Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №639/7864/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №639/7864/26

Суддя: Марченко В. В.

Провадження № 2-а/639/108/26 Справа № 639/7864/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/7864/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )

про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кондратенко Владислав Анатолійович звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому просить визнати протиправної та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 3751 від 24.09.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. та закрити провадження у справі.

В обґрунтування свого позову зазначив, що 24.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 3751 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Ознайомившись із вказаною постановою та обставинами справи позивач та представник позивача вважають її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через грубе порушення норм матеріального та процесуального права суб`єктом владних повноважень.

Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 притягують до адміністративної відповідальності за неуточнені військово-облікових даних з 18.05.2024 по 16.07.2024. Проте, одразу після зарахування до вищого навчального закладу ОСОБА_1 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оформлення відстрочки та оновлення даних. Позивач зібрав вичерпний перелік документів та того ж дня передав їх уповноваженій особі ТЦК та СП. Однак, через два тижні з`ясувалося, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 втратили подані матеріали, що змусило ОСОБА_1 збирати їх вдруге. Затримка сталася виключно через службову недбалість працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач стверджує, що жодних підписів на протоколі, повідомленні про розгляд справи чи розписці про отримання постанови він не ставив. Наявні у матеріалах справи підписи зроблені іншою особою, що свідчить про ознаки підроблення. Згідно зі ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка притягається до відповідальності, а у разі відмови від підпису в протоколі робиться відповідний запис. Натомість, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 сфальсифікували підписи для створення штучної видимості дотримання процедури.

ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, Позивача позбавили права ознайомитися з матеріалами, дати пояснення, подати докази, скористатися допомогою адвоката.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 Михайловим І.А. подано до суду відзив в якому він заперечує проти даного позову та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи № 375-1 про адміністративне правопорушення, які стороною відповідача було надано до суду, наявні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»). Зокрема зазначено причину подання звернення до органів Національної поліції як: не уточнив вчасно облікові дані. Окрім цього в матеріалах справи № 375-1 про адміністративне правопорушення наявна копія заяви ОСОБА_3 на ім`я начальника ТЦК та СП в якій позивач зазначає, що не оновив данні за власною недбалістю. У зв`язку з тим, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 була винесена оскаржувана постанова відносно позивача.

02 вересня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кондратенко Владиславом Анатолійовичем було подано до суду відповідь на відзив в якому він заперечує проти відзиву та просить задовольнити позовну заяву.

В обгрунтування відповіді на відзив представник позивача зазначає, що в діях позивача повністю відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Позивач не мав жодного умислу на порушення правил військового обліку чи ухилення від виконання своїх обов`язків. Усі дії позивача були спрямовані на дотримання вимог законодавства. Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 вини та об`єктивної сторони правопорушення. У поданому відповідачем відзиві наголошується, що в матеріалах справи № 375-1 про адміністративне правопорушення наявна копія заяви позивача на ім`я начальника ТЦК та СП, в якій позивач зазначає, що не оновив дані за власною недбалістю. З цього приводу наголошуємо: вказана заява жодним чином не стосується оскаржуваної постанови ані протоколу про адміністративне правопорушення. Вона не є належним доказом вини позивача у розумінні КУпАП. Дана заява була написана позивачем вимушено, виключно з тією метою, щоб уповноважені особи відповідача взагалі прийняли його військово-облікові документи та здійснили процедуру оновлення даних. Тобто написання такої заяви було умовою, висунутою працівниками ТЦК та СП, для того, щоб виконати дії з оновлення інформації в реєстрі. Дана заява є беззаперечним письмовим підтвердженням того факту, що ОСОБА_1 добровільно, самостійно та з власної ініціативи прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою виконання свого обов`язку. Те, що оновлення відбулося пізніше встановлених строків, не скасовує факту самостійної явки особи та добровільності її дій, що повністю нівелює наявність умислу та виключає склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 26.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Витребувано у порядку ч. 3 ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова № 3751 від 24.09.2024 року).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кондратенко В.А. не з`явилися, представником подано до заяву про розгляд справи без участі, в якій просив провести розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено у встановленому законом порядку.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 24.09.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 винесено постанову № 375-1 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, під час перевірки відомостей в ІНФОРМАЦІЯ_4 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті виявлено, факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов`язаним. Солдат запасу ОСОБА_4 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час особливого періоду (який настав з моменту оприлюднення Указу президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу), в порушення вимог абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 4-6, підпункту 1, пункту 2 Прикінцевих перехідних положень Закону № 3633-ІХ, абз. 2, част. 10, ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу»: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону № 3633-ІХ ( в період 18.05.2024-16.07.2024) свої персональні дані (адресу проживання, номер засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного. резервісті, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч. 3, ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за змістом оскаржуваної постанови № 375-1 від 24.09.2024 позивачем порушено правила військового обліку, а саме: не уточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ.

Вказані дії, за висновками відповідача, є порушенням вимог абз. 7 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1, абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає, зокрема, проходження служби у військовому резерві.

Згідно з абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Абзацом 6 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних, які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних.

Підпункт 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) визначає обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів перебувати на військовому обліку.

Як зазначає відповідач, об`єктивну сторону вчиненого позивачем правопорушення складала бездіяльність позивача, яка полягала у не уточненні персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ.

Разом з тим, дослідивши зміст зазначеної постанови, суд зазначає, що остання не містить посилань на конкретну норму законодавства, порушення якої утворює склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності.

Крім того, аналіз перелічених у постанові № 375-1 від 24.08.2024 року норм Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчить про те, що жодна із вказаних норм не містить приписів зобов`язального характеру стосовно військовозобов`язаного на вчинення дій щодо дотримання обов`язку виконання правил військового обліку.

Натомість, обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік встановлений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Втім, порушення вказаного положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до змісту оскаржуваної постанови № 375-1 від 24.08.2024 року не було зазначено як підстава притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд зазначає, що не може брати до уваги посилання, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення була складена з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, оскільки не містить вказання норми законодавства, порушення якої позивачем утворює склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на що наявні підстави для її скасування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не довів наявність події та складу правопорушення вказаного правопорушення в діях (або бездіяльності) позивача, постанова № 375-1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 у справі про адміністративне правопорушення від 24.08.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стаття 8 КАС вказує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб`єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб`єктів владних повноважень (п. 27 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Круслен проти Франції» від 24.04.1990 року).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_6 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 58, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 19, 77-82, 90, 139, 241, 243, 245, 250, 257, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 № 375-1 від 24.09.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),

ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

Повний текст рішення складено 03.09.2026 року.

Суддя В. В. Марченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua