. Позивач не приймався на військову службу за контрактом, не виявляв самостійного бажання пройти медичний огляд та є особою з інвалідністю II групи. Відсутні передбачені пунктом 63 Порядку № 560 винятки, які б створювали для позивача обов`язок пройти ВЛК під час дії чинної відстрочки.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 подано до суду відзив в якому він заперечує проти даного позову та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає, що відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 (Позивач) ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі ВЛК не зазначено відомості про те що позивач проходив медичний огляд. Зазначене підтверджується обліковою карткою, наявною в матеріалах справи №772 про адміністративне правопорушення. Враховуючи що Позивачем було вчинене зазначене адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 була винесена оскаржувана постанова. Згідно інформації про порушення ВО позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), які наявні в матеріалах справи №772, звернення №Е5133599 до органу Національної поліції щодо необхідності доставлення (супроводження) позивача до ТЦК та СП відправлено 20.04.2026 року, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена 24.04.2026 року. Отже, строки притягнення до адміністративної відповідальності Позивача, визначені ст.38 КУпАП, не було порушено.

Внесення відомостей про медичний огляд позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») пов`язано з відсутністю в ТЦК та СП відповідної довідки ВЛК. Адже законом чітко встановлено, що придатність до військової служби уповноважена визначати тільки ВЛК.

28 серпня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Керімовим А.З. було подано до суду відповідь на відзив в якому він заперечує проти відзиву та просить задовольнити позовну заяву.

В обгрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що відповідач у відзиві посилається на відсутність даних про проходження позивачем ВЛК в АІТС «Оберіг». Проте Відповідач свідомо ігнорує той факт, що проходженню військово-лікарської комісії обов`язково має передувати належне формування, реєстрація та вручення особі під особистий підпис виклику/направлення на ВЛК. Судовою практикою встановлено імперативні вимоги до процедури направлення на ВЛК: Згідно з п.п. 74, 74-1, 74-3 Порядку № 560 та наказу МОУ № 402, процедурі медичного огляду передує формування повістки/направлення на ВЛК за встановленою формою (Додаток 11), його обов`язкова реєстрація у Журналі реєстрації направлень (Додаток 12 до Порядку № 560) та вручення військовозобов`язаному під особистий підпис. Відповідачем не надано жодного доказу видачі чи вручення позивачу такого направлення під підпис або акта про відмову від його отримання. Відповідно до пункту 63 Порядку № 560 Позивач як особа з інвалідністю II групи, який має чинну відстрочку від призову до 30.10.2026 року, взагалі на медичний огляд не направляється. У доданому протоколі № 772 відсутній підпис позивача про ознайомлення з протоколом, роз`яснення прав чи сповіщення про розгляд справи. Відсутні й будь-які акти про відмову від підпису (ч. 4 ст. 256 КУпАП). В оскаржуваній постанові загалом не зазначається інформація про складений протокол, його реквізити чи факт ознайомлення позивача з ним. Наведене беззаперечно доводить, що позивач взагалі не знав про існування справи № 772 та не був сповіщений про її розгляд 24.04.2025 року. Про існування оскаржуваної постанови позивачу стало відомо лише 14.08.2026 року під час ознайомлення з матеріалами відкритого виконавчого провадження.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 24.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Витребувано у порядку ч. 3 ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова № 772 від 24.04.2025 року).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Керімов А.З. не з`явилися, представником подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.

Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов`язаний, у ІНФОРМАЦІЯ_5 , свої дані уточнив вчасно 04.08.2026, зазначивши адресу проживання: АДРЕСА_1 , має тип відстрочки: відстрпочка від мобілізації до (30.10..2026), людина з інвалідністю, що підтверджується копією військово-облікового документу «Резерв+».

24.04.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майором ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову № 772 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, 20.04.2026 року у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме неуточнення персональних даних у частині оновлення відомостей про результати медичного огляду для визначення ступеню придатності до військової служби громадянином ОСОБА_1 . Станом на 20.04.2026 року гр. ОСОБА_1 без поважних причини не пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 , чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено. Обставини, що пом`якшують відповідальність згідно ст. 34 КУпАП не виявлено, обставин, що пом`якшують відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП не виявлено. Постанова не містить підпису ОСОБА_1 про отримання ним копії цієї постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім`я тапо батькові ,посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Адміністративна відповідальність за ч. 3 статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України" Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого наразі не скасовано.

Згідно зі ст.17 Закону України«Про оборонуУкраїни», захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

За змістом з абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду .

Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з приписами ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (не упереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу міжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Слід зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують обставину непроходження військово-лікарської комісії тощо. А позивач у свою чергу зазначив, що жодних порушення ним недопущено.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова № 772 від 24.04.2025 року винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_2 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача відповідачем виконані вимоги статей 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, є протиправною.

Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП (доказів зворотнього суду не надано) та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.

Суд зауважує, що під час складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідний орган (посадова особа) повинні ретельно та добросовісно обґрунтовувати рішення та перевіряти інформацію, яка там зазначається. Особливої ретельності потребують випадки, коли санкція статті КУпАП передбачає значну міру відповідальності і може суттєво вплинути на матеріальне становище особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665, 60 грн.. З огляду на те, що за результатом судового розгляду справи позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665, 60 грн..

Керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_5 № 772 від 24.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 03.09.2026 року.

Суддя В. В. Марченко